Лютий

другий місяць року в григоріанському та юліанському календарях

Лю́тий, заст. лю́тень[1][2][3][4][5] — другий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[6]. Єдиний місяць, що налічує 28 днів у звичайні роки і 29 днів у високосні.

лютий
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
26272829   
2024 рік
Мініатюра Лютий з «Розкішного часослова герцога Беррійського».
Лютий. Картина О. М. Кремера.
Ранкова заметіль на Костричі

Назва

На позначення другого місяця року слово «лютий» (у написаннях: люты[a], лютыи[b], лютый[c]) трапляється в руських стародруках з XVI століття[10]. Назва походить од прасл. *ljutъjь «суворий, холодний; злий, жорстокий»[11], що зумовлено характерними для цього періоду морозами та завірюхами. В давніші часи цим словом іменували січень[12]. Співзвучні назви побутують у білоруській (люты) і польській (luty) мовах, а також у деяких діалектах словацької мови (luteň)[13][14].

У давньокиївських письмових пам'ятках трапляється давньоруське наймення лютого — «січень» (у написаннях: сѣчьнъ[d], сѣченъ, сѣ(ч)[e], сѣчень[f]). Назва пов'язана з підсічним землеробством, бо в цей час рубали дерева для наступного викорчовування та сівби[18]. Так само вживалася латинська назва февруаръ[17], що пізніше засвідчена і в староукраїнських джерелах, у написаннях: фебруарїй, фебруарїє[9].

Протягом тривалого часу місяць мав назву лютень, яку фіксують словники XIX — початку XX ст. паралельно з назвою «лютий»[5]. У вжитку були й інші народні назви: бокогрі́й, снігові́й, скаже́ний[19], кази́брід, казьо́[20], казидоро́га, сні́жень, кру́тень, зимобо́р, криводоріг, ме́жень (межа між зимою і весною)[12], а також: па́лютий, січе́нько, січне́нко / сішне́нко, січни́к,[21] сі́чень дру́гий[22]. Хорватська назва veljača пов'язана зі збільшенням світлового дня в цей період: дні стають більшими (хорв. velji). У болгарських діалектах лютий іменується малък сечко (заст. малък сечен)[23], тобто «малий січень»: на протилежність «великому січню» (голям сечко), що має 31 день. Чеська назва únor пов'язана з тим, що в цей час при таненні льоду крижини занурюються (чеськ. se ponořují) у воду[24].

У більшості мов світу назви лютого походять від лат. Februarius: словац. február, словен. februar, серб. фебруар/februar, болг. февруари, рос. февраль, англ. February. Латинська назва пов'язана з обрядами очищення (Februa), що припадали на Луперкалії (15 лютого). Фебрій — одне з культових наймень Плутона[25].

Кліматична характеристика в Україні

У лютому здійснюється перехід середньої добової температури повітря через мінус 5 °C в бік її підвищення на більшій частині території України, за винятком північного сходу, де цей перехід завершується в першій декаді березня. Середня місячна температура лютого складає мінус 0—5 °C, на Лівобережжі та в Карпатах — мінус 6—7 °C, у Криму — 0—4 °C.

Абсолютний мінімум температури становить мінус 23—39 °C, на Південному узбережжі Криму — мінус 15—18 °C; абсолютний максимум — 12—21 °C, у Криму, на півдні Одещини та Вінниччини — до 24 °C, на високогір'ї Карпат — 8—10 °C.

Середня місячна кількість опадів складає 26—46 мм, у горах та на Південному узбережжі Криму, на Закарпатті та в Карпатах — переважно 47—125 мм.

Найбільша висота снігового покриву (до 5—20 см), як правило, спостерігається у другій і третій декадах місяця, на Сумщині та в гірських районах — до 35 см; у південних областях сніговий покрив нестійкий.

Днів з хуртовинами в середньому буває 1—8, у Карпатах до 10. Ожеледь найчастіше буває у східних областях та в Приазов'ї[26].

Історичний мінімум температури (мінус 39,0 °C) зафіксовано 1893 р. в м. Луганськ, на Південному березі Криму — мінус 22,0 °C у 1929 р. (Севастополь). Історичний максимум температури (24,4 °C) спостерігався в 1958 р. у м. Роздольне. Середня місячна кількість опадів становить 30—38 мм, на Закарпатті — до 53 мм.

Свята і пам'ятні дні

Релігія

Християнство

Офіційні в Україні

Інші

Офіційні в Америці

Див. також

Коментарі

Примітки