Вікіпедія:Кнайпа (політики)/Архів 34

Допомагаю Користувач:Тетяна Молчанова з офомленням статті. Перш ніж переносити статтю в основний простір, вважаю за потрібне почути думку спільноти, чи відповідає стаття правилу про Вікіпедія:Критерії значимості? З повагою, Юрій Булка (обговорення) 19:37, 20 вересня 2016 (UTC)

На мою думку, балансує на межі, але за сукупністю додаткових критеріїв проходить: 1) професор спеціалізованого вишу; 2) має праці енциклопедичного характеру і монографії, творчий доробок зафіксований у фонді звукозаписів; 3) член жюрі міжнародного конкурсу, має випускників — міжнародних дипломантів. Враховуючи те, що концертмейстер одноосібно брати участь у конкурсах не може, то це, певним чином, можна розглядати як заміну особистій участі. Не завадило б додати джерел. --Nina Shenturk (обговорення) 20:08, 20 вересня 2016 (UTC)

Так, додаткові джерела не завадять, але навіть зараз стаття проходить за ВП:БІО, можна сміливо переносити в основний простір.--Piramidion 20:15, 20 вересня 2016 (UTC)

Треба б ще джерел, а так значимість є. --Brunei (обговорення) 12:17, 21 вересня 2016 (UTC)

Чи є покарання за систематичне порушення цього правила? Чи розповсюджується воно на простір обговорення?--ЮеАртеміс (обговорення) 11:14, 21 вересня 2016 (UTC)

Вочевидь, за порушення в основному тексті можуть бути санкції. --Бучач-Львів (обговорення) 12:11, 21 вересня 2016 (UTC)

Це більше правило для основного простору — заборона пропаганди та реклами. Особисті погляди є особистою справою кожного доти, доки це не спричиняє конфлікти із тими, в кого ці погляди інші. Напевно, тому ВП:НО прописано окремо. --Fessor (обговорення) 14:12, 21 вересня 2016 (UTC)

В ru:Википедия:Критерии добросовестного использования давно зняли вимогу щодо обмеження якості / розміру зображень.

Тому наприклад фото Василя Пазича, див. Файл:Василь Пазич.jpg у нас 336 × 441 пікселів, розмір файлу: 24 КБ, а в ру-вікі, див. ru:Файл:Василий Илларионович Пазич.jpg 3602 × 4724 пікселів, розмір файлу: 7,9 МБ.

З метою збереження для наступних поколінь якісних фотографій пропоную у нас у Вікіпедія:Критерії добропорядного використання також зняти пункт 3(б) — вимогу щодо обмеження якості / розміру зображень для добропорядного використання. --Perohanych (обговорення) 07:15, 20 вересня 2016 (UTC)

Якщо я правильно зрозумів, росіяни цієї вимоги не зняли — у них її ніколи й не було. Але сумніваюся, що з точки зору авторського права таке рішення буде коректним.--Piramidion 07:31, 20 вересня 2016 (UTC)

Цю вимогу росіяни зняли 18 липня 2010. А з точки зору АП, якби хтось до ФВМ, чи ще куди на це російське правило скаржився, то це правило давно би змінили. --Perohanych (обговорення) 07:48, 20 вересня 2016 (UTC)

Не бачу сенсу скасовувати цю вимогу. Використання невільного зображення не повинно замінювати його придбання та знижувати його комерційної цінності. Розміщення ж на нашому сайті зображення в найвищій роздільності, достатній для друку у високій якості (як-от 3602 × 4724 пікселів, розмір файлу: 7,9 МБ) може нанести шкоду комерційній цінності вихідного зображення — NickK (обг.) 13:33, 20 вересня 2016 (UTC)

В такому разі буду знати, якщо мені будуть траплятися якісні зображення наприклад померлих людей, то щоб їх зберегти, буду вантажити до російської Вікіпедії. --Perohanych (обговорення) 19:13, 20 вересня 2016 (UTC)

Не розумію логіки. У світі існує багато невільних фото у високій якості, нащо їх усі ставити до Вікіпедії? Однак якщо ви хочете наповнювати російську Вікіпедію, будь ласка, ви вже маєте великий досвід написання туди статей, можете тепер почати завантажувати туди фото — NickK (обг.) 14:58, 21 вересня 2016 (UTC)

Ширші за 300 пікселів не потрібні для карток. Тому є сенс на обмеження десь в 600 пікселів (аби зайвий раз не пережимати).--ЮеАртеміс (обговорення) 08:48, 21 вересня 2016 (UTC)

Чи можна реалізувати технічно, щоб фотографія зберігалася в оригінальній високій якості, а була доступною для копіювання лише в низькій? А через 70 років після смерті автора, або через скажімо 100 років від часу завантаження ставала доступною в оригінальній високій якості і автоматично переміщувалася до Вікісховища? Наскільки легітимним є створення такого «закритого» сховища-«відстійника»? --Perohanych (обговорення) 11:30, 21 вересня 2016 (UTC)

Подібна пропозиція висловлена тут: m:NonFreeWiki — NickK (обг.) 15:01, 21 вересня 2016 (UTC)

Там трохи інша пропозиція — планується створити відповідник Вікісховища для невільних файлів, але лише тих, що мають обґрунтування добропорядного використання. Тобто туди не можна буде вантажити все підряд, а лише те, що відповідає політиці Фонду щодо невільних файлів. І, мабуть, це стосується також розміру зображень. Користь від такого нововведення у тому, що різні Вікіпедії не будуть змушені вантажити численні дублікати одних і тих же невільних файлів локально, а зможуть використовувати один спільний екземпляр, на сторінці якого будуть розміщені всі необхідні шаблони про ліцензії та ОДВ.--Piramidion 15:17, 21 вересня 2016 (UTC)

І ще була така пропозиція під час опитування побажань спільноти, див. отут: m:2015_Community_Wishlist_Survey/Commons/uk#Темний архів. Судячи з коментарів, реалізація технічно можлива, але досить складна. З юридичної точки зору теж не повинно бути проблем, бо зараз невільні файли, що вилучаються з Вікісховища, не вилучаються звідти назавжди, їх можна у будь-який момент відновити.--Piramidion 15:08, 21 вересня 2016 (UTC)

Продовження Вікіпедія:Кнайпа_(політики)/Архів_26#Приклади для статті Плагіат. Якщо ніхто нічого не запропонує, підбийте хто-небудь підсумок і опишіть його на СО статті як новий консенсус. --AS^ƨɐ 08:09, 3 жовтня 2016 (UTC)

Потрібне правило "Власні вуха не АД з орфографії", бо є цілий пласт користувачів, які вважають, що можна, прослухавши іншомовну вимову, визначати, як писати ту чи іншу назву, ім'я українською мовою. Не раз зустрічав таке в ВП:ПС.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:23, 24 вересня 2016 (UTC)

Бувають випадки, коли ім'я/прізвище не має транскрипції чи готового україномовного відповідника, тому визначити, як правильно його передати українською можна тільки на слух. Це стосується, зокрема, іншомовних прізвищ, які походять з однієї мови, але усталилися в іншій з іншою вимовою, наприклад, Palahniuk – «Поланік», бо так його вимовляє сам автор.--Piramidion 10:32, 24 вересня 2016 (UTC)

Транскрипції є, зокрема, для Вашого прикладу. І щонайменше є загальні засади в правописі.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:19, 24 вересня 2016 (UTC)

Транскрипції є далеко не до всього, і мій приклад це лише ілюстрація. А загальні засади в правописі не покривають усіх мов.--Piramidion 12:52, 24 вересня 2016 (UTC)

Зате є загальні настанови в правописі.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:55, 24 вересня 2016 (UTC)

Ви думаєте, що якщо багато разів повторювати одне й те ж саме твердження, то воно стане більш переконливим? Аж ніяк. Я вже сказав, що загальні настанови не покривають усіх мов, це розуміють усі, мабуть, крім Вас.--Piramidion 21:31, 24 вересня 2016 (UTC)

Ну, якщо я зустрів голослівне твердження, як ще відповісти?--ЮеАртеміс (обговорення) 13:58, 25 вересня 2016 (UTC)

Якщо б Ви написали таке правило (або настанову) і запропонували його (її) текст на суд спільноти, то це обговорення мало б більше шансів завершитися якимось вагомим результатом. --MMH (обговорення) 13:05, 24 вересня 2016 (UTC)

А якщо так? "При написанні іншомовних власних назв користуйтеся україномовними авторитетними джерелами. За відсутності таких джерел використовуйте офіційні правила транскрипції з відповідних мов на українську з обов'язковим урахуванням положень правопису щодо іншомовних власних назв (зокрема розділ III). В жодному разі не можна керуватися своїм суб'єктивним сприйняттям іншомовної вимови на слух."--ЮеАртеміс (обговорення) 16:18, 24 вересня 2016 (UTC)

Особисто я таке формулювання б підтримав (можливо варто замінити слово "транскрипції" на "передачі іншомовних назв" чи щось подібне), однак треба врахувати також і такі нюанси, як, скажімо, передача вигаданих мов із легендаріуму Толкіна — тут звичайні правила й правопис безсилі, бо можна сказати, що йде не переклад, а створення нової мови на основі наявних у нас мовних засобів (тобто, грубо кажучи, інша мова передається кириличними літерами — саме передається, а не перекладається)--Piramidion 16:36, 24 вересня 2016 (UTC)

Незгоден. Тут або дотримуватись найпоширенішого варіанту серед українських перекладів, або передавати відповідно до правопису, як з живої мови. Або подавати в оригіналі латиницею. Нащо транскрипцію міняти? А якщо запозичувати в українську, то повноцінно.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:54, 24 вересня 2016 (UTC)

На цю тему вже було обговорення, і я Вам давав на нього посилання. Тоді користувачі загалом підтримали саме такий підхід — якщо є системна передача українськими мовними засобами іншої, вигаданої спеціально для книги, мови, то у Вікіпедії ми використовуємо саме її, а не фільтруємо за вжитком у джерелах і не орієнтуємося на правопис.--Piramidion 21:26, 24 вересня 2016 (UTC)

Вікіпедія українською мовою. А запис українською абеткою іншої мови поза правилами нашої мови немає сенсу. Як пояснення читання в дужках - це нормально, але в тесті власні назви мають бути органічною частиною української мови, або залишені в оригіналі. Інакше це суржик, бо це саме ознака суржика - вихід за рамки закономірностей української мови.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:01, 25 вересня 2016 (UTC)

Я ж уже пояснював, що для україномовного видання іншу мову, можна сказати, вигадали заново з використанням української абетки. Очевидно, Ви відмовляєтесь розуміти мої аргументи. Не бачу сенсу продовжувати дискусію з людиною у стані психологічного заперечення (інакше я не знаю, як пояснити Ваше несприйняття).--Piramidion 14:21, 25 вересня 2016 (UTC)

Як Ви мої. Я вже сказав, що писати, як в виданнях. Далі мова була виключно про випадки, коли немає українських видань. Зокрема, якщо мова про клінгонську.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:41, 25 вересня 2016 (UTC)

Лондон, Париж, Відень в оригіналі вимовляються зовсім інакше… Тому використовувати на слух транскрипцію не можна.--Анатолій (обг.) 13:11, 24 вересня 2016 (UTC)

То це лише деякі випадки. Правопис і джерела покривають може один відсоток власних імен. В інших випадках доводиться транскрибувати на слух. Бажано було б мати всередині Вікіпедії практичні транскрипції зі всіх мов з авторитетними джерелами, або хоча б якимись джерелами.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:06, 24 вересня 2016 (UTC)

В жодному разі на слух! Передача виключно з текстів! Мало, що кому почується! У випадках, коли не розроблена і не затверджена система передачі, бажано ознайомитись з правилами орфографії мови-донора, з правилами читання. І знову ж на це накладаються український правопис.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:50, 24 вересня 2016 (UTC)

винятково Треба звичайно узгоджувати з правописом, але ж там лише для найпоширеніших західних і слов'янських мов і то не повністю. Якщо Ви хочете, щоб більше орієнтувалися на якісь письмові рекомендації, то пишіть практичні транскрипції для кожної з мов з авторитетними джерелами. Напишіть статті про кожний диграф, як його читати в тій чи іншій мові. Мені треба наприклад транскрибувати якесь прізвище з данської мови. Ну я не бачу, щоб десь було написано в інтернеті українською мовою як це все треба транскрибувати. А якщо і є щось, то незрозуміло, хто і коли затвердив це все. Орієнтуватися на звукові файли носіїв - це вихід з цього становища. Та й перевіряти себе за ними все одно треба. В сто разів більше займе часу вивчити за якимись текстами, коли "j" треба транскрибувати як "дж", а коли "й" чи "х", ніж один раз послухати як це вимовляють носії.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:02, 25 вересня 2016 (UTC)

