Вікіпедія:Кнайпа (політики)/Архів 14

Можливо я пишу не в тому розділі кнайпи, тоді прошу досвідчених вікіпедистів перенести це обговорення в інший розділ.

Суть проблемия: припустимо триває обговорення з певного питання, більшість учасників зацікавлена в досягненні консенсусу, але є один учасник, наприклад «S», який має за мету недопустити будь-якого вирішення питання. В результаті, як тільки серед учасників виникає тенденція до досягнення компромісу, з'являється «S», який шляхом гри з правилами вікіпедії і доведення до абсурду заводить обговорення в кут. Його мета досягнута. Так може тривати до безкінечності.

Питання: чи існують у Вікіпедії шляхи вирішення такої ситуації, наприклад на якомусь етапі припинити обговорення як безплідне і провести голосування, чи запит до якогось посередника, який обраний спільнотою та може приймати легітимні рішення, чи щось інше? Чи один «доброзичливець» може заблокувати будь-які дії і ніякого виходу з цього «зачарованого кола» немає.

З повагою, --Pavlo1 (обговорення) 11:11, 23 травня 2012 (UTC)

Був свідком або учасником декількох десятків подібних ситуацій, головно на рувікі але бувало й у нас. Загалом, дії користувача «S» можна охарактеризувати як «Деструктивна поведінка» (ru:Википедия:Деструктивное поведение). На російській сторінці наведено декілька можливих шляхів вирішення. Безумовно, важливо переконатись, що дії користувача деструктивні але якщо це справді так, то доволі часто ні голосування, ні посередники не допомагають, бо такі користувачі мають в запасі доволі великий набір демагогічних прийомів ведення дискусії. У випадку, коли деструктивна поведінка стала очевидною, допоможе лише адміністративне втручання. Міри можуть бути різними, від більш м'яких до жорстких, включаючи безстрокове блокування, якщо така поведінка є систематичною і не має надії на зміну. --yakudza 11:30, 23 травня 2012 (UTC)

Дякую за інформацію. Вибачаюся за незручності . --Pavlo1 (обговорення) 13:39, 23 травня 2012 (UTC)

Колего Якудза, роз`ясніть тоді, будь ласка, і Ваше ставлення до такої ситуації. Деяка категорія була номінована на вилучення. Тиждень (чи навіть більше) тривало обговорення цього питання, у повній відповідності до правил. Потім адміністратор Я підбив підсумок цього обговорення, а через два-три дні адміністратор О фізично вилучив цю категорію. Але відразу ж після підбиття підсумку адміністратором Я користувач П, незгодний з цим рішенням адміністратора Я, розпочав обговорення зі створення начебто нової категорії, з начебто новими критеріями включення, але деякий користувач С, переглянуваши це обговорення зі створення цієї начебто нової категорії (і навіть узявши у ньому участь), прийшов до, можливо, суб`єктивного висновку, що дана "нова" категорія буде ничім іншим, як просто дублікатом тієї, що адміністратором О (після підсумку адміністратора Я) була вилучена. Цей висновок користувач С зробив на основі того, що колега П - користувач G просто переніс усі об`єкти, що до цього були у видаленій категорії, поки що до більш ширшої категорії, але ж з повним настроєм, як тільки нова категорія буде створена, перенести ці об`єкти саме у неї. А також на основі того, що назва, яку користувач П підібрав до своєї нової категорії, за суттю практично дублює назву, що була в видаленої категорії. Користувач С, до речі, з приводу цього, з приводу назви цієї нової категорії, запропонував у тому обговоренні свій, більш урівноважений, на його думку, варіант назви, який би, як мінімум, принаймні, набагато більше відповідав правилу Вікіпедії Вікіпедія:БЖЛ, але користувач П саме після цього, після того, як користувач С всього лише запропонував свій варіант назви (зовсім не наполягаючі на ньому як на "останій істині" у обговоренні — ПРОСТО ЗА-ПРО-ПО-НУ-ВАВ), став просто називати користувача С "випробувачем правил на міцність", "тролем" та таким, що "має за мету недопустити будь-якого вирішення питання", тим самим, до речі, відверто порушуючі правило Вікіпедія:ПДН). І після цього користувач П почав «розносити» цю дискусію щодо цієї нової категорії з відповідної сторінки обговорення на інші сторінки Вікіпедії, по суті вимагаючи, за відсутності аргументів по суті, застосування до користувача С адміністративного втручання. Пане бюрократ української Вікіпедії, як особисто Ви до всього цього ставитеся? Досить цікава Ваша думка. Serg7255 (обговорення) 12:21, 23 травня 2012 (UTC)

«чи запит до якогось посередника, який обраний спільнотою та може приймати легітимні рішення» Колего Павло. У тому-то і одна з головних проблем української Вікіпедії (і пан Якудза, як досить розумна людина, цього ну просто не може не розуміти, не відчувати!), що у ній практично відсутні будь які механізми з вирішення конфліктів ЩОДО ЗМІСТУ деякої статті (чи, як у цьому випадку, щодо вигляду назви категорії та змісту критеріїв включення до неї.) Саме ЩОДО ЗМІСТУ, розумієте?... Не тоді, коли один користувач "білий та пухнастий", а інший "вандал" - тут все зрозуміло. А ось коли у двох користувачів майже діаметрально протилежні точки зору щодо змісту деякої статті, АЛЕ формально не той, не іншій правил не порушують. Ніякого практичного механізму у укрвікі для таких випадків просто не існує. І за це ми повинні сказати велике спасибі, у тому числі, і панові Якудзі, який за 6 років свого перебування на посту адміна укрвікі (та дещо меньше - бюрократа), нічого не зробив для того, щоб увести хоча б якісь механізми вирішення конфліктів ЩОДО ЗМІСТУ статей. Ну ось в рувікі, наприклад, існує ж (можливо, набагато у чому суто формально, але ж існує) механізм ПОСЕРЕДНИЦТВА. І дуже багато конфліктних статей саме на ньому і знаходяться. І ці посередники якось ці конфлікти ЩОДО ЗМІСТУ статей "розрулюють" - більш меньш успішно, але "розрулюють". В укрвікі ж немає навіть цього - повна пустота. Максимум, що тут можуть зробити адміни - це заблокувати конфліктну статтю від редагувань на декілька діб, щоб опоненти дискутували на її СО. Але, як показує практика, це, ці дискусії опонентів після блокування таких статей, відбуваються досить рідко. У таких випадках для цих опонетів більш цікавим завжди буває питання - НА ЧИЇЙ САМЕ версії заблокує адмін цю статтю? :))) Інколи в них є ще один вихід - вигадати в свого опонента начебто порушення якихось правил, звинуватити у начебто тролінгу, і вже з цим «бігти» до адмінів. Так, таку тактику, за відсутності інших механізмів вирішення конфліктів ЩОДО ЗМІСТУ статей, теж трохи можна зрозуміти, хоча, звісно, й не виправдовувати. (Я все це, що пишу зараз, казав панові Якудзі вже майже 100 разів за рік перебування у укрвікі. Він всього цього слухати не любить, за це мене інколи периодично навіть блокує - правда рідко кому подобається. Отаке.) Serg7255 (обговорення) 13:19, 23 травня 2012 (UTC)

Не зовсім зрозуміло, чому Ваші претензії адресовано саме пану Якудза. Попри всі його адміністративні повноваження, це питання має вирішувати спільнота. Якщо Ви можете запропонувати дієвий механізм вирішення таких питань, то в чому справа, давайте? А якщо ні - навіщо претензії? Створення нових механізмів не входить до функцій адміністраторів чи бюрократів - вони стежать лише за дотриманням чинних правил (і блокують їх порушників). --Olvin (обговорення) 19:40, 25 травня 2012 (UTC)

Ось Вам типовий приклад. 4 травня у 9 вечора пан Якудза захистив від редагувань ([1]) статтю Заперечення Голокосту, ФОРМАЛЬНО заради того, що головні опоненти - Долин та Зібекс домовлялися на її СО щодо її змісту. І що?... Тепер зайдіть на її СО — [2]. Багато там Ви знайдете повідомлень, дописів, датованих часом 4 травня (з 9 вечора) і далі?... АЖ ОДНЕ! (Та й те - від головного фахівця з єврейських питань рувікі - пана Песиміста.) Тобто, захищаючі цю статтю, пан Якудза так щиро робить вигляд, що Долин та Зібекс ЗДАТНІ до конструктивної дискусії між собою, що це просто (рос.) умиляет. Тобто, всі «роблять вигляд» - і всі задоволені. А через тиждень, чи два тижні, чи три, після зняття захисту зі статті, все повториться. Ну як - «ДІЄВИЙ» механізм вирішення конфліктів ЩОДО ЗМІСТУ статті?... Serg7255 (обговорення) 14:12, 23 травня 2012 (UTC)

Serg7255 (обговорення) 10:23, 24 травня 2012 (UTC)

Перше це мабуть калька з російської, а вірне друге. Дякувати кому? Вам. — Це написав, але не підписав, користувач Невмійко Я.К. (обговорення • внесок).

А ви не пробували зазирнути до словника? подякувати -ую, -уєш, док. Висловити подяку. || Завдячувати кому-, чому-небудь.--Анатолій (обг.) 10:28, 24 травня 2012 (UTC)

«Перше це мабуть калька з російської, а вірне друге. Дякувати кому? Вам.» Це я знаю. Але дуже часто чую по телевізору "хочу подякувати вас", тому й подумав, що може і так і так правильно. Serg7255 (обговорення) 10:33, 24 травня 2012 (UTC)

В жодному разі. Борис Антоненко-Давидович пише про це. Мені аж серце крається від цього всього. --Юрій Булка (обговорення) 01:11, 25 травня 2012 (UTC)

Від почутого в телевізорі часом волосся дибки стає. Подякувати вас — дослівний переклад Поблагодарить вас. Ото журналісти, які в побуті розмовляють і думають російською, не задумуючись, переносять це в українську, хоча це граматично неправильно. --VPrypin (обг.) 07:56, 25 травня 2012 (UTC)

А скільки в нас на сайтах зворотніх зв'язків…, а ще практично всі пишуть «згідно чого», «даний», «наступний».--Анатолій (обг.) 19:54, 25 травня 2012 (UTC)

А ще «знаходитись [де]», «[щось] відсутнє»... --Юрій Булка (обговорення) 00:28, 26 травня 2012 (UTC)

Хелоу, френдз. Стикнувся з тим, що у частині статей про держави у преамбулі пишеться "держава", а у частині - "країна"? Це суто випадкова неузгодженість, чи тут є якась закономірність? Serg7255 (обговорення) 13:55, 30 травня 2012 (UTC)

Держава - наскільки я розумію, це юридичний термін, а країною можна назвати будь що - будь-яку місцевість.--Tttaaannne (обговорення) 14:00, 30 травня 2012 (UTC)

Приклади. Країна Басків не є державою, як і Каталонія. Абхазія теж країна, але не держава--Kamelot (обговорення) 14:02, 30 травня 2012 (UTC)

Ну, це вже окремі випадки. Я ж пишу про те, що стикнувся з хаотичністю термінології у преамбулі "держава/країна" у статтях про абсолютно повноцінні держави (без будь якого натяку на непризнаність).

«Держава - наскільки я розумію, це юридичний термін, а країною можна назвати будь що - будь-яку місцевість.» Держава - це перш за все устрій, влада, а країна - це більше територія, що населена громадянами цієї держави, я тоже так думаю. Але питання тут полягає у тому, яке слово повинно йти першим у преамбулі статті про державу/країну - «держава» чи «країна»? Serg7255 (обговорення) 14:47, 30 травня 2012 (UTC)

Держава--Tttaaannne (обговорення) 14:58, 30 травня 2012 (UTC)

Держава — рос. государство, країна — рос. страна. Країна — це територія, держава — суспільно-політичне об'єднання.--Dim Grits 19:00, 30 травня 2012 (UTC)

Наскільки я розумію, держава — це країна, яка є незалежною.--Анатолій (обг.) 19:28, 30 травня 2012 (UTC)

Див. виділення жирним. Serg7255 (обговорення) 19:32, 30 травня 2012 (UTC)

Якщо незалежна то держава, якщо то територія у складі держави то країна… Логічно ж… --Base^{обговореннявнесок} 20:11, 30 травня 2012 (UTC)

Думаю, що люди писали в основному правильно, хоча треба провіряти. США - держава, країни США не існує. Китай - країна, Китайська Народна Республіка - держава, Франція - країна, П'ята Республіка - держава. Росія - країна, Російська імперія і Російська Федерація - держави, тощо. Взагалі, термін країна визначений тільки приблизно. На території Німеччини держав було багатенько. Зазвичай у нас є статті про історичні держави. Наскільки я розумію, ми здебільшого не створюємо статей окремо про країни і окремо про сучасні держави. Наприклад, Індія. Заголовок як для країни, а в означенні Індійська Республіка, що є державою. На території Індії держав було теж дуже багато. --Дядько Ігор (обговорення) 03:59, 31 травня 2012 (UTC)

Ну а стаття Україна тоді про що - про країну чи про державу? На території України держав теж було багато. «Росія - країна, РФ - держава». Я це чудово розумію. Мене цікавить тільки одне - що писати у преамбулі статті Росія, у першому реченні - держава чи країна? І що у статті Україна - держава чи країна? Serg7255 (обговорення) 07:28, 31 травня 2012 (UTC)

Вважаю недоцільним і навіть шкідливим отаке. На мій погляд списки виносок/приміток є надзвичайно цінними. В ен-вікі вони зазвичай набагато довші ніж у нас, проте не зустрічав, щоб заради зменшення видимого розміру статті ці списки ховали у вікно з прокручуванням. Ще один аргумент проти «прокручування» — зручність друку і копіювання статтей. --Perohanych (обговорення) 05:44, 8 червня 2012 (UTC)

 ЗаПідтримую цю думку, оскільки не раз піднімав це питання. Краще робити 2-3 стовпці приміток, ніж усе ховати. Бо 100-150 приміток — це небагато. От коли 200-300 — це вже інше питання. --Friend 09:54, 8 червня 2012 (UTC)

