Екскавати

Типовий представник цієї групи має одне ядро й два різноспрямовані джгутики. Один із джгутиків спрямований назад і лежить у вентральній борозні, від якої й походить назва всієї групи. У тій же борозні розташований клітинний рот. Один з джгутиків, як правило, довший за інший (його називають основним), при поділі клітини кожній дочірній відходить по одному жгутику. У тій клітині, якій відійшов короткий джгутик, він стає основним. Мітохондрії редуковані^{[джерело?]}.

На початку 2000-х років Кавальє-Сміт включив виділену ним групу екскаватів до надгрупи дводжгутикових (Bikonta).За пізнішими філогенетичними дослідженнями групу розміщували ближче до кореня еволюційного дерева еукаріотів — десь між Unikonta та мегагрупою з Archaeplastida, Rhizaria і Chromalveolata^[2] (2012 року мегагрупу такого складу назвали Diaphoretickes, що грецькою означає «різноманітні»^[3][1]).
На початку 2010 років екскаватів поділяли на дві лінії: Discoba та Metamonada. Першу лінію вважали примітивнішою (розташованою ближче до кореня еволюційного дерева еукаріотів)^[1][2].

Дослідження 2018 року показували, що лінія Metamonada споріднена з Amorphea, і дослідники схилялися до об'єднання їх у групу з умовною назвою Amorphea+. Discoba залишалася окремою гілкою^[4].

• Discoba^{[джерело?]}
  • тип Euglenozoa
  • тип Percolozoa
  • тип Loukozoa
• Metamonada^{[джерело?]}
  • тип Preaxostyla
  • тип Fornicata
  • тип Parabasalia

• Tree of Life Eukaryotes [Архівовано 29 січня 2012 у Wayback Machine.]