Правильний вихід зі становища відкрити щось з фонетики та орфографії мови-донора. Зокрема я спеціально англійською читав про орфографії валлійської та ірландської мови. Я вважаю, що вікіпедист не має намагатися писати про те, в чому не тямить ЗОВСІМ.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:52, 25 вересня 2016 (UTC)

Для прикладу, новозапозичені французькі прізвища американців вимовляються зовсім по-іншому, аніж у франкомовному середовищі, і вони зазвичай не мають ані транскрипції, і на них не поширюються "правила орфографії мови-донора", тож правильність передачі на українську іноді можна визначити лише прослухавши вимову. Це стосується й інших прізвищ, наприклад той же Palahniuk — Ви кажете, що до нього є транскрипція — а якби її не було - на основі чого Ви обирали б назву? Я так розумію, на основі оригінального дослідження через транслітерацію.--Piramidion 21:26, 24 вересня 2016 (UTC)

З якого переляку не поширюються? Вони просто передаються з англійської, а не французької.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:50, 25 вересня 2016 (UTC)

З того, що Ви, очевидно, не тямите в лінгвістиці (без образ), і не розумієте, що в інших мовах, зокрема в англійській, слова далеко не завжди вимовляються так, як пишуться. Тобто в англійській мові є багато таких слів, яких, буває, навіть носії мови, не подивившись транскрипцію в словнику, не знатимуть як вимовляти. Відповідно, перекладач не знатиме, як передати таке слово українською, особливо якщо це новозапозичене прізвище, і його транскрипції немає в жодних словниках чи інших джерелах.--Piramidion 14:01, 25 вересня 2016 (UTC)

Навпаки займаюся на аматорською рівні останні 5 років. В англійській мові є закономірності. Вони складні і чисельні, тому носій не усвідомлює їх усі та читає за звичкою. А так: будь-яке слово може бути прочитане.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:04, 25 вересня 2016 (UTC)

Як Ви за правилами, не звіряючись зі словниками, передасте українською теоретичне прізвище Colonel? А як Ви, керуючись "закономірностями англійської мови" передасте анлійське словосполучення «Hors d'oeuvres», якщо це назва, скажімо, якогось ресторану? Повірте, в англійській мові є багато речей, які закономірностями назвати ну ніяк не можна. --Piramidion 14:21, 25 вересня 2016 (UTC)

Невже Ви думаєте, що "гугель-дівка" завчила Вашого Паланіка, бо він особливий? Ні, вона просто читає за закономірностями. І хто каже, що не можна звірятися з транскрипціями зі словників? Бажано! Бажано! Робіть це, а не біжіть на ютуб слухати бо зна кого. А словосполучення не англійське. Назва ресторану цілком має право бути іншомовною - французькою. Здоровий глузд ніхто не скасовує. Але визнаю, що в англійському середовищі є поширене старофранцузьке написання та читання певних фраз. Ці іншомовні вставки певна проблема, але не щось "непідвласне правилам". Щодо Келнела все очевидно, бо немає правила передачі l через р.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:34, 25 вересня 2016 (UTC)

Q.E.D.--Piramidion 14:38, 25 вересня 2016 (UTC)

Тобто Ви зовсім не зрозуміли про що мова? Про визначення написання НА ВЛАСНИЙ СЛУХ. Ось проти чого почато обговорення. Ви це ототожнюєте з транскрипціями?--ЮеАртеміс (обговорення) 14:43, 25 вересня 2016 (UTC)

Це Ви, очевидно, не зрозуміли про що мова. Я Вам кажу про випадки, коли транскрипцій немає в жодних джерелах, і україномовних джерел немає — особливо в складних випадках, приклади яких я вже наводив. Деякі з цих прикладів вже, на щастя, є в словниках, і є україномовні джерела, але я хотів почути відповідь на запитання — що робити, якщо таких джерел немає? На чому має базуватися переклад? Ви мені тут розповідаєте про якісь ефемерні закономірності мови й такі ж ефемерні загальні настанови правопису — тоді як мова йде про ті випадки, які не можна окреслити жодними закономірностями. "Немає правила передачі l через р» — зате саме так (/ˈkɜːnəl/ – це орфографічний стандарт) це слово вимовляється англійською, попри відсутність відповідного правила. І таких слів в англійській мові багато. І це лише якщо говорити про англійську. Спробуйте передати українською назву гіпермаркету Leroy Merlin у Варшаві, керуючись закономірностями польської мови.--Piramidion 14:53, 25 вересня 2016 (UTC)

Не прикидайтесь дурним. І не треба фантазій про "випадки без закономірностей". Першим пунктом йде, звісно, здоровий глузд. Тобто треба визначити, якою мовою назва і з якого мовного середовища вона. Середовище - це легко. Мова самої назви - тут підказки лексичні та орфографічні (наприклад, у Вас положення ігрека промовисто свідчить, що це НЕ польська мова). Ну, а далі передавати відповідно мові назви або мові середовища. Назви закладів відповідно мові назви, прізвища - за середовищем. Все логічно. Щодо келнела: en:English orthography - стаття не всеосяжна, але Вашого полковника описує.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:09, 25 вересня 2016 (UTC)

Щодо Colonel'а — то у наведеній Вами статті всюди подається вимова через r. Q.E.D. Hors D'oeuvre — таке ж англійське, як і Colonel – воно є в англійських словниках [1], і його вимова (а відповідно і транскрипція) відрізняється від французької (зокрема, кінцеве r не вимовляється в англійській). І якби якийсь англієць взяв собі таке (чи подібне) прізвище, і цього слова не було в англомовних словниках — Ви не знали б, як його правильно передати українською. А щодо Вашої образи вище — то моя відповідь: Any man is liable to err, only a fool persists in error. Продовжуйте в тому ж дусі, не заважатиму.--Piramidion 15:35, 25 вересня 2016 (UTC)

Тут є Шаблон:Фейспальм? Звісно там р в вимові (а частіше довге е). В статті про орфографію цей випадок є. Але є наш правопис, який не передбачає передачу літери L як Р, та омофон kernel. І hors d'oeuvre є в статті. Знав би, бо кластер oeu описаний (дає ер або довге е - для нас вибір тут етимологічний). До речі, англійська стаття зазначає, що не всі не читають r. Якщо не повторювати по колу міф, що "правил немає", то все передається. Ор д'евр давно передано кирилицею.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:08, 25 вересня 2016 (UTC)

У правописі мова йде переважно про передачу звуків, а не літер (розглядається передача приголосних і голосних, а не літер), тож українською передати "colonel" із "л" всередині ніяк не вийде, що ще раз свідчить про Вашу лінгвістичну некомпетентність. І не знали би, як передати те слово, бо в тій же статті є приклад oeuvre, у якому кінцеве "re" вимовляється, тоді як у спорідненому словосполученні «hors d'oeuvre» — ні. Крім того, щодо літери h сказано, що вона зазвичай вимовляється як h, або не вимовляється, коли слово нею закінчується, або стоїть після r або ex, усі інші випадки — є значно більш рідкісними (те саме стосується літери s), і правильну вимову, очевидно, треба шукати в словниках. Мова йшла про те, що словники можуть не мати транскрипції слова. І взагалі — я не використовував це як аргумент у дискусії, але в мене значно більше досвіду роботи з англійською, аніж у Вас, про що свідчать хоча б близько 300 перекладених статей з англійської Вікіпедії — на Вашому місці я принаймні взяв би це до уваги, і не називав опонента дурнем.--Piramidion 17:11, 25 вересня 2016 (UTC)

В правописі не формалізовано про що мова. І це правильно, як на мене. І традиція таки доводить Вашу неправоту: передають як Колонел (без випадіння другого О чомусь) Колнел - загугліть у книжках. Щодо кінцевого -ре можу сказати, що це ж шва - доволі нестабільна штука, як і англійське р. Вбачаю причиною оніміння довжину слова. hors виступає не окремим словом, а першим складом. Початкове німе h взагалі не бачу сенсу обговорювати: honest, heir, hours... Це "мінорний варіант", вибір якого очевидний, коли маєш справу з французьким словом. Насправді, не бачу сенсу в розборі цього слова з точки зору англійської, коли його "англійська вимова" є банально ламаною французькою. Слово не адаптоване. Інша справа Паланік - там носії не мають уявлення про мову-джерело і не намагаються читати за її правилами. До речі, кількість статей перекладених неважлива. Чи хочете сказати, що вони усі з англійського мовознавства?--ЮеАртеміс (обговорення) 17:59, 25 вересня 2016 (UTC)

Ви аргументуєте таку передачу на українську російською традицією? Не смішіться. Так само як і Ваші викрутаси як з правописом, так і з поясненнями тієї чи іншої вимови слів — очевидно, що в англійській мові чіткої системи, чи то пак "закономірності" нема, і Ви це самі чудово розумієте, але не хочете визнати, бо це для Вас означатиме поразку в дискусії. До речі, отут внизу є перелік слів, що пишуться однаково, але вимовляються по-різному. І цікаво — за якими це правилами буквосполучення iu в слові Palahniuk носії англійської вимовляють як «i»? Закономірність кажете? І щодо статей — те, що я їх переклав без використання машинного перекладу, дещо таки говорить про моє знання мови, але Вам це не заважає насміхатися з моїх аргументів, чи не так?--Piramidion 18:34, 25 вересня 2016 (UTC)

Так, аргументую. Бо не бачу тут причин для розходження. І до чого тут слова, що читають однаково? Хтось стверджував, що є єдиний спосіб записати? Стверджувалось, що є принципи, за якими можна читати. Щодо слів: замок, замок - у нас такі теж є. І що? Немає у нас орфографічних принципів? А переклад статей взагалі ні ґ селу, ні ґ городу. З Пала́ніком все просто: ненаголошене u стає швою, а потім зливається з передуючим і. Очікуваного Ю не отримуємо, бо слово по формі не латинське. Звісно, простіше не розбиратися в цьому кодлі, а просто захищати право на слух писати, але проблема в тому, що слух це суб'єктивне відчуття. Бетґьорл чують, коли ьо там і близько немає. Тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:23, 25 вересня 2016 (UTC)

І зазвичай омофони граматично різні, як то meet та meat. Певна частка з них ШТУЧНО розведена орфографічно для полегшення читання.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:37, 25 вересня 2016 (UTC)

Вибачте. Вже втомився. Вдруге клинить не в той бік. Ви ж казали про слова, що звучать по-різному, а пишуться однаково. Щось я не туди дивлюся, бо бачу зворотнє.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:41, 25 вересня 2016 (UTC)

Там нижче є слова, що пишуться однаково, але вимовляються по-різному. Те, що їх треба окремо виписувати у словниках, та ще й давати транскрипцію, не може свідчити про якісь чіткі закономірності. Так само і щодо Palahniuk — це Ви вже дофантазували етимологію, бо шва з дифтонга iə ось так просто випасти не може. Це ж не окреме шва, це дифтонг. І це теж суперечить Вашому твердженню про закономірності, Ви ж це розумієте? До того ж, якби можна було просто користуватися правописом, ми б не вигадували таких правил як, скажімо, ВП:Я, і не треба було б вигадувати різні настанови щодо передачі назв з різних мов.--Piramidion 20:20, 25 вересня 2016 (UTC)

І щодо зАмок і замОк — то так, може я Вас здивую (мене це теж колись здивувало), але у нас справді немає якихось чітких принципів (чи закономірності) проставляння наголосів. Доводиться звірятися зі словниками. Є багато таких слів, які люди вимовляють неправильно — з неправильним наголосом. Часто спостерігаю суперечки щодо цього в соцмережах. Яскравим прикладом є слово вантажівка, яке під впливом деяких телеканалів, зокрема, здається, СТБ, стало частіше вживатися у формі з неправильним наголосом — вантАжівка (бо від слова вантАж), тоді як за словниками коректна вимова має бути вантажІвка.--Piramidion 20:28, 25 вересня 2016 (UTC)

Щодо iu виключно моя теорія. Я вже казав, що стаття не всеосяжна, а я не всезнаючий. ВП:Я суперечить правопису місцями, є таке. Але то окрема історія становлення нашої офіційної японістики. Російський фарватер з одного боку, з іншого - бажання передати іншомовну вимову якомога точніше, навіть в збиток рідній. До речі, те саме з іншими ієрогліфічними мовами. Можна зазначити, що у офіційних передач з ієрогліфічних мов є пріоритет перед правописом. Щодо списку слів - не знаю, куди там дивитися. Бачу внизу know/now.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:49, 26 вересня 2016 (UTC)

