Користувач:Dgho/Хро

   Територія під контролем «ДНР» і «ЛНР»
   Територія, визволена українською армією

У статті в хронологічному порядку наведено важливі події Війни на сході України.

23 лютого

Проросійські виступи: в Маріуполі відбувся мітинг антимайдану, учасники якого висунули сепаратистські гасла і закликали присутніх взяти в руки зброю[1].

27 лютого

Міністром оборони України став адмірал Ігор Тенюх[2].

28 лютого

Начальником Генерального штабу — Головнокомандувачем Збройних Сил України став Михайло Куцин[3].

Проросійський мітинг у Донецьку 1 березня 2014
Проросійський мітинг у Луганську 1 березня 2014
Проросійський мітинг у Харкові 25 лютого 2014
1 березня

Проросійські виступи: у Луганську, Маріуполі та інших містах пройшли мітинги проросійських організацій під російськими прапорами[4][5].

Штурм Харківської ОДА. На даху будівлі адміністрації український прапор було зірвано і встановлено російський, проте надвечір його прибрали[6].

В Одесі на Куликовому полі відбувся перший сепаратистський мітинг[7].

Рада Федерації Федеральних зборів Росії підтримала звернення президента Володимира Путіна про дозвіл на застосування збройних сил РФ на території України[8].

Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення привести Збройні сили України в повну бойову готовність[9].

2 березня

На засіданні Луганської обласної ради ухвалили рішення про визнання нелегітимними центральних органів виконавчої влади України; депутати підтримали рішення про проведення референдуму щодо федералізації України[10].

Ігор Коломойський призначений на посаду голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації[11]; Сергій Тарута призначений на посаду голови Донецької обласної державної адміністрації[12]; Ігор Балута призначений на посаду голови Харківської обласної державної адміністрації[13].

3 березня

Проросійськими демонстрантами захоплено частину будівлі Донецької ОДА. Близько 1000 осіб із російськими триколорами на чолі з самопроголошеним губернатором Павлом Губарєвим увірвалися до сесійної зали обласної ради[14].

4 березня

Почала роботу волонтерська організація Юрія Бірюкова «Крила Фенікса»[15].

6 березня

Співробітникам СБУ і спецпризначенці затримали Павла Губарєва на конспіративній квартирі в Донецьку[16].

Міжнародне співтовариство почало впроваджувати санкції щодо Росії[17].

9 березня

Сутичка між учасниками проросійського мітингу та активістами проукраїнських сил у Луганську[18].

13 березня

На антивоєнний мітинг за єдність України в Донецьку напали проросійсько налаштовані активісти[19].

Нацгвардійці на параді до Дня Незалежності України, 24 серпня 2016

Законом України відновлено Національну гвардію України, що існувала в 1991—2000 роках[20].

14 березня

МЗС Росії зробило заяву про те, що «Росія усвідомлює свою відповідальність за життя співвітчизників і співгромадян в Україні і залишає право взяти людей під захист»[21].

Бій на Римарській у Харкові: проросійські сили спробували взяти штурмом із застосуванням вогнепальної зброї будівлю організації «Патріот України»; штурм відбито захисниками будівлі[22].

Перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці з метою формування першого добровольчого батальйону для захисту України[23].

15 березня

Колабораціоністи з «Народного ополчення Донбасу» з російськими прапорами заблокували рух військової колони Збройних сил України на під'їзді до Донецька[24].

Почала діяльність волонтерська організація «Армія SOS»[25].

17 березня

Видано Указ в.о. Президента України О. Турчинова «Про часткову мобілізацію». В країні почався Особливий період[26].

МЗС Росії запропонувало Сполученим Штатам та Європейському Союзу план урегулювання ситуації в Україні, що містить умови вилучення нелегальної зброї; підготовки нової федеративної конституції, в якій російській мові буде надано статус другої державної мови; виборів вищих органів державної влади; поваги до «права Криму визначити свою долю»; нейтрального військово-політичного статусу[27].

18 березня

Місцевими жителями почали організовуватися пікети біля військових частин і мостів, що ведуть до російсько-українського кордону.

З цього дня почалась перша хвиля часткової мобілізації в Україні[26].

19 березня

Українські спецслужби захопили лідера організації «Донецька республіка» Андрія Пургіна[28], проте вже 22 березня він був на свободі.

21 березня

Утворена Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні[29].

25 березня

Міністром оборони України став генерал-полковник Михайло Коваль[30].

29 березня

Перша гуманітарна та військова допомога Україні: США передали 330 000 комплектів сухпайків[31].

6 квітня

Після проросійського мітингу на площі Леніна в Донецьку захоплено ОДА; з будівлі адміністрації скинуто прапор України[32].

Проросійський мітинг у Донецьку 7 квітня 2014
7 квітня

У залі засідань облради Донецька за участі 50 (за іншими даними 120) громадян, які прибули з міст Донецької області, проголошено Декларацію про утворення «Донецької народної республіки», яка має в майбутньому увійти до складу Росії[33].

Близько 3000 бойовиків захопили обласне управління Національного банку України в Луганську[34].

Проукраїнські активісти народного ополчення Миколаєва знесли наметове містечко сепаратистів[35].

Захоплена Харківська ОДА, 7 квітня 2014
Протест проти захоплення Харківської ОДА, 7 квітня 2014

На проросійському мітингу у Харкові оголосили про створення «Харківської народної республіки»[36].