 Проти Вікіпедія - не друкована енциклопедія! Тому не думаю, що варто уникати використання інтерактивності і т.п. Якщо постає проблема із друком, так можна через CSS прописати окремі стилі саме для друку, не обмежуючи при цьому можливості оригінального варіанту. Копіювання це звісно трохи проблема, але ця проблема додає до процесу копіювання максимум дві секунди. Така проблема не зупинить навіть новачків, не кажучи вже про людей які звикли обходити всілякі заборони копіювання на сайтах, як то перехопка події копіювання, вимкнення ПКМ і т.п. --Base^{обговореннявнесок} 10:06, 8 червня 2012 (UTC)

Найбільша проблема не копіюванні чи друкові, а в тому, що не можна без додаткових маніпулювань охопити увесь розділ приміток, та навіть оцінити його розмір. Досить часто при аналізі статті приходиться досліджувати, до яких тверджень в основному тексті йде та чи інша примітка. Головним критерієм має бути зручність (юзабіліті) для читачів. --Perohanych (обговорення) 12:16, 8 червня 2012 (UTC)

На пошук та аналіз жодне форматування не впливає, тицяння спрацьовує і в прямому, й в зворотньому напрямках. А от для роздруку та масштабування підходить лише звичайний шаблон приміток в один стовпчик. Тому кожне форматування повинно не тільки покращувати щось в певному напрямку, але й не псувати в іншому.--Dim Grits 16:38, 8 червня 2012 (UTC)

Проблеми з роздруком можуть виправити адміністратори у налаштуваннях CSS --Base^{обговореннявнесок} 17:20, 8 червня 2012 (UTC)

Як тільки виправлять, ніяких заперечень.--Dim Grits 18:58, 10 червня 2012 (UTC)

Ну нормально, ага. Давайте тепер і ілюстрації виключно в повну величину викладати: неможливо ж миттєво роздивитись при зменшенні. Таким чином при послідовній відмові від сучасних технологій ми дійдемо до переводу Вікіпедії в паперову форму, написану від руки. Я категорично проти заборони на прокручування.--Shao (обговорення) 15:52, 10 червня 2012 (UTC)

Ну, до чого тут ваші недоречні емоції та узагальнення. Не мені вам пояснювати важливість конвертування статей в pdf (подивіться ліворуч у стовпчик меню). Потреба в нормальному типографічному оформленні тексту зрозуміла усім, як і те, що жодні покращення вигляду не повинні погіршувати його функціональність. Ілюстрації можна роздрукувати з окремої сторінки. А як роздрукувати ваші джерела? На цій статті я спробував усі шаблони. Працює лише один. Доведіть шаблон до пуття, заперечення щезнуть. --Dim Grits 18:58, 10 червня 2012 (UTC)

Які саме шаблони? Посилання можна легко скопіювати, якщо це треба. Прописати окремий стиль для друку також можна (єдине, для цього слід створити окремий класс який буде давати прокрутку на екрані, і не давати при друку (компілюванні в пдф), можливо такий уже і є. Принаймі для цього треб всого навсього прапор адміністратора, щоб відредагувати коммонз.цсс Потім про цей класс треба буде написати у довідці і готово (для вже існуючих блоків можна буде, щоб хтось ботом дписав класс). ) --Base^{обговореннявнесок} 19:16, 10 червня 2012 (UTC)

Хм, або я щось не розумію, або хтось вже виправив. Бо в мене при конвертуванні у pdf у всіх статтях з прокручуванням і двома стовпцями у примітках вони перетворюються в один стовпець і без прокручування (тобто всі нормально відображаються). У версії для друку два стовпці зберігаються але також видно всі примітки. Тицяння, як вже було сказано, працює добре в обидвох напрямках. Тому щось не бачу причин забороняти таке робити, хай собі люди розважаються.--Zlir'a (обговорення) 20:12, 10 червня 2012 (UTC)

Тоід лишається одна проблема, „охопити увесь розділ приміток та оцінити його розмір‟. Просто треба зробити, як росіяни — „Показувати компактно‟ --AS^ƨɐ 21:48, 10 червня 2012 (UTC)

Як на мене, то було би чудово.--Zlir'a (обговорення) 09:58, 11 червня 2012 (UTC)

Скопіював код у росіян (ru:Википедия:Гаджеты/Компактный список сносок). Теж зробив гаджетом, увімкнутим за промовчанням --AS^ƨɐ 17:49, 11 червня 2012 (UTC)

Ви поставили по замовчуванню повну версію. Може логічніше навпаки. --Pavlo1 (обговорення) 18:10, 11 червня 2012 (UTC)

Здається, змінив. Зрештою, це не має значення --AS^ƨɐ 22:26, 11 червня 2012 (UTC)

Very well.  Дякую --Pavlo1 (обговорення) 09:59, 12 червня 2012 (UTC)

Тепер, мабуть, треба пустити якого бота, щоб він позабирав те прокручування всюди, де воно було. Бо якщо в таких статтях натиснути «згорнути список», з'являються дві такі прокручувалки (як наприклад у статі Сіккім).--Zlir'a (обговорення) 09:07, 12 червня 2012 (UTC)

Що сталось з

<div class="reflist4" style="height: 220px; overflow: auto; padding: 3px" >{{reflist|2}}</div>

чому два прокручувача праворуч?--82.144.220.27 10:50, 12 червня 2012 (UTC)

Сталось, бо AS ввімкнув гаджет, який дозволяє згортати/розгортати список приміток. Коли список згорнути, то додається прокручувач, а оскільки він там вже й так був, то їх виходить два. Кажу ж, що треба, мабуть, щоб якийсь бот це все позабирав. Зараз напишу в завдання для роботів, сподіваюсь, хтось візьметься.--Zlir'a (обговорення) 11:56, 12 червня 2012 (UTC)

Чекайте народ, а чому ви думаєте лише про себе? Ми ж статті пишемо не для себе, а для пересічних українців. А їм гаджети недоступні. Адже більшість читачів Вікіпедії читають її незареєстрованими.--Анатолій (обг.) 21:35, 12 червня 2012 (UTC)

Написано ж, гаджет ввімкнуто за промовчуванням, для всіх. Спробуйте вилогінитись і поглянути як пересічний українець.--Zlir'a (обговорення) 21:45, 12 червня 2012 (UTC)

O_O. Я вирішив піти трохи іншим шляхом. Не вилогінюватися, а відкрити в іншому браузері. Результат мене вразив. Я очікував побачити інше: Файл:Screenshot.PNG.--Анатолій (обг.) 22:00, 12 червня 2012 (UTC)

Є таке в Опері. Цікаво, що якщо додаток вимкнути і просто написати в статті отаке:

<div style=" max-height: 300px; overflow: auto; margin: 0 !important; padding: 0 !important">{{reflist|2}}</div>

то все нормально працює (прокручування вертикальне). Якщо ж (із вимкнутим додатком) написати собі в /vector.css отаке:

.reflist, .reflist1, .reflist2, .reflist3,.reflist4, .references-scroll, .references-small{ max-height: 300px; overflow: auto; margin: 0 !important; padding: 0 !important }

виходить горизонтальне прокручування. А в фаєрфоксі все нормально. На жаль, моїх знань не достатньо, щоб це виправити, але, може, хтось здогадається як, будь ласка. Між іншим, в росіян також така проблема є, більше того, вони в статтях отих прокручувань не позабирали і тепер, якщо в опері згорнути виходять три прокурчувалки: дві вертикальні і одна горизонтальна.--Zlir'a (обговорення) 09:10, 13 червня 2012 (UTC)

Раз Ви виявили, що із зовнішнім div`ом все працює, то вніс зміни у шаблон. Чи все нормально (зауважте, що може знадобитися ?action=purge аби прокручування оновилося на сторінці)? --AS^ƨɐ 12:28, 13 червня 2012 (UTC)

Тепер все, наче, добре. Дякую дуже! --Zlir'a (обговорення) 13:16, 13 червня 2012 (UTC)

• Поприбирав оте подвійне вертикальне прокручування. Сподіваюся, бот нічого не пропустив. --Pavlo Chemist 09:53, 13 червня 2012 (UTC)

Дуже дякую.--Zlir'a (обговорення) 10:04, 13 червня 2012 (UTC)

То що, тепер шаблони {{reflist2}} і {{reflist3}} нарешті непотрібні? --DixonD (обговорення) 06:04, 14 червня 2012 (UTC)

Потрібні. Коли приміток напр. 20. То і ховати їх немає сенсу і в один стовпчик кострубувато виглядатиме--Kamelot (обговорення) 06:13, 14 червня 2012 (UTC)

Так, їх варто вилучити. --Friend 11:09, 14 червня 2012 (UTC)

Мені вони зручними здаються навіть при прокручуванні. Особисто я прокручування вимикаю і дивлюся тоді примітки в декілька стовпчиків. Тому їх варто залишити. --Pavlo Chemist 16:22, 14 червня 2012 (UTC)

Хіба ці шаблони мають стосунок до стовпців? --AS^ƨɐ 17:17, 14 червня 2012 (UTC)

Вибачаюсь, переплутав з {{reflist|2}}. --Pavlo Chemist 19:39, 14 червня 2012 (UTC)

Шукав дані про низку галицьких публіцистів початку XX сторіччя і побачив (не цікавився тим раніше), що «Енциклопедія українознавства» не вся залита до Вікіпедії. Хтось заливав її централізовано? Чи тільки Користувач:Maksym Ye.? Інформацію, яку шукав, найшов на ресурсі, де є викладені повні тексти гасел від «А» до «Кр». Особи та теми, описані в ЕУ, є автоматично значимі? --Friend 21:43, 4 липня 2012 (UTC)

Як на мене, практично всі ті, хто є в універсальних енциклопедіях, значимі (за винятком хіба що екстремальних випадків, коли з оповіді про особу очевидна її незначимість). Заливали ЕУ, наскільки я розумію, з кінця, тож до частини «А»—«Кр», ймовірно, так і не дійшли — NickK (обг.) 23:58, 4 липня 2012 (UTC)

А чи є в нас узагалі право брати текст з ЕУ? Навіть якщо є якийсь лист-дозвіл, ми мусимо завжди вказувати, що текст узято, що це не наш текст. Я питався Maksym Ye. ще ген-ген коли, але він досі не відповів. --Юрій Булка (обговорення) 08:59, 5 липня 2012 (UTC)

Ну джерело-то зазначалося завжди. А й сама заливка була припинена, наскільки я знаю, коли в нас стали жорсткішими вимоги до авторського права. Можливо, є якийсь неформатний дозвіл на кшталт «ми не проти копіювання», вона все ж не в суспільному надбанні, тож дослівної заливки більше бути не повинно, а стару потрібно теж виправляти (на щастя, її й так треба перероблювати) — NickK (обг.) 09:54, 5 липня 2012 (UTC)

Трапилося мені останнє число газети «Новини Закарпаття». В цьому числі вказано, що це газета обласної ради, видається накладом більше 20 000, виходить двічі на тиждень.

Мене ці дані вбачаються такими, що роблять цю газету значимою для Вікіпедії. Чи можна в якості джерела для статті «Новини Закарпаття» вказати наприклад таке:

• «Новини Закарпаття», № 61 (1120) від 7 липня 2012

--Perohanych (обговорення) 16:54, 27 липня 2012 (UTC)

Якщо про цю газету взагалі ніде й ніколи не згадувалося, ні в місцевих довідниках, ні в місцевих енциклопедіях, ні в публікаціях щодо ЗМІ, не було й публікацій з описом історії газети, її немає в передплатному каталозі та не існує жодних інших джерел, як ви збираєтеся писати статтю? «Новини Закарпаття» —газета обласної ради, видається накладом більше 20 000, виходить двічі на тиждень? Це навіть не стаб. Якщо є інші, незалежні джерела про газету, то на їх основі і напишіть статтю. Звісно, наклад можете взяти з самої газети, але те, що це газета облради, має бути зазначено хоча б на сайті облради. Тож якщо про газету нема взагалі жодного джерела, то і статті бути не може — NickK (обг.) 23:46, 27 липня 2012 (UTC)

Я правильно зрозумів, що сама газета не може бути джерелом статті про цю газету, за умови якщо це поки єдине джерело? --Perohanych (обговорення) 07:17, 28 липня 2012 (UTC)

Я мав на увазі трохи інше: маючи в руках саму лише газету, ви не зможете написати в статті більше за тривіальну інформацію. Звісно, дуже бажано мати незалежні авторитетні джерела про цю газету — NickK (обг.) 11:09, 28 липня 2012 (UTC)

Є ось такий чудовий ресурс: Газети України. На ньому є і інформація про Новини Закарпаття. --Pavlo1 (обговорення) 07:09, 29 липня 2012 (UTC)

Яким чином вираховується місце народження діяча (державна приналежність): дефакто? деюре? Приклад, Богдан Ступка народився у 27 серпня 1941 року. Для більшості країн світу це Польща, для СРСР - УРСР, для Німеччини і союзників (а також дефекто з 1 серпня 1941 року) це дистрикт Галичина! З повагою,--Zheliba (обговорення) 09:26, 24 липня 2012 (UTC)

Я щось не натикався на якийсь консенсус із цього питання. Але пропоную у загловку і картці — дефакто, із назвою актуальною на даний момент. Категорії за місцем народження-смерті — теж де-факто. А в тексті (але не заголовку) розкривати усі обставини зокрема усі ньюанси де-юре. І будь ласка, без прапорів у картках… Щоб не ліпити свастик, серпів з молотами до карток бідним персоналіям (бо перше враження від таких статей — «о, якийсь фашист/комуняка, ну його...»).--Сергій (oбг.) 14:37, 24 липня 2012 (UTC)

Отже, варто писати, що Ступка народився в Дистрикті? Крім того, поприбирати всі прапорці з шаблонів??? Як це запропонувати товариству??? З повагою, --Zheliba (обговорення) 15:24, 24 липня 2012 (UTC)

Може я не ясно висловився: у картці варто писати, що народився у Куликові. Все, Крапка. Без «Сучасна Львівська бласть» «колишній Дистрикт…» тощо На розкриття усіх цих обставин є стаття — там розкривайте усі ньюанси. Картка — с к о р о ч е н и й запис. Вона не заміняє і не доповнює статтю, і не береться конче донести абсолютно всю інформацію. Вона лише скорочено дублює (для лінивих, малограмотних). У цьому її завдання. У нас же в неї інфу ліплять, ліплять, ліплять, доводячи до абсурду саму ідею картки. А потім крик, що картка більша за статтю. Така моя думка. От у паперовій енциклопедії, якщо не розкриєте детально, то потім сто років усі гадатимуть - який саме Куликів (бо їх кілька). У нас же є вікіфікація. Принаймні у картці можна обмежитись нею. Щодо прапорців, то прибрати не усі, а лише ті що біля дат народження-смерті.