І я казав про НАШЕ правило, а не їхнє. Не забуваємо, що не це накладається правопис.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:11, 25 вересня 2016 (UTC)

Мають бути поєднані: і транскрипція, і правопис, і......здоровий глуд та знання матеріалу (історії та звичаїв і мовних практик предмету обговорення))..... тоді "вікі-поліглоти" не вигадуватимуть чергових мовних збочень....як матір-річка .....Ганг?????--Когутяк Зенко (обговорення) 10:26, 25 вересня 2016 (UTC)

А що там вигадувати? Його вже вигадали до нас. P.S. Якщо переносите звідкись репліки, то вказуйте, що це перенесено, а то виходить, що Тагаєв підписався як Зенко, а це є порушенням ВП:НО.--Анатолій (обг.) 11:02, 25 вересня 2016 (UTC)

• Насправді вухо може бути АД, якщо нема нічого кращого. Але лише як виняток, бо загалом є три винятки:
  • Якщо є усталена назва, вухо взагалі не потрібне. Наприклад, нас не має цікавити, як англійці вимовляють Лондон, і ми не маємо сперечатися, чи там чутно Лондон чи Ландон, бо є усталена назва в українській мові
  • Якщо є чітка правописна настанова, вухо теж не потрібне. Можна нескінченно сперечатися, чи на слух ми чуємо Хельсінкі чи Гельсінкі, Кьольн чи Кельн але якщо правопис однозначно передбачає писати Гельсінкі та Кельн, ми так і маємо писати
  • А от якщо є маловідома назва, щодо якої нема усталеного написання в українській мові (наприклад, Уго Льоріс), можна звернутися до вуха та послухати, як воно вимовляється. Наприклад, на слух буде однозначно зрозуміло, що він не Льорі, а Льоріс, бо на слух чути, вимовляється там буква чи ні. А от щодо того, чи він Льоріс або ж якийсь Лйоріс чи Льойріс уже треба звертатися не до вуха, а до правопису

  Загалом я вважаю, що таке правило не потрібне, вистачить здорового глузду — NickK (обг.) 21:53, 25 вересня 2016 (UTC)

На жаль, у другому випадку "слухачі" раз у раз апелюють до почутого. За стільки років в ВП:ПС вже набридло.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:52, 26 вересня 2016 (UTC)

Ну, думка адмінів зрозуміла: ані правило, ані настанова недоцільні.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:58, 26 вересня 2016 (UTC)

Згоден з NickK, правило є штучним і не потрібним. Проте комусь вперто хочеться писати "Манчестер" замість "Ліверпуль". в той же час ніхто наразі збирається валити гори і писати "Парі" замість "Париж". Ми ж не збираємось правопис усталених власних назв на звук встановлювати (хоча літредактор каналу СТБ саме за це і виступає Віктор Кабак http://radio.vesti-ukr.com/broadcasts/bilingv/33507.html ). Інша справа ті назви щодо яких традиція написання не чіткою і сталої чи взагалі не склалася.--Yasnodark (обговорення) 13:19, 11 жовтня 2016 (UTC)

Доброго здоров'я, шановні колеги.

Для того, щоби відмічати перекладені статті, в нас є шаблон:перекладена стаття. Його заведено ставити на сторінці обговорення статті. Цей шаблон дозволяє зберігати версію оригіналу перекладу (через параметр версія), що дозволяє в два натискання побачити різницю між тією версією оригіналу, з якої було зроблено переклад, і його поточною версією. Це, своєю чергою, сильно полегшує актуалізування перекладів. Також в перспективі можна зробити бота або ґаджет для автоматичного формування переліків застарілих перекладів.

Для того, щоби відмічати перекладені шаблони та модулі, в нас є шаблон:запозичений код, який теж підтримує параметр версія. Цей шаблон заведено ставити на сторінку обговорення шаблонів.

Тепер питання: який шаблон і куди ставити, щоби відмічати перекладені документації шаблонів та модулів, зберігаючи версії оригіналів перекладів?

Я був раніше ставив на сторінку обговорення документації шаблон:перекладена стаття, але потім хтось мені вказав (чи я сам чогось вирішив, не пам'ятаю) ставити замість нього шаблон:запозичений код. А тепер от постало питання, що сторінок обговорення документації начебто не повинно бути взагалі: ред.№ 18847765, ред.№ 18847765, ред.№ 18847975, Обговорення користувача:Avatar6#Шаблон:Запозичений код.

Якщо існує якесь правило, яким шаблоном і де відмічати перекладені документації шаблонів та модулів, то підкажіть, будь ласка, де воно є, бо на ВП:ПД#Переклади з інших Вікіпедій про це не написано. Якщо такого правила немає, то узгодьмо це питання, щоби не створювати одне одному зайвої роботи.

З повагою,

--Olexa Riznyk (обговорення) 13:53, 24 вересня 2016 (UTC)

Я думаю що тут досить поставити шаблон {{запозичений код}} на сторінку обговорення шаблону. Документація це його підсторінка, тому шаблон запозичений код буде діяти не тільки на сам шаблон, а й на всі його підсторінки, тобто проблем через АП, я думаю, тут не може бути.--Andriy.v (обговорення) 14:06, 24 вересня 2016 (UTC)

Не достатньо, бо це дозволить відстежувати зміни лише шаблону, але не його документації. Як варіант, можна ставити шаблон:запозичений код в кінець самої сторінки документації, якщо щось забороняє створення обговорень документацій (якщо дійсно щось забороняє). --Olexa Riznyk (обговорення) 14:10, 24 вересня 2016 (UTC)

Ніщо не забороняє. --MMH (обговорення) 14:18, 24 вересня 2016 (UTC)

«А тепер от постало питання, що сторінок обговорення документації начебто не повинно бути взагалі», — не те щоб їх не повинно бути взагалі, просто до цього часу їх ніхто не використовував, бо обговорення шаблону і його документації зручніше робити на одній сторінці… Шаблон {{Запозичений код}} був створений мною, в основному, для самих шаблонів, а не для підсторінок документацій шаблонів. Але оскільки сторінки документацій шаблонів самі є шаблонами і розміщені в просторі шаблонів, то логічним є використання цього шаблону також і для підсторінок документацій шаблонів, по крайній мірі до того часу, поки не буде написаний для цього окремий шаблон (якщо хтось захоче його написати). --MMH (обговорення) 14:16, 24 вересня 2016 (UTC)

Я теж одного разу використовував його для позначення перекладу сторінки «Шаблон:Публікація/документація». --MMH (обговорення) 14:27, 24 вересня 2016 (UTC)

Погоджуюсь із користувачем MMH. Привило що зобов'язує видаляти обговорення з підсторінок — немає і неможе бути (досить подивитися на всі підсторінки та їхні обговорення Вікіпедія:Вибори арбітрів). Створити новий шаблон, на зразок {{Запозичений код}}, дуже просто. Якщо хочете я можу його до завтра створити.--Andriy.v (обговорення) 14:33, 24 вересня 2016 (UTC)

Тут просто користувач ‎Avatar6 пропонує взагалі відмовитись від використання сторінок обговорень шаблонів для встановлення шаблону {{Запозичений код}}, а встановлювати цей шаблон безпосередньо в сам шаблон або на його підсторінку документації. Але не бажає обговорювати це тут (Обговорення користувача:Avatar6#Шаблон:Запозичений код). --MMH (обговорення) 14:41, 24 вересня 2016 (UTC)

Avatar6, MMH, якщо шаблон знаходиться на СО статті, напр. Обговорення:Крайні точки Австрії, то каже, що Стаття «Обговорення:Крайні точки Австрії» містить текст, перекладений .... Це абсолютно не так. Хтось із вас може змінити це так, щоб посилання було на назву статті, а не її обговорення? Дякую. --Fessor (обговорення) 09:21, 27 вересня 2016 (UTC)

Це Avatar6 поміняв. Раніше було "Ця стаття ..." - нехай виправляє. --MMH (обговорення) 10:55, 27 вересня 2016 (UTC)

В шаблоні «Запозичений код» користувач PsichoPuzo виправив, але в шаблоні {{Перекладена стаття}} така сама ситуація. Дивіться, наприклад, тут: Обговорення:Плутон (карликова планета). --MMH (обговорення) 11:34, 7 жовтня 2016 (UTC)

Виправив. --MMH (обговорення) 15:13, 11 жовтня 2016 (UTC)

Шановні, чи можна керуватися оцими правилами у Вікі? Наче досить офіційне джерело і чинне (може, є новіші, не знайшов).
Це питання саме політик використання, будь ласка, сконцентруйтеся на цьому. --Fessor (обговорення) 09:50, 20 вересня 2016 (UTC)

Думаю що треба керуватися. В подібних питаннях краще недосконалі правила, ніж ніяких. Ось ще --Perohanych (обговорення) 11:37, 20 вересня 2016 (UTC)

• Правопис від Мінекоресурсів зазвичай несумісний з чинним правописом, ні з правилами Вікіпедії ВП:МОВА та ВП:ІГО. До того ж конкретно по Угорщині в їх правилах є ну дуже дивні речі, наприклад, запропоновані ними Пийч або Сийкешфегийрвар не відповідають ні угорській фонетиці, ні вжитку, а Дьийкийнєш взагалі більше схожий на набір букв. Тож не думаю, що це варто використовувати. Натомість варто використовувати те, що прописане у ВП:ІГО: правопис, словники й енциклопедії, якщо ж назви нема ніде, варто звертатися до фахових праць, а не до Мінекоресурсів, які зовсім не є фахівцями з мовознавства — NickK (обг.) 12:14, 20 вересня 2016 (UTC)
• Питання орфографії виключно в сфері повноважень МінОсвіти. Див. постанови КабМіну на виконання Мовного Закону.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:44, 21 вересня 2016 (UTC)

  Чого ж «орфографії виключно в сфері повноважень», а не «орфографії виключно у сфері повноважень»? 7 в і ф разом підряд. --Бучач-Львів (обговорення) 10:34, 21 вересня 2016 (UTC)

В той час існувала Національна рада з географічних назв, яка й схвалила і рекомендувала до видання цю Інструкцію. --Perohanych (обговорення) 11:22, 22 вересня 2016 (UTC)

І що це дало? Он є місто Pécs, п'яте за розміром в Угорщині. Та комісія схвалила інструкцію, за якою місто має називатися Пийч, однак так його ніхто не називає навіть серед державних установ: Печ є у постановах КМУ 2016, 2015 і 2014 років та в документах НБУ, Пийч же взагалі відсутній у базі. Нащо нам правила, які настільки дивні, що навіть держава, яка їх затвердила, не використовує їх? — NickK (обг.) 14:15, 22 вересня 2016 (UTC)

Пане NickK, ну навіщо такі грубі маніпуляції. Відкрийте будь-який довідник, і через 10 хвилин знайдете помилку. Це не значить, що вся довідкова інформація хибна! А сайт Верховної Ради? Та там взагалі помилка на помилці. Але ігнорувати на цій підставі законодавство загалом я б не радив. Те саме з довідниками Мінекології. Є помилки, в дечому Інструкції випереджають час, у дечому відстають. Але це підзаконний акт на виконання ряду законів. Є описана методика. Так, приклади не цілком послідовні. Але ж є якась система, а не - сьогодні в мене такий настрій, а завтра інший. Процедурне обговорення статусу цього документу просто пройшло повз увагу більшості дописувачів. Тоді, як мені не зраджує пам'ять, дехто переконував, що ці інструкції — "правила практичної транслітерації в нас уже є в списку джерел"? Mykola Swarnyk (обговорення) 04:14, 11 жовтня 2016 (UTC)

Але ж тут питання не в довіднику, з помилкою в якому можна розібратися, скажімо, перевіркою за іншим довідником. Для цього, наприклад, у ВП:ІГО пропонується використовувати кілька словників чи енциклопедій: якщо в одному джерелі якесь Янисъярві, слід перевірити за іншим джерелом. Тут же питання в тому, чи даємо ми цим інструкціям якийсь пріоритетний статус. Того, що в них є помилки, при тому не помилки в прикладах, а помилки в інструкціях, які дають ніким не вживані варіанти, як я розумію, ніхто не заперечує. Тож питання полягає в тому, чи варто цих інструкцій попри це все одно дотримуватися, або ж варто розглядати їх лише як довідкове джерело нарівні з іншими — NickK (обг.) 11:52, 11 жовтня 2016 (UTC)