Цей день формально визначено як день початку АТО на території Донецької, Луганської та Харківської областей[37].

Зруйнований Луганський аеропорт, 4 вересня 2014
8 квітня

Початок боїв за Луганський аеропорт[38].

9-10 квітня

Захоплено низку обласних установ Луганська[39].

Незаконні військові формування контролюють Слов'янську міську раду, 14 квітня 2014
Барикади у Слов'янську 23 квітня 2014
12 квітня

Озброєні сепаратисти захопили райвідділи міліції у Слов'янську та Краматорську, міськраду в Артемівську, здійснили спроби захоплення у Горлівці та Красному Лимані. Російський диверсійний загін на чолі з Ігорем Гіркіним взяв під контроль Слов'янськ, Краматорськ та низку менших населених пунктів[40].

Початок битви за Краматорськ[41].

Український блокпост між Краматорськом та Слов'янськом, 11 травня 2014
13 квітня

РНБО України прийняла рішення про початок Антитерористичної операції без введення воєнного стану із залученням Збройних сил України[42].

Почали формуватися підрозділи Патрульної служби міліції особливого призначення[43].

Засідання Ради безпеки ООН, присвячене ситуації в Україні[44].

Перший бій війни на Донбасі: під Семенівкою (район Слов'янська) старший лейтенант Вадим Сухаревський відкрив вогонь зі свого БТР по бойовиках Ігоря Гіркіна, що атакували бійців спецпідрозділу СБУ «Альфа»[45].

«Яєчна неділя» в Запоріжжі. Понад 300 сепаратистів зібралося на Алеї Слави, звідки планували здійснити штурм міськради, проте запорожці не дозволили їм цього[46].

У Харкові проросійські мітингувальники побили прихильників Євромайдану[47].

14 квітня

Указом в.о. Президента України О. Турчинова затверджено рішення РНБО щодо Антитерористичної операції[48].

У Дніпропетровську почався запис добровольців у батальйон «Донбас» Семена Семенченка[49].

17 квітня

Женевська зустріч Україна—ЄС—США—Росія[50].

Президент РФ Володимир Путін заявив, що «південний схід України — це Новоросія», а «Харків, Донецьк, Луганськ, Херсон, Миколаїв та Одеса були передані до складу України радянським урядом»[51].

19 квітня

Затриманий один із координаторів сепаратистського руху в Харкові Костянтин Долгов[52].

21 квітня

Проросійські активісти на чолі з Валерієм Кауровим оголосили створення «Одеської народної республіки Новоросія»[53].

Барикади сепаратистів у Луганську, 16 квітня 2014
27 квітня

Групою осіб, які захопили управління СБУ в Луганській області, проголошена «Луганська народна республіка»[54].

28 квітня

Проросійські виступи: силами працівників міліції ліквідоване наметове містечко сепаратистів у Харкові[55].

Проросійські виступи: в Донецьку відбувся останній дотепер проукраїнський мітинг[56].

Проросійські виступи: захоплено низку рад і державних адміністрацій на Донеччині та Луганщині[57][58][59][60][61][62].

29 квітня

Майже 3 тисячі проросійськи налаштованих мітингувальників повторно захопили будівлю Луганської облдержадміністрації[63].

ЗПУ-1 на озброєнні 24-го БТрО «Айдар», 2 серпня 2014
30 квітня

Почалося створення батальйонів територіальної оборони України[64].

Всередині Будинку профспілок в Одесі, 15 травня 2014
2 травня

Протистояння в Одесі: Виступ проросійських сепаратистів і його придушення. Будинок профспілок та наметове містечко частково спалені, 48 загинули, поранено більше 200[65].

3 травня

Почалися збройні сутички в Маріуполі[66].

Українська армія взяла контроль над висотою та телевежею Карачун[67].

5 травня

Створено громадську ініціативу «Восток-SOS»[68].

У Бердянську створено добровольчий батальйон «Азов»[69].

7 травня

Почалась друга хвиля часткової мобілізації в Україні[70].

Військові та політичні події у Маріуполі 2014—2015
9 травня

Озброєні бойовики вчинили спробу захоплення управління внутрішніх справ у Маріуполі; до міста в'їхало 14 танків Збройних Сил України. Під час боїв загинули співробітники міліції, військовослужбовці Нацгвардії та ЗСУ[71].

10 травня

Почав роботу благодійний фонд «Повернись живим» Віталія Дейнеги[72].

Черга на «референдум» у Донецьку 11 травня 2014
11 травня

Референдуми на Донеччині та Луганщині:

  • «Референдум щодо статусу Донецької народної республіки» проведений у деяких населених пунктах Донецької області з питанням: «Чи підтримуєте Ви акт про державну самостійність Донецької народної республіки?»;
  • «Референдум» про державну самостійність Луганської Народної Республіки;
  • «Референдум „За мир, порядок і єдність з Україною“» — консультативне опитування щодо статусу Донецької та Луганської областей. На референдум було винесено два питання: одне про возз'єднання адміністративно-територіальної одиниці з Дніпропетровщиною, друге — про підтримку «ДНР»[73].
12 травня

Самопроголошений «народний губернатор» Валерій Болотов проголосив незалежність «Луганської народної республіки»[74].

13 травня

«ЛНР» тимчасово очолив Геннадій Ципкалов[75].

15 травня

Генеральна прокуратура України кваліфікувала так звані «ДНР» та «ЛНР» як терористичні організації[76].