П. С. Спільноту треба не «інформувати», а до обговорення залучити — хай рішення прийме.--Сергій (oбг.) 16:38, 24 липня 2012 (UTC)

• Щодо того як писати місце народження (за сучасним АТП чи за поділом у момент народження) питання досить складне, треба дивитись як це роблять авторитетні енциклопедії, починаючи з ЕУ, УРЕ тощо. А от щодо того, що "поприбирати всі прапорці з шаблонів" обома руками за (крім прапорців країни за яку виступає спортсмен та можливо країни держпосадовця). --yakudza 15:30, 24 липня 2012 (UTC)

Як на мене, то варто писати приналежність населеного пункту до АТП під час факту народження і, за можливості, сучасне АТП в дужках). З повагою, --Zheliba (обговорення) 15:34, 24 липня 2012 (UTC)

Я не чітко висловився — мені йшлось про прапорці народження-смерті, виключно. З того, що бачив у енциклопедіях, то по-перше в них ніколи немає достатньо місця і відповідно — потрійного/чотириразового дублювання (заголовок, картка, текст, категорія). Нас. пункт згадується лише раз. Якщо була стара назва — вказується додатково, якщо таких пунктів кілька — уточнюють область, якщо кілька в області — район. Якщо ж цих проблем немає — просто назва нас. пункту і все. Нормально і раціонально. І зауважте — усе це в тілі статті, навіть не в заголовку.--Сергій (oбг.) 16:38, 24 липня 2012 (UTC)

• Можна написати «народився в селі такому-то (сучасне місто таке-то такого-то району такої-то області такої-то країни)». Таким чином ми уникаємо зазначення тодішньої назви країни. Щодо карток — згоден з попередніми, що не терба ставити прапорець куди попало.--Анатолій (обг.) 15:52, 24 липня 2012 (UTC)

• Моя думка (тут же не тільки адміни можуть висловитись?) якщо назва не змінилась, наприклад [Херсонська обл., с.Хацапетівка,УСРСР], то можна написати [Херсонська обл., с.Хацапетівка,УСРСР(нині Україна)], адже читаючи місце народження ми хочемо якнайточніше уявити місце і час народження. Якщо назва змінилась, можна писати [стара назва (нині - Нова назва)]. Якщо питання спірне - то нічого не видумувати а так і писати [У англомовній літературі - Назва1, у польській - Назва2, у німецькій - Назва3, у радянській - Назва4, у сучасній українській здебільшого - Назва5 ] - адже не потрібно вирішувати за читача, читач сам нехай вирішує.--М-о-т-а-м-і (обговорення) 16:43, 24 липня 2012 (UTC)

  Тільки уточніть будь ласка, про що саме вам йдеться - про картку, заголовок чи тіло статті. Де саме і як писати. Бажано почути вашу позицію по усіх трьох пунктах. І по прапорцях також :)(із прапорцями врахуйте проблему, про яку сказано вище).--Сергій (oбг.) 16:50, 24 липня 2012 (UTC)

  Ось, наприклад, Аристо́тель (часто також Арістотель; грец. Αριστοτέλης; 384 до н. е., Стагіра — 322 до н. е., Халкіда) — давньогрецький вчений-енциклопедист, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки., в той час як Стагіра (грец. Στάγειρα), давня назва Стагір (дав.-гр. Στάγειρος) — давньомакедонське місто на Халкідонському півострові, між Болбейським озером і Стрімонською затокою. Сучасне село за 87 км від Салонік.. Прапорці, думаю, непотрібні. Краще писати у заголовку, а у тілі статті розписувати деталі.--М-о-т-а-м-і (обговорення) 16:57, 24 липня 2012 (UTC)

  Дякую, я теж підтримую такий формат, як у вашому прикладі (просто сучасна назва в заголовку, розкриття ж усіх деталей і ньюансів у тілі статті). Уточніть ще таке - окрім тіла статті чи розкривати додатково у картці?--Сергій (oбг.) 17:09, 24 липня 2012 (UTC)

• Як наслідок - при народженні у Ступки нема прапорця, а поруч із датою смерті - є. Та вже будьте послідовні - ліпіть йому тоді і прапор зі свастикою. Хай усі тішаться.--Cepгій (oбг.) 06:00, 29 липня 2012 (UTC)

Виправив. :) З повагою, --Zheliba (обговорення) 07:57, 29 липня 2012 (UTC)

Цікавить думка вікіпедистів щодо цієї номінації Вікіпедія:Кандидати у добрі статті#Люлька для паління 14—7—0.
Розумію, що знімаючи статтю з номінації, з точки зору букви закону автор правий. Але! Знімати за два дні до завершення голосування статтю, яка фактично (не маю на увазі формальну процедуру «зарахування» адміністратором чи підбивачем підсумків статті до «добрих», а те, що усі бажаючі вже проголосували і голосів — досить для обрання) визнана «доброю» без обґрунтування своїх дій — це, щонайменше, неповага до колег.
Якщо виправити ситуацію ніяк не можна, то слід хоча б внести зміни до правила, що зняття з номінації, як і постановка, має бути обґрунтованим. З повагою, --Pavlo1 (обговорення) 10:12, 22 серпня 2012 (UTC)

•  За Повністю підтримую щодо зміни правила. Хоча, як на мене, подібні знімання аргументувати нереально. Як на мене, слід незалежно від бажання того, хто виставив на номінацію статтю, у разі її підтримки, надавати відповідний статус. --Юрій25031994 Обговорення 10:38, 22 серпня 2012 (UTC)
• На мою думку, автор номінації на те і автор, що має право її зняти, якщо вважає за потрібне. Інша річ, що так робити не варто, але і забороняти на рівні правила знімати власну ж номінацію теж не треба. --Aced^talk 10:44, 22 серпня 2012 (UTC)
•  За Панове, Вікіпедія не має власників. Вважаю, що потрібно повністю ліквідувати авторське право знімати з номінації. Якщо хтось наважився звернутися до спільноти - хай чекає вироку. З повагою, --Zheliba (обговорення) 12:24, 22 серпня 2012 (UTC)
• Номінатор має повне право зняти власну ж номінацію статті на добру (наприклад, якщо він вважає, що в статті є суттєві недоліки, які він не в змозі виправити). Якщо хтось все одно вважає, що стаття добра, може виправити ці недоліки та номінувати заново. Тому не бачу сенсу проводити регулювання зняття номінацій правилами — NickK (обг.) 17:23, 22 серпня 2012 (UTC)

Я перепрошую, але якщо номінато рвважає, що в статті є суттєві недоліки, а спільнота вважає ці недоліки несуттєвими! Статті Вікіпедії не є власністю номінатора! З повагою, --Zheliba (обговорення) 07:40, 23 серпня 2012 (UTC)

На репліку NickK: Все так, але 1) Правилами не вказано, що автор пропозиції (номінатор) і (основний) автор статті має бути однією особою. І так є. 2) Фактично в ході номінації відбувається колективний «мозковий штурм» з метою покращення статті. Таким чином, за нинішнім правилом якщо «А» номінував статтю, а потім, по ходу голосування вирішив що вона, наприклад, не тягне — він її достроково знімає з голосування. А якщо автор статті «В» вважає за можливе продовжити голосування/покращення статті? Чи «С», учасник голосування, який взяв активну участь в роботі над статтею? Навіщо закривати голосування а потім починати все з початку? Пропонується: якщо номінатор «А» відмовився захищати статтю — обґрунтовує свою позицію (мені ніколи; не бачу перспектив та ін.). Якщо заперечень немає (наприклад протягом доби) — будь-ласка, в архів. А якщо «В» чи «С» готові продовжувати роботу — то до чого весь цирк туди-сюди? Ще пару аргументів. Грішний, і я знімав статтю «на емоціях», але вчасно «охолонув» (колеги не помітили чи зробили вигляд). У вищеприведеному випадку вийшло прикре непорозуміння, і, якби не втручання адміністратора, який «увійшов у ситуацію», все закінчилося б плачевно. А причина — номінатор не пояснив мотивів своїх дій. Вибачаюсь за розлогий спіч. --Pavlo1 (обговорення) 15:21, 23 серпня 2012 (UTC)

Для цього є сторінка обговорення номінатора, якому ви можете написати, що його статтю ви дуже хочете бачити серед добрих, і він, мабуть, у такому разі скасує своє емоційне рішення. Однак неодноразово бачив, як номінатор закривав номінацію там, де в статті явно немає шансів, мабуть, щоб не ганьбитися остаточно... Іноді міг з'явитися одинокий голос на підтримку «щоб хоч не з розгромним рахунком» або «щоб було більше добрих». Тож краще таку можливість усе ж залишити, можливо, залишивши номінатору можливість передумати й повернути номінацію. А якщо автор не готовий продовжити роботу над статтею, а хтось інший готовий, ніхто не заважає йому зробити цю роботу та після цього номінувати статтю, тоді вже ніхто не завадить йому зробити статтю доброю — NickK (обг.) 19:14, 23 серпня 2012 (UTC)

А якщо автор не готовий продовжити роботу над статтею (особисто він бачить необхідність, та пару чоловік), а більшість спільноти вважає, що стаття добра, то що за право приватної власності на статтю? Вікіпедія є вільною. Тоді на будь-чию вимогу потрібно просто повернути статтю для продовження голосування! З повагою, --Zheliba (обговорення) 06:11, 25 серпня 2012 (UTC)

• Наскільки я розумію, користувач зняв з голосування після того, як я йому пояснив, що у добрих статтях має бути якомога менше невільних зображень, а він туди цілу галерею вставив. Я все більше схиляюся до думки, що потрібні певні мінімальні критерії для кандидатів у добрі статті. Тобто якщо стаття таким критеріям не відповідає, то вона знімається з голосування.--Анатолій (обг.) 23:13, 24 серпня 2012 (UTC)

Критерії давно досить чітко прописані тут. Якщо виставляється стаття-кандидат, яка їм не відповідає — то вже інше питання. Саме тому, на мою думку, постановка і зняття статті на голосування мають бути обґрунтовані. Наприклад при постановці: «стаття відповідає критеріям доброї статті», а не «мені стаття подобається»; при знятті «стаття не відповідає обовязковим вимогам до доброї статті п.п. 4,5,6» а не «я передумав». --Pavlo1 (обговорення) 06:28, 25 серпня 2012 (UTC)

А яка різниця, який коментар? Я не один раз писав, що в статтях купа орфографічних помилок, а потім їх обирали за рахунку 15-1. Бо на коментарі ніхто не дивиться. Там рахується лише кількість голосів.--Анатолій (обг.) 11:30, 25 серпня 2012 (UTC)

Здається, деякі користувачі вважають себе уповноваженими трактувати Український правопис у єдиноправильній формі. Зокрема й особливо це стосується вічного протистояння між Г і Ґ. Але фанатики "треба писати Г, а вимовляйте як хочете" ігнорують і правописні традиції минулого, і правописні традиції сучасності, і навіть неоднозначність власне правопису в цьому питанні. Їхній радикальний ентузіазм призводить до численних однотипних і в підсумку безглуздих суперечок на цьому ґрунті, які лише відбирають час та псують атмосферу в проекті.

Гадаю, Українська вікіпедія має визнати, що попри існування Чинного правопису, в українській мові немає "єдиноправильності" у питаннях передачі мало вживаних власних назв (не закріплених словниками). Через це, гадаю, слід заборонити зайвий ентузіазм у перейменуванні Ґ → Г та Г → Ґ (принаймні до часу врегулювання цих питань на рівні Академії наук).

Оптимальним було би скласти правила передачі власних назв із різних мов — завдяки консультації з українськими знавцями цих мов [не анонімними користувачами вікіпедії, а реальними людьми, що мають авторитетні знання тієї чи іншої мови], після чого закріпити ці правила на рівні вікіпедії (приблизно в такому вигляді, з коментарями, що пояснюють суперечності). Адже багато людей, сумніваючись у питанні правопису того чи іншого слова, орієнтуються на вікіпедію. Саме тому гарячковість окремих користувачів є шкідливою.

Я усвідомлюю, що користувачі, про яких іде мова, навряд чи підуть на компроміс, оскільки переконаність у власній правоті для них стоїть вище, аніж продуктивна атмосфера в проекті. Тому сподіваюся на рішучість адміністраторів та активну позицію інших небайдужих дописувачів, які розуміють, про що йдеться у цьому повідомленні.

З повагою, анонімус.

