Габапентин

хімічна сполука

Габапентин  (англ. Gabapentin, лат. Gabapentinum) — синтетичний лікарський препарат, який за своєю хімічною структурою є аналогом гамма-аміномасляної кислоти[2][3], та належить до протисудомних препаратів.[4][5] Габапентин застосовується виключно перорально.[6][5] Габапентин уперше синтезований у лабораторії компанії «Parke-Davis», яка є субкомпанією «Pfizer»[7], та застосовується у клінічній практиці з 1993 року.[8]

Габапентин
Систематизована назва за IUPAC
1-(aminomethyl)cyclohexaneacetic acid
Класифікація
ATC-кодN03AX12
PubChem3446
CAS60142-96-3
DrugBank
Хімічна структура
ФормулаC9H17NO2 
Мол. маса171,237 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність30—60% (перорально, варіює)
МетаболізмНе метаболізується
Період напіввиведення5—7 год.
ЕкскреціяНирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, датаТЕБАНТИН®,
ВАТ «Гедеон Ріхтер»,Угорщина
UA/3421/01/02
21.05.2015-21/05/2020
НЕЙРАЛГІН,
«Фармасайнс Інк.»,Канада
UA/1185/01/02
07.08.2014-07/08/2019
МЕДІТАН
ВАТ «Фармак», Україна
UA/12318/01/02
22.06.2012-22/06/2017
ГАБАЛЕПТ,
«Мікро Лабс Лімітед»,Індія
UA/7053/01/01
15.02.2013-15/02/2018
[1]

Фармакологічні властивості

Габапентин — синтетичний лікарський препарат, який за хімічною структурою є структурним аналогом гамма-аміномасляної кислоти, яка є гальмівним медіатором у ЦНС[5][2], та відноситься до протисудомних препаратів. Незважаючи на те, що габапентин є хімічним аналогом ГАМК, механізм його дії відрізняється від механізму дії інших препаратів, які взаємодіють із ГАМК-рецепторами. Дослідженнями встановлено, що габапентин не взаємодіє із А- і В-ГАМК-рецепторами, а також із бензодіазепіновими, глютаматними, гліциновими та N-метил-d-аспартатними рецепторами.[6][5] Точний механізм дії габапентину натепер не встановлено[2][3], хоча при дослідженнях на щурах у деяких структурах головного мозку (зокрема, гіпокампі та неокортексі) виявлено новий вид пептидних рецепторів, які взаємодіють із габапентином, та, ймовірно, пов'язані із його протисудомною та анальгетичною активністю.[6][5] Габапентин також зв'язується із потенціал-чутливими кальцієвими каналами, зокрема із α2δ-1-субодиницею кальцієвих каналів, що може забезпечувати його знеболювальну дію.[9][2][3] Габапентин застосовується як допоміжний препарат при лікуванні парціальних епілептичних нападів[10][2][3], а також як препарат першої лінії при невропатичному болю (включно із постгерпетичним болем та діабетичній невропатії).[11][2][3] У частині клінічних досліджень вказано також ефективність габапентину при дискогенній попереково-крижовій радикулопатії[4], а також при фіброміалгії[12] та болі, асоційованій із злоякісними пухлинами, і нейропатичному болю центрального генезу (постінсультний біль, біль на фоні розсіяного склерозу та біль на фоні пошкодження спинного мозку).[2] Габапентин неефективний при ВІЛ-асоційованій сенсорній невропатії[13], при синдромі Зудека[en][14], а також при тинітусі.[15] Також згідно із дослідженнями FDA, проведеними у 2009 та 2010 роках, застосування габапентину пов'язане із підвищеним ризиком розвитку депресії та скоєння суїцидів[16][17], який пов'язаний із неконтрольованим безрецептурним застосуванням препарату.[18] При клінічних дослідженнях встановлено, що габапентин стимулює ріст аденокарциноми підшлункової залози у лабораторних щурів, механізм виникнення цього явища залишився невідомим, проте ці пухлини не метастазували, і не впливали на тривалість життя лабораторних тварин.[19]

Фармакокінетика

Габапентин швидко всмоктується при пероральному застосуванні, біодоступність препарату варіює у залежності від прийнятої дози, та становить 60 % при дозі 300 мг, а при дозі 1600 мг лише близько 30 %. Максимальна концентрація габапентину досягається протягом 2—4 годин після прийому препарату. Препарат погано (лише на 5 %) зв'язується з білками плазми крові. Габапентин проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, та виділяється у грудне молоко. Препарат практично не метаболізується в організмі, виводиться нирками у незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату становить 5—7 годин, цей час може збільшуватися у хворих із порушенням функції нирок та осіб похилого віку.[6][5]

Показання до застосування

Габапентин застосовується для лікування парціальних судом як у дорослих, так і дітей; як із вторинною генералізацією, так і без неї; а також при лікуванні нейропатичного болю в осіб старших 18 років.[6][5]

Побічна дія

При застосуванні габапентину, як і при застосуванні інших протисудомних засобів, побічні ефекти виникають часто. Серед побічних ефектів препарату найчастішими є запаморочення (21 % випадків застосування), сонливість (16 %), периферичні набряки (8 %), порушення ходи (9 %).[2] При неконтрольованому застосуванні препарату зростає ризик самогубств.[18] Частими при застосуванні габапентину є також явища сексуальної дисфункції, серед яких найчастішими є зниження лібідо, відсутність оргазму та еректильна дисфункція.[20][21] Іншими побічними ефектами габапентину є[6][5]:

Протипокази

Габапентин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату. З обережністю препарат застосовується при вагітності та годуванні грудьми. Габапентин застосовується при парціальних судомах у дітей від 3 років та при невропатичному болю у осіб старших 18 років.[6][5]

Форми випуску

Габапентин випускається у вигляді желатинових капсул по 0,1; 0,3; 0,4 г; та таблеток по 0,6 і 0,8 г.[22]

Скандали

У 2004 році корпорація «Pfizer» була визнана винною у скоєнні двох злочинів, та за рішенням суду виплатила 430 мільйонів доларів для врегулювання звинувачень у шахрайстві, зокрема, у рекламуванні застосування габапентину при станах та захворюваннях, при яких не було отримано схвалення FDA. За оцінками преси, обіг нейронтину (назва найрозповсюдженішої торгової марки габапентину в США) у 2003 році склав 2,7 мільярди доларів. Було встановлено, що компанія «Warner-Lambert» (яка пізніше була куплена «Pfizer») виплачувала хабарі лікарям для того, щоб вони призначали габапентин по несхваленим показах, а також дозволяли торговельним представникам компанії знаходитись у кабінеті під час прийому та одночасно рекламувати габапентин пацієнтам. Представники компаній доплачували лікарям за рекламу застосування габапентину по несхвалених показах на конференціях та симпозіумах, а також оплачували їм поїздки на Флориду, Гавайські острови та Олімпіаду в Атланті. Окрім цього спотворювались результати клінічних досліджень габапентину, зокрема представлялись виключно позитивні результати досліджень та затримувались негативні результати досліджень, пацієнти неправомірно включались або виключались із дослідження, неодноразово публікувались сфальсифіковані результати досліджень, а в дослідженнях застосовувалися завищені дози препаратів.[23][24][25][26]

Примітки

Посилання