17 травня

Ватажок «ЛНР» Валерій Болотов затриманий українськими прикордонниками, але одразу відбитий у них бойовиками[77].

18 травня

«ЛНР» очолив Валерій Болотов[78].

22 травня

Бій під Волновахою: відбито атаку терористів ціною загибелі 17 військовослужбовців 51-ї окремої механізованої бригади[79].

Бій під Рубіжним став першим у Луганській області і першою битвою 30-ї механізованої бригади у війні[80].

Набрав чинності Закон України, що визнав учасників АТО учасниками бойових дій[81].

24 травня

«ДНР» та «ЛНР» оголосили про створення «єдиної держави» «Новоросія»[82].

25 травня

На позачергових виборах Президента України перемогу в першому та єдиному турі здобув Петро Порошенко[83].

26 травня

Перший бій за встановлення контролю над Донецьким аеропортом. Українські війська вибили проросійських бойовиків з обох терміналів летовища[84].

28 травня

Вперше російський БПЛА збитий поблизу м. Донецька[85].

29 травня

Підбитий терористами гелікоптер Мі-8МТ Національної гвардії України, на борту якого був генерал-майор Сергій Кульчицький. Загинули 12 чоловік[86].

2 червня

Авіаудар по будівлі Луганської ОДА: загинули 8 цивільних осіб[87].

3 червня

Почалися бої за Красний Лиман[88].

4 червня

Контроль над Луганською прикордонною базою перейшов до сепаратистів[89].

5 червня

Почалися бої за контроль над пунктом пропуску «Маринівка» Донецької області та бої за Савур-Могилу[90].

Кабінет Міністрів України закрив вісім пунктів пропуску на кордоні з Росією[91].

6 червня

Під Слов'янськом збитий літак Ан-30 ЗСУ[92].

Відбулась перша зустріч у Нормандському форматі (Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель)[93].

8 червня і протягом місяця

Убивство п'ятидесятників у Слов'янську[94].

12 червня

Почався наступ сил АТО до українсько-російського кордону[95].

Перший бій за Савур-Могилу: бойовики утримались на плацдармі. Українська сторона використала в ході бою два гелікоптери, бойовики — танки і БТРи, доправлені з Росії[96].

План-схема операції з визволення Маріуполя 13 червня 2014
Українська армія в Маріуполі, 5 вересня 2014
13 червня

Силами 150 бійців спецбатальйону «Азов», 2 рот спецбатальйону «Дніпро», 2 рот Національної гвардії та спецпідрозділу МВС звільнено Маріуполь. Ніхто з мирних жителів не постраждав[97].

Донецька ОДА тимчасово перенесена до Маріуполя[98].

Збитий Іл-76 за місяць до катастрофи
14 червня

Збиття Іл-76 у Луганську найманцями російської диверсійної групи ПВК Вагнера. Загинули 40 десантників 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади та 9 членів екіпажу[99].

Бої за селище Металіст під Луганськом, прорив українських сил до Луганського аеропорту[100].

Почалися бої за Щастя[101].

19 червня

Місто Красний Лиман повернулося під контроль України[102].

20 червня

Президент України Петро Порошенко запропонував мирний план врегулювання ситуації на сході країни та в односторонньому порядку оголосив припинення вогню силами АТО з наступного дня[103][104].

21 червня

Бойовики захопили українські військові об'єкти в районі шахти «Бутівка»[105].

23 червня

За участю представників України, міжнародних спостерігачів, Російської Федерації і терористів відбулася перша зустріч тристоронньої Контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України[106].

24 червня

Поблизу м. Слов'янська проросійськими військами з ПЗРК збитий гелікоптер Мі-8 ЗСУ, загинули 9 осіб[107].

26 червня

Олега Царьова обрано «спікером парламенту» «союзу народних республік», до складу якого входять «ДНР» і «ЛНР» («Новоросія»)[108].

1 липня

Рішенням РНБО відновлено проведення АТО після першого перемир'я[109].

У результаті обстрілу українських позицій проросійськими силами на горі Карачун, обвалилася місцева телевежа[110].

2 липня

Обстріл Станиці Луганської: загинуло від 9 до 12 мирних мешканців[111].

3 липня

Міністром оборони України став генерал-полковник Валерій Гелетей[112]; начальником Генерального штабу — Головнокомандувачем Збройних сил України став Віктор Муженко[113].

Український Мі-24 атакує позиції бойовиків у Семенівці 3 червня 2014
5 липня

Краматорськ, Слов'янськ, Артемівськ, Дружківку та Костянтинівку повернуто під контроль урядових сил[114][115][116][117].

7 липня

США надали Україні гуманітарної та військової допомоги на суму 23 млн доларів[118].

11 липня

Ракетний обстріл угрупування Збройних Сил України та Державної прикордонної служби біля селища Зеленопілля Луганської області став першим безпосереднім масованим застосуванням регулярних військ РФ у війні. Цього дня загинули 44 українських бійця[119][120].

12 липня

На російському Першому каналі в ефір вийшов телесюжет про «розіп'ятого хлопчика»[121].

14 липня

Збиття Ан-26 під Луганськом[122].

15 липня

Почалися бої під Сніжним Донецької області; авіаудар проросійських сил по Сніжному забрав життя 11 цивільних[123][124].

16 липня

США ввели перші санкції щодо ключових секторів російської економіки[125].