• Як на мене, то фанатизм є в діях обох сторін, і якщо адміністратори почнуть рішуче зупиняти одну із сторін, тоді інша сприйме це як підтримку. На мою думку, перейменування іншомовних власних назв з Г на ґ і навпаки є однаково шкідливим і було б добре домовитись про введення мораторію на подібні перейменування до повного врегулювання цих питань на рівні НАН України. --yakudza 16:15, 28 серпня 2012 (UTC)

Започаткував Список сайтів з ліцензією CC BY-SA. Запрошую до розширення списку. --Perohanych (обговорення) 07:19, 31 серпня 2012 (UTC)

Пропоную перенести сторінку у простір Вікіпедія. --Aced^talk 07:36, 31 серпня 2012 (UTC)

Тоді не можна буде зробити посилання на цю сторінку у розділі «Див. також» сторінки Ліцензія CC --Perohanych (обговорення) 07:43, 31 серпня 2012 (UTC)

Чому ж? У нас є випадки посилання із основного простору на простір Вікіпедія. --Aced^talk 08:10, 31 серпня 2012 (UTC)

В основному просторі краще — додаткова мотивація для власників сайтів надавати текстам вільні ліцензії. --Perohanych (обговорення) 08:42, 31 серпня 2012 (UTC)

Вікіпедія - не каталог. Це або у простір Вікіпедія: або у особистий, виключно як службовий список. --Base^{обговореннявнесок} 09:42, 31 серпня 2012 (UTC)

Як нема що сказати з приводу розширення, то хочеться покритикувати? --Perohanych (обговорення) 10:14, 31 серпня 2012 (UTC)

Тобто я можу створити сайт Чорті.Що.за-ліцензією-CC-BY-SA.Уа і вставити його на цю сторінку? --AS^ƨɐ 10:22, 31 серпня 2012 (UTC)

Критерії для включення краще обговорити на сторінці обговорення цієї сторінки. Маєте рацію, там мають бути лише сайти, корисні як джерело для статей Вікіпедії чи інших проектів ФВМ. --Perohanych (обговорення) 10:49, 31 серпня 2012 (UTC)

„сайти, корисні як джерело для статей Вікіпедії чи інших проектів ФВМ‟ — це не енциклопедичні критерії, тому список не може бути в основному просторі. --AS^ƨɐ 12:26, 31 серпня 2012 (UTC)

У нас є Вікіпедія:Джерела зображень, а от Вікіпедія:Вільний контент досі немає.--Dim Grits 16:54, 31 серпня 2012 (UTC)

Сьогодні при написанні статті зіткнувся з наступною проблемою. Спробую пояснити на прикладі британської королівської родини, тому що саме з ними проблеми і виникли… Отож, беремо для прикладу такого відомого багатьом персонажа, як принц Філіп. У англ-вікі він Prince Philip, Duke of Edinburgh, в ру-вікі Филипп, герцог Эдинбургский (вже без приставки «принц»), у німецькій вікіпедії Philip Mountbatten, Duke of Edinburgh, у французькій та деяких інших просто Philip Mountbatten. А при народженні він взагалі був Prince Philip of Greece and Denmark.

З принцесою Еліс Баттенберг теж схожа ситуація. Тут дехто вживає приставку «принцеса», дехто ні. Ну, і плутанина з Королевою-матір'ю: Queen Elizabeth The Queen Mother чи Elizabeth Bowes-Lyon?!

Ну, ще один приклад, пов'язаний з британцями (для закріплення розуміння того, що відбувається) і перейдемо далі… Prince Andrew of Greece and Denmark, Андрей (принц Греческий) (а де Данський?), Andreas von Griechenland, Andreas av Grekland och Danmark, Andrzej (książę Grecji i Danii).

Російські монархи теж неоднозначні у вікіпедіях різними мовами. Візьмемо хоча б Петра I: Петро I Олексійович, Peter the Great, Peter I. (Russland), Пётр I.

До чого я це все наводив? Лише для того, щоб показати розбіжність думок та результат цієї розбіжності на сторінках світових підрозділів вікіпедії. І для того, щоб ми могли, орієнтуючись на усе це, виробити якісь певні норми для надання нормальних імен статтям подібного характеру у нас, врахувавши усе: уточнення в дужках чи після коми, доцільність прізвищ (як у Філіпа Маунтбаттена) чи недоцільність, написання слів «принц» та «принцеса» з великої літери чи з малої тощо… Коротше кажучи, треба все це якось стандартизувати. А то зараз маємо таке: Єлизавета II (королева Великої Британії), Чарльз, принц Уельський, Принц Гарі Уельський, Принцеса Йоркська Євгенія… У російських царів не краще: Микола I (російський імператор), Катерина II (імператриця Росії), Єлизавета Петрівна, Катерина I.--Glorin (обговорення) 02:48, 1 вересня 2012 (UTC)

А ви читали Вікіпедія:ІС#Титуловані особи?--Анатолій (обг.) 10:32, 1 вересня 2012 (UTC)

Вже читав Ну, тоді, можливо, я цим постом якось зверну увагу на той безлад, який у нас в цьому відбувається і на майбутнє всі згадають, як треба називати статті :)--Glorin (обговорення) 02:12, 2 вересня 2012 (UTC)

Пропоную внести зміни до критеріїв швидкого вилучення файлів (Вікіпедія:КШВ#Файлів), а саме у п.5

Невільний файл, який не використовується (може бути вилучений через 7 днів після дати встановлення шаблону)

вилучити слово Невільний тобто привести до вигляду:

Файл, який не використовується (може бути вилучений через 7 днів після дати встановлення шаблону)

Обговорення триває впродовж тижня. У разі, якщо проект зміни до правила не матиме суттєвих заперечень, зміна вводиться у дію.У разі, якщо існуватимуть суттєві заперечення, проводитиметься голосування, яке триватиме тиждень. Рішення приймається простою більшістю голосів.

--Base^{обговореннявнесок} 19:49, 9 вересня 2012 (UTC)

За

1. Зміна ця відповідає п.4 Вікіпедія:ЧНЄВ#Вікіпедія — не колекція посилань, зображень чи мультимедійних файлів:

   Прості колекції фотографій чи медіафайлів без супровідного тексту. Якщо ви бажаєте опублікувати фотографію або малюнок, напишіть статтю, що створить для неї енциклопедичний контекст, або розмістіть фотографію на Вікісховищі.

   Фактично вже зараз є шаблон {{db-unused}} який викоритовує цей пункт ЧНЄВ, але гадаю треба додатково прописати у КШВ що файли які не використовуються потрібно вилучати саме швидко (спочатку встановлюватиметься шаблон про те що файл не вживається і писатиметься сповіщення завантажувачу, для можливості встановлення файлу у статтю (для вільних і невільних файлів використовуватимуться різні шаблони)). --Base^{обговореннявнесок} 19:49, 9 вересня 2012 (UTC)
2. Підтримую відповідні зміни. Як на мене, файли, які мають вільну ліцензію, мають переноситись на Вікісховище. Це прописано у правилах Вікіпедії. Тому виключно за. Вільні файли варто перенести на Вікісховище, а невільні вилучити. От і все. --Kharkivian (обг.) 10:59, 10 вересня 2012 (UTC)

   Так а це правило пропонує файли з вільною ліцензією, які не використовуються, вилучити без обов'язкового перенесення на Вікісховище — NickK (обг.) 16:11, 10 вересня 2012 (UTC)

   Ну так ви ж не ботом вилучаєте (то у Сховищі так роблять, там багато файлів). Тут адмін вручну натискає кнопку «Вилучити». І перед тим він має перевірити чи дійсно зображення відповідає КШВ. Якщо ні, то привести його у відповідність, або прибрати шаблон db.--Анатолій (обг.) 21:48, 10 вересня 2012 (UTC)

Проти

1. У такому вигляді — проти. В нас чимало енциклопедично цінних файлів, які з тих чи інших причин можуть не використовуватися. Прикладів чимало: завантажив фото, але не знайшов, куди вставити, хтось (часом і вандал або навіть бот, який випадково зробив неправильну заміну) вилучив файл зі статті, статтю переробили тощо. Як на мене, треба підрозділити цей критерій на три випадки:
   • вільний файл має енциклопедичну цінність, однак наразі не використаний → треба перенести на Вікісховище і лише після цього вилучити (критерій №8)

     За сім днів можна його не що перенести на вікісховище, а передрукувати його туди побітово --Base^{обговореннявнесок} 16:10, 10 вересня 2012 (UTC)

     Питання в тому, хто буде за це відповідати. Якщо ніхто, то ми маємо великий ризик отримати роботу з зображеннями Albedo: поставив шаблон на 300 файлів за день, а далі розбирайтеся як хочете. Так само й тут: один поставить ботом, через AWB чи навіть вручну шаблон на велику кількість цінних файлів, а інший вилучить скопом і не помітивши, що ніхто так і не переніс — NickK (обг.) 20:50, 10 вересня 2012 (UTC)

   • вільний файл має енциклопедичну цінність, однак не використаний через низьку якість → або перенести на Вікісховище (критерій №8), якщо є таке ж краще (наприклад, та ж поштова марка або картина у вищій роздільності) — критерій №3, якщо файл явно гірший, ніж інший наявний (фото розмите або не в фокусі тощо)
   • вільний файл не має енциклопедичної цінності (фото незначимого предмету, яке неможливо використати навіть не за призначенням: наприклад, світлиною якоїсь незначимої особи проілюструвати загальну статтю типу Краватка або Оселедець (зачіска)) → ось тут потрібен новий критерій, але лише з уточненням, що файл повинен не мати енциклопедичної цінності — NickK (обг.) 20:57, 9 вересня 2012 (UTC)

   Якщо файл вільний, то він має бути у Вікісховищі.--Анатолій (обг.) 21:07, 9 вересня 2012 (UTC)

   Я до того й веду, що крім винятків (передусім свобода панорами) або непотрібності самого файлу вільний файл може бути вилучений лише після перенесення на Сховище — NickK (обг.) 21:23, 9 вересня 2012 (UTC)

   Ну так для несвободи панорами ж треба писати обгрунтування, тобто це невільний файл, тобто його вже за діючим правилом можна вилучати, якщо він не викоритовується --Base^{обговореннявнесок} 16:10, 10 вересня 2012 (UTC)

   Статус несвободи панорами в нас фактично невизначений. Ситуація така, що можливе вільне фото невільної будівлі (є дозвіл від фотографа, ми нічого не знаємо про дозвіл чи заборону архітектора) та невільне фото невільної будівлі (є копірайт без дозволу від фотографа, ми нічого не знаємо про дозвіл чи заборону архітектора). Звісно, нам краще мати перший. Якщо перший вилучили зі Сховища та перенесли сюди, то вилучивши його звідси, в нас більше не буде вільного фото — NickK (обг.) 20:50, 10 вересня 2012 (UTC)

   а якщо ніхто не захоче займатися його перенесенням — файл далі «житиме» тут? трохи більше трьох тисяч файлів, які не використовуються уже давно. виняток для файлів, що не підпадають під поняття «відсутність свободи панорамної зйомки» — погоджуюся --antanana 21:33, 9 вересня 2012 (UTC)

   Бот переносить досить просто, ним часто користується Агонк, щоправда, бот погано розуміє українську. Якщо комусь уже не ліньки займатися вилученням файлу, хай він же й перенесе на Сховище — NickK (обг.) 22:51, 9 вересня 2012 (UTC)

   Сім днів достатньо для цього. --Base^{обговореннявнесок} 16:10, 10 вересня 2012 (UTC)

   Аналогічно до попередніх випадків: якщо хтось цим предметно займатиметься — NickK (обг.) 20:50, 10 вересня 2012 (UTC)

   ініціятива, як і всюди, карна))) ну, все одно ж не всі будуть переноситися… якщо вільний файл буде десь такий як цей Файл:Vyshyvka.jpg то й переносити не сильно є охота… хіба була б унікальна вишивка конкретного регіону)) --antanana 23:05, 9 вересня 2012 (UTC)

   От за те я й борюся, щоб ініціатива була карною. Вже неодноразово бачив вилучення скопом десятків вільних файлів, деякі з яких пішли зі статей зусиллями вандалів, інші були вилучені кимось зі статей (часом не замінені, а просто вилучені), а треті цілком можна було використати. У відповідь на прохання переносити на Сховище зазвичай бачу вкрай здивовану реакцію адміна. Роки три тому я переносив на Сховище невикористовувані тут, цікаво буде подивитися результати — NickK (обг.) 00:35, 10 вересня 2012 (UTC)

   ам… допоясни, будь ласка. «цікаво буде подивитися результати» — Твоєї тодішньої роботи? чи поточної ініціятиви? --antanana 04:37, 10 вересня 2012 (UTC)

   Тодішньої роботи, звісно. Було перенесено трохи більше 10 фото за раз, з них жоден не використовується в укрВікі, натомість 3 використовуються в інших вікі (2 в 2 різних проектах кожне та 1 в одному проекті). Як на мене, непоганий результат, який свідчить про те, що ці фото можуть комусь знадобитися — NickK (обг.) 09:21, 10 вересня 2012 (UTC)

   значить тим більше потрібно розібрати мінізавал на три тисячі файлів у нас — комусь вони реально можуть знадобитися. а припадають у нас тут «порохом»… --antanana 09:33, 10 вересня 2012 (UTC)

   а якщо дописати друге речення «Якщо дозволяє ліцензія, то файл потрібно перенести на Вікісховище»? --antanana 21:15, 9 вересня 2012 (UTC)

   Лише якщо це буде саме необхідна умова вилучення — NickK (обг.) 21:23, 9 вересня 2012 (UTC)

   так і запитання у тому. якщо файл невільний і його не використовується — швидко вилучаємо через сім днів. або використовуємо і не вилучаємо. файл вільний і не використовується — швидко вилучаємо через сім днів (якщо це не підпадає під поняття «відсутність свободи панорамної зйомки») або використовуємо --antanana 21:33, 9 вересня 2012 (UTC)

   Різниця в тому, що в більшості випадків якщо вилучити невільний, не буде жодної проблеми за потреби його відновити (завантажити ще раз обкладинку того ж альбому, фото (можливо, дещо інше, але все одно невільне) померлої особи тощо). Для вільного буде велика проблема його відновити, бо в більшості випадків це або власні фото, які більше знайти просто ніде, або вимагають певної обробки (сфотографувати марку, монету або картину, відсканувати фото з книги тощо), тобто з вилученням ми маємо гарні шанси втратити фото назавжди (а якщо його назва не Петрівка_Жмеринського_району_Сільська_рада.jpg, а з розряду Сільрада.jpg, то його вже ніхто й не знайде навіть за бажання) — NickK (обг.) 22:51, 9 вересня 2012 (UTC)