Цілком правильно ставите питання. Якщо дописувач не має жодного українського джерела на дану географічну назву, а ще й сам дописувач не є крутим мовознавцем - чи слід цьому дописувачу розгорнути відповідну "Інструкцію..." і подивитись, що там пише? Чи спільнота однозначно відкидає, не рекомендує даний документ, як такий що містить (на вашу думку), окрім фактичних, ще й системні помилки? Чи все-таки зважити на статус, наданий даному підзаконному акту українською державою, масив охоплення географічних назв українською мовою (в т.ч. ніким не вживані варіанти), ранжувати його статус після якихось важливіших чи акуратніших джерел і ввести до списку рекомендованих? А так як зараз, коли кожен спльовує на документ - бо він одним занадто проукраїнський, іншим занадто проросійський, а ще комусь - не тим міністерством розроблений/завізований. І починає еквілібристику з апеляціями хто як що чує в Ютюбі, що думав Огієнко, скільки в Гуглі і так далі. От я наприклад, поняття не маю як насправді правильно місто Печ писати - то я маю вірити вам на слово, бо ви досвідчений дописувач і мій тезка - чи все-таки дотримуватись опублікованих джерел, які б ляпи вони не містили (та ж Британіка)? Правила Вікі однозначно настоюють на другому підході. Є географічні назви. Є відомство, покликане ці назви унормовувати. Воно унормувало, так як унормувало. Хоча б по-українськи, не по-ссрівськи. Нє, будемо руками розмахувати, бо в нас є свої думки. Дайте в студію не свої оцінки, а джерело, бажано більш авторитетне, в якому цей масив інформації однозначно скасовується. Бажано, постанову Верховної Ради. Смішно? Mykola Swarnyk (обговорення) 14:54, 11 жовтня 2016 (UTC)

По-перше, хто сказав, що не по-сссрівськи? Відкриваю Інструкцію з передачі українською мовою географічних назв і термінів країн іспанської мови і бачу там цілком сссрівські назви, як-от Чілі, Карібське море, Кордільєра. По Македонії там взагалі русифіковані вісочіна, ґора, ґраніца, доліна, язік, прірода, прітока, нізіна тощо. Тож там горюча суміш усього від ґ-кання, активнішого за Харківський правопис (бо ґора українською завжди була з Г), до і-кання рівня сталінського правопису. По-друге, щодо вживаності варіантів. Мова про те, що часто для досить відомих назв (те ж місто Печ, країна Чилі) інструкція пропонує варіанти, які не вживає навіть держава: одне міністерство написало Пийч та Чілі, а державні органи пишуть лише Печ і Чилі. По-третє, звісно, як мінімум одну альтернативу Верховна Рада пропонує, а саме чинний правопис, який згідно з прийнятим ВРУ законом затверджує Міносвіти, і правопис явно має пріоритет навіть з точки зору законодавства. Звісно, ця інструкція краща, ніж нічого, але до неї й треба ставитися відповідно — як до джерела з купою помилок, яке може дати загальну ідею, але ймовірно дасть неточний результат — NickK (обг.) 18:36, 11 жовтня 2016 (UTC)

Чекайте, чекайте. Але ж Правопис славно стоїть там першим засобом верифікації в ВП:ІГО! Він є визнаним спільнотою АД, стоїть у ВП:Мова і т.д. Мова про ієрархію джерел а не альтернативу. Якщо у правописі стоїть Глазго а в інструкції Ґлазґо - біда його бери, хай буде Глазго. Але якщо в правописі нема жодних вказівок на написання даної назви, а в інструкції є (а так буде мабуть у більшій частині випадків) - як можна замовчувати чинний державний документ? Я, наприклад, учитель географії в державній школі. Що я скажу учням - ігноруйте постанови держави Україна про унормування географічних назв, бо редактори Вікіпедії його не люблять, а на сторінці такій-то є аж три розбіжності з Правописом? Чи скажу, ось є така Інструкція, має такий офіційний статус. Ця Інструкція краща ніж нічого, але її треба читати з Правописом? І «вісочіна» мені зовсім не ріже вухо, якщо частіше слухати Бреґовіча «Месечіна, месечіна...». То що, вносимо до списку ВП:ІГО з останнім, найнижчим пріоритетом? Mykola Swarnyk (обговорення) 19:54, 11 жовтня 2016 (UTC)

По-перше, щодо державних документів. Вікіпедія не є державним проектом та не зобов'язана дотримуватися державних документів. Наприклад, в державних документах є Турція або Боснія-Герцоговина, у нас же навіть таких перенаправлень нема.

По-друге, щодо вчителя географії. От я зробив таблицю по Угорщині, зараз вона на Користувач:NickK/Тест (можна кудись перенести, якщо воно комусь треба). Інструкція, виявляється, дає збій навіть на Будапешті, бо рекомендує передавати a через о, через що виходить Будопешт. Мабуть, укладачі не подумали про це, бо Будапешта в списку винятків нема. Загалом з 40 найбільших міст назва статті збігається з інструкцією в 7 випадках з 40, з них в одному назва явно помилкова (Солнок треба переменувати на Сольнок). Тепер питання: чи порекомендував би вчитель географії цю інструкцію учням? Гадаю, що ні, бо на жодній карті і в жодній енциклопедії вони не знайдуть міст Пийч або Дьивр. Гадаю, відповідь очевидна: він би натомість порекомендував щось інше, зокрема, енциклопедії, словники чи карти.

І з цього випливає третє. Це інструкція з транскрипції чи з транслітерації (важко сказати, з чого саме, бо вона однаково далека від побуквеної передачі й від угорської фонетики), у ВП:ІГО і практична транслітерація, і практична транскрипція вже є. Але інструкція від Мінекології явно не єдина: українською багато літератури з угорської мови, і практична транскрипція є, наприклад, тут, мабуть, є й в інших виданнях. Щоправда, інструкція явно не долає критерію загальноприйнятості, бо вона не є прийнятою навіть в державних же джерелах

Підсумовуючи, я не бачу сенсу додавати її окремо. Якщо з якоїсь мови інструкція загальноприйнята, вона і так підпадає під ВП:ІГО, якщо ж вона не використовується на практиці, як у випадку з Угорщиною, нема сенсу й на неї рівнятися — NickK (обг.) 16:20, 12 жовтня 2016 (UTC)

Розпочав обговорення щодо використання наголосів у статтях.--Анатолій (обг.) 23:05, 14 жовтня 2016 (UTC)

Спочатку загальні запитання-приклади:

1. Яка саме інформація і чому має бути описана у вікіпедії (ВП:КЗ)?
2. За яким принципом і чому інформація має бути розбита по статтях (ru:Википедия:Статья#С точки зрения связности)?
3. Якою і чому має бути мова: правопис, стиль, принципи слововжитку (ВП:МОВА, ВП:СТИЛЬ, ВП:ІС)?

Конкретніші:

1. Чи є значимими кожен астероїд і персонаж мультика, про які є надійні джерела?
2. За яким принципом розбивати велику статтю на менші?
3. Чи має предмет називатися у статтях так само, як заголовок статті про предмет (адже назва статті виконує функцію ідентифікатора, а не еталона слововжитку)?
4. Як називати явище: як найбільш поширено і всім зрозуміло чи так, як вказано в академічних джерелах?
5. Чи є число переглядів Вікіпедії оцінкою її якости?

Власне, запитання, які мене цікавлять:

1. Чи можна однозначно відповісти на запитання-приклади (і на будь-яке инше фундаментальне запитання), керуючись існуючими у Вікіпедії текстами?
2. Скільки тексту потрібно, щоб могти теоретично об'єктивно відповісти на будь-які фундаментальні запитання?
   

--AS^ƨɐ 08:06, 21 вересня 2016 (UTC)

• "Яка саме інформація і чому має бути описана у вікіпедії (ВП:КЗ)?" Я думаю, що критерії значимості це досить штучне обмеження. Значимість взагалі поняття дуже відносне, оскільки можна уявити собі людину, яка ніколи не покидає свого села і сприймає все в масштабі цього населеного пункту. А на іншому полюсі науковця, всі думки якого заповнені космологічними проблемами. Обмежують кількість статей не через їхню справжню важливість, а щоб якось показати фронт робіт, щоб люди спочатку написали добре про якісь більш загальні і відомі речі, а потім вже приступали до кожної калюжі. Наприклад, є ще списки 1000 статей і 10000. А критерії значимості це просто наступний крок за цими 10000. Навіть якщо кількість статей у Вікіпедії теоретично обмежити, то нічого не заважає зробити згодом на її основі якусь більшу енциклопедію, з більш ліберальними КЗ, або ж об'єднати її якимось чином з уже наявними. В принципі можна розглядати взагалі Інтернет як таку найширшу енциклопедію (просто ще в більш некласичному розумінні, ніж Вікіпедія) і ніщо не заважає в ньому писати про кожну калюжу чи зігнутий цвях у ящику в кутку. Значно більша кількість речей заслуговує на те, щоб стати не самостійними статтями за нинішніми КЗ, а їхніми розділами, або ж щоб про них згадали в статті. Якщо ж стаття перевищує 200 кілобайтів, то якийсь великий розділ перетворюють на окрему статтю, наприклад, фільмографію окремого актора. Це і є спосіб заперечення КЗ. Необхідно тільки, щоб це все підтверджувалося джерелами. Якщо матеріалів на велику статтю не набереться, то її ніколи й не треба буде розширювати.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:08, 24 вересня 2016 (UTC)

  @Oleksandr Tahayev: Про гіпотетичну вікіпедію без КЗ. Якщо я напишу і видам книжку про життя мого сусіда, чи буде про нього окрема стаття у вікіпедії? Зразу зауважу, що таке джерело мало б вважатися прийнятним, бо у вікіпедії вже зараз є багато статей на основі нефахових джерел. --AS^ƨɐ 15:10, 24 вересня 2016 (UTC)

  Я не дуже розумію це слово "фаховий". Чи можна вважати статтю в газеті про нардепа фаховою? Бажано ще щоб хтось інший написав незалежне від Вашого джерело, щоб можна зіставивши їх прийти до висновку, що це не містифікація. Важлива, на мою думку, не стільки авторитетність і фаховість джерел, як наявність кількох незалежних один від одного, щоб інформація в них збігалася, або не суперечила одна одній. Але я якраз про те і кажу, що стаття про сусіда це на сьогодні занадто з практичної точки зору. Це би відкрило ящик Пандори для всіх, хто хоче написати статтю про себе. Але в перспективі, коли будуть написані інформативні статті за правилами за нинішніми КЗ і може ще більш розширеними, то чому би й ні. Стосовно фаховості джерел ще додам, що існують дуже поширені речі про які ніколи не буде фахових джерел, але їх треба якось описувати. Українська Вікіпедія заміщує відсутність інформації українською щодо дуже багатьох речей.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:54, 24 вересня 2016 (UTC)

  „Я не дуже розумію це слово "фаховий". Чи можна вважати статтю в газеті про нардепа фаховою?“ — тут „фаховий“ у сенсі дуже надійний. Тобто, стаття в газеті може бути фаховою, якщо журналіст є відомим аналітиком нардепів. Стосовно прикладу, моя книжка про сусіда не була б фаховою-надійною, бо я не є відомим біографом.