Реконструкція моменту ракетного удару, відтворена Радою з безпеки Нідерландів
17 липня

Збиття Boeing 777 біля Донецька, загинуло 298 цивільних осіб[126].

Створено Добровольчий український корпус (ДУК ПС)[127].

19 липня

Почався Рейд 95-ї бригади під командуванням Михайла Забродського[128].

Руїни Донецького аеропорту, вид з Пісків, 23 квітня 2015
21 липня

Звільнене селище Піски у безпосередній близькості до Донецька; звільнені селище Ювілейне, місто Попасна Луганської області, міста Соледар і Дзержинськ Донецької області[129][130].

24 липня

Почалась третя хвиля часткової мобілізації в Україні[131].

Звільнено Лисичанськ[132].

25 липня

ЄС оприлюднив додаткові санкції щодо Росії[133].

28 липня

Звільнене місто Дебальцеве[134].

30 липня

Звільнене місто Авдіївка у безпосередній близькості до Донецька[135].

31 липня

Бої в Шахтарську. Цього дня загинули 32 українських бійця[136][120].

Мар'їнка, 4 червня 2015
5 серпня

Українська армія звільнила місто Мар'їнку[137].

6 серпня

Перший штурм Іловайська силами 40 БТрО «Кривбас»[138].

7 серпня

Бої на українсько-російському кордоні: з'єднання української армії вирвалися з оточення; залишену територію зайняли бойовики, в результаті чого втрачено контроль над ділянкою державного кордону в 140 км.[139]

10 серпня

Другий штурм Іловайська[138].

Сили АТО повністю перекрили сполучення ворога між Донецькою та Луганською областями; повідомлення про масові дезертирства з лав бойовиків[140][141].

11 серпня

Утворена Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції[142].

12 серпня

Прийнято Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції»[143].

Російські війська на території України (інфографіка Inform Napalm)

Перші повідомлення про масове вторгнення російських військ на територію України[144].

Цього дня загинули 34 українських бійця[120].

14 серпня

КПП «Маринівка» Донецької області перейшов під контроль проросійських формувань[145].

«ЛНР» очолив Ігор Плотницький[146].

18 серпня

Батальйон «Донбас» при підтримці ЗСУ увійшов до Іловайська; сили АТО взяли у кільце Горлівку і дійшли до центра Луганська[147][148][149].

Колону біженців із селищ Новосвітлівка та Хрящувате, що рятувалися від бойових дій, обстріляно збройними формуваннями «ЛНР». 18 цивільних загинуло[150].

20 серпня

Під Георгіївкою розбитий зведений підрозділ російської 76-ї десантно-штурмової псковської дивізії[151].

Артилерійський корегувальник ЗСУ, знищений на околицях Станиці Луганської, 5 грудня 2014
21 серпня

Селище Станиця Луганська звільнене від террористів[152].

Перший «гуманітарний конвой» Російської Федерації на Донбас у Воронежі, 12 серпня 2014
22 серпня

Перший російський «гуманітарний конвой» перетнув державний кордон України в районі контрольваного бойовиками пункту пропуску Ізварине[153].

Екстренне засідання Ради безпеки ООН, присвячене ситуації в Україні[154].

23 серпня

Російська військова колона розбита під Лисичим[155].

У результаті високоточного удару ЗС України по базі терористів в м. Ровеньки Луганської області знищено до 500 бойовиків, 40 од. техніки ворога, 3 ЗРК «Стріла-10»[156].

24 серпня
Полонені батальйонів «Донбас» і «Айдар» у Донецьку, 31 серпня 2014

Проросійські найманці примусили українських солдатів до «маршу ганьби» вулицями Донецька[157].

Очільник донецьких бойовиків Олександр Захарченко оголошує про масштабний наступ по всіх напрямках; з Росії на територію України в районі Амвросіївки зайшло 4 батальйонно-тактичних групи Збройних сил РФ; близько 100 одиниць бойової техніки російських військ висунулись від державного кордону в напрямку Старобешеве, відрізаючи Іловайськ і українські підрозділи біля нього[158][159].

Поблизу н.п. Дзеркальний Донецької області взято в полон 10 військовослужбовців 331 полку 98 Свірської дивізії Повітряно-десантних військ РФ[160].

Проросійські збройні угруповання почали наступ з Донецька на Докучаєвськ[161].

25 серпня

Контроль над Савур-Могилою перейшов до проросійських сил[162].

Гарматний обстрiл околицi Марiуполя, 5 вересня 2014

Почалися бої під Маріуполем. У місті формуються загони добровольців, готових захищати Маріуполь від вторгнення російських військ; деякі жителі почали залишати місто[163].

26 серпня

Бої за Іловайськ: розгром колони 8-ї бригади РФ під Многопіллям[164].

27 серпня

Спроба організувати прорив кільця російських сил під Іловайськом силами підрозділів 92-ї окремої механізованої бригади та 42-го батальйону територіальної оборони[165].

63 бійця Національної гвардії під обстрілами з «Градів» перетнули кордон з Росією і були там затримані[166].

28 серпня

Новосвітлівка, Хрящувате та Новоазовськ перейшли під контроль проросійських сил. Цього дня загинули 33 українських бійця[167][168][120].

Екстренне засідання Ради безпеки ООН, присвячене ситуації в Україні[169].

29 серпня
Бої за Іловайськ, 29 серпня 2014
Батальйон «Донбас» у боях під Іловайськом, серпень 2014

Володимир Путін пообіцяв відкрити гуманітарний коридор для виходу українців з-під Іловайська. Вихід і розстріл двох колон українських військових. Під час виходу загинули 254 бійці[170][171].