   Ну так на серверах файл залишається, і будь який із на даний момент 24х адмінів зможе його відновити. При цьому якщо він саме побачить в історії сторінки файл то назва взагалі може бути 43679н76246854976892.jpg для тієї ж сільради. --Base^{обговореннявнесок} 16:10, 10 вересня 2012 (UTC)

   Якщо ви пишете статтю Тарасівська сільська рада (Жмеринський район) у Петрівці сільради нема, хай буде Тарасівка, то де ви шукатимете фото? Може, через пошук Вікіпедії, може, через Сховище, але явно не проситимете адмінів перевірити, чи часом 43679н76246854976892.jpg не є світлиною саме цієї сільради — NickK (обг.) 20:50, 10 вересня 2012 (UTC)

   ну, його можна і переназвати, видаляючи. додаткова робота, але ж не смертельна. і (як я зрозуміла) може «знадобитися» --antanana 23:05, 9 вересня 2012 (UTC)

   на такі файли можна ставити nocommons чи щось такого плану, навіть якщо б зараз ще існував файл на сховищі (здається є ж такі випадки, коли просто не встигли там до якихось файлів дістатися). про всяк випадок --antanana 21:36, 9 вересня 2012 (UTC)

   Якщо файл на сховищі є то локальний має бути вилучено згідно діючих КШВ. --Base^{обговореннявнесок} 16:10, 10 вересня 2012 (UTC)

   Якщо хтось готовий всі перевірити — будь ласка. Ми ж поки навіть не можемо впевнено зазначити граничний строк охорони АП в Україні — 1946, 1951 чи 1967/8... — NickK (обг.) 22:51, 9 вересня 2012 (UTC)

   До чого тут граничний строк охорони АП? --Base^{обговореннявнесок} 16:10, 10 вересня 2012 (UTC)

   До того, що ми не можемо без цього регламентувати свободу панорами. Фактично різниця між 1946 і 1969 полягає практично в усій сталінській забудові, що фактично повністю знімає FOP для будівель, адже з 1960-х будівель, які становлять мистецьку цінність, уже майже не було — NickK (обг.) 20:50, 10 вересня 2012 (UTC)

   якщо ми не певні у точній даті — значить тра ставити nocommons з 1946 року включно. щоб не помилитися. забрати nocommons і перемістити на сховище точно простіше, аніж шукати потім і відновлювати --antanana 23:05, 9 вересня 2012 (UTC)

   До НікКа: 1951 уже не правильно (у зв'язку з URAA). Тож наразі два можливих варіанти: 1946 або 1969.--Анатолій (обг.) 23:18, 9 вересня 2012 (UTC)

2. Проти, доки не вкажете як знайти статтю де використовувався вільний файл до вандальних дій. У невільних файлів для того є опис добропорядного використання.

   Ну можна скачати старий дамп, або щось таке, або з адекватного опису файлу та назви скориставшись пошуком (якщо файл не має опису і неадекватно названо то це ще один аргумент за його вилучення). Взагалі не думаю що у нас настільки гостра проблема вандалізму, та і вандали частіше полюбляють нісенітницю вписувати а не файли міняти. --Base^{обговореннявнесок} 16:10, 10 вересня 2012 (UTC)

   Кілька років тому в нас боти активно працювали над виправленням орфографічних помилок, скорочень, суміші розкладок, пунктуаційних помилок тощо. Кілька запусків з помилковими налаштуваннями — і більше 10 файлів стали невикористовуваними. Все буває — NickK (обг.) 20:50, 10 вересня 2012 (UTC)

   А на майбутнє вирішити проблему можна перенаправленням завантаження відразу на Вікісховище, там усе вже локалізовано. За існуючого механізму український розділ перетворився на файлосховище знімків екрану всесвітньої мержі під ліцензією GFDLL за авторства «сам зробив».--Dim Grits 00:14, 10 вересня 2012 (UTC)

   Так треба при виборі вільної ліцензії силоміць яваскриптом відправляти на коммонз - це було б оптимально. Але все одно існуючу купу треба розгребти - і найлегше це зробити такою зміною --Base^{обговореннявнесок} 16:10, 10 вересня 2012 (UTC)

   Півроку тому зламався бот з перевірки ліцензій. Якщо хтось має ідеї з заміни, будь ласка — NickK (обг.) 00:35, 10 вересня 2012 (UTC)

   Це трохи ліве питання. Зараз наскільки мені відомо бот готовий до роботи, треба лише ботовласника для нього. --Base^{обговореннявнесок} 16:10, 10 вересня 2012 (UTC)

   ніхто ж не говорить про миттєве і безрозбірне вилучення. цей механізм передбачає 7 днів як мінімум, повідомлення завантажувача і розсуд адміна. не спостерігала, щоб наші адміни видаляли файли на «раз-два». і обґрунтування допишуть, і пошукають джерела, якщо це реально… імхо, якщо з опису файлу (або із зображеного там) можна зрозуміти тематику і звузити її до перегляду історії редагувань однієї-двох статей — so be it. якщо ж ні — то нащо тримати файл, якщо за ввесь цей час його ніхто не відновив, не поцікавився його статусом і взагалі незрозуміло для чого він? --antanana 04:37, 10 вересня 2012 (UTC)

   Це щось далеке від реальності. Як тільки кількість файлів перевищує 5—7 штук, ніхто нічого не перевіряє та вилучає скопом. Спеціальна:Журнали/Вальдимар — свіжий приклад. Egor7 сфотографував усі торгові центри, готелі та АЗС Умані, а Вальдимар вилучив кілька десятків світлин. Звісно, я не впевнений, що всі готелі справді енциклопедично значимі, але ІМГО у статтях про відповідні вулиці світлини б не завадили — NickK (обг.) 09:21, 10 вересня 2012 (UTC)

   їх там зараз тільки три (я про ті, що не використовуються). якраз high time. у Тебе є аж два волонтери (як мінімум), які готові це робити — розгрібати і передивлятися)) --antanana 09:33, 10 вересня 2012 (UTC)

3. Проти. Недавно читав гарну статтю з багатьма ілюстраціями і в ній як виразки червоніли назви файлів які хтось повидаляв, та ще й попідписував "невільне зображення яке не використовується". Це ж треба бути таким шкідником і брехуном! Те правило що є вже псує статті, а ви хочете зробити його ще шкідливішим. --Невмійко Я.К. (обговорення) 06:51, 10 вересня 2012 (UTC)

   а яка стаття, якщо пригадуєте? зазвичай просто залишається червоне посилання на файл, якого нема, а не підписи «невільне зображення яке не використовується». commonsdelinker так робить[3]. чи Ви про опис в історії редагувань? --antanana 07:07, 10 вересня 2012 (UTC)

   Якщо натиснути на червоне посилання то можна побачити наступне: "Увага. Файл з такою назвою був раніше вилучений або перейменований. Далі наведено журнал вилучень і перейменувань цього файлу: ..... (обговорення • внесок) вилучив сторінку Файл:....jpg (Невільне зображення, яке не відповідає критеріям добропорядного використання)" ім'я цього "користувача" та назву фалу я замінив точками. Про невикористовується я виходить наплутав, але усе одно червоні посилання мене не радують. Не думаю що там було щось суттєво відмінне від тих зображень які що залишилися в статті. --Невмійко Я.К. (обговорення) 07:27, 10 вересня 2012 (UTC)

   Ваша делікатність приємно вражає, але трохи дивує, зважаючи на те, що будь-які дій користувача зберігаються в історії редагувань… а зараз у нас є всього лиш 24 користувачі, які мають права таке робити. і, на мою суб'єктивну думку, жоден з них не міг би вилучити файл, який відповідав би критеріям добропорядного використання — надто виважено вони до цього процесу[тобто, до вилучення] підходять та й мова зараз іде більше не про невільні файли… --antanana 09:03, 10 вересня 2012 (UTC)

   Серже, не троліть. Черговий обхід блокування? --Kharkivian (обг.) 11:01, 10 вересня 2012 (UTC)

   Ви мене з кимось поплутали. :) В мене навіть в ініціалах "С" немає. --Невмійко Я.К. (обговорення) 11:53, 10 вересня 2012 (UTC)

Утримався

Особлива думка

1. Подивився, про що мова. Там є багато зображень, які можна було б використати. Наприклад, гриби, кухонне начиння, холодець та інші наїдки. Я не перевіряв чи існують відповідні статті, і як вони ілюстровані. Але, як на мене, перед вилученням потрібно б це зробити, зробити сумлінну спробу використати, і знайти кращу причину для вилучення, наприклад, вже є інше, аналогічне й краще зображення. Звісно, я цим займатися не буду. Тому не голосую проти. Відомий бот майже повністю відбив мені охоту завантажувати файли в українську Вікіпедію, особливо після інциденту з Костевич, а Commons - краще не згадувати, використовувати звідти файли треба дуже акуратно, так, щоб вилучення, яке може статися в будь-яку мить і без пояснення, не зіпсувало статтю. --Дядько Ігор (обговорення) 09:29, 10 вересня 2012 (UTC)

   так про те і мова) хай їх або використають, або вилучать, або перемістять на коммонз (і мова якраз про більш тривіяльні речі, а не про будівлі чи скульптури, які підпадають під «відсутність свободи панорами» в Україні) --antanana 09:36, 10 вересня 2012 (UTC)

   Стосовно бота, то тут палка з двома кінцями. Коли бот лаявся на фото Костевич, він був щойно запущений, і ще не знав усіх наявних ліцензій (його алгоритм такий, що коли він натрапляє на незнайому ліцензію, її треба йому прописати чи то як вільну, чи то як невільну). Досить швидко його навчили, і він виконував корисну роботу з фільтрування крадених фото. Зараз він вийшов з ладу, і в нас повно якихось скріншотів з описом «сам зробив» і ліцензією GFDL. Тому й не скажеш, що краще...

   А стосовно Сховища, туди вантажать значно більше фото, і тому вища ймовірність натрапити на крадене (обходячи питання про свободу панорами, яке є болючим і туманним) — NickK (обг.) 09:46, 10 вересня 2012 (UTC)

   Щодо Костевич ти ж мене переконав, що то власна робота, тож можна шаблон звідти прибрати і завнатажити до Сховища.--Анатолій (обг.) 19:08, 11 вересня 2012 (UTC)

   Допоможіть. Саме така робота й ведеться. Якщо зі світлинами Акюрейрі я міг впоратись, то з кухонним начінням, культурними діячами та іншим пропорція 20/80 зворотня. Головна проблема — час, хоча на ті 3000 файлів достатньо одного тематичного тижня. Як впродовж хоча б тижня 2 десятки людей не зможуть знайти місце файлові, то вилучити його — не проблема. Проблема набагато глибша в іншому, це і «вандалізм» вікіфікатора, це і те, на що пан NickK вище вказав (гігантські проблемні категорії). Але в більшості Жуж три язика, але півлапи, а номінатори ж просто не знайомі з усіма нюансами цієї справи.--Dim Grits 18:33, 11 вересня 2012 (UTC)

   Так перенесіть всі невикористовувані вільні до Сховища. Ті, що виявляться невільними, будуть вилучені (однаково, що зі Сховища, бо там недозволені невільні, що звідси, адже тут невикориствовувані невільні недозволені). Решта там залишиться. Адже там невикористовувані вільні дозволені.--Анатолій (обг.) 19:08, 11 вересня 2012 (UTC)

Створив два дизамбіги: Харлан і Гарлан. Але виникла проблема з інтервіками. Так, в англійській Вікіпедії є лише Harlan, який фактично відповідає нашому Гарлан, однак в російській є Харлан, в якому і наш Гарлан, і Харлан (бо вони h читають як х), але він має інтервіки на англійський Harlan. Питання, як ставити інтервіки в нас? P.S. Попутно також знайшовся дизамбіг Гарлан (округ). Хотів його перенаправити на Гарлан, але там багато інтервік. Чи треба цей дизамбіг? Так же можна створити іще подібні: Гарлан (місто), Гарлан (прізвище), Гарлан (ім'я)…--Анатолій (обг.) 20:25, 14 вересня 2012 (UTC)

Стосовно другої частини: я створив декілька подібних дизабігів дивіться Ґрем, Ґрем (округ), Ґрем (прізвище). Зустрічав такі самі і в англійському, і в інших розділах. Мені це видається виправданим. --Олег (обговорення) 19:08, 16 вересня 2012 (UTC)

Продовжуючи дискусію про найменування, хочу звернути увагу на білорусів. Правопис каже, що треба дотримуватися «традиційного» найменування. Дивне формулювання. Але, з'являються нові люди. Поки-що я іх називаю російськими прізвищами. Вікторія Азаренко все ще Азаренко, хоча весь світ знає її як Азаренку: Вікторія Азаренка. Я щойно створив сторінку Любов Черкашина, хоча в білорусів Любоў Чаркашына, а в англійців Liubov Charkashyna. Настане час, коли це написання стане традиційним. Хотілося б розпочати попереднє обговорення. --Дядько Ігор (обговорення) 10:31, 16 вересня 2012 (UTC)

Англійською мовою транслітерують зазвичай з білоруської, через що й зберігається оригінальне написання — NickK (обг.) 11:12, 16 вересня 2012 (UTC)

О, так… Мене завжди радувало написання, індентичне цьому: Челядзінскі Арцьом Віктаравіч, Карицька Владзімір Міхайлавіч. Тоді от цікаво лише, як писати Мілевського? «Мілевскі Арцьом Владзіміравіч» чи «Мілевський Артем Володимирович»? Чи до 2001 року він писався за першим варіантом, а змінивши громадянство, став писатися за другим? — Це написав, але не підписав, користувач Glorin (обговорення • внесок).

