Калина
Кали́на (Viburnum) — рід рослин родини пижмівкових. Близько 150—175 видів. Чагарники або (у деяких видів) невеликі дерева.
| Калина (Viburnum) | |
|---|---|
 | |
| Плоди калини звичайної | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Черсакоцвіті (Dipsacales) |
| Родина: | Пижмівкові (Adoxaceae) |
| Рід: | Калина (Viburnum) L.[1] |
 Вікісховище: Viburnum | |
Етимологія
Українське калина походить від прасл. *kalina, яке утворене від прасл. *kalъ («мокра земля», «болото», «драговина», «багно», «грязь») — через вологолюбність цієї рослини і її поширення в болотистих місцях[2].
Малопереконливими видаються версії, які порівнюють це слово з нім. Holunder, Holder («чорна бузина»), давньоіндійським salah («палиця») або вірменським салард («гілка з листям»). Помилковою є етимологізація від грец. Καλλινική («гарна перемога») — насправді воно є джерелом не назви рослини, а слов'янських особових імен Каленик та Калина[2].
Латинська родова назва рослини Viburnum походить від слова viburnum, яким стародавні римляни звали калину цілолисту (гордовину). Це слово вважають запозиченням до латинської з етруської мови.
Види
Відомо близько 150 видів, у тому числі такі:
Живі квіти взимку
Врізають гілочку калини й ставлять у вазу з водою. Якщо гілка зрізана морозної днини, необхідно спершу занурити її в холодну воду — щоб відтанула. Лише після цього її можна ставити в теплій кімнаті.Через три-чотири тижні розпустяться бруньки. Якщо є потреба пришвидшити цвітіння, гілку треба щодня збризкувати водою кімнатної температури. Можна додати у воду ще й кілька крапель нашатирю. Корисно, крім того, занурити гілочки в теплу воду на 9-12 годин.Таким же чином можна взимку отримати квіти вишні, бузини, яблуні, айви японської або верби[3].
Калина в культурі
| Цей розділ потребує доповнення. (січень 2018) |
| Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (січень 2018) |
Калина — символ життя, крові, вогню. Відповідно до деяких етимологічних версій, її назва пов'язана із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світовогодерева, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме древо пов'язує світ мертвих зі світом живих.
Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Цетакож уособлення дому, батьків, усього рідного.
В українській культурі
Калина — українськийсимвол позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли впотойбіччя і тими, які ще чекають на своє народження. Калина уособлюєй саму Україну[4]. Як символ Батьківщини, вона «проросла» в гімнові січових стрільців:
 | Ой у лузі червона калина похилилася. Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо. А ми нашу славну Україну розвеселимо! |  |
Калину називають одвічним символом України. Одне з прислів'їв говорить: «Без верби й калини нема України», підкреслюючи тим самим значущість для нашого народу цих двох рослин, які за довгі століття стали вірними супутниками людини. Існує кілька легенд про символізм і походження назви калини[5].
Калиною прикрашають коровай
Колись калину зберігали підвішеною пучками
Примітки
Посилання
- Калина // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 119. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- Калина: вирощування та догляд [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- КАЛИНА [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Калина [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 576-578. — 1000 екз.
 | Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