31 серпня

Цього дня загинули 35 українських бійців, переважно в районі Дебальцевого та Луганського аеропорту[120].

1 вересня

Українські війська зі втратами відійшли з Луганського аеропорту[172].

Георгіївка та Лутугине перейшли під контроль проросійських сил[173].

2 вересня

Прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»[174].

3 вересня

Спостерігачі СММ ОБСЄ вперше підтвердили факт обстрілу території України з боку РФ[175].

Під загальною координацією Управління цивільно-військового співробітництва Збройних сил України почав функціонувати гуманітарний проєкт «Евакуація 200» (Чорний тюльпан)[176].

4 вересня

Почалися бої за Широкине[177].

5 вересня

Уельський саміт НАТО засудив ескалацію та незаконне військове втручання Росії в Україну та поставив вимогу, щоб Росія зупинила та вивела свої сили зсередини України та вздовж українського кордону. Це порушення суверенітету та територіальної цілісності України підсумкова декларація назвала серйозним порушенням міжнародного права та головним викликом євроатлантичній безпеці[178].

Ситуація на сході України 5 вересня 2014

Перша з «Мінських угод»: Мінський протокол — угода про тимчасове перемир'я, досягнута на переговорах у столиці Білорусі. Укладений учасниками Тристоронньої контактної групи: послом Гайді Тальявіні (від ОБСЄ), другим Президентом України Леонідом Кучмою (від України), послом Російської Федерації в Україні Михайлом Зурабовим (від Росії). Крім того, під Протоколом стоять підписи Олександра Захарченка (очільник проросійської маріонеткової псевдореспубліки «ДНР») та Ігоря Плотницького (очільник проросійської маріонеткової псевдореспубліки «ЛНР»)[179].

Тристороння контактна група прийняла рішення про двохстороннє припинення вогню; Президент Порошенко віддав наказ начальникові Генштабу Віктору Муженку про припинення вогню[180].

У засідці під Веселою Горою розбита колона 24 БТрО «Айдар», загинули 35 українських бійців[181].

Руїни Донецького аеропорту 9 жовтня 2014
9 вересня

Поновилися бої за Донецький аеропорт[182].

Сформовано 44-ту окрему артилерійську бригаду[183].

10 вересня

Утворене Державне агентство України з питань відновлення Донбасу (попередник Мінреінтеграції)[184].

Петро Порошенко доручив розпочати спорудження фортифікаційних укріплень на кордоні з Росією — Проєкт «Стіна»[185].

12 вересня

Відбувся обмін утримуваними особами у форматі «37 на 37»[186].

14 вересня

До цього дня формально тривала АТО на території Харківської області[37].

Прапори Національної гвардії та ВМС ЗС України на церемонії відкриття навчань Rapid Trident у Яворові, 15 вересня 2014
14 вересня

На базі Міжнародного Центру миротворчості та безпеки Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Яворів) відкрилися масштабні українсько-американські тактичні навчання «Репід Трайдент — 2014»[187].

16 вересня

Прийнятий Закон про особливий статус Донбасу, що не запрацював до цього часу[188].

Ситуація на сході України 20 вересня 2014
19 вересня

Друга з «Мінських угод»: Меморандум про виконання положень Протоколу за результатами консультацій Тристоронньої контактної групи стосовно кроків, спрямованих на імплементацію Мирного плану Президента України Петра Порошенка та ініціатив Президента Росії Володимира Путіна — підписаний учасниками контактної групи в Мінську, в якому домовлено про припинення вогню, зупинку військ на поточній лінії зіткнення, встановлення 30-кілометрової зони безпеки, відведення важкого озброєння[189].

25 вересня

Обласні установи Луганщини перенесено до Сєвєродонецька[190].

Міністерство закордонних справ Росії вперше офіційно назвало «Новоросією» Луганську та Донецьку області України[191].

26 вересня

Почав роботу Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК)[192].

28 вересня

Відбувся обмін утримуваними особами у форматі «30 на 60»[186].

13 жовтня

Донецька ОДА тимчасово перенесена до Краматорська[193].

Почалися запеклі бої за 32-й блокпост на «Бахмутці»[194].

14 жовтня

Міністром оборони України став генерал-полковник Степан Полторак[195].

16 жовтня

У Мілані відбулась зустріч у розширеному Нормандському форматі[93].

20 жовтня

Зареєстроване Всеукраїнське громадське об'єднання «Об'єднання дружин і матерів бійців учасників АТО»[196].

28 жовтня

Українські військові вимушено залишили 32-й блокпост під Слов'яносербськом на Луганщині та відступили узгодженим «зеленим коридором»[197].

2 листопада

Представники терористичних організацій провели на окремих територіях Донецької та Луганської областей незаконні вибори голів та народних рад «ДНР» та «ЛНР». МЗС РФ розмістило заяву, за якою Росія «поважає» вибори, проте це не слід вважати їхнім «визнанням»[198].

4 листопада

«ДНР» очолив Олександр Захарченко[199].

12 листопада

Екстренне засідання Ради безпеки ООН, присвячене ситуації в Україні[200].

22 листопада

США надали Україні гуманітарної та військової допомоги на суму 118 млн доларів США[201].

Бойовики зазнали великих втрат під Дебальцевим[202].