Для передачі східнослов'янських імен використовується принцип етимологічної відповідності: власні імена, які мають одне походження, використовують для передачі одне одного. Тому незалежно від громадянства і правопису білоруси нашого колишнього президента писатимуть "Віктар Юшчанка", а ми їх тенісистку, як Вікторія Азаренко. --yakudza 23:21, 17 вересня 2012 (UTC)

То горе-транслітератори нашої ФФУ транслітерують з кожної мови чи то через англійську, чи то через відому лише їм систему... — NickK (обг.) 15:46, 16 вересня 2012 (UTC)

Випадок із Черкашиною, Чаркашиною дуже складно помітити. Я помітив тільки тому, що на спортс-референс-ком було написано саме Cherkashina.

Є ще Домрачова, білоруське Домрачава, з якою можливо, є помилка. Тут справа складніша. Російське Домрачева якось природньо читається з наголосом на передоостанньому складі, але, схоже, що наголос у цьому прізвищі на о, а тому російське е це зовсім не приховане ё, і тоді українською має бути До́мрачева. Але це треба перевірити. --Дядько Ігор (обговорення) 07:46, 17 вересня 2012 (UTC)

У росіян ё завжди наголошене, тому якщо вона Домрачёва, то український переклад правильний. Але чи в білоруській мові акання відбувається лише у ненаголошених складах (так я у російській) і чи не відбулась зміна наголосу при перекладі прізвища з російської на білоруську? Це треба спитати у білорусів. --yakudza 23:26, 17 вересня 2012 (UTC)

привіт! тут написано, що: «для використання будь-якого невільного медіа-файлу повинні виконуватися всі нижче наведені[10 критеріїв добропорядного використання] умови». наявність обґрунтування — одна із них (п.10в «повнота опису»). але у самому пункті про повноту опису, сказано:

«Якщо використаний шаблон ліцензії містить обґрунтування сумлінності за окремими пунктами даних умов, в загальному обґрунтуванні вони можуть не указуватися, але тільки для тих статей, де дане обґрунтування з шаблону застосовано, або обумовлено в ньому прямо»

це тлумачити як твердження про те, що обґрунтування повинне бути, але деякі пункти уже можна опустити (для {{Обкладинка альбому}}, наприклад, уже вказано припущення про власників авторських прав)?

чи як те, що є винятки, які не потребують цього обґрунтування? якщо друге, то які конкретно? усі ті, що не передбачають надання обґрунтування у тексті самої ліцензії? наприклад, {{Art}}, {{Character-artwork}} etc? у Вікіпедія:Шаблони:Авторські права всі ці ліцензії зібрані у розділі «Ліцензії сумлінного використання (за обґрунтування добропорядного використання)», може тоді є сенс виділити підрозділ «Ліцензії сумлінного використання (не потребують обґрунтування добропорядного використання)»?

імхо, насправді, з використанням цих усіх спеціялізованих ліцензій, не виконується умова «вказувати на статтю, в якій використовується файл», а отже при (не)навмисному вандалізмі статтю для цього файлу важко буде потім віднайти, і цей невільний файл може стати «сиротою». але вони зручні для категоризації, мабуть… чисто з цієї точки зору мені подобається як це робить AMY 81-412 — він вказує і ліцензію, і обґрунтування, і fairuse in (див.Файл:Щукіна Наталія Михайлівна.jpg). більше роботи, але й більше гарантії, що зроблене ним так просто не пропаде… --antanana 10:32, 15 вересня 2012 (UTC)

• Росіяни взагалі вирішили відмовитись від всіх шаблонів невільних ліцензій крім {{fairuse in}} і всюди ставлять обґрунтування. Як на мене, то не потребують обґрунтування шаблони логотипів і обкладинок за умови використання лише у основній статті (тобто якщо логотип компанії використовується у статті про компанію), всі інші потребують. {{Art}} та {{Character-artwork}}, вважаю, що або обов'язково повинні мати обґрунтування або замінені на {{fairuse in}}--yakudza 06:57, 18 вересня 2012 (UTC)

  добре, а якщо предметніше? в принципі, усі ці ліцензії використовуються у досить стандартних випадках, обґрунтування того ж {{Фотопортрет померлого}} буде стандартним. можна ж «схрестити» ліцензію та обґрунтування, зараз пише:

Це зображення — фотопортрет померлого. Ця робота є невільною — тобто, не відповідає визначенню вільних творів культури. Згідно з рішенням фонду «Вікімедіа» від 23 березня 2007 року вона може бути використана у відповідних статтях української Вікіпедії лише за умов відповідності критеріям добропорядного користування. Будь-яке інше використання може стати порушенням авторського права. Див. також Вікіпедія:Ліцензування зображень.Добропорядне використання//uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B0_(%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8)/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2_14

і ліцензію можна доповнити стандартним текстом, який обґрунтовуватиме використання у статті про людину, фото якої завантажене:

Це зображення — фотопортрет померлого. Ця робота є невільною — тобто, не відповідає визначенню вільних творів культури. Згідно з рішенням фонду «Вікімедіа» від 23 березня 2007 року вона може бути використана у відповідних статтях української Вікіпедії лише за умов відповідності критеріям добропорядного користування. Будь-яке інше використання може стати порушенням авторського права. Див. також Вікіпедія:Ліцензування зображень.Добропорядне використання//uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B0_(%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8)/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2_14Це зображення було завантажене для ілюстрації статті про НазваСтатті, використано усе зображення, низької роздільності. Вільного замінника поки не існує

а шаблон ліцензії зробити з обов'язковими параметрами для вказання. на кшталт:

{{Фотопортрет померлого|НазваСтатті|ОбсягВикористаногоМатеріалу|Роздільність|Примітки*}}

*примітки — додатковий параметр. якщо що

ну, чи щось таке…

більш-менш стандартні тексти можна написати для усіх цих ліцензій. а для тих, що не можна — треба писати обґрунтування самотужки. Не включала сюди інформацію про автора та джерело, оскільки це уже має бути в описі самого файлу. і якщо воно не буде вказано там — прийде страшний-страшний бот (колись) і поставить шаблон {{no source}} --antanana 08:23, 18 вересня 2012 (UTC)

Щойно помітив, що Інститут історії України дозволяє публікувати матеріали свого сайту на умовах ліцензії CC BY-SA--Kamelot (обговорення) 14:14, 26 вересня 2012 (UTC)

Дайте посилання --«Teo» ^обг 15:03, 26 вересня 2012 (UTC)

Sorry усе поняв --«Teo» ^обг 15:04, 26 вересня 2012 (UTC)

Як пояснив Букет, наразі не весь сайт, а лише статті з ЕУ на сайті мають ліцензію CC-BY-SA.--Анатолій (обг.) 15:57, 26 вересня 2012 (UTC)

Три роки тому ВМУА зверталася до ВРУ з таким листом

Голові Комітету Верховної Ради України з питань науки і освітиПолохалу В. І.30.09.2009, Нр. 930/1-09 Про свободу відтворення засобами фотографії творівархітектури та скульптури, створених для постійногорозміщення в доступних для широкої публіки місцях Шановний Володимире Івановичу! Громадська організація «Вікімедіа Україна» звертається до Вас із пропозицією про внесення змін до Закону України «Про авторське право і суміжні права» з метою запровадження свободи відтворення засобами фотографії творів архітектури та скульптури, створених для постійного розміщення в доступних для широкої публіки місцях. Вирішення цього питання дозволить прискорити наповнення національного сектору Вікіпедії, поширювати і поглиблювати інформацію про туристичні об’єкти України, гармонізувати у цій частині вітчизняне законодавство з законодавством ЄС. Просимо висловити Вашу думку щодо доцільності розробки відповідного законопроекту та перспектив його ухвалення. «Вікімедіа Україна» готова розробити відповідний законопроект та підготувати пояснювальну записку до нього у відповідності з вимогами чинного законодавства. Довідково: ГО «Вікімедіа Україна» створена з метою сприяння формуванню та розвитку можливостей для створення інформації та знань, отримання до них доступу, користування й обміну ними, даючи змогу окремим особам і громадам повною мірою реалізувати свій потенціал. Організація підтримує створення та розвиток проектів, заснованих на технології вікі, в тому числі україномовної Вікіпедії, у якій розміщено та безперервно поліпшується вже понад 160 тисяч статей. Додатки: Довідка про стан урегулювання в різних країнах свободи відтворення засобами фотографії творів архітектури та скульптури, створених для постійного розміщення в доступних для широкої публіки місцях (2 арк.) Довідка про роль українського сектору Вікіпедії (1 арк.) З повагою, Виконавчий директор ГО «Вікімедіа Україна» —Член Міжгалузевої ради з питань розвиткуінформаційного суспільствапри Кабінеті Міністрів України Юрій Пероганич Довідка про стан урегулювання в різних країнах свободи відтворення засобами фотографії творів архітектури та скульптури, створених для постійного розміщення в доступних для широкої публіки місцях У Німеччині існує спеціальний термін Panoramafreiheit (або також Straßenbildfreiheit) , див.http://de.wikipedia.org/wiki/Panoramafreiheit, що перекладається як Свобода панорами, або Свобода для вуличних споруд. В законі про авторське право Німеччини є положення, яке дозволяє зйомки або створення інших зображень (наприклад, картин), будівль та скульптур, які постійно знаходяться в громадському місці і публікувати такі зображення. При цьому авторські права не вважаються порушеними.http://www.fotorecht.de/publikationen/hundertwasserhaus3.html Свобода панорами обмежує права власника авторського права вживати заходів у зв'язку з порушенням авторських прав відносно фотографа чи будь-кого, хто поширює зображення. Свобода панорами є винятком з загального правила, за яким власник авторського права має виключне право дозволяти репродукування та розповсюдження твору. Багато країн мають аналогічні положення, що обмежують сферу авторського права і явно дозволяють фотографувати будівлі і скульптури, розташовані в громадських місцях. Проте є відмінності в інтерпретації цього принципу. Це визначає, зокрема, стаття 59 німецьких Urheberrechtsgesetz, стаття 27 Швейцарського Urheberrechtsgesetz, розділ 62 Закону про Авторські права, дизайни і патенти Об'єднаного королівства Великобританії і Північної Ірландії У деяких країнах, наприклад у Франції чи Бельгії, такого загального дозволу немає, а дозволяються лише так звані "випадкові включення". Сфера охоплення таким дозволом, який дозволяє робити і публікувати знімки в громадських місцях, не турбуючись що твори охороняються авторським правом теж відрізняється між країнами. У більшості країн, ці дозволи застосовуються тільки для зображень тривимірних (об'ємних) архітектурних та скульптурних творів, що розташовані постійно в громадських (доступних для широкої публіки) місцях. "Постійно" зазвичай означає "на час природного життя твору". У Швейцарії, навіть дозволяється фотографування та публікація двовимірних робіт, таких як фрески та графіті, за умови, що зображення не можуть бути використані для цих же цілей, що й оригінали. Є й більш тонкі відмінності. Так у Німеччині важливо, щоб фотограф також знаходився в момент фотографування у публічному місці. Розташування фотографа не має ніякого значення в Австрії. В багатьох Східноєвропейських країнах, законодавство обмежує цей дозвіл тільки на некомерційне використання зображень. Крім того, існують міжнародні відмінності у визначенні "громадське місце". У більшості країн, це включає в себе тільки зовнішній простір (наприклад, у Німеччині), тоді як деякі інші країни відносять до громадських місць громадські (не приватні) музеї (наприклад, у Великобританії). Є також європейські країни (такі, як Італія), де досі немає свободи панорами. В Італії, не дивлячись на численні офіційні протести та національні ініціативи публікація фоторепродукцій без дозволу автора все ще повністю заборонена, згідно зі старим італійським законом про авторське право. Існує положення в Директиві 2001/29/EC Європейського парламенту і Ради від 22 травня 2001 про гармонізацію певних аспектів авторського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві (Directive 2001/29/EC of the European Parliament and of the Council of 22 May 2001 on the harmonisation of certain aspects of copyright and related rights in the information society) – у Статті 5, розділу 3 (h) цієї директиви надається можливість (хоча і не вимагається) державам - членам ЄС включати пункт про "свободу панорами" у свої закони про авторське право.. На думку Громадської організації "Вікімедіа Україна" доцільно внести зміни до Закону України «Про авторське право і суміжні права» з метою введення свободи відтворення засобами фотографії творів архітектури та скульптури, створених для постійного розміщення в доступних для широкої публіки місцях. Це дозволить прискорити наповнення національного сектору україномовної та іншомовних Вікіпедій, поширювати і поглиблювати інформацію про туристичні об'єкти України, гармонізувати у цій частині вітчизняне законодавство з законодавством ЄС. Виноски↑ Ця довідка дадавалася до листа Нр. 930/1-09 від 30.09.2009 Голові Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Полохалу В.І. Довідка про роль українського сектору Вікіпедії (станом на вересень 2009) Одним з найбільш відомих й авторитетних джерел інформації в сучасному світі є Вікіпедія – сукупність розміщених в Інтернеті енциклопедій різними мовами, які наповнюються учасниками цього проекту. До українського сектору Вікіпедії можна віднести всі її ресурси, що стосуються України, і перш за все україномовного розділу Вікіпедії, http://uk.wikipedia.org. Український сектор Вікіпедії є найбільш потужним енциклопедичним Інтернет-ресурсом нашого національного середовища, у перспективі — одним з основних елементів інформаційного простору. Водночас він репрезентує українську культуру, історію, науку, промисловість, підприємництво та інші сфери і реалії України. Україномовний розділ Вікіпедії подає для україномовного користувача також багатогранну фахову інформацію про світ. Масштаб і якість кожного національного сектору Вікіпедії побічно є мірилом сучасного суспільного потенціалу певної нації творити новий культурний продукт. По суті сукупність мовних розділів Вікіпедії є майданчиком змагань і представленням досягнень світових культур, показником їх сучасних можливостей. Тому стратегічні завдання кожної національної Вікіпедії співвимірні місцю тієї чи іншої культури в сучасному світовому культурному просторі. Динаміка розвитку Вікіпедій, їхні кількісні та якісні характеристики суттєво співвідносяться з майбутнім національних культур і мов. Виходячи з історичних реалій, місця та ролі Руси-України (за М. Грушевським) в історії Європи та світу, сучасного бачення українських пасіонаріїв та лідерів майбутньої України, доцільно послідовно та наполегливо розбудовувати український сектор Вікіпедії за кількісними і якісними показниками.