  „існують дуже поширені речі про які ніколи не буде фахових джерел, але їх треба якось описувати“ — тобто ви пропонуєте суб’єктивно вибирати, для яких тем опускати планку достовірности джерел (такі собі тематичні критерії для джерел)? --AS^ƨɐ 19:02, 24 вересня 2016 (UTC)

• "За яким принципом і чому інформація має бути розбита по статтях?" Кожен артефакт і істота заслуговують на окрему статтю, якщо вони проходять за КЗ, або ж якщо є сумніви в досконалості КЗ. Важче з загальними поняттями. Треба розглядати якісь речі, що сформувалися в рамках історичних наукових традицій, якщо в документальній формі зберігся факт дискусії стосовно якогось предмету. Або ж, якщо в незалежних працях є визначення чи описи, за якими можна ідентифікувати, що йдеться про одне й те саме. Напевно подібних підходів можна придумати багато.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:22, 24 вересня 2016 (UTC)

  Тобто ви вважаєте, що КЗ потрібні тільки для того, щоб адекватно розбивати інформацію за статтями? Якщо, наприклад, в одному джерелі згадують 4 людей, стаття має бути про них всіх чи про кожного окремо? --AS^ƨɐ 15:10, 24 вересня 2016 (UTC)

  В цьому випадку я згадав про КЗ лише як обмеження до слова "кожен".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:54, 24 вересня 2016 (UTC)

  Я наче так і зрозумів. Тобто ви вважаєте, що якщо в джерелах предмет згадується тільки в контексті якогось иншого предмета, то він має бути описаний в статті про предмет-контекст, так? --AS^ƨɐ 19:02, 24 вересня 2016 (UTC)

• "Якою і чому має бути мова: правопис, стиль, принципи слововжитку (ВП:МОВА, ВП:СТИЛЬ, ВП:ІС)?" Мова має бути простою, але не тривіальною, речення не занадто складними, але й не зовсім простими, з використанням синонімів. Я про це багато думав. Власне я і починав і завжди писав Вікіпедію з думкою про збереження української мови. Зрозуміло, що вона поступово витісняється з живого спілкування російською (краще: "її витісняє з живого спілкування російська") і не може конкурувати з нею у вигляді артефактів зі звуком, оскільки всі медія перебувають у руках російськомовних бізнесменів, представників т.зв. "русского міра", чисельність якого значно більша, ніж "українського світу". Власне я і пишу вікіпедію для тих кількох відсотків, які про щось хочуть почитати, ну і щоб значне ширше коло людей побачивши статті саме нашою мовою, час від часу згадували, що вона існує. Можливо, щоб таким чином трохи сповільнювати зросійщення, поки не з'являться потужніші технічні засоби виправити становище. Зрозуміло, що мова спрощується, тому що нас оточує в колосальну кількість разів більше артефактів, ніж це було колись і думки про їхні характеристики замінюють собою переживання почуттів, для опису яких потрібна складніша мова. Головне, щоб цей опис був точним і українськомовним. Вікіпедист повинен знати різницю між російською і українською мовами не лише в лексиці, але й у синтаксисі. Гугл є сурогатом української мови, але з нього за допомогою пошуку можна витягувати правильні фрази. Є багато форумів де це все обговорюється. Радянські словники часто подають кальку як зразок слововжитку, тому треба від них лише відштовхуватися, але орієнтуватися на думку форумів.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:47, 24 вересня 2016 (UTC)

  Що означає „з використанням синонімів“? Чи можу я в різних статтях той самий предмет називати по-різному? Якщо хтось зведе їх всіх до одного варіянту, чи можна відкинути ці зміни? --AS^ƨɐ 15:10, 24 вересня 2016 (UTC)

  Я мав на увазі чисто стилістичне вживання синонімів. Наприклад, в статті про географію не писати в кожному реченні "розташований", а урізноманітнювати лексику словами "лежить", "перебуває", "розкинувся", "бере початок" (не "витік річки розташований біля...", а "річка бере початок біля..."). Не писати в кожному реченні "він був створений", а віддавати перевагу "його створили", "його створено". А вибір термінологічних синонімів залежить від смаку, тільки б вони не суперечили нормам української мови і зустрічалися в джерелах (якщо такі джерела взагалі існують). Вікіпедія дуже зручна тим, що можна робити перенаправлення через вертикальну риску і що посилання нікуди не зникає після перейменування. Того, що хтось дуже сильно буде перетягувати ковдру на свій бік, я не боюсь, бо Вікіпедія дуже велика. Мало хто захоче займатися пустою тратою часу. Назва окремої статті - це і є зведений до одного варіант, а посилання на неї слід давати не змінами слів у відповідних статтях, якщо вони не суперечать нормам української мови, а через вертикальну риску, або перенаправлення.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:54, 24 вересня 2016 (UTC)

  „А вибір термінологічних синонімів залежить від смаку“ — тобто ви допускаєте, щоб в різних статтях використовувався різний термін? --AS^ƨɐ 19:02, 24 вересня 2016 (UTC)

• «Яка саме інформація і чому має бути описана у вікіпедії (ВП:КЗ)?», — думаю, в першу чергу та, яка є описана в паперових єнциклопедіях, бо там, на мій погляд, описані найбільш важливі для суспільства теми; потім — усі інші, актуальні для суспільства в даний час. --MMH (обговорення) 12:57, 24 вересня 2016 (UTC)

  @MMH: Як визначається „актуальність для суспільства“? --AS^ƨɐ 15:10, 24 вересня 2016 (UTC)

  Події, що широко обговорюються в засобах масової інформації (наприклад, Блокада Криму), значні наукові відкриття. --MMH (обговорення) 07:01, 25 вересня 2016 (UTC)

  Тобто ви пропонуєте, як і зараз, суб'єктивно визначати, що важливе? --AS^ƨɐ 09:38, 26 вересня 2016 (UTC)

  Напевно так, запропонуйте щось краще, якщо знаєте. Ви напевно хочете сформувати більш чіткі критерії значимості для статей? Я не думав над цим настільки детально, щоб зараз їх перерахувати. --MMH (обговорення) 10:00, 26 вересня 2016 (UTC)

• «Якою і чому має бути мова: правопис, стиль, принципи слововжитку (ВП: МОВА, ВП: СТИЛЬ, ВП: ІС)?», — на мою думку, правопис має максимально відповідати тому, який викладається в даний час в школі. --MMH (обговорення) 12:57, 24 вересня 2016 (UTC)
• «За яким принципом розбивати велику статтю на менші?», — за принципом розділів: якщо розділ статті настільки великий, що може бути окремою статтею, то його варто виділити в окрему статтю, а в цьому розділі залишити лише преамбулу нової статті. --MMH (обговорення) 12:57, 24 вересня 2016 (UTC)

  „настільки великий, що може бути окремою статтею“ — це наскільки? --AS^ƨɐ 15:10, 24 вересня 2016 (UTC)

  Не можу сказати точно, можна ввести якийсь критерій в кількості знаків. --MMH (обговорення) 07:01, 25 вересня 2016 (UTC)

• «Чи має предмет називатися у статтях так само, як заголовок статті про предмет (адже назва статті виконує функцію ідентифікатора, а не еталона слововжитку)?», — не обов'язково, але бажано, бо це полегшує сприйняття і спонукає більш відповідально відноситись до вибору назви статті. --MMH (обговорення) 12:57, 24 вересня 2016 (UTC)
• «Як називати явище: як найбільш поширено і всім зрозуміло чи так, як вказано в академічних джерелах?», — як в академічних джерелах. Для всіх інших варіантів — зробити статті-перенаправлення. --MMH (обговорення) 12:57, 24 вересня 2016 (UTC)

  Якщо правопис вибираємо найпоширеніший („який викладається в даний час в школі“), чому тоді зі слововжитком по-инакшому? --AS^ƨɐ 15:16, 24 вересня 2016 (UTC)

  Не зрозумів питання. Слововжиток має відповідати правопису. Вікіпедія не повинна бути написана суржиком. --MMH (обговорення) 07:01, 25 вересня 2016 (UTC)

  Під слововжитком я маю на увазі лексику. Правопис не нормує лексику (вибирання, які слова використати). --AS^ƨɐ 09:38, 26 вересня 2016 (UTC)

  Ну, якщо слово є літературним (його можна знайти в словниках), то чому його не вживати? Ми ж не будемо настільки тоталітарними, що створимо перелік слів, які дозволено вживати в Вікіпедії? --MMH (обговорення) 10:00, 26 вересня 2016 (UTC)

• «Чи є число переглядів Вікіпедії оцінкою її якости?», — складне питання. Думаю, швидше «так» ніж «ні». Оцінкою окремих статтей напевно «ні», а Вікіпедії загалом — «так». --MMH (обговорення) 12:57, 24 вересня 2016 (UTC)

  Тоді вікіпедія, яка містить статті тільки на популярні теми, завжди буде „якіснішою“ за решту? Чи є кращі способи оцінити якість? --AS^ƨɐ 15:10, 24 вересня 2016 (UTC)

  Наявність статей на непопулярні теми не може зменшити популярність Вікіпедії. Популярність, що приносять такі статті, просто додаватиметься до популярності, яку приносять статті на популярні теми. Звичайно ж, статті на популярні теми повинні бути в Вікіпедії. --MMH (обговорення) 07:01, 25 вересня 2016 (UTC)

@AS: "Чи є значимими кожен астероїд і персонаж мультика, про які є надійні джерела?" Для мене це зовсім різні речі. У випадку космічних об'єктів ще більш яскравим прикладом є зорі. Насправді я впевнений, що вже досліджено мільйони зір про які при бажанні можна знайти інформацію на гігантську статтю із цілком надійних джерел. Насправді ще тільки дослідження починаються і лише на початку 90-х років з'явилась можливість побачити планети біля інших зір, хоча насправді вони можливо є біля кожної другої. І кожного разу з'являються телескопи, які може в десятки разів потужніші за попередні. Звичайно ніхто не буде писати про всі 400 млрд зір у нашій галактиці. Теоретично можна придумувати різні критерії відбору. Перш за все взяти якийсь відсоток зір, скільки їх має бути 50 000 чи 500 000 чи якась інша кількість, а далі вже вибирати, що це мають бути за зорі. Наприклад перш за все можна взяти ті, які можна побачити в астрономічний бінокль, або навіть в любительський телескоп. До них додати по якійсь кількості з кожного класу. Але взагалі я думаю, що з практичної точки зору, як і у випадку з героями мультфільмів і всім іншим, треба орієнтуватися на російську і англійську Вікіпедію. Ще італійці з китайцями багато завантажили. Можна було би, до речі, з італійської добре перекласти кілька статей, а потім всі інші автоматично перекладати лише підставляючи інші характеристики і назви класів. Статті з інтервіками це набагато краще.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 04:11, 11 жовтня 2016 (UTC)

Будь-який астрономічний значний об'єкт, видимий з Землі, апріорі не може вважатися незначимим. Персонажі потрібні, бо їх наявність підвищує популярність та відвідуваність укрвікі - люди мають право прочитати про цікаве їм в енциклопедичному форматі, а не лише у фансько-захопливому. Так само не можна видаляти 1-го заступника міністра Бондаренка як незначимого. Бо він є значимим чиновником для найбільшої країни у Європі. І казати, що депутат парламенту Андорри є важливішим за якимись дивними критеріями взятими зі стелі. Вилучати унікальну футбольну команду зірок "Маестро" через через її незначимість було не менш дивним та незрозумілим. Чи стаття про унікальну фундаментальну книгу "Клімат України" не може бути створена за цими безглуздими критеріями, бо тираж цієї праці найвидатніших сучасних кліматологів України (хоч я сам і відношуся до неї досить критично) має тираж менше 1000 екземплярів. Тупо через брак коштів. Вилучення декана та автора 64 наукових праць з "ментівських" питань (зокрема кібербезпеки) робить його незначимим лише через відсутність якихось закордонних індексів? Ну не можна все рівняти під одну гребінку. У наших науковців та митців є набагато менше можливостей для поширення їх праць, ніж в закордонних, навіть менш талановитих, забугорних людей-аналогів, проте деякі адміни через власні наукові комплекси чи перестороги вважають що треба в них відбирати останній шанс поширати інформацію про них в Україні і світі. Кому заважають ті кандидати та доктори наук чи непропроплачені альтернативні артисти, що не прогинаються під низкопробні та шаблонні радійні формати? Кому заважать герої, що поклали життя за Україну? А член збірної України з баскетболу 3 на 3 - найбільш динамічно поширюваного виду спорту? Кому кортить вилучати вулиці міст та селищ, з населенням меншим за чисельність тих міст, в яких вони живуть (населення мого міста мільйон та звідки я можу зорієнтуватися та дізнатися про вулиці Жмеринку, Миргорода чи Берестечка, коли я запланую поїздку чи скоріше взагалі не запланую? У деяких містах-мільйонарах достойних вулиць набагато менше ніж у маленьких містечках, чому немає критерію щодо віку вулиці? Це б частково вирішуло питання значимості вулиць малих населенних пунктів)? Хто працює на ворога та відбирає можливість читача легко та інформативно дістати інформацію про цікаву їм річ українською мовою? Хто зверху вас змушує вилучати статті за хибними надуманими критеріями статті, що відверто нічого не порушують. Хто судді? Хто визначає людину чи річ значимим для існування статті? Може видалянці в нас академіки, народні артисти та лауреати престижних міжнародних премій? Ні, тоді не вилучайте тих людей і речі, про які відомо набагато більшому колу, ніж про вас самих панове видалячі. Це жорстко та направду. І не треба казати про чудового сантехніка дядю Васю чи ліву п`ятку Капелюшника, чи мізинець Ґендальфа - про таке вікіпедисти не пишуть. Ніхто не буде створювати чи захищати статтю про апрірі незначні речі. Критерії значимості повинні бути розумними, а не волюнтаристськими.-Yasnodark (обговорення) 13:55, 11 жовтня 2016 (UTC)

Я з Вами згоден і завжди наголошую, що для всього, що пов'язане з Україною, критерії повинні бути м'якшими. На мою думку, вони мають бути трохи м'якшими, ніж в "ЕСУ". На практиці виходить, що в чомусь там трохи м'якші критерії. Але звичайно не про кожного має бути стаття. Я би включив заступників міністрів. Стосовно мерів міст як компроміс я погоджуюся з числом 50000, тому що є багато досить малих міст, але я думаю, що для керівників райдержадміністрацій це обмеження треба було б скасувати, бо за кількістю населення райони не так відрізняються один від одного як міста. Це число не залежить від якостей керівника і його здобутків. Якщо комусь не повезло народитися в такому районі, то що ж тепер через цю випадковість він стає менш заслуженим? Але я трішки про інше кажу. Мене відверто бісить коли ставлять на вилучення статті з інтервіками. Ну все-одно люди будуть це читати, тільки з іншої Вікіпедії. Це ще один елемент сприяння зросійщенню, проти якого якраз бореться своїм існуванням українська Вікіпедія. Тому я й кажу, що все, що є в російській і англійській Вікіпедіях повинно бути й тут, якщо воно там проходить за значимістю, але обмежуватися тими речами не потрібно, а при перекладі треба враховувати ідеологічний бік.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:36, 11 жовтня 2016 (UTC)

Ось черговий приклад радикального вирішення українського питання Користувач:Machnovetc/КОZАКИ (вокально-хореографічний гурт) . Напевно цей гурт в укрвікі загрожував національній безпеці?