Спалений російський танк у Донецькому аеропорті, 24 грудня 2014
30 листопада

Українські бійці залишили приміщення старого терміналу Донецького аеропорту та зосередились на території нового[203].

1 грудня

Сформовано 14-ту окрему механізовану бригаду[204].

Співробітники Центру «Миротворець», 10 лютого 2015
15 грудня

Георгій Тука опублікував повідомлення про початок діяльності Центру «Миротворець»[205].

26 грудня

Відбувся обмін утримуваними особами у форматі «222 на 150»[186].

1 січня

Ліквідовано ватажка терористів Олександра Бєднова[206].

5 січня

Литва надала Україні гуманітарної та військової допомоги на 17,8 млн доларів США[207].

8 січня

ІнформНапалм оприлюднив точну карту розмежування сил на Донбасі з поділом контрольованої території на сектори[208].

9 січня

Поновилися бої за Станицю Луганську[209].

Руїни Донецького аеропорту 24 грудня 2014
Теракт під Волновахою 13 січня 2015
13 січня

Поновилися бої за Донецький аеропорт; обвалилася диспетчерська вежа[203].

Теракт під Волновахою: артилерійський обстріл силами 5 ОМСБр «Оплот» окупаційних військ РФ українського пункту пропуску поблизу міста Волноваха. Загинули 12 чи 13 осіб[210].

18 січня

Активізувалися бої за район шахти «Бутівка»[211].

У Донецькому аеропорті, 22 січня 2020
20 січня

Терористи підірвали новий термінал Донецького аеропорту. Цього дня загинули 44 українських бійця[203][120].

Почалась четверта хвиля часткової мобілізації в Україні[212].

Позиції сторін у Дебальцевому, початок січня 2015
Позиції сторін у Дебальцевому, 18 лютого 2015
21 січня

Почалися нові бої за Дебальцеве (бій на опорному пункті «Льоха»)[213].

Починаючи з цієї дати на лінії зіткнення діє пропускний режим для в'їзду/виїзду на тимчасово непідконтрольні Україні території[214].

Пошкоджений тролейбус на місці обстрілу в Донецьку 22 січня 2015
22 січня

Внаслідок терористичного артобстрілу зупинки транспорту «Донецькгірмаш» у Донецьку загинули 8 цивільних[215].

Автомобіль із Маріуполя, пошкоджений реактивними снарядами РСЗВ БМ-21 «Град». Виставка у Києві, лютий 2015
24 січня

Ватажок терористів «ДНР» Олександр Захарченко публічно оголосив про початок наступу на Маріуполь; терористами обстріляно житловий мікрорайон «Східний» міста Маріуполя та блокпост ЗСУ в селищі Виноградне. Загинуло 29 людей[216][217].

25 січня

Дебальцеве: бій за висоту 307,5 на опорному пункті «Валєра»[218].

27 січня

Європейські країни надали Україні гуманітарної та військової допомоги на 300 млн грн[219].

Верховна Рада України у зверненні до міжнародних інституцій визнала Росію державою-агресором[220].

29 січня

Бої за Бахмутку: українська артилерія підбила 10 танків терористів поблизу села Жолобок[221].

31 січня

Дебальцеве: Вуглегірськ перейшов під контроль бойовиків. Цього дня загинули 30 українських бійців[222][120].

2 лютого

Леонід Кучма призначений офіційним представником України у ТКГ[223].

3 лютого

Прийнято Закон України «Про військово-цивільні адміністрації»[224].

9 лютого

Бій за трасу Артемівськ-Дебальцеве. Цього дня загинули 34 українських бійця[225][120].

Снаряд, що не розірвався після обстрілу Краматорська, 10 лютого 2015
10 лютого

Терористи обстріляли аеродром та густозаселені райони міста Краматорська касетними боєприпасами з важкого артилерійського озброєння[226].

План-схема Широкинської наступальної операції

Почалася «Широкинська операція» («Павлопільсько-Широкинська наступальна операція») українських сил[227].

Олександр Лукашенко, Володимир Путін, Ангела Меркель, Франсуа Олланд та Петро Порошенко беруть участь у переговорах щодо врегулювання ситуації в Україні. Мінськ, 11 лютого 2015
11 лютого

Почалась зустріч у Нормандському форматі в Мінську[93].

12 лютого

Третя з «Мінських угод»: Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу — узгоджений на саміті лідерами Німеччини, Франції, України та Росії у форматі «нормандської четвірки», і підписаний контактною групою (Тальявіні, Кучма, Зурабов, а також Захарченко і Плотницький). Зустріч тривала 17 годин, у результаті якої було підписано Декларацію на підтримку Комплексу заходів з виконання Мінських угод, також визначено кроки з імплементації угод[228].

Дебальцеве: Логвинове перейшло під контроль бойовиків[229].

15 лютого

Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[230].

17 лютого

Резолюцією Ради безпеки ООН 2202 (2015) були схвалені Комплекс заходів та «Декларація Президента РФ, Президента України, Президента Франції та Канцлера Німеччини на підтримку Комплексу заходів щодо виконання Мінських угод, прийнятого 12 лютого 2015 року», виключно під якою стоять підписи лідерів держав[231].

Сформована 58-ма окрема мотопіхотна бригада[232].

18 лютого

Збройні Сили України разом з Національною гвардією завершили операцію по виходу з оточення під Дебальцевим. Цього дня загинули 30 українських бійців. Протягом місяця військових дій на цьому плацдармі загинули 179 українських військовослужбовців[233][120].

