Монровія
Монро́вія[2][3] (англ. Monrovia) — столиця та найбільше місто Ліберії, адміністративний центр графства Монтсеррадо. Монровія була заснована у 1822 році звільненими з рабства чорношкірими, що переселилися зі США (названа на честь тодішнього президента Сполучених Штатів Джеймса Монро).[4] Місто перетворилося згодом у процвітаючий торговий центр з двома міжнародними аеропортами й морським портом, вантажообіг якого становить близько 12 млн тонн на рік. Сьогодні нащадки звільнених рабів є всього лише меншостями в етнічній розмаїтості столиці, однак американські негри дуже впливають на політичне, культурне й громадське життя Монровії.
| Монровія англ. Monrovia | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
.jpg) _(4).jpg) .jpg)   .jpg) .jpg)  | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 6°18′38″ пн. ш. 10°48′17″ зх. д. / 6.31055555558337744° пн. ш. 10.80472222224977941° зх. д. 10°48′17″ зх. д. / 6.31055555558337744° пн. ш. 10.80472222224977941° зх. д. | ||||
| Країна | Ліберія | |||
| Адмінодиниця | Greater Monrovia Districtd | |||
| Столиця для | Ліберія і Greater Monrovia Districtd | |||
| Засновано | 25 квітня 1822 | |||
| Площа | 194,25 км² | |||
| Населення | 1 021 762 осіб (2008) | |||
| Водойма | Месурадоd, Атлантичний океан | |||
| Назва мешканців | англ. Monrovian, фр. monrovien, фр. monrovienne, есп. Monroviano, фр. Monrovienne[1] і фр. Monrovien[1] | |||
| Міста-побратими | Тайбей (1998), Дейтон, Ньюарк | |||
| Часовий пояс | ECG і UTC+0 | |||
| GeoNames | 2274895 | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Монровія Монровія (Ліберія) | ||||
 Монровія у Вікісховищі | ||||
Географія
Монровія розташована на узбережжі Атлантичного океану в штучній бухті на мисі Месурадо у гирлі річки Сент-Пол[en], на північному заході Ліберії.
Клімат
Монровія знаходиться у зоні тропічних мусонів. Найтепліший місяць — лютий з середньою температурою 27.8 °C (82 °F). Найхолодніший місяць — серпень, з середньою температурою 25 °С (77 °F).[5]
| Клімат Монровії | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 35 | 37 | 45 | 46 | 40 | 33 | 42 | 35 | 32 | 37 | 42 | 37 | 46 |
| Середній максимум, °C | 30 | 31 | 31 | 31 | 30 | 28 | 27 | 26 | 27 | 28 | 30 | 30 | 29 |
| Середня температура, °C | 26 | 27 | 27 | 27 | 27 | 26 | 25 | 25 | 25 | 26 | 27 | 26 | 26 |
| Середній мінімум, °C | 23 | 23 | 24 | 25 | 24 | 23 | 23 | 23 | 23 | 23 | 23 | 23 | 23 |
| Абсолютний мінімум, °C | 15 | 17 | 17 | 21 | 20 | 20 | 20 | 20 | 17 | 20 | 20 | 16 | 15 |
| Днів з опадами | 1 | 3 | 4 | 7 | 13 | 19 | 21 | 23 | 22 | 17 | 9 | 3 | 142 |
| Днів з дощем | 1 | 3 | 4 | 7 | 13 | 19 | 21 | 23 | 22 | 16 | 9 | 3 | 141 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія
Багато будинків міста були зруйновані під час громадянської війни 1990 року.
У 1994 році було вирішено утворити перехідний уряд, який складався з фракцій від всіх ворогуючих угруповань. Однак досягнутий такою працею мир виявився ламким, і вже наступною весною на вулицях міста знову почалася стрілянина. Місто перетворилося в арену для грабежів й убивств, а по переповнених таборах біженців прокотилася епідемія чуми, що забрала із собою тисячі життів.
1996 рік був відзначений черговим вибухом агресії, після чого служби іноземних послів змушені були покинути столицю.
Населення
Чисельність населення міста, станом на 2008 рік, налічує 1 010 970 мешканців[6].
Транспорт
.jpg)
Монровія — єдиний безмитний порт у Західній Африці. Він розташований у штучній бухті в гирлі річки Сент-Пол й оснащений сучасним портовим устаткуванням. Економічний добробут міста відбивається й на його архітектурі. Поруч із халупами виростають високі офісні будинки. Розвинено харчову, нафтохімічну, фармацевтичну, цементну галузі промисловості, рибальство. Місто отримує великий дохід від транзиту товарів у сусідні країни.
У 4 км. від від Монровії знаходиться Аеропорт Спріґс-Пейн, а в 60 км — Міжнародний аеропорт Робертса[7].
Забруднення
Забруднення становить значну проблему в Монровії.[8] Купи домашнього і промислового сміття в Монровії зростають і їх не завжди збирають санітарні компанії, яким за це платить Світовий Банк.[8]
Повені створюють додаткові проблеми приносячи відходи з боліт, що часто межують з житловими зонами.[8]
Станом на 2009, лише кожен третій в Монровії мав доступ до чистого туалету.[9] Ті в кого такого доступу нема справляли потреби у вузьких проходах між їхніми будинками, на пляжах або в пластикові пакети, які вони викидали на сміттєви купи або в море.[9]
Музеї та пам'ятки
- Африканський музей при Каттінґтонському коледжі.
- Капітолій.
- Катедральний собор Монровії.
- Національний музей Ліберія.
- Ринок району Вотерсайд.
Див. також
.jpg)
Література
- Johann Büttikofer (2013). Monrovia. У Henk Dop; Phillip Robinson (ред.). Travel Sketches from Liberia: Johann Büttikofer's 19th Century Rainforest Explorations in West Africa. Brill. с. 35—54. ISBN 978-90-04-23630-1. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 25 червня 2022.(англ.)
- Merran Fraenkel (1964). Tribe and Class in Monrovia. London. OCLC 3061240.(англ.)
- Paul Tiyambe Zeleza; Dickson Eyoh, ред. (2003). Monrovia, Liberia. Encyclopedia of Twentieth-Century African History. Routledge. ISBN 0415234794. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 25 червня 2022.(англ.)
- Kevin Shillington, ред. (2005). Monrovia. Encyclopedia of African History. Fitzroy Dearborn. ISBN 978-1-57958-245-6.(англ.)
- Danny Hoffman (2007). City as Barracks: Freetown, Monrovia, and the Organization of Violence in Postcolonial African Cities. с. 400—428. doi:10.1525/can.2007.22.3.400.
{{cite book}}: Проігноровано|journal=(довідка)(англ.) - Urcun Aude та ін. (2010). Gouvernance 'non souveraine' et régulation des services de l'eau à Monrovia (Liberia). № 203. с. 159. doi:10.3917/rtm.203.0159 — через Cairn.info.
{{cite book}}: Проігноровано|journal=(довідка)(фр.) - Kwame Anthony Appiah; Henry Louis Gates, ред. (2010). Monrovia. Encyclopedia of Africa. Oxford University Press. ISBN 9780195337709.(англ.)
Примітки
Джерела
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Посилання
- Офіційний сайт [Архівовано 25 червня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
 | Це незавершена стаття з географії Ліберії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