Рішенням цієї проблеми свавільного винищення укрвікі може бути лише одне: нехай правом номінації володіють лише обрані "номінатор"и, що матимуть право номінувати чужі статті - цю посаду давно вже потрібно запровадити подібно до адмінів, арбітрів, патрульних тощо. Хіба номінатор цієї та інших Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/1 жовтня 2016 статей отримав би таке право? Відповідь очевидна - і проблем одразу ж стало б менше. Так само потрібна посада підсумовувачів. З повагою.--Yasnodark (обговорення) 14:03, 12 жовтня 2016 (UTC)

Це не свавілля, а критерії значимості. Да і таке скромненьке питаннячко: покажіть аналог вашої забаганки хоч в одній іншій закордонній Вікіпедії. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 11:37, 25 жовтня 2016 (UTC)

Будь-який астрономічний значний об'єкт, видимий з Землі, апріорі не може вважатися незначимим.

а видимими є десь 50к зір з видимиої сторони Землі, ги. Усё.--Albedo (обговорення) 16:02, 12 жовтня 2016 (UTC)

• Щодо критеріїв значимості, то загалом ми маємо досить рівно підходити до різних галузей знань. Не можна, наприклад, ставити планку так низьку, що кожен, хто напише наукову статтю, стане значимим науковцем (навіть якщо ця стаття нікого більше не зацікавила), але при цьому робити значимими лише тих персонажів мультфільмів, які потрапили до універсальних енциклопедій. Чинні ВП:КЗ досить добре це описують, тільки їх адаптації до кожної галузі можуть бути різні. Можна робити певні поправки: наприклад, якщо всі науковці з подібними досягненнями потрапили до енциклопедій та стали значимими, можна за аналогією вважати значимим і науковця з такими ж досягненнями, але який до енциклопедії (ще) не потрапив. І з іншого боку маємо обмеження джерелами: якщо предметом статті ще геть ніхто не зацікавився, нам дуже складно його описати. Щодо астероїдів не готовий точно сказати, але на прикладі зір можу сказати, що чимало зір є лише в каталогу та ніколи не описувалися й не досліджувалися окремо, тож такі статті навряд чи можуть існувати.
• Стосовно поділу на статті, то якщо розмір статті великий, не обов'язково його виносити до окремої статті, можливо, його просто потрібно скоротити, якщо інформація в ньому не є важливою (наприклад, список усіх людей, які колись співали пісеньку про Путіна). Якщо ж уся інформація важлива (наприклад, на цю тему є окремі праці, як-от Історія Львова) та її обсяг завеликий за розмір розділу статті, її варто винести до окремої статті.
• Щодо назви статті та правопису, то тут має діяти принцип найменшого здивування. Пересічному читачеві Вікіпедії начхати на наші правописні війни або на спроби знайти якесь вирване з контексту джерело, що подає улюблений варіант назви: ми маємо дати йому (їй) змогу знайти те, що він (вона) шукає під потрібною назвою. Тут можуть бути відхилення, коли в повсякденному житті найбільш уживаною є одна назва, а в науковій спільноті усталеною є інша, тут я все ж надавав би перевагу науковій назві, але за обов'язкового подання обох варіантів назви. І загалом так само варто робити в тексті статей, за винятком випадків, коли в контексті поняття має іншу назву (наприклад, в статті про історію Німеччини буде згадка про Данциг, а не про Гданськ)
• Число переглядів не є оцінкою якості. Я порівнював якісні статті (вибрані та добрі) та короткі (<10 Кб) на одну й ту саму тему, різниця в кількості переглядів мізерна. Тобто підвищення якості статей не дає значного зростання переглядів — NickK (обг.) 18:45, 13 жовтня 2016 (UTC)

Прошу висловитися, чи можна «документальний детектив» Юрія Краснощока «Розшукуються державні злочинці», в якому немає жодного посилання на те, звідки саме його автор взяв інформацію, використовувати як Авторитетне джерело для статті Кудря Іван Данилович? --AMY (обговорення) 09:17, 10 жовтня 2016 (UTC)

На мій погляд, цілком авторитетне джерело. Можуть бути якісь сумніви щодо нейтральності автора (чи публікації), але щодо авторитетності - ні.
А якщо якісь наведені там факти видаються сумнівними/малоймовірними і не мають підтвердження іншими джерелами, то у вікіпедійній статті такі слід подавати не як встановлені факти, а лише як версії, з атрибуцією джерела безпосередньо в тексті статті («за версією Юрія Краснощока ...», подібно до того, як це зроблено в абзаці про вибухи восени 1941 в Києві).
Якщо якісь факти спростовуються іншими публікаціями - або наводити обидві версії, або взагалі не згадувати. --Olvin (обговорення) 10:10, 10 жовтня 2016 (UTC)

Не певен. Ось, наприклад, Краснощок пише про організацію спільної операції американської авіації і наземних авіаслужб Червоної армії під кодовою назвою «Френтіг», що в перекладі з англійської означало «Маятник», американські літакі типу «Ланкастер» Б-17, американські «літаючі фортеці» Б-24, їх копію радянську «літаючу фортецю» Ту-104, німецькі пікірувальні літаки Ю-88, які бомблять базу з висоти 8-10 кілометрів (Карл!), авіаційний німецький корпус «Кондор», що вночі 21 червня 1944 року скинули до 100 тисяч касетних бомб, які, вибухаючи, розліталися на тисячі бомбочок, котрі покривали вибухами всю територію аеродрому, внаслідок чого радянське командування кинуло солдатів, що обслуговували базу, рятувати палаючі і розбиті літаки в умовах масових вибухів бомбочок. Під час рятування літаків загинув один американець і понад 30 радянских солдатів поранено. Чи не забагато помилок як для експерта в даній галузі? Це тепер таке авторитетне джерело для укрвікі? --AMY (обговорення) 07:03, 11 жовтня 2016 (UTC)

Ну, якщо в публікації справді багато фактологічних помилок (не підтверджених в інших джерелах або спростованих), то її авторитетність таки сумнівна. --Olvin (обговорення) 10:46, 12 жовтня 2016 (UTC)

Термін «бомбочки» мене позабавив. Маячня якась. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 11:49, 25 жовтня 2016 (UTC)

Вітаю. Навіть не знаю, чи потрібні в статтях панорами величезних розмірів на половину екрану: Софійська площа, Михайлівська площа, Михайлівський Золотоверхий монастир, Національний заповідник «Софія Київська» (тощо)? До того ж, шаблон {{Панорама}} [начебто?] не має параметру для визначення параметру hights. У правилах чітко записано: Вікіпедія — не колекція зображень. Чи потрібні в статтях ці панорами в такому вигляді? Що скаже спільнота? --AMY (обговорення) 10:18, 7 жовтня 2016 (UTC)

Можу лише сказати, що шаблону {{Панорама}} явно бракує параметра для вибору положення зображення на сторінці. --MMH (обговорення) 11:17, 7 жовтня 2016 (UTC)

Я думаю, що нічого поганого в наявності трьох панорам немає. Більше вже мабуть було б занадто. Інша справа, що на верхній панорамі лише частина Софіївського майдану, а на середній його майже не видно.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 00:19, 11 жовтня 2016 (UTC)

за спільноту не скажу, скажу за себе. Гадаю; переконаний, панорами доконечні, зосібна, для ЮНЕСКІВських і пам'яткоохоронних (природних тощо) об'єктів. Але не звужуються у вжитку лише до них — чим більше панорам, тим краще. Панорами, як окреме вартісне ілюстрування статей, власне статей, становить окрему цінність як елемент ілюстрування, його напрацювання (як у шляху «…любить пам'ятки…», склеювання зображень, тому якщо є змога проілюструвати панорамою, відмовлятися від цього не слід--Albedo (обговорення) 16:08, 12 жовтня 2016 (UTC)

Інструмент не кращий і не гірший за всі інші. Але справа в тому, що його в останній час тулять куди не попади. Ну не потрібна панорама для більшості об'єктів. У неї дуже вузьке застосування: ілюстрування «витягнутих» об'єктів чи вид, наприклад, з гори. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 11:46, 25 жовтня 2016 (UTC)

@AMY 81-412: Панорами — це такі ж зображення, як і інші, і вони теж можуть бути в статті, лише якщо мають ілюстративну цінність. Наприклад, у статті Михайлівська площа (Київ) панорама добре ілюструє площу, тому її можна залишити, в статті ж Михайлівський Золотоверхий монастир на тій самій панорамі монастир видно гірше, ніж на зображенні в картці, тож ніякої цінності вона не несе, і я її вилучив. Аналогічно в статті Софійська площа (Київ) я залишив лише одну панораму, бо дві інші ілюстрували не площу — NickK (обг.) 21:53, 1 листопада 2016 (UTC)

Спіткався мені користувач Микола Сварник, що войовниче нетерпимий до перенаправлень та багатозначностей. Визнає лише офіційні назви, а альтернативні, хоч і зі словника, намагається видаляти. От і постало питання щодо формалізації критеріїв для сторінок багатозначностей та перенаправлень. Я помітив, що вікіполітики приділяють увагу лише формі іменування.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:38, 3 листопада 2016 (UTC)

А мені спіткалась назва рослини Їбунка, яку користувач вирішив запровадити до вікіпедії у вигляді "вживаного синоніма" для вероніки струмкової, на підставі того, що якийсь російський мудрагель ще в минулому столітті перекрутив латинізовано-ніцмецьку назву beccabunga (нім. Bach-bunge), тобто приструмкова-рослина-що-росте-пучком з Bunge на "бунка", а звідти вже російському розуму було рукою подати до "ибунка" (ця назва дійсно опублікована у Грінченка, але там і «котячі яйця» можна знайти і ще багато чого). Причому користувач не приклав руку до жодної з 71 веронік, поширених в Україні, окрім цієї однієї. Зараз почне під свої фантазії правила підганяти. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:09, 3 листопада 2016 (UTC)

Шлях потрапляння цієї назви в українську мову - це виключно Ваша фантазія. Котячі яйця ж цілком гідні згадки в розділі Народні назви в відповідній статті.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:19, 3 листопада 2016 (UTC)

Щодо Вашого ба́тгерту через "лайливість" назви: Вікіпедія:Вміст Вікіпедії може викликати у вас протест.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:20, 3 листопада 2016 (UTC)

Щодо перенаправлень єдиним критерієм є корисність для читача або для пошуку (див. ВП:П). Відповідно, перенаправлення з альтернативних назв, у тому числі за відмінними правописами цілком прийнятні — NickK (обг.) 13:56, 3 листопада 2016 (UTC)

В нас нема правила чи настанови щодо інтервікі посилань, є тільки довідка, яку користувачі розуміють по різному, що іноді створює суперечки. Тому її варто було б обговорити. Кому цікаво - може висловитись в Обговорення Вікіпедії:Інтервікі#Перенаправлення і підрозділи. --Буник (обговорення) 22:53, 10 листопада 2016 (UTC)