20 лютого

Кабінет Міністрів України закрив 23 пункти пропуску на кордоні з Росією[234].

22 лютого

Теракт під час Маршу єдності в Харкові: внаслідок вибуху загинуло 4 особи, серед них 1 міліціонер та 1 неповнолітній[235].

23 лютого

Сформована 56-та окрема мотопіхотна бригада[236].

5 березня

Президентом П. Порошенком утворені перші в Україні військово-цивільні адміністрації[237].

17 березня

Верховна Рада України визнала окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей тимчасово окупованою територією[238].

16 травня

Бій з диверсантами ГРУ РФ під Щастям[239].

23 травня

Ліквідовано ватажка терористів Олексія Мозгового[240].

28 травня

Президент Росії Володимир Путін засекретив інформацію про втрати особового складу Міноборони РФ «у мирний час у період проведення спеціальних операцій»[241].

3 червня

Терористи пішли у наступ під Мар'їнкою (Донецька область). Масштабну атаку відбито[242].

15 червня

Європейський Союз надав Україні гуманітарної та військової допомоги на 7 млн євро[243].

18 вересня

Журналіст «Дзеркала тижня» Сергій Рахманін оприлюднив існування «Плану Мореля»[244].

1 жовтня

Сформована 10-та окрема гірсько-штурмова бригада[245].

Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[230].

2 жовтня

У Парижі відбулась зустріч «нормандської четвірки»[246].

3 жовтня

Збройні сили України почали реалізовувати перший етап домовленостей із відведення зброї у секторі «Північ»[247].

6 жовтня

У Службі безпеки України створено об'єднаний центр з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, заручників та встановлення місцезнаходження безвісти зниклих у районі проведення антитерористичної операції (Об'єднаний центр звільнення заручників)[248].

20 жовтня

Збройні сили України почали реалізовувати другий етап домовленостей із відведення зброї у секторі «Південь»[249].

28 листопада

У дипломатичному листуванні оприлюдено «Формулу Штайнмаєра»[250].

2 грудня

Кабінетом Міністрів України затверджений чинний Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція[251].

12 грудня

Ліквідовано ватажка терористів Павла Дрьомова[252].

1 січня

Бойовики 42 рази порушили умови припинення вогню. Цього дня загинули 10 українських бійців[253][120].

24 лютого

Великий обстріл шахти «Бутівка»[254].

30 квітня

Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[230].

Руйнування на околицях селища Луганське, 26 квітня 2018
29 червня

Перше масштабне зіткнення на Світлодарській дузі[255].

5 липня

Затверджено нові предмети однострою та знаки розрізнення Збройних сил України[256].

27 липня

На озброєння Найгвардії прийнятий спеціалізований броньований автомобіль «Козак-001»[257].

1 вересня

Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[230].

19 вересня

Ліквідовано ватажка терористів Євгена Жиліна[258].

21 вересня

Учасники ТКГ підписали угоду про розведення сил і засобів біля трьох населених пунктів на лінії розмежування — Петрівського, Золотого та Станиці Луганської[259].

1 жовтня

Відбулось розведення сил і засобів біля Золотого[260].

7 жовтня

Відбулось розведення сил і засобів біля Петрівського[261].

16 жовтня

Ліквідовано ватажка терористів Арсена Павлова[262].

19 жовтня

У Берліні відбулась зустріч глав держав у Нормандському форматі[93].

24 грудня

Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[230].

26 грудня

Активісти розпочали блокаду залізничного сполучення з окупованими територіями Донецької та Луганської областей[263].

16 січня

Україна подала до Міжнародного суду ООН позов проти Росії. Він стосується порушення РФ Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації[264].

27 січня

Ліквідовано ватажка терористів Валерія Болотова[265].

Авдіївська промзона, 11 травня 2016
29 січня

Інтенсивне загострення під Авдіївкою[266].

8 лютого

Ліквідовано ватажка терористів Михайла Толстих[267].

18 лютого

Президент Росії Володимир Путін підписав указ про визнання документів, що видаються «ДНР» і «ЛНР»[268].

15 березня

Офіційно припинене транспортне сполучення з «ДНР» та «ЛНР»[269].

26 березня

Бойовики 88 разів обстріляли позиції ЗСУ. Цього дня загинули 9 українських бійців[270][120].

31 березня

У Маріуполі підірвано автомобіль із заступником начальника відділу контррозвідки ГУ СБУ в Донецькій області Олександром Хараберюшем, який загинув[271].

7 червня

Відновилися бої на Бахмутці в районі села Жолобок[272].

24 червня

Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[230].

Максим Шаповал
27 червня

У Києві підірвано автомобіль із командиром 10 ОЗСпП полковником ГУР МО Максимом Шаповалом, який загинув[273].

Почалась масштабна хакерська атака з боку Росії з використанням різновиду вірусу Petya[274].

25 серпня

Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[230].

Михайло Забродський
9 листопада

Командувачем сил Антитерористичної операції призначений командувач Десантно-штурмових військ Збройних сил України Михайло Забродський[275].

23 листопада

Заколот в «ЛНР»: новим ватажком терористичної організації став Ігор Корнет; Ігор Плотницький відбув до Москви[276].

23 грудня

Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[230].

27 грудня

Відбувся обмін утримуваними особами у форматі «74 на 306»[186].

18 січня

Прийнятий Закон про забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях (Закон про деокупацію Донбасу)[277].

5 березня

Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[230].

