Search

Глухий зубний фрикативний

Глухі зубні (дентальні) фрикативні — приголосні звуки. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для позначення цих звуків залежить від того чи описується сибілянт.

Глухий зубний несибілянтний фрикативний

Глухий зубний фрикативний
θ
Номер МФА 130
Кодування
HTML (десяткове) θ
Юнікод (hex) U+03B8
X-SAMPA T
Кіршенбаум T
Брайль[en]
Звучання
noicon

Глухий зубний фрикативний  — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах (англійській, сучасній грецькій, іспанській, башкирській, туркменській). Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — θ, а відповідний символ X-SAMPA — T.

Властивості

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творення — зубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

МоваСловоМФАЗначенняПримітки
Албанськаthotë[θɔtə]'він каже'
Амамі[θeda]'сонце'
Англійськаthin[θɪn]'тонкий'Див. Англійська фонетика
АрабськаСтандартна[1]ثَانِيَة[ˈθaːnija] д·і'секунда'Графічне представлення — ث. Див. Арабська фонетика.
Арапахоyoo3on[jɔːθɔn]'бджола'
Асирійська новоарамейська[beθa]'будинок'Вживається здебільшого в діалектах Тьярі, Барварі, Телль-Кайфа, Батная, Алькуша; вимовляється як t в інших говорах.
Башкирськауҫал[uθɑɫ]'сердитий'
Берта[θɪ́ŋɑ̀]'їсти'
Бірманська[သုံး/thon:] помилка: {{lang}}: script: mymr not supported for code: my (допомога)[θòʊ̃]'три'
Валійськаsaith[saiθ]'сім'
ВенеційськаСхідні говіркиçinque[ˈθiŋkwe]'п'ять'Відповідає /s/ в інших говірках.
Волайттаshiththa[ɕiθθa]'квітка'
Гавасупай-валапай-явапайДіалект гавасупай[θerap]'five'
Діалект валапай[θarap]
Діалект явапай[θerapi]
ГалісійськаБільшість говірок[2]cero[ˈθɛɾʊ]'нуль'Зливається з /s/ у s у західних говірках.[2] Див. Галісійська фонетика
Ганnihthän[nihθɑn]'я хочу'
Гвено[riθo]'око'
Гвічинthał[θaɬ]'штани'
Емільяно-романьйольська[3]faza[ˈfaːθɐ]'обличчя'
ІвритІракський діалектעברית[ʕibˈriːθ]'іврит'Див. Фонетика івриту
Єменський діалект[ʕivˈriːθ]
ІспанськаКастильська[4]cazar[käˈθär]'полювати'Міжзубний. Див. Іспанська фонетика і Ceceo
ІталійськаТосканська[5]i capitani[iˌhäɸiˈθäːni]'капітани'Інтервокальний алофон звука /t/.[5] Див. Італійська фонетика і Тосканський придих
Кабільськаṯafaṯ[θafaθ]'світло'
Каренські мовиСьгав[θø˧]'три'
Карук[jiθa]'один'
Квама[mɑ̄ˈθíl]'сміятися'
Корнськаeth[ɛθ]'вісім'
Леонськаceru[θeɾu]'нуль'
Маса[faθ]'п'ять'
Нґен[θar]'чотири'
Нетхальп[θar]'чотири'
Новогрецькаθάλασσα[ˈθalasa]'море'Див. Новогрецька фонетика
СаанічTÁŦES[teθʔəs]'вісім'
СардинськаНуорський діалектpetha[pɛθa]'м'ясо'
СіуЛакота?[ktũˈθa]'чотири'
Сок-фокс[nɛθwi]'три'
Суахілі[thamini] помилка: {{lang}}: script: latn not supported for code: sw (допомога)[θɑmini]'вартість'
Танакроссthiit[θiːtʰ]'жаринки'
Тодаஉஇனபஒத[wɨnboθ]'дев'ять'
Туркменськаsekiz[θekið]'вісім'
ТутчонеПівнічний ділектtho[θo]'pants'
Південний діалектthü[θɨ]
Харсусі[θəroː]'два'
ХлайськаБасадунь[θsio]'один'
Чжуанськаsaw[θaːu˨˦]'мова'
Шоніnthwi[nθwɪ]'три'

Глухий зубний сибілянтний фрикативний

Глухий зубний сибілянтний фрикативний
s̻̪
s̄
θˢ̣

Глухий зубний фрикативний сибілянт — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — s̪, а відповідний символ X-SAMPA — s_d.

Властивості

Властивості глухого зубного фрикативного сибілянта:

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творення — зубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
  • Це ламінальний приголосний — його вимовляють передньою частиною язика.[6]

Приклади

МоваСловоМФАЗначенняПримітки
ІспанськаАндалузька[6]casa[ˈkäs̻̪ä]'будинок'Присутній у діалектах ceceo. Див. Іспанська фонетика

Див. також

Примітки

Отримано з https:https://www.search.com.vn/wiki/index.php?lang=uk&q=Глухий_зубний_фрикативний&oldid=41356242
🔥 Top keywords: Файл:Pornhub-logo.svgГоловна сторінкаPorno for PyrosБрати КапрановиСпеціальна:ПошукUkr.netНові знанняЛіга чемпіонів УЄФАХ-69Файл:XVideos logo.svgСлобоженко Олександр ОлександровичPornhubЧернігівYouTubeУкраїнаЛунін Андрій ОлексійовичІскандер (ракетний комплекс)Шевченко Тарас ГригоровичATACMSДень працівників пожежної охорониВірастюк Василь ЯрославовичВікторія СпартцАлеппоFacebookГолос УкраїниКиївПетриченко Павло ВікторовичДуров Павло ВалерійовичСексФолаутТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиTelegramНаселення УкраїниГай Юлій ЦезарЛеся УкраїнкаОхлобистін Іван ІвановичOLXДруга світова війнаЗагоризонтний радіолокатор