Власне, в нас є трохи менше за тисячу статтей у Категорія:Всі статті до об'єднання. Проблема думаю в тому що об'єднувати - складно, а також всі чекають поки адміністратори це зроблять, а адміністраторів мало. І в мене з'явилась ідея розбити роботу на дві частини. Першу частину (власне об'єднання історій) можуть зробити лише адміністратори. Другу частину (об'єднання текстів) - може зробити будь-хто. Тому я пропоную при об'єднанні просто вставляти в статтю обидва тексти один над одним, а далі ставити якийсь шаблон на зразок "ця стаття була об'єднана, і потребує редагування тексту", щоб будь-який користувач міг виправити розділи і абзаци що дублються. Мати два варіанти тексту на одній сторінці - все одно краще ніж мати два варіанти тексту на різних. --Буник (обговорення) 17:53, 12 вересня 2016 (UTC)

Підтримую. Тільки зауваження, що деякі статті могли бути запропоновані до об'єднання помилково. Щоб на це звертали увагу.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:26, 13 вересня 2016 (UTC)

А що заважає об'єднати статті, зробити з другої редирект, а потім адміністраторам об'єднати історії? --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 09:27, 15 вересня 2016 (UTC)

Нічого не заважає. Але робиться в іншому порядку: одна стаття стає редиректом, об'єднуються історії, тоді об'єднуються тексти. Заважає те що об'єднання текстів - це трудомісткий процес, бо треба прочитати обидві версії, і прослідкувати за тим аби в об'єднаній статті містились факти з обох. І не дублювались. Тому цим ніхто не хоче займатись і маємо чергу з 2011 року. --Буник (обговорення) 11:32, 15 вересня 2016 (UTC)

Для чого адміністраторам об'єднувати статті? Адміністратор повинен прийняти рішення, чи статті потрібно об'єднувати. А саме об'єднання мав би робити сам номінатор... --MMH (обговорення) 10:45, 15 вересня 2016 (UTC)

А де написано що адміністратори приймають рішення? Рішення приймає спільнота, адміністратор лише виконує. Номінатор не може робити об'єднання, бо номінатор не завжди є адміністратором і не може об'єднати історії. (хоча так, не всі об'єднання потребують об'єднання історії) --Буник (обговорення) 11:32, 15 вересня 2016 (UTC)

Навіщо для об'єднання текстів адміністратор? Для цього достатньо будь-кого з патрульних. До того ж, це не потребує особливих прав. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 11:45, 15 вересня 2016 (UTC)

А де написано що для об'єднання текстів конче треба адміністратора? Чи патрульних?--Буник (обговорення) 12:00, 15 вересня 2016 (UTC)

Мабуть, такі статті потрібно відпатрулювати. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 12:06, 15 вересня 2016 (UTC)

Мабуть всі статті потрібно відпатрулювати, але редагувати їх можна і анонімам. --Буник (обговорення) 18:10, 20 жовтня 2016 (UTC)

Створив {{Об'єднано}}, чекаю відгуків. --Буник (обговорення) 18:10, 20 жовтня 2016 (UTC)

• Я тільки  За. Сам був раз поставив на об'єднання дві статті десь у березні цього року і поки-що ніхто з адміністраторів ще не звернув уваги. Якщо такий метод стимулюватиме адмінів розглядати пропозиції щодо об'єднання — то таке тільки вітається.--Andriy.v (обговорення) 18:23, 20 жовтня 2016 (UTC)

  Та звернуть колись, просто ще руки не дійшли. Бо адміни від березня 2011 року думають чи Видимий всесвіт це те саме що Метагалактика. --Буник (обговорення) 18:29, 20 жовтня 2016 (UTC)

  @Bunyk: Щодо метагалактики то я подивився на англійські та на італійські джерела (в основному словники) і знайшов такі значення: "Метагалактика — це вся система галактик, Всесвіт", "Метагалактика — скупчення всіх галактичних систем, індентифікується з Всесвітом" а також таке дивне як "Метагалактика — всі галактики, які не належать до нашої зоряної системи." Більшість російських та українських джерел говорять про те що "Метагалактика — це видимий всесвіт", але є навіть такі що підтримують англійський та італійський варіант.--Andriy.v (обговорення) 20:11, 20 жовтня 2016 (UTC)

  Ну цю дискусію краще проводити в Обговорення:Видимий всесвіт, я тут просто привів приклад аби було видно що там черга на роки, аби ви не переживали що ваші статті довго висять. --Буник (обговорення) 20:26, 20 жовтня 2016 (UTC)

• Та ні, потрібні два окремі шаблони, для встановлення в кожній зі статей, як в рувікі: ru:Шаблон:Перенести-в, ru:Шаблон:Перенести-из. Просто механічно переносити тексти двох статей в одну - не можна. --MMH (обговорення) 21:45, 21 жовтня 2016 (UTC)

Після об'єднання можна буде винести одну зі статей на швидке вилучення або замінити її текст на перенаправлення. --MMH (обговорення) 21:49, 21 жовтня 2016 (UTC)

@MMH: Можете пояснити детальніше нащо нам ті російські шаблони і чим вам не подобається процес описаний на Вікіпедія:Об'єднання статей#Для адміністраторів? — Це написав, але не підписав користувач Bunyk (обговорення • внесок).

@MMH: Забув додати підпис і вас напевне не пінгануло. --Буник (обговорення) 22:47, 10 листопада 2016 (UTC)

Не «пінгануло». --MMH (обговорення) 22:58, 10 листопада 2016 (UTC)

Тому що в результаті такого "об'єднання" буде створено дві статті на одній сторінці і невідомо, коли хтось збереться їх насправді об'єднати. А читачам потрібно читати статті в нормальному вигляді вже зараз. Тому я вважаю, що механізм прийнятий в рувікі є досконалішим: приймається рішення, в обидвох статтях виставляються відповідні шаблони і лише коли хтось насправді об'єднає статті, непотрібна вже стаття може бути видалена через механізм швидкого видалення або замінена перенаправленням. --MMH (обговорення) 22:58, 10 листопада 2016 (UTC)

Ну з поточним процесом в нас статті з 2009-го року існували у вигляді двох сторінок які треба об'єднати. І кожну з версій хтось час від часу підредаговував. А якщо текст буде дублюватись на одній сторінці - хтось це дублювання побачить з більшою ймовірністю і таки вилучить. З поточним процесом я скоротив цю чергу до 2011 року. Ну й наприклад Акцепт векселя - це по суті п'ять статтей на одній сторінці, але виглядає не так вже й страшно, думаю колись в якогось банкіра руки до неї дійдуть. --Буник (обговорення) 23:10, 10 листопада 2016 (UTC)

Напевно користувачі просто не знали, що їх потрібно об'єднувати, адже не було (і зараз немає) відповідних шаблонів. Ви ж лише 20 жовтня 2016 р. створили свій шаблон. На сторінки обговорень читачі рідко заходять. --MMH (обговорення) 23:22, 10 листопада 2016 (UTC)

А ще, якщо ви вважаєте що користувачам ліньки буде змінити кілька параграфів в межах однієї статті, чому ви вважаєте що їм не ліньки буде переміщувати текст з однієї статті в іншу самостійно? --Буник (обговорення) 23:30, 10 листопада 2016 (UTC)

Та не те, щоб я категорично проти, просто це якось незвично виглядає — неенциклопедично. Для редакторів, які можуть навіть вікі-текст читати, це напевно не складе проблеми, а звичайні читачі будуть неприємно вражені, мені здається. Мені особисто не хотілося б читати таку статтю, я краще одну прочитаю, потім перейду на схожу і її почитаю. --MMH (обговорення) 23:41, 10 листопада 2016 (UTC)

Перейменовувати без перенаправлення чи видаляти дублікати - це вандалізм, саме через те що в нас не створюють достатньо перенаправлень і з'являються оці тисячі дублікатів. Користувачі не можуть знайти статтю, думають що в нашій вікіпедії її нема, і якщо вони хороші люди - додають. Якщо нехороші - скаржаться що в українській вікіпедії нічого нема, треба йти в російську. А могли б знайти. --Буник (обговорення) 23:10, 10 листопада 2016 (UTC)

Я нічого не говорив про перейменування... Про видалення однієї з об'єднаних статей - малося на увазі, коли назва некоректна і т. п. --MMH (обговорення) 23:19, 10 листопада 2016 (UTC)

Коли назва некоректна - створюється перенаправлення на коректну, якщо звісно назва не є вандалізмом (як описано в Довідка:Перенаправлення). Я взагалі вважаю що кожна стаття повинна мати на себе по 3-4 перенаправлення, окрім тих випадків коли слово майже неможливо написати неправильно, як наприклад вода. І то води бажано перенаправляти. --Буник (обговорення) 23:30, 10 листопада 2016 (UTC)

Внесок анона 194.44.176.22 спонукав мене поцікавитися у спільноти: чи є логічною заливка "додаткової" літератури, котра банально відсутня у вільному доступі (не кажучи вже про те, що в половині випадків вона написана регіональними авторами і має бути перевірена на авторитетність)? Шо ото за прикол давати читачам назву книжок, які не можна ніде знайти?! --Олег.Н (обговорення) 22:08, 20 листопада 2016 (UTC)

Що значить відсутня у вільному доступі? Бібліотеки заборонили? Чи регіональні автори апріорі другосортні? --AMY (обговорення) 23:06, 20 листопада 2016 (UTC)

Ну, я от чогось вважаю, що коли Вікіпедія є електронною енциклопедією, то й додаткові матеріали читач повинен мати змогу отримати також не встаючи з-за компуктера. І нехай би там вже було якесь дороге видання чи ексклюзивна праця — то ще можна зрозуміти, не все є в Мережі... Але ж тут часто-густо маємо справу з дефолтними посібниками для ВНЗ! Соррі, та це якась халтура. --Олег.Н (обговорення) 17:37, 21 листопада 2016 (UTC)

Вікіпедія ≠ весь інтернет. Вибачте, якщо людина на блюдечку отримує базову інфу з ВП, це ще не означає, що тут можна отримати університетську освіту і PhD з країнознавства. Вказувати додаткову літературу треба обов'язково, щоб вона була доступна десь іще — дуже бажано, але звинувачувати вікіпедистів у тому, що вона такою не є — не треба. --Ата ^(обг.) 11:23, 22 листопада 2016 (UTC)

Додаткова література - це круто. Сам іноді натикаєшся на одне-однісіньке джерело онлайн, а за додатковими треба до бібліотеки. Але з користувачем дійсно час уже щось робити, бо «Пробудись!» то не найкраще АД.--Brunei (обговорення) 18:46, 21 листопада 2016 (UTC)

Переглянув саттю Японія: книга 2011 року обов'язково повинна мати ISBN. Отже, книги після 1991 року без ISBN можна сміливо видаляти, бо імовірність перевірки нульова. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 15:34, 22 листопада 2016 (UTC)

Не зажди ISBN є навіть зараз, не завжди він вказаний у книзі, навіть якщо є. Я вже мовчу про те, що багато хто за звичкою ISBN просто не вписує в шаблон, бо ISBN не є обов'язковим для бібліографії по ДСТУ. artem.komisarenko (обговорення) 23:00, 22 листопада 2016 (UTC)

Це Рубеля вилучити зі статті про Японію? Здається, це одне з небагатьох якісних україномовних джерел про цю країну. Простіше знайти ISBN у каталозі Вернадки й додати — NickK (обг.) 15:42, 22 листопада 2016 (UTC)

@NickK: ред.№ 19199231. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 06:48, 23 листопада 2016 (UTC)

@Khodakov Pavel: Цю, мабуть, просто краще перенести до Історія Японії. Окремий україномовний посібник з досить вузької теми цілком може бути корисний читачам — NickK (обг.) 08:25, 23 листопада 2016 (UTC)

Перенести лише у тому випадку, якщо буде хоча б ISBN. Бо так ну дуже не солідно. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 08:33, 23 листопада 2016 (UTC)

Вже є. --Basio (обговорення) 08:40, 23 листопада 2016 (UTC)

@NickK:: трохи інша тема: додав до шаблонів ISBN, це був перший результат у Гуглі. Виникло питання - у Рубеля є дві Історія середньовічного Сходу.. Яку доцільніше до шаблону ставити?--Divega (обговорення) 19:32, 22 листопада 2016 (UTC)

Гадаю, що та яка в статті стоїть, нехай і стоїть у статті далі — NickK (обг.) 19:43, 22 листопада 2016 (UTC)

Зробив так від початку, хоча припускаю, що нова - розширена версія старої. На жаль перевірити можливості немає.--Divega (обговорення) 19:09, 23 листопада 2016 (UTC)

Або категорії-багатозначності, можливо, морфологічні категорії, синтаксичні категорії — категорії Вікіпедії, які групують поняття із різними значеннями за словом, яке їх означає. Слово — головна стаття категорії (у категорії позначається шаблоном {{catmain}} (обг. · викор. · ред.)) — є сторінкою неоднозначності Вікіпедії. Див. Категорія:Карти (49), Категорія:Модулі (119) тощо. Насправді таких випадків багато. Думка спільноти щодо предмету?--Avatar6 (обговорення) 03:47, 21 жовтня 2016 (UTC)

Те, що ви пропонуєте, це не категорії-неоднозначності, а словникові категорії без енциклопедичної цінності. Вони не можуть бути вписані до дерева категорій та за великим рахунком не несуть користі для читача: якщо читач хоче з модуля в математиці перейти до модуля МКС, він скористається дисамбігом Модуль, або ж просто введе "модуль" у пошук.