16 березня

Командувачем Об'єднаного оперативного штабу Збройних сил України призначений Сергій Наєв[278].

30 березня

Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[230].

Емблема Об'єднаних сил ЗСУ
Український військовий з FGM-148 Javelin на СБА «Варта». Парад з нагоди 27-ї річниці Незалежності України, 24 серпня 2018
30 квітня

Цього дня закінчилась Антитерористична операція на сході України. Почалась Операція об'єднаних сил[279].

До України надійшли перші комплекти FGM-148 Javelin[280].

31 серпня

Ліквідовано ватажка терористів Олександра Захарченка; «ДНР» тимчасово очолив Дмитро Трапезніков[281][282].

25 вересня

Завершився перехід групи суден Військово-Морських Сил ЗС України («Донбас» і «Корець») з порту Одеса до порту Маріуполь[283].

12 жовтня (не пізніше)

Ракетний комплекс «Вільха» прийнято на озброєння ЗСУ[284].

11 листопада

Проведені т. зв. «вибори» у «ДНР» та «ЛНР», не визнані жодною країною[285].

20 листопада

«ДНР» очолив Денис Пушилін[286].

21 листопада

Євген Марчук призначений офіційним представником України у ТКГ[287].

«ЛНР» очолив Леонід Пасічник[288].

Напад російського патрульного катера «Дон» на український буксир «Яни Капу». Зображення з екрану українського артилерійського катера «Гюрза-М», 25 листопада 2018
25 листопада

Інцидент у Керченській протоці: кораблі українського флоту «Бердянськ», «Нікополь» та «Яни Капу» зазнали нападу з боку ВМФ Росії та Берегової охорони РФ. Усі три судна захоплені росіянами; у полон потрапили 24 моряки, шестеро — поранені[289].

26 листопада

Інцидент у Керченській протоці: П. Порошенко підписав указ про запровадження воєнного стану в 10 областях України строком на 60 діб. Парламент затвердив указ Президента[290][291].

26 грудня

Воєнний стан в Україні скасований[292].

20 березня

ЗСУ прийняли на озброєння турецькі безпілотні комплекси оперативно-тактичного рівня Bayraktar TB2[293].

24 квітня

Президент Росії Володимир Путін підписав указ про спрощене отримання російських паспортів жителями окупованих районів Луганської та Донецької областей України[294].

6 травня

Командувачем Об'єднаного оперативного штабу Збройних сил України призначений Олександр Сирський[295].

20 травня

Президентом України і Верховним Головнокомандувачем її Збройних Сил став Володимир Зеленський[296].

25 травня

Міжнародний трибунал ООН з морського права зобов'язав Росію негайно звільнити захоплені у Керченській протоці українські судна і всіх членів екіпажів[297].

3 червня

Леонід Кучма вдруге призначений офіційним представником України у ТКГ[298].

30 червня

Відбулось розведення сил і засобів у Станиці Луганській[299].

17 липня

Можливість отримання російського громадянства у спрощеному порядку поширена на жителів підконтрольної Україні частини Донбасу[300].

5 серпня

Командувачем об'єднаних сил призначений Володимир Кравченко[301].

29 серпня

Міністром оборони України став Андрій Загороднюк[302].

Зустріч українців, які повернулися додому в рамках взаємного звільнення утримуваних осіб Україною та РФ, 7 вересня 2019
7 вересня

Відбувся обмін утримуваними особами у форматі «35 на 35»[186].

1 жовтня

Представник України в ТКГ Леонід Кучма погодив текст «формули Штайнмаєра»[303].

1 листопада

Відбулось розведення сил і засобів на 2-й ділянці (Золоте)[304].

11 листопада

Відбулось розведення сил і засобів на 3-й ділянці (Богданівка-Петрівське)[305].

17 листопада

Інцидент у Керченській протоці: катери й буксир, захоплені Росією, повернуті Україні у розграбованому стані[306].

29 листопада

«ДНР» «конституційно закріпила» претензії на територію в адміністративних кордонах Донецької області УРСР[307].

Зустріч у «Нормандському форматі» в Парижі, 9 грудня 2019
9 грудня

У Парижі відбулась зустріч глав держав у Нормандському форматі[93].

27 грудня

Німеччина відхилила прохання України про військову допомогу[308].

4 березня

Міністром оборони України став Андрій Таран[309].

27 березня

Головнокомандувачем Збройних сил України став Руслан Хомчак[310]; начальником Генерального штабу ЗСУ став Сергій Корнійчук[311].

27 липня

Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[230].

30 липня

Леонід Кравчук призначений офіційним представником України у ТКГ[312].

Пускова установка УСПУ-360, що належить до складу РК-360МЦ «Нептун»
23 серпня

Береговий мобільний ракетний комплекс РК-360МЦ «Нептун» прийнято на озброєння ЗСУ[313].

11 грудня

Повідомлено, що Міжнародний кримінальний суд завершив попереднє вивчення подій в Україні, пов'язаних із міжнародним збройним конфліктом на Донбасі та в Криму[314].

15 січня

СММ ОБСЄ зафіксувала 184 порушення режиму тиші в Донецькій області[315].

31 березня

Росія відмовилася поновити режим припинення вогню на Донбасі. Почалася ескалація конфлікту[316].

20 квітня

За оцінками речника Пентагону, накопичення російських військових поблизу України є більшим, ніж у 2014 році[317].

Див. також

Інші хронології:

Примітки

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв