Нанометр

Назва поєднує префікс одиниць вимірювання «нано-» (від дав.-гр. νάνος, дав.-гр. nanos, «карлик») з основною назвою одиниці вимірювання «метр» (від грец. μέτρον, грец. metrοn, «одиниця вимірювання»).

Нанометр використовується зазвичай в атомній фізиці. Він дорівнює 10 Ǻ, тобто приблизно у 20 разів перевищує радіус Бора. Оскільки типові значення періодів кристалічної ґратки твердих тіл дорівнюють від 0,3 нм до 0,5 нм, тонка плівка товщиною в 1 нм відповідає 2-3 періодам ґратки або 4-5 моношарам атомів.

Традиційно в атомній фізиці використовувався ангстрем, однак за сучасною тенденцією дедалі частіше віддалі вимірюють у нанометрах або пікометрах.

З кінця 1980-х років довжина виражена у нанометрах використовується для опису покоління у промисловості виробництва напівпровідників.

Приклади вимірювання

• 1 нм — приблизний діаметр молекули сахарози^[1].
• 1.1 нм — діаметр одношарової вуглецевої нанотрубки^[2].
• 2 нм — діаметр спіралі ДНК.
• 2.5 нм — товщина оксидної плівки у каналі найменшого (станом на січень 2007 року) польового транзистора у мікропроцесорі.
• 6—10 нм — товщина клітинної мембрани.
• 7 нм — мінімальний розмір у технологіях виробництва напівпровідників для массового ринку станом на 2018 рік.
• 6 нм — мінімальний розмір у технологіях виробництва напівпровідників, освоєний у 2019 р. компанією TSMC у ризиковому виробництві.
• 0.01–10 нм — довжини хвиль рентгенівського випромінювання.

Нанонаука вивчає фізичні, фізико-хімічні, біологічні, фармакологічні, токсикологічні властивості наночастинок розміром до 100 нм.

• Префікси SI
• Міжнародна система одиниць (SI)
• Порядки величин (довжина)
• Нанотехнології