Справжня ж категорія-неоднозначність виглядає так: en:Category:Georgia. Там не має бути жодної статті, жодної категорії та має бути розсилка на відповідні категорії з точнішими значеннями. В нас такою є (точніше, має бути), наприклад, Категорія:Уродженці Косова — NickK (обг.) 10:30, 1 грудня 2016 (UTC)

В мене виникла така проблема. Потрібно проілюструвати статтю про писемність однієї мови. В мене є зображення з однієї книги, де показано усі знаки писемності мови. Книга, я так розумію, захищена авторським правом. А от чи можна вирізати тільки перелік букв писемності, і завантажити на Вікісховище під ліцензією "Це зображення не захищається авторським правом, тому що є тривіальним, не несе художньої цінності, складається тільки із загальновідомих елементів, які не мають автора." (що, в принципі, буде логічним, оскільки перелік букв не може охоронятись авторським правом)? Як приклад: зображення з книги 1939 року, завантажене на Вікісховище.Зображення з книги 1990 року (яке я хочу обрізати і завантажити) знаходиться на сторінці 2 цього файлу. — صلاح الأوكراني (обговорення) 15:47, 2 грудня 2016 (UTC)

Не впевнений, але думаю, що якщо вирізати суто перелік букв, то цілком можна вантажити на Вікісховище з тим шаблоном.--Piramidion 16:28, 2 грудня 2016 (UTC)

Наразі мене цікавить як зазначати мову при в цитатах з джерел:

• церковнослов'янських
• світських староукраїнською мовою, кириличних
• староукраїнською мовою, гражданкою

В Російській Вікіпедії для цього використовуються наступні шаблони:

• {{lang-cu}} — старослов'янська мова (в нас у Вікі це називається староцерковнослов'янська мова), дуже невелика кількість включень, що й логічно, де ви ту староцерковнослов'янську взагалі бачили, якщо воно до X століття тіки було?
• {{lang-chu}} — церковнослов'янська мова, значно більше включень
• {{lang-old-ru}} — це вони використовують для запису дореформеної ортографії

Що в нас:

• {{lang-cu}} — давав посилання на староцерковнослов'янської, як і в росіян, але скорочення — для церковнослов'янської. Зараз я їх привів до відповідності, але коректним використання шаблону це не зробило
• {{lang-chu}} — цей шаблон я додав тільки що, для комплектності
• {{lang-old-uk}} та {{lang-uk-old}} — додають позначку, що це застаріле слова й посилання на архаїзм й навіщось змінює шрифт як в росіян в їх дореформеній, хоча в нас ніякої реформи не було
• {{lang-rus}} — дає позначку рус. з тултіпом й підкресленням(!) що це руська мова з посиланням на староукраїнську
• {{lang-sla}} — дає позначку давньорус. та посилання на давньоруську

Всі зазначені шаблони використовуються вкрай непослідовно, в Обговореннях якісь питання, що роками висять без відповідей, коротше, це якась конкретна довбана Ганьба!

Пропоную якось унормативувати всі ці шаблони.

В цілому мені по батуту, скільки там буде тих шаблонів, але як мінімум я хочу відрізняти одне від одного та від сучасної української мови гражданкою:

• церковнослов'янські цитати
• староукраїнські цитати записані кирилицею

Все інше, всі оці давньоруські, давньоцерковнослов'янські тощо як на мене можна додати, якщо хтось пояснить, як їх відрізняти в т. ч. й в статтях, де весь цей зоопарк вже був використаний із сумнівною доцільністю. lang-old-uk/lang-uk-old для архаїзмів взагалі, схоже, використовується не в тему.

Пропозиція

Чекаю на коментарі, в т. ч. мовознавців. Пінг тих, хто був помічений десь і ще активний: @Base:, @Psheno:artem.komisarenko (обговорення) 07:50, 9 листопада 2016 (UTC)

Додатковий пінг тих, кому може бути цікаво: @Krupski Oleg:, @NickK:.

Якщо не буде реакції, я візьму і зроблю.artem.komisarenko (обговорення) 22:54, 9 листопада 2016 (UTC)

Коментарі

• Це краще було в ВП:Кнайпа (мовна консультація) розмістити. Мовознавці її відслідковують. --MMH (обговорення) 23:00, 9 листопада 2016 (UTC)

  Дякую, зара' ще там відпишусь. artem.komisarenko (обговорення) 23:07, 9 листопада 2016 (UTC)

Дійсно, шаблони потребують поліпшення. Проте, між староцерковнослов'янською й сучасною церковнослов'янською межу встановити трудно, тому ці шаблони можуть бути дублерами. У Росії початком власне церковнослов'янської традиційно вважають середину 17 ст. — період літургійних реформ і Розколу. Шрифт бажано зробити гарним, трошки схожим на устав. «Старослов'янська мова» має два значення: одне з них (правильне) — літературний варіант давньоболгарської, давній варіант церковнослов'янської, друге (неправильне) — праслов'янська мова, предок всіх сучасних слов'янських. Давньоруська і старослов'янська — різні речі, але їх часто плутають. Бажано мати окремий шаблон.

Назріла необхідність створити шаблон «Праслов'янська мова» — часто мушу робити на неї посилання. Шрифт — звичайний курсивний.

--В.Галушко (обговорення) 16:05, 13 листопада 2016 (UTC)

Створити під всі мови в принципі не проблема. Проблема — коректне використання. Наприклад, староукраїнську та церковнослов'янські вже складно розрізнити де що позначати. А давноруську? Що нею позначати? artem.komisarenko (обговорення) 16:09, 13 листопада 2016 (UTC)

Наприклад, в етимологічних розділах, коли пояснюється походження того чи іншого українського слова, а також при позначенні давніх назв міст. Окрім того, якщо редактор цікавиться мовознавством, він, без сумніву, сам у всьому розбереться. Проблема тільки зі шрифтом: у різних джерелах давньоруські слова наводять то уставом, то курсивом.

--В.Галушко (обговорення) 16:44, 13 листопада 2016 (UTC)

Дійсно. ОК. artem.komisarenko (обговорення) 17:25, 13 листопада 2016 (UTC)

• Перепрошую, лише зараз помітив, що мене пінгнули. Не потрібно використовувати cu та chu водночас: це коди однієї й тієї самої мови, і варто перенаправити на cu, бо саме це код церковнослов'янської. Також не знаю, як розрізнити староцерковнослов'янську, церковнослов'янську, давньоруську й староукраїнську, тут, мабуть, треба подивитися сучасні праці з мовознавства — NickK (обг.) 01:04, 4 грудня 2016 (UTC)

Щодо "праслов'янської мови" відпишусь тут. Так от, у сучасному українському мовознавстві (після-радянському), зрештою є представники і в дорадянському - теорія єдиної "праслов'янської мови" вважається маргінальною імперсько-мотивованою фальшивкою, таким собі імперським ідеологічним конструктом, покликаним полегшити "перетравлювання", асиміляцію українського народу російським. Як постулювалось на початку століття Смаль-Стоцьким і пізніше цілком переконливо доведено Шевельовим, що жодної праслов'янської нації - "колиски трьох братніх народів" у розумінні Шахматова ніколи не існувало, а відтак не існувало й "праслов'янської" мови. Українська, білоруська і російська мови окремо і самостійно викристалізувались із географічно і культурно розділених груп діалектів, говорів. Усе це є місцями розписано у Вікіпедії і не треба себе і людей дурити "праслов'янською мовою". Mykola Swarnyk (обговорення) 07:47, 19 грудня 2016 (UTC)

(стосовно попередньої теми #Вкладені шаблони: Щоб усім цим ефективно користуватися пропонується обговорити політику сортування списків персоналій за категоріями і використання відповідних шаблонів)

Наразі маємо два усталені шаблони для списків-неоднозначностей персоналій, які описані на сторінці Вікіпедія:Неоднозначність і мають власні категорії:

• {{DisambigN}} (обг. · викор. · ред.) (Категорія К:Сторінки-неоднозначності людських імен (2662) = ru: ru:К:Страницы, содержащие списки тёзок) - неоднозначність імені (повного або часткового) використовується для:
  • загального імені (напр. Філіп III)
  • особового імені разом із прізвищем
  • ПІБ
• {{DisambigF}} (обг. · викор. · ред.) (Категорія К:Сторінки зі списками осіб з однаковим прізвищем (19 027) = ru: ru:К:Страницы, содержащие списки однофамильцев) - виключно для списків осіб з однаковим прізвищем

.

Тепер пропоную подивитись на схему в російській Вікіпедії, яка є Вікіпедією слов'янською мовою, в яких прийнято використовувати по батькові в повному імені особи (звісно в англовікі такого нема, бо в нас є такий звичай - казати розкривши рота "такого навіть в англовікі нема!"):

• ru:К:Страницы, содержащие списки тёзок (ru:Ш:Список тёзок)
• ru:К:Страницы, содержащие списки однофамильцев (ru:Ш:Список однофамильцев)
  • ru:К:Списки однофамильцев-тёзок (ru:Ш:Список однофамильцев-тёзок - ім'я та прізвище
  • ru:К:Списки полных тёзок (ru:Ш:Список полных тёзок) - повне співпадіння ПІБ

Як бачите дві останні в українській вікіпедії не використовуються, через наступне. Відповідні шаблони з рувікі були зкопійовані і існували в українській Вікіпедії допоки не прийшли адепти і автоперекладачі неслов'янської англійської Вікіпедії і порішили їх, видаливши за мовчазного потурання адміністраторів і перенаправивши на {{DisambigN}}, задно понівечівши автоперекладом з англійської документацію {{DisambigF}}.

Отже, пропоную визначитися - чи використовує українська Вікіпедія механізм російської:

1. списки осіб із однаковим прізвищем+іменем = ru:К:Списки однофамильцев-тёзок
2. списки осіб із однаковим ПІБ = ru:К:Списки полных тёзок
3. встроює вищенаведені підсписки у сторінку прізвища (та повних тезок у із однаковим прізвищем+іменем) за допомогою механізма включення як шаблона ({{вкладений список}} (обг. · викор. · ред.))
4. категоризує відповідні списки у відповідні категорії

або

• усі носії прізвища із однаковими іменами і по батькові містяться виключно на сторінці прізвища

--Avatar6 (обговорення) 06:49, 4 січня 2017 (UTC)

а заодно і подивіться як зручно працюють скорочення просторів назв в рувікі (К:, Ш:), які уквікі так і не прийняла "через відсутність консенсусу" - дякую!--Avatar6 (обговорення) 06:49, 4 січня 2017 (UTC)

• Як на мене, нам потрібно щось середнє:
  • Окремо списки осіб з однаковим іменем або однаковим прізвищем, яких ми розрізняємо через ім'я, номер або ще щось. Наприклад, Мельник, Сміт.
  • Окремо списки осіб з повністю однаковим ПІБ або ІП (українці/іноземці), яких ми розрізняємо лише через уточнення. Наприклад, Мельник Олександр Іванович, Джон Сміт. Тут не повинно бути перенаправлення, а має бути дизамбіг, щоб і читач, і редактор точно знали, що таких людей багато (інакше є ризик помилки, коли перенаправлять когось не туди).
  • Списків ПІ для українців (наприклад, Мельник Олександр), мабуть, не потрібно, краще робити на їх місці перенаправлення на відповідний розділ статті про прізвище
• Варіант з вкладеннями також підтримую, так зручніше синхронізувати списки, але лише для осіб з повністю однаковим ПІБ — NickK (обг.) 15:00, 4 січня 2017 (UTC)

Вітаю. Хочу вам повідомити, що русинська вікіпедія обрала мене адміністратором (спочатку на 3 місяці). По будь-якому питанню, що стосується моєї вікіпедії звертайтеся до мене. Словянин (обговорення) 19:22, 6 січня 2017 (UTC)