Глухий зубний фрикативний

Глухі зубні (дентальні) фрикативні — приголосні звуки. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для позначення цих звуків залежить від того чи описується сибілянт.

Глухий зубний несибілянтний фрикативний

Глухий зубний фрикативний
θ
Номер МФА 130
Кодування
HTML (десяткове) θ
Юнікод (hex) U+03B8
X-SAMPA T
Кіршенбаум T
Брайль[en]
Звучання
noicon

Глухий зубний фрикативний  — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах (англійській, сучасній грецькій, іспанській, башкирській, туркменській). Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — θ, а відповідний символ X-SAMPA — T.

Властивості

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творенняфрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце твореннязубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

МоваСловоМФАЗначенняПримітки
Албанськаthotë[θɔtə]'він каже'
Амамі[θeda]'сонце'
Англійськаthin[θɪn]'тонкий'Див. Англійська фонетика
АрабськаСтандартна[1]ثَانِيَة[ˈθaːnija] 'секунда'Графічне представлення — ث. Див. Арабська фонетика.
Арапахоyoo3on[jɔːθɔn]'бджола'
Асирійська новоарамейська[beθa]'будинок'Вживається здебільшого в діалектах Тьярі, Барварі, Телль-Кайфа, Батная, Алькуша; вимовляється як t в інших говорах.
Башкирськауҫал[uθɑɫ]'сердитий'
Берта[θɪ́ŋɑ̀]'їсти'
Бірманська[သုံး/thon:] помилка: {{lang}}: script: mymr not supported for code: my (допомога)[θòʊ̃]'три'
Валійськаsaith[saiθ]'сім'
ВенеційськаСхідні говіркиçinque[ˈθiŋkwe]'п'ять'Відповідає /s/ в інших говірках.
Волайттаshiththa[ɕiθθa]'квітка'
Гавасупай-валапай-явапайДіалект гавасупай[θerap]'five'
Діалект валапай[θarap]
Діалект явапай[θerapi]
ГалісійськаБільшість говірок[2]cero[ˈθɛɾʊ]'нуль'Зливається з /s/ у s у західних говірках.[2] Див. Галісійська фонетика
Ганnihthän[nihθɑn]'я хочу'
Гвено[riθo]'око'
Гвічинth[θaɬ]'штани'
Емільяно-романьйольська[3]faza[ˈfaːθɐ]'обличчя'
ІвритІракський діалектעברית[ʕibˈriːθ]'іврит'Див. Фонетика івриту
Єменський діалект[ʕivˈriːθ]
ІспанськаКастильська[4]cazar[käˈθär]'полювати'Міжзубний. Див. Іспанська фонетика і Ceceo
ІталійськаТосканська[5]i capitani[iˌhäɸiˈθäːni]'капітани'Інтервокальний алофон звука /t/.[5] Див. Італійська фонетика і Тосканський придих
Кабільськаafa[θafaθ]'світло'
Каренські мовиСьгав[θø˧]'три'
Карук[jiθa]'один'
Квама[mɑ̄ˈθíl]'сміятися'
Корнськаeth[ɛθ]'вісім'
Леонськаceru[θeɾu]'нуль'
Маса[faθ]'п'ять'
Нґен[θar]'чотири'
Нетхальп[θar]'чотири'
Новогрецькаθάλασσα[ˈθalasa]'море'Див. Новогрецька фонетика
СаанічŦES[teθʔəs]'вісім'
СардинськаНуорський діалектpetha[pɛθa]'м'ясо'
СіуЛакота?[ktũˈθa]'чотири'
Сок-фокс[nɛθwi]'три'
Суахілі[thamini] помилка: {{lang}}: script: latn not supported for code: sw (допомога)[θɑmini]'вартість'
Танакроссthiit[θiːtʰ]'жаринки'
Тодаஉஇனபஒ[wɨnboθ]'дев'ять'
Туркменськаsekiz[θekið]'вісім'
ТутчонеПівнічний ділектtho[θo]'pants'
Південний діалектthü[θɨ]
Харсусі[θəroː]'два'
ХлайськаБасадунь[θsio]'один'
Чжуанськаsaw[θaːu˨˦]'мова'
Шоніnthwi[nθwɪ]'три'

Глухий зубний сибілянтний фрикативний

Глухий зубний сибілянтний фрикативний
s̻̪
θˢ̣

Глухий зубний фрикативний сибілянт — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — , а відповідний символ X-SAMPA — s_d.

Властивості

Властивості глухого зубного фрикативного сибілянта:

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творенняфрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце твореннязубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
  • Це ламінальний приголосний — його вимовляють передньою частиною язика.[6]

Приклади

МоваСловоМФАЗначенняПримітки
ІспанськаАндалузька[6]casa[ˈkäs̻̪ä]'будинок'Присутній у діалектах ceceo. Див. Іспанська фонетика

Див. також

Примітки