Скоро буде сформований новий склад ВРУ, і є висока ймовірність що ВМУА матиме в новому парламенті своє лобі.

Я так розумію, ВМ УА домовилась з УДАРом? :) — NickK (обг.) 11:45, 18 вересня 2012 (UTC)

Мав на увазі перш за все Віктора Балогу, котрий уже підтримав Вікіпедію, посприявши наданню списків пам'яток Мукачева і району. Розумію гумор щодо удару. В англомовному світі є поняття «task force», яке переклав як «ударна група». Однак у виборному списку Удару також є знайомі з верхівки списку --Perohanych (обговорення) 11:57, 18 вересня 2012 (UTC)

У зв'язку з цим вважаю необхідним сформувати групу вікіпедистів-юристів, які зможуть підготувати конкретні зміни до текстів законів, які б відкрили розміщені у публічних місцях пам'ятки для вільного фотографування і вільної публікації фотографій.

Пропоную охочим записуватися:

1. --Perohanych (обговорення) 11:09, 18 вересня 2012 (UTC)
2. Не впевнений, що можу бути корисним, бо ніякою мірою не юрист. Хочу зауважити, що питання необхідності врегулювання Свободи панорами в України досить детально розглянута у доповіді, яку можна знайти за адресою [4] До свободи панорами мають прямий стосунок розділи на сторінках 67-77. Це досить цікавий у всіх відношеннях текст, напевне найповніший аналіз цього питання, який тільки можливий. Крім іншого там подано більш поважне обґрунтування необхідності зміни законодавства України щодо цього питання. Матеріал розміщено на ось цьому сайті http://intellect21.cdu.edu.ua/ і він чомусь без авторів. На цьому сайті є інформація про II Міжнародну науково-практичну конференцію „Інтелектуальна власність: погляд з ХХІ століття”, яка відбудеться 26 – 27 вересня 2012 р. на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Чи планує хтось із вікіпедистів чи наближених до ВМ УА людей брати участь у цій події? --yakudza 14:46, 18 вересня 2012 (UTC)
3. Не є юристом, проте дуже багато парламентарів - історики, тобто гуманітарії. Крім того, як коориднатор співпраці з ХНУ імені В. Н. Каразіна можу залучити до цього питання викладачів з юридичного факультету. Також в планах вихід на Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого. Вважаю для себе за честь бути в цій групі з напрацювання пропозицій до законодавства. Проте не слід обмежуватись виключно вільною панорамою, а також напрацьовувати матеріали і до введення вільних ліцензій до українського законодавства. З повагою, --Kharkivian (обг.) 17:47, 18 вересня 2012 (UTC)

Можливо "робочу групу" надихне оця дискусія --93.75.124.181 18:53, 10 жовтня 2012 (UTC)

Доброго дня (ночі, ранку…) усім!

Вже вкотре виникає питання щодо написання прізвищ та імен іноземного походження. За якими правилами їх писати? За правилами українського правопису, «на слух», за правилами вимови тієї держави, звідки родом носій цього прізвища? Не секрет же, що розділ III правопису не охоплює усі можливі випадки. Більше того, він настільки вже все узагальнює… Як можна під один гребінець зачесати шведську та французьку мову? Прикладів можна наводити багато, але чи є у цьому сенс?! Я прочитав і у кнайпі розділ про Ейдура Гудйонсена (і відокремлення від нього теж), і з деякими користувачами мав розмову на цю тему, і у правилах щось знайти намагався… Але кожен раз (а це буває часто… У статтях на тему Олімпійських ігор постійно…), наштовхуючись на цю проблему, просто не знаю як чинити і чим керуватися… Не хочеться плодити статті з назвами, висмоктаними з пальця, особливо зважаючи на те, що це власні імена відомих діячів у певній галузі. У нас повний хаос у цьому питанні — кожен пише, як хоче… Я вже мовчу про свою незгоду з тим, що літера «ö» читається як «е», а не як «ьо» — то мої особисті проблеми, в принципі… Знайшов ось такі інструкції, що стосуються географічних назв. Я так розумію, що їх можна застосувати і до імен/прізвищ? Чи варто тоді перейменовувати усі статті, що створені в нас у невідповідності з цими правилами? Але як би в нас тоді не з'явилися персонажі, розпізнати яких буде нереально…

Я перепрошую за те, що в черговий раз підняв цю тему, проте, як показує практика, вона залишається гостро-актуальною, незважаючи на усі попередні обговорення і рішення…

P.S. І ще буду все ж дуже радий, якщо знавці мови пояснять, чому «Ö» — це «е»…

--Glorin (обговорення) 00:36, 15 вересня 2012 (UTC)

Є такий жарт: чому англійці називають рентгенівські промені X-променями (X-ray)? Тому, що не вміють прочитати прізвище Röntgen. В українській мові також нема відповідної літери, нема літери, яка б передавала звук [œ]. І звуку такого в українській теж нема. Правопис велить передавати цей звук як /е/. Як на мене, тут розмова закінчена, правопис велить і страшніші речі. Питання, чому так склалося — інше. Тут можна висловити різні припущення. Як не дивно, в українській абетці нема літери для позначення йотованого /о/, ми вживаємо /йо/ після твердих приголосних і /ьо/ після м'яких. [œ] на слух сприймається ближче до /йо/, ніж до /е/, хоча в оригіналі це один звук, і він не йотований. Якби в українській була така літера, позначимо її умовно /ё/, тоді Рентген писалося за загальними правилами: Р'ёнтген. Апостроф позначав би твердість вимови попереднього звуку. Знову ж було б спотворення оригінальної німецької вимови, але інше. Можливий варіант Рёнтген, знову ж не ідеально. [œ] це не /йо/, і попередній приголосний не м'який. Але це фантазії на вільну тему. Тут треба слідувати за правописом, щоб був порядок. Відповідно треба трактувати й інші відомі випадки Кельн, Гете, Бем тощо. А в невідомих діяти за аналогією. Звісно, у нас і щодо французької спроби відтворити вимову й передати [œ] як йо (ьо) теж є. Згоден, що Le Figaro сприймається на слух ближче до Льо Фігаро, але є усталене написання. Французька взагалі має дуже багато різних голосних, які передаються українською літерою /е/. Для мене зажди кумедним було слово Secrétaire: три різні звуки /е/. Припустимио, що це прізвище. Як їх передати? Сьокритер, мабуть? --Дядько Ігор (обговорення) 07:01, 15 вересня 2012 (UTC)

Трохи в тему. Чому європейці вигадали оте X-? Бо арабського Ш- вимовити не змогли... --Dim Grits 06:00, 16 вересня 2012 (UTC)

Дякую за відповідь. В принципі, Ви праві — проти правопису не попреш… Це було так — для загального розвитку (хоча я там все-одно чую навіть «о» більше, ніж «е»)… Основне питання залишається тим же… Як передавати прізвища? Наприклад, дуже просте шведське прізвище Bonde. Читається як «Бунде» згідно з приведеними вище інструкціями та правилами читання шведських слів, і як «Бонде» згідно з правописом (бо він не враховує таких тонкощів). Той самий Уле-Ейнар Бйорндален має бути ніяким не «Бйорндаленом», а «Б'єрндаленом». Що з усім цим робити? --Glorin (обговорення) 07:43, 15 вересня 2012 (UTC)

Хіба правопис регламентує /o/? Я б писав Бунде. І я пишу Юханссон, а не Йоганссон. Б'єрдалена ще не пізно перейменувати, як на мене. Ініціатором, я не буду, але не заперечуватиму. Українській мові потрібен орган за зразок Французької академії, який видавав би щорічно словник топонімів і прізвищ, ставлячи печатку на написанні. Нехай неправильно, але законно. Цей словник за ідеєю мав би бути вільно і легко доступним онлайн, а не зберігатися десь у бібліотеках. Причому, звісно, однаково написані латинськими буквами імена й прізвища мали б мати різне написання в залежності від мови оригіналу. Наприклад, Benjamin: Бенджамін з англійської, Бенжамен з французької, Беньямін з німецької, тощо. Але в розвитку української мови зацікавлені зовсім не ті, кому за це платять гроші. Я ввожу прізвища масово. Часто доводиться приймати складні рішення. Помилок, звісно, багато, хоча стараюся робити якомога краще. Трудні перебіжчики. Останні приклади: американець з прізвищем Dumais. Прізвище безумовно французьке. Якби він був французом, то я б написав, не вагаючись, Дюме. Але ж він американець. Що робити? Дивлюся я на нього й намагаюся уявити, як би це вимовили американці. Вирішую, врешті, що вони, мабуть, кажуть Дюмей, може навіть Думей. Вони завжди таке роблять, у них балей, кабарей і так далі. Це лише одий приклад. А їх безліч. --Дядько Ігор (обговорення) 08:27, 15 вересня 2012 (UTC)

У випадку з Бунде правопис ніяк не регламентує те, що «о» має читатися як «у». У зв'язку з цим, я так розумію, слід відштовхуватися першочергово саме від особливостей шведської мови (я до того, що не всі з нею знайомі та не для всіх це очевидно… Для 99 % користувачів-дописувачів — це буде саме Бонде. Більше того, існуюча в нас стаття Карл VIII Кнутсон, а також статті про Швецію та Герб Швеції містить в собі саме «Бонде», що й змусило мене врешті написати так само, проте засумніватися. У ру-вікі взагалі є обидва варіанти, причому навіть у одній і тій самій статті ). Знову ж таки, стосовно тих інструкцій, посилання на які я наводив у першому пості розділу. У передмові до них зазначено, що «Інструкція є нормативним документом, що видається з метою упорядкування передачі українською мовою географічних назв і термінів ((_якоїсь країни_)) в різних наукових, навчальних, довідкових, інформативних і картографічних виданнях тощо. Інструкція призначена для використання в установах, організаціях та підприємствах, діяльність яких пов'язана із застосуванням географічних назв. Інструкція розроблена Державним науково-виробничим підприємством „Картографія“. Уклав ((_хтось_)). Редактор ((_хтось_)). Інструкція схвалена і рекомендована до видання Національною радою з географічних назв». Тож її можна застосовувати як еталон? Не думаю, що написання власних імен та географічних назв будуть різнитися, принаймні якось кардинально…--Glorin (обговорення) 08:56, 15 вересня 2012 (UTC)

Глянув на шведську інструкцію. Мені сподобалося. Єлліваре я написав правильно, хоча були суміви. Збережу собі цей файл. Ніколи не був певний, щодо багатьох шведських назв. Але Єтеборґ - тут будуть дискусії, це революція. Правильно, звісно, хоча ми вже так звикли до Гетеборг. Єтеборґ, і ті хто знає буде читати ґ на кінці, як м'який знак . --Дядько Ігор (обговорення) 10:57, 15 вересня 2012 (UTC)

Подивився ті ж інструкції для французької: загалом написана правда, але враховані далеко не всі випадки, через що інструкція все одно не може бути досконалою. За цією інструкцією Bayonne мала б стати Беонн, а Caen і Cannes мають обоє перекладатися як Кан. Правилом подвоєння з чинного правопису укладачі явно знехтували, через що виникають накладки. Загалом ці інструкції підходять для загального розуміння вимови (передусім для тих, кому треба швидко перекласти назви 20 різних країн без знання цих 20 мов), але точність їх не надто висока, гадаю, програма нашого бота по Франції значно складніша за цей алгоритм — NickK (обг.) 12:47, 15 вересня 2012 (UTC)

А можна докладніше про програму? А то у мене з французькими прізвищами взагалі біда…--Glorin (обговорення) 12:55, 15 вересня 2012 (UTC)

То програма, на якій працює RarBot, розроблялася спільно з Romanbibwiss. Подробиць не знаю, все в них. Якщо проблеми одиничні, можете залишати десь у Кнайпі, чи я, чи Дядько Ігор, чи Romanbibwiss — хтось відреагує — NickK (обг.) 13:01, 15 вересня 2012 (UTC)

• На мою думку, інструкції з сайту Картографії категорично не можна використовувати ні для прізвищ, ні для географічних назв бо вони дуже сильно суперечать чинному правопису і містять силу силенну помилок. Загалом, було б чудово якби були якісь надійні джерела з практичної транслітерації з інших мов українською, але наскільки мені відомо їх нема. Десь на сторінках вікіпедії писалось, що студентів перекладачів навчають цим правилам по російськомовним книжкам. Це також погано, бо є суттєві фонетичні розбіжності між російською та українською. Загалом, правопис та наявні джерела (словники, друковані енциклопедії УРЕ та ін) регулюють більшість складних питань, інші можна узгодити шляхом обговорення. Російська Вікіпедія пішла шляхом створення сторінок із узгодженими на підставі джерел правилами практичної транслітерації для кожної мови. Це значно спрощує подальшу роботу і зменшує кількість конфліктів. Гадаю, що й нам можна це спробувати. Здається такі спроби були для португальської, японської та китайської мов. Якщо хтось візьметься це систематизувати буде чудово.--yakudza 16:17, 15 вересня 2012 (UTC)

А в чому, наприклад, вони суперечать правопису? Як я писав вище, у правописі настільки куце розкриття теми, що висвітлити у ньому усі нюанси (або хоча б їх значну частину) просто неможливо… --Glorin (обговорення) 04:37, 16 вересня 2012 (UTC)

Можу сказати про правила передачі польських назв. У правописі вони розкриті більш-менш детально, хоч і в різних місцях. Щойно переглядав рекомендації - знайшов близько 10 суттєвих розбіжності із правописом (у правописі польські іе - передаються е, у інструкції є, іо - передається як йо або ьо, у інструкції лише ьо; вердий кінцевий приголосний основи ц пом’якшується в усіх слов’янських географічних назвах, зокрема в суфіксах -ець, -аць, -иця, а у інструкції завжди твердий; польське і передається або і або и, а в інструкції завжди і та ще декілька моментів). В результаті десь близько 30% прикладів у інструкції містять помилки. --yakudza 22:46, 17 вересня 2012 (UTC)

Нічого страшного там нема в тих інструкціях. У «Словниках України», знаходимо польске місто Гнєзно, яке за навевденими вами правилами начебто мало б писатися як Гнезно, а за картографами — Ґнєзно, але маємо чомусь гібрид цих двох написань. А в одній статті УРЕ знаходимо цікаві прізвища Льонрот і Вікстрьом, які за правописом, начебто, мали б писатися як Ленрот і Вікстрем. Суттєвою відмінністю є те, що в інструкції все впорядковано, і «помилки» шукати легко, а в словниках і енциклопедіях вони перемішані зі словами, де помилитися неможливо. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 14:42, 13 жовтня 2012 (UTC)

Правопис дуже часто незадовільний. Іноді з помилками, Беремо параграф 98:

Французькі ll та ill після голосних у кінці слів та перед голосними передаються через й: Ануй, Війон; Вайян, Вайєль, Шантійї.

