М'ята

Трави однорічні чи багаторічні, духмяні, часто з кореневищами або зі столонами. Верхнє листя сидяче або майже сидяче, краї зубчасті, дрібнозубчасті або круглястозубчасті; приквітки від ланцетних до лінійних. Суцвіття від 2–6 до багатоквіткових. Чашечка від лійкоподібної до дзвоноподібної, 10-13-жильна, горло голе або волосисте, кінцівка однаково 5-зубчаста або 2-губна, верхня губа 3-зубчаста, нижня губа 2-зубчаста. Віночок воронкоподібний, ± рівний або майже рівний, кінцівка 4-лопатева; часточки рівні, цілі, верхня частка трохи ширша. Тичинки 4. Горішки малі, яйцюваті чи кулясті, сухі, гладенькі або злегка горбисті, верхівка округла, зрідка волосиста^[3][4].

Представники роду поширені здебільшого в помірних областях Північної півкулі, але кілька видів — у Африці, Південно-Східній Азії й Австралазії. Ряд видів широко культивується в багатьох регіонах світу через ароматичні властивості й було розроблено багато сортів^[1][3].

Загальні пункти

М'ята широко використовується — в харчових продуктах, в косметиці — Mentha arvensis і м'ята перцева (Mentha piperita), в фітотерапії та ароматерапії (м'ята перцева, м'ята водяна (Mentha aquatica), м'ята болотна (Mentha pulegium), та ін.) а також в фармакології (переважно настоянка м'яти перцевої). Із свіжої та висушеної трави м'яти перегонкою одержують ефірну олію, з якої одержують натуральний ментол (переважно кристалізацією при −40 °C). М'ята використовується для додання смаку їжі та напоям. Листя також є популярним інгредієнтом зубної пасти, рідини для полоскання рота, м'ятних відварів і жувальних гумок. М'ята застосовується як харчова рослина для вигодовування деяких метеликів, у тому числі метелика Spilarctia luteum.

Користь для здоров'я

М'ята є хорошим джерелом вітамінів, зокрема жиророзчинного вітаміну А, який має вирішальне значення для здоров’я очей і бачення вночі^[5] й антиоксидантів, містить достатню кількість фосфору, кальцію, заліза, клітковини та марганцю — це корисно для покращення імунітету. Однак склад поживних речовин різний для різних сортів.

Листя м'яти століттями використовувалися як засіб від проблем з травленням, таких як газоутворення, здуття живота та нетравлення. М'ята також ефективна при лікуванні нудоти та полегшенні ранкової нудоти. Дослідження на тваринах показують, що м'ятний чай може знизити артеріальний тиск. Ментол, активний інгредієнт перцевої м’яти, відомий як ефективний протинабряковий засіб, саме тому ментол широко використовується в сиропах від кашлю. Однак інші численні дослідження показують, що ментол не має протинабрякової дії, тобто ментол може просто суб’єктивно покращити носове дихання^[6][7]. М'ята також містить розмаринову кислоту, рослинну сполуку, також знайдену в розмарині, яка пов'язана зі зменшенням симптомів алергічних реакцій, таких як нежить, свербіж очей і астма. Запах м'яти позитивно впливає на настрій, позбавляє стресу. Дослідження показали, що олія м'яти перцевої може ефективно вбивати бактерії, у тому числі звичайні харчові бактерії кишкова паличка (E. coli), Listeria та Salmonella, Staphylococcus та бактерії, пов'язані з пневмонією. Олія перцевої м'яти традиційно використовується для полегшення болю, пов'язаного з артритом, протягом багатьох років, однак недостатньо доказів на підтримку знеболювальної дії м'яти перцевої. Потужні антибактеріальні, протигрибкові та протизапальні властивості м'яти роблять її ефективною для лікування таких проблем зі шкірою, як акне та шрами. Вважається, що олія м'яти допомагає стимулювати ріст волосся та боротися з випаданням, оскільки трава містить велику кількість каротину та антиоксидантів. Дослідження показують, що листя м'яти корисні для здоров'я мозку; різні дослідження виявили, що екстракти м'яти мають потенціал для лікування симптомів хвороби Альцгеймера, запах м'яти може покращити когнітивні функції, покращити пам'ять і підвищити пильність^[8]. Також дослідження показали, що нанесення м’яти на шкіру може допомогти полегшити біль, пов’язаний з грудним вигодовуванням. У цих дослідженнях матері, які годують груддю, наносили м’яту у різному вигляді (ефірну олію окремо або змішану з гелем чи водою) на область навколо соска після кожного годування.^[9]

Протипоказання

У рідкісних випадках споживання м'яти може викликати алергічну реакцію. При прийманні у великих кількостях ментол у м'яті може викликати печію, нудоту, біль у животі та сухість у роті. Протипоказано вживати м'яти людям, у яких є гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Також не рекомендується м'ята людям із сечокам'яною хворобою. Не рекомендується м'ята людям, які приймають ліки від діабету або проблем з артеріальним тиском, оскільки деякі дослідження показують, що трава може знизити рівень цукру в крові та артеріальний тиск. Мало відомо про безпеку вживання м'ятного чаю або олії м'яти перцевої під час вагітності або годування груддю, тому цього не рекомендують робити. Не рекомендується використовувати олію перцевої м'яти немовлятам або маленьким дітям, оскільки це може негативно вплинути на їх дихання^[8].

Найвідомішими компонентами, що зумовлюють аромат свіжої м'яти, та її використання, є ментол та ментон^[en]. У м'яті у незначній кількості міститься також терпен ментлактон.

• На честь цього роду рослин названо астероїд 1078 Мента.

• М'ята // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1060-1061. — 1000 екз.
• М'ята [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.]
• М'ята [Архівовано 26 червня 2015 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про глухокропивові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.