Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат
Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t͡ɕ⟩ (раніше — ⟨ʨ⟩). М'який шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ч. Найм'якший у ряду шиплячих африкатів /t͡ɕ/—/t͡ʃ/—/ʈ͡ʂ/[1].
Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат | |||
---|---|---|---|
t͡ɕ | |||
t͜ɕ | |||
Номер МФА | 215 | ||
Кодування | |||
HTML (десяткове) | ʨ | ||
Юнікод (hex) | U+02A8 | ||
X-SAMPA | ts\ | ||
| |||
Звучання | |||
Деякі науковці використовують символ глухого заясенного африката /t͡ʃ/ або його палаталізований варіант /t͡ʃʲ/ для позначення /t͡ɕ/[1].
Назва
- Глуха ясенно-твердопіднебінна африката
- Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат
- Глухий ясенно-твердопіднебінний зімкнено-щілинний приголосний
- Глуха альвеоло-палатальна африката
- Глухий альвеоло-палатальний африкат (англ. Voiceless alveolo-palatal affricate)
- Глухий альвеоло-палатальний зімкнено-щілинний приголосний.
Властивості
Властивості глухого ясенно-твердопіднебінного африката:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — ясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|
адигейська | чъыгы | [t͡ɕəɣə] | дерево | ||
в'єтнамська | cha | [t͡ɕa] | батько | Див. в'єтнамська фонетика | |
данська[2] | tjener | [ˈt͡ɕe̝ːnɐ] | слуга | Див. данська фонетика | |
каталанська[3] | fletxa | [ˈfɫet͡ɕə] | стріла | Див. каталанська фонетика | |
китайська (стандартна) | 北京 / Běijīng | [peɪ˨˩ t͡ɕiŋ˥] | Пекін | Див. китайська фонетика | |
китайська (кантонська) | 豬 / zyu1 | [tɕyː˥] | свиня | алофон /t͡s/, палаталізований перед /iː/, /ɪ/, /yː/. Див. кантонська фонетика | |
корейська | 집 / jip | [t͡ɕip̚] | дім | Див. корейська фонетика | |
норвезька | tjern | [t͡ɕæɳ] | ставок | Див. норвезька фонетика | |
польська[4] | ćma | [t͡ɕmä] | міль | Див. польська фонетика | |
португальська[5] (бразильська) | tcheco | [ˈtɕɛku] | чех | Див. португальська фонетика | |
російська | чуть | [t͡ɕʉtʲ] | трохи | Див. російська фонетика | |
румунська (Банат) [6] | frate | [frat͡ɕe] | брат | Див. румунська фонетика | |
сербська | Ловћен | [ɫǒ̞ʋt͡ɕe̞n] | Ловчен | Подібний до /t͡ʃ/ в боснійській і хорватській. Див. сербська фонетика | |
тайська[7] | ฉัน | [tɕʰǎn] | я | ||
шведська (Фінляндія) | kjol | [t͡ɕuːl] | спідниця | Див. шведська фонетика | |
японська | 知人 / chijin | [t͡ɕid͡ʑĩɴ] | приятель | Див. японська фонетика |
Примітки
Джерела
🔥 Top keywords: Файл:Pornhub-logo.svgГоловна сторінкаPorno for PyrosБрати КапрановиСпеціальна:ПошукUkr.netНові знанняЛіга чемпіонів УЄФАХ-69Файл:XVideos logo.svgСлобоженко Олександр ОлександровичPornhubЧернігівYouTubeУкраїнаЛунін Андрій ОлексійовичІскандер (ракетний комплекс)Шевченко Тарас ГригоровичATACMSДень працівників пожежної охорониВірастюк Василь ЯрославовичВікторія СпартцАлеппоFacebookГолос УкраїниКиївПетриченко Павло ВікторовичДуров Павло ВалерійовичСексФолаутТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиTelegramНаселення УкраїниГай Юлій ЦезарЛеся УкраїнкаОхлобистін Іван ІвановичOLXДруга світова війнаЗагоризонтний радіолокатор