Ктезифон

Ктезифон (Ктесифон), також Тайсафун, Мадаїн (грец. Κτησιφῶν (Ktēsiphōn), пехл. Tyspwn‎, перс. تیسفون‎ (Tisfun), араб. قطسيفون‎ (Qaṭaysfūn), вірм. Տիզբոն (Tizbon)) — колишнє місто в Месопотамії на березі Тигру, яке було столицею Парфянського царства та літньою столицею імперії Сассанідів.

Ктезифон

33°05′36″ пн. ш. 44°34′50″ сх. д. / 33.0936110000277779° пн. ш. 44.58083300002777349° сх. д. / 33.0936110000277779; 44.58083300002777349 44°34′50″ сх. д. / 33.0936110000277779° пн. ш. 44.58083300002777349° сх. д. / 33.0936110000277779; 44.58083300002777349
Країна  Ірак
Розташування Ашурістанd
Тип стародавнє містоd
археологічна пам'ятка і столиця
Площа 30 км²
Дата заснування 120-ті до н. е.

Ктезифон. Карта розташування: Ірак
Ктезифон
Ктезифон
Ктезифон (Ірак)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Мапа

Географія

Руїни міста лежать в сучасному Іраку, 35 км на південь від Багдаду.

На протилежному березі Тигру знаходилося інше місто, центр елліністичної культури, Селевкія.

Історія

З I століття до н. е. до початку III ст. — зимова резиденція Аршакидів — царів Парфії. З II ст. н. е. Ктезифон неодноразово завойовували римляни.

З 226/227 — столиця держави Сасанідів й одне з найбільших і найбагатших міст на Близькому Сході.

У 630-х захоплений і зруйнований арабами.

Селевкія-Ктезифон був центром несторіанства, яке до VI століття вийшло з контактів із ортодоксальним християнством, але почало набувати поширення в Південній та Східній Азії. Престол несторіанського патріархату було перенесено до Багдаду близько 751 року.

Пам'ятки

На східному березі Тигра збереглися залишки сасанідського царського палацу Так-Касра (обпалена цегла; датується III або V ст.) з гігантським склепінчастим айваном (тронна зала; проліт арки 25, 63 м). Фасад був оздоблений ярусами аркатур. Розкопками виявлені фрагменти стукової декорації.[1][2][3][4]

Галерея


Примітки