Явна описка, на якій на жаль, стоїть печатка. Малося на увазі il, а не ll. Крім того, в французькій є слово виняток ville (і ще два інших, які в даній розмові несуттєві). ville читається віль. Як його трактувати - в кінці слова, чи перед німою голосною - неважливо. Важливо те, що дуже багато міст мають це закінчення. Чому це не вказано в прапописі, або, якщо вказано, то не тут? І ще одна помилка. Ануй - це російська річка, а Жан Ануй пишеться французькою як Anouilh. І ще: Марсель і Версаль за традицією пишеться інакше, і це треба було вказати. --Дядько Ігор (обговорення) 08:21, 16 вересня 2012 (UTC)

Я за те, щоб притримуватися правопису, наприклад у питанні щодо «Ö» і в інших випадках, коли він чіткий, але в багатьох параграфах або помилки, або написано: втім, пишіть як хочете. От і пишемо, як хочемо. --Дядько Ігор (обговорення) 08:21, 16 вересня 2012 (UTC)

Я б сказав, що Правопис містить окремі неточності, а рекомендації картографії - системні помилки і неузгодженість із нормами української мови. Я оце ще раз переглянув правила щодо польських назв, знайшов майже десяток дуже суттєвих розбіжностей, які призводили ледь не до 30% помилок у прикладах. --yakudza 22:46, 17 вересня 2012 (UTC)

Але у словах Marseille, ville літери ll не стоять перед голосним звуком і не стоять у кінці слова, тому вони під це правило і не повинні підпадати.--Анатолій (обг.) 19:13, 16 вересня 2012 (UTC)

Що не заважає французам вимовляти Марсей, Версай. Французьке правило, четвертий урок у самовчителі: il та ill читаються як й після голосної літери, ill читається як ій після приголосної. Слово ville, а також mille і tranquil, є винятком. Правило стосується до всіх слів із власними назвами включно. Є ще винятки, наприклад, fils читається як фіс, тому Гаель Монфіс. --Дядько Ігор (обговорення) 07:29, 17 вересня 2012 (UTC)

Але, дуже давно, за царя Тимка, коли земля була тонка, запозичали саме так: медай стала медаллю, батай стала баталією, батайон став батальйоном тощо. --Дядько Ігор (обговорення) 07:34, 17 вересня 2012 (UTC)

Хочу почути думку спільноти. Навіщо ставити в статтях шаблони стабів? Це якесь безглуздя. Шаблони естетично псують будь-яку статтю. А смисл який? Не існує завершеної статті. Навіть добрі і вибрані можна поліпшувати, оскільки межі поліпшення не існує. Багато статей коротких, але мають визначення і логічне завершення. Це вже не стаб. Тільки у статтях з одних визначень таке допускаю --Kamelot (обговорення) 01:01, 14 жовтня 2012 (UTC)

Хтось колись давно написав замість «стаб» «незавершена стаття». Це нелогічно, і про це вже багато говорилося. Як на мене, шаблон стабу внизу статті не погіршує, а іноді, у випадку коли воно справді стаб, навіть покращує естетичний вигляд. У випадку автоматичного створення статей за шаблоном, позначення її як стаб доцільне й ледь не необхідне. Адже багато статей про міста й села, спортсменів та й інші містять лише суху георгафічно-статистичну інформацію, у них нема того живого, що зробило б стаб статтею. --Дядько Ігор (обговорення) 06:01, 14 жовтня 2012 (UTC)

Я про інше. Див.--Kamelot (обговорення) 06:10, 14 жовтня 2012 (UTC)

Зрозумів. Справді про інше. --Дядько Ігор (обговорення) 07:22, 14 жовтня 2012 (UTC)

В теорії це спонукає дописати статтю... Рано чи пізно їх буде замінено на метаінформаційні шаблони (на зразок Обговорення:Чехоня) з параметрами Важливість (відносно предметної области) і Якість. Тоді, крім прохання у статті „допишіть мене‟, можна буде ще й отримати список важливих статей в поганому стані і взагалі цікаву статистику --AS^ƨɐ 07:35, 14 жовтня 2012 (UTC)

Шаблони стабів і справді є одним з найдивовижніших винаходів вікіпедистів. Так, їх основна мета — сигналізувати необхідність доопрацювання. Я не знаю, чи є десь статистика ефективності (скільки користувачів відреагувало на шаблони та відредагувало статтю?) В будь-якому разі такі шаблони мають свідчити про те, що статті бракує суттєвої інформації (не просто «можна написати ще», а, наприклад, в статті про письменника взагалі не висвітлена творчість). І, безумовно, не треба проставляти ці шаблони за формальним критерієм менше/більше 10 К, як це роблять Агонк і Albedo. Якщо оцінювати конкретний випадок, то лише тут можна погодитись, що це стаб, а, наприклад, тут — аж ніяк — NickK (обг.) 10:31, 14 жовтня 2012 (UTC)

+ ще стаб може спрямовувати на пошук додаткової ігформації. Мене, коли ще тільки читав вікі, стаби спрямовували до Ґуґла, мовляв стаття незавершена, шукай більш повну інфу! --Lystopad (обговорення) 14:58, 14 жовтня 2012 (UTC)

Можливо якийсь відсоток користувачів і мислить так як ви, я ніколи так не думав. Якщо в мене є під рукою література, чи знайшов щось цікаве через пошуковик, чи взав у музеї тощо, тоді доповню. Наявність шаблону стабу мене взагалі ні до чого не підштовхує. Проте вигляд статей спотворює. Інша справа шаблони про недоліки (без джерел, ілюстрацій, інтервік, картки тощо), де конкретно вказано чого не вистачає. Добавлю що деякі користувачі, як зазначив NickK, тупо стабами вважають статті в залежності від розміру, а це повний ідиотизм--Kamelot (обговорення) 15:19, 14 жовтня 2012 (UTC)

Гадаю ті шаблони стабів зайві. А їх розставлянням часто-густо займаються люди, які просто набивають собі статистику редагувань, симулюючи «корисну діяльність»--虎 (обговорення) 11:47, 15 жовтня 2012 (UTC)

За час конкурсу було на Вікісховище завантажено велику кількість не фільних фото у плані вільної панорами (з часом ці зображення або вилучать, або вони дочекаються українського Закону Про вільну панораму. Зокрема звернув увагу на фото пана Віктора. Великий і цінний матеріал, але крім невільності є великий недолік у зображеннях → неправильний фокус → фото часто обрізані або криві. Кривість я можу виправити і почати завантажувати те що мене зацікавить до укрвікі використовуючи одночасно в статтях. Які думки? --Kamelot (обговорення) 14:32, 15 жовтня 2012 (UTC)

Чи мають право на існування такі статті? --Perohanych (обговорення) 10:12, 15 жовтня 2012 (UTC)

На мою думку, ні. Зараз стаття написана лише на основі первинного джерела (інформація посольства США) і тому вона не відповідає Вікіпедія:КЗ. Тобто не показано, що тему статті істотно висвітлено в незалежних авторитетних джерелах. Як на мене, то матеріал можна приєднати до більшої статті наприклад en:Immigration to the United States, якої у нас ще нема. --yakudza 14:53, 15 жовтня 2012 (UTC)

Насправді про роботу в США написано досить. Стосовно статті Іміграція до США, то не певен, адже робітникам дають так звані non-immigrant візи. --Perohanych (обговорення) 16:09, 15 жовтня 2012 (UTC)

Я думаю що ідея має виглядати приблизно так - en:Category:Labour law by country. В поточному ж вигляді стаття підпадає під Вікіпедія — не путівник --А1 18:15, 15 жовтня 2012 (UTC)

Дякую! Швидше як en:Category:United States visas by type, а стаття називатися Робота іноземців у США --Perohanych (обговорення) 19:14, 15 жовтня 2012 (UTC)

За час конкурсу було на Вікісховище завантажено велику кількість не фільних фото у плані вільної панорами (з часом ці зображення або вилучать, або вони дочекаються українського Закону Про вільну панораму. Зокрема звернув увагу на фото пана Віктора. Великий і цінний матеріал, але крім невільності є великий недолік у зображеннях → неправильний фокус → фото часто обрізані або криві. Кривість я можу виправити і почати завантажувати те що мене зацікавить до укрвікі використовуючи одночасно в статтях. Які думки? --Kamelot (обговорення) 14:32, 15 жовтня 2012 (UTC)

Думаю має сенс в такий спосіб підстрахуватися. Нещодавно під загрозою вилучення опинилися десятки львівських фотогарфій, і тільки славетне польське минуле і патріотизм поляків врятували місто Лева від непоправних втрат. Наразі адміністратори Вікісховища не проявляють агресивності щодо українських пам'яток, але ситуація може змінитися в будь-який момент, адже ґрунт для накрутки адмінлічильника що й казати - благодатний... --А1 18:04, 15 жовтня 2012 (UTC)

Було би незле розробити якийсь запобіжний механізм в очікуванні українського Закону Про вільну панораму. Завантажити десь ті фото з їхніми описами та інформацією про авторів. А в разі, якщо до прийняття закону фото вилучать, відразу після прийняття закону — повернути фото на місце.

А чи видаляються фото фізично після прибирання їх з Вікісховища? — може досить лише зберегти імена файлів, а при прийнятті закону за іменами файлів відновити самі зображення?

Ще одне питання, стосовно звичайних сторінок. В разі, якщо сторінку вилучено, її при потребі можна відновити з усією історією редагувань. А якщо «на місці вилученої» було створено «з нуля» однойменну нову сторінку, то чи зберігається вилучена в такому разі? --Perohanych (обговорення) 08:23, 16 жовтня 2012 (UTC)

На Сховищі файли фізично не вилучаються, їх завжди можна відновити. Якщо адміни Сховища не ледачі, вони можуть ще й нагородити сторінку обговорення категорією на кшталт commons:Category:Undelete in 2071. І навіть якщо на їх місце завантажити нові, файл збережеться. Я прямо під час конкурсу встиг попросити залишити один з файлів «on hold», через що його майже зразу ж зняли з вилучення, але більше я поки не просив застосовувати цей аргумент, сподіваюсь, і не доведеться — NickK (обг.) 20:45, 16 жовтня 2012 (UTC)

У тій номінації львівських зображень була висловлена думка, що NoFoP зображення не слід вилучати швидко, а тільки повільно. А «повільне» вилучення триває мінімум тиждень, а може бути і до півроку. За цей час можна втсигнути зберегти собі всі дані.--Анатолій (обг.) 21:14, 16 жовтня 2012 (UTC)

Світ Альтернативної Культури#Гурти? розділ Веб-сайт.--Ragnarok (обговорення) 22:35, 16 жовтня 2012 (UTC)

А причому тут АД? АД — це те, звідки ми беремо інформацію. Тут же лише вказаний лінк на сайт, а не інформація звідти.--Анатолій (обг.) 22:52, 16 жовтня 2012 (UTC)

Ну так це правильно, давати посилання в статтях на групи в соцмережах?--Ragnarok (обговорення) 23:22, 16 жовтня 2012 (UTC)

Я думаю, можна, якщо там є багато додаткової інформації --AS^ƨɐ 07:11, 17 жовтня 2012 (UTC)

Вікіпедія:АД#Використання онлайнових джерел і та самвидаву. Соцмережі і форуми не є авторитетним джерелами. Але завжди можна скористатися інформацією з них як базовою для пошуку інформації підтвердженої АД. --Pavlo1 (обговорення) 17:05, 25 жовтня 2012 (UTC)

Ну з АД зрозуміло. Але ще таке міркування. У жодній сучасній паперовій енциклопедії не бачив посилань на сайти:) Не у якості джерела, а взагалі — будь-яких інтернет-посилань. При цьому статті часом і на три сторінки трапляються (тобто досить детальні). Тобто висновок — вважають різні персональні сайти річчю несуттєвою, щоб про них навіть згадувати. Не вважають за доцільне рекламувати сайт особи, зате фокусуються на самій особі. Ну і звичайно ж — точно не подадуть у списку джерел (хоч джерела в як такі трапляються). А от у рекламних паперових каталогах — повно цього добра. А чим є Вікіпедія?--Cepгій (oбг.) 17:54, 25 жовтня 2012 (UTC)

Чи є сенс додавати посилання, які стосуються конкретного розділу всередину такого розділу, наприклад отаким чином? --Perohanych (обговорення) 20:21, 25 жовтня 2012 (UTC)

підтверджую попередній підсумок NickK-а. оскільки за два тижні суттєвих заперечень чи зауважень не надійшло, то можемо вважати підсумок остаточним. для приміток встановлено розмір 90% за замовчуванням. за потреби для «проблемних» мов будуть створені окремі шаблони (поки з «проблемних» було названо японську, китайську, корейську та арабську) --antanana 16:40, 28 жовтня 2012 (UTC)

п.с. якщо ж ніхто так і не придумає, що треба зробити з ієрогліфами у примітках — буду їх потрохи «одягати» у {{Lang2|ja|текст}}. як тут ред. № 10776413 --antanana 16:40, 28 жовтня 2012 (UTC)