Лютий
Лю́тий, заст. лю́тень[1][2][3][4][5] — другий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[6]. Єдиний місяць, що налічує 28 днів у звичайні роки і 29 днів у високосні.
← лютий → | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | |||
5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
26 | 27 | 28 | 29 | |||
2024 рік |
Назва
На позначення другого місяця року слово «лютий» (у написаннях: люты[a], лютыи[b], лютый[c]) трапляється в руських стародруках з XVI століття[10]. Назва походить од прасл. *ljutъjь «суворий, холодний; злий, жорстокий»[11], що зумовлено характерними для цього періоду морозами та завірюхами. В давніші часи цим словом іменували січень[12]. Співзвучні назви побутують у білоруській (люты) і польській (luty) мовах, а також у деяких діалектах словацької мови (luteň)[13][14].
У давньокиївських письмових пам'ятках трапляється давньоруське наймення лютого — «січень» (у написаннях: сѣчьнъ[d], сѣченъ, сѣ(ч)[e], сѣчень[f]). Назва пов'язана з підсічним землеробством, бо в цей час рубали дерева для наступного викорчовування та сівби[18]. Так само вживалася латинська назва февруаръ[17], що пізніше засвідчена і в староукраїнських джерелах, у написаннях: фебруарїй, фебруарїє[9].
Протягом тривалого часу місяць мав назву лютень, яку фіксують словники XIX — початку XX ст. паралельно з назвою «лютий»[5]. У вжитку були й інші народні назви: бокогрі́й, снігові́й, скаже́ний[19], кази́брід, казьо́[20], казидоро́га, сні́жень, кру́тень, зимобо́р, криводоріг, ме́жень (межа між зимою і весною)[12], а також: па́лютий, січе́нько, січне́нко / сішне́нко, січни́к,[21] сі́чень дру́гий[22]. Хорватська назва veljača пов'язана зі збільшенням світлового дня в цей період: дні стають більшими (хорв. velji). У болгарських діалектах лютий іменується малък сечко (заст. малък сечен)[23], тобто «малий січень»: на протилежність «великому січню» (голям сечко), що має 31 день. Чеська назва únor пов'язана з тим, що в цей час при таненні льоду крижини занурюються (чеськ. se ponořují) у воду[24].
У більшості мов світу назви лютого походять від лат. Februarius: словац. február, словен. februar, серб. фебруар/februar, болг. февруари, рос. февраль, англ. February. Латинська назва пов'язана з обрядами очищення (Februa), що припадали на Луперкалії (15 лютого). Фебрій — одне з культових наймень Плутона[25].
Кліматична характеристика в Україні
У лютому здійснюється перехід середньої добової температури повітря через мінус 5 °C в бік її підвищення на більшій частині території України, за винятком північного сходу, де цей перехід завершується в першій декаді березня. Середня місячна температура лютого складає мінус 0—5 °C, на Лівобережжі та в Карпатах — мінус 6—7 °C, у Криму — 0—4 °C.
Абсолютний мінімум температури становить мінус 23—39 °C, на Південному узбережжі Криму — мінус 15—18 °C; абсолютний максимум — 12—21 °C, у Криму, на півдні Одещини та Вінниччини — до 24 °C, на високогір'ї Карпат — 8—10 °C.
Середня місячна кількість опадів складає 26—46 мм, у горах та на Південному узбережжі Криму, на Закарпатті та в Карпатах — переважно 47—125 мм.
Найбільша висота снігового покриву (до 5—20 см), як правило, спостерігається у другій і третій декадах місяця, на Сумщині та в гірських районах — до 35 см; у південних областях сніговий покрив нестійкий.
Днів з хуртовинами в середньому буває 1—8, у Карпатах до 10. Ожеледь найчастіше буває у східних областях та в Приазов'ї[26].
Історичний мінімум температури (мінус 39,0 °C) зафіксовано 1893 р. в м. Луганськ, на Південному березі Криму — мінус 22,0 °C у 1929 р. (Севастополь). Історичний максимум температури (24,4 °C) спостерігався в 1958 р. у м. Роздольне. Середня місячна кількість опадів становить 30—38 мм, на Закарпатті — до 53 мм.
Свята і пам'ятні дні
Релігія
Християнство
- Місяць Святої Родини.
Офіційні в Україні
Інші
- 2 лютого
- Стрітення Господнє (за григоріанським і новоюліанським календарями)
- 14 лютого
- 15 лютого
- 22 лютого
- Міжнародний день підтримки жертв злочинів[28]
Офіційні в Америці
Див. також
У Вікісловнику є сторінка лютий. |