Нульовий меридіан
Нульовий меридіан — меридіан, довгота якого дорівнює нулю градусів.
Вибір нульового меридіану не має якогось фізичного сенсу (на відміну, наприклад, від екватора) і є предметом домовленості між географами[1]. Із 1884 року нульовим меридіаном Землі прийнято вважати Гринвіцький меридіан. Історично географи різних країн обирали різні меридіани, від яких вели відлік. Нижче наведено список найвідоміших нульових меридіанів в історії географії.
Список нульових меридіанів
Розташування | Довгота GPS | Назва | Примітки |
---|---|---|---|
Берингова протока | 168°30' з. д. | — | 1884 року місцем розташування нульового меридіана була запропонована Берингова протока. Пропозицію висловив географ П'єр Жуль Сезар Жансен[2] |
Вашингтон, США | 77°03'56.07" з. д. (1897) 77°04'02.24" з. д. (NAD 27) 77°04'01.16" з. д. (NAD 83) | Меридіан нової Військово-морської обсерваторії США | |
Вашингтон, США | 77°02'48.0" з. д. 77°03'02.3" 77°03'06.119" з. д. 77°03'06.276" з. д. | Меридіан старої Військово-морської обсерваторії США | |
Вашингтон, США | 77°02'11.56258" з. д. (NAD 83) 77°02'11.55880" з. д. (NAD 83) 77°02'11.57375" з. д. (NAD 83) | Меридіан Білого дому | |
Вашингтон, США | 77°00'32.6" з. д. (NAD 83) | Меридіан Капітолію | |
Філадельфія, США | 75° 10' 12" з. д. | [3][4] | |
Ріо-де-Жанейро, Бразилія | 43° 10' 19" з. д. | — | Згідно з Атласом Бразилії 1909 року[5] |
Острови блаженних | ~ 25° 40' 32" з. д. | — | Використовувався до Середньовіччя. Запропоновано 1884 року як нульовий П'єром Жансеном[2] |
Острів Ієрро (Ферро) | 18° 03' з. д. (раніше) 17° 39' 46" | Меридіан Ферро | Використовувався Птолемеєм в «Geographia». Перевизначений на 17° 39' 46" з. д., щоб опинитися рівно за 20° від Парижа |
Лісабон | 9° 07' 54.862" з. д. | Португальський нульовий меридіан[6] | |
Мадрид | 3° 41' 16.58" з. д. | Іспанський нульовий меридіан[6] | |
Гринвіч | 0° 00' 05.3101" з. д. | Гринвіцький меридіан | Меридіан Ейрі[7] |
Гринвіч | 0° 00' 05.33" з. д. | United Kingdom Ordnance Survey Zero Meridian | Меридіан Бредлі[7] |
Гринвіч | 0° 00' 00.00" з. д. | Опорний меридіан | Точка відліку довготи Міжнародною службою обертання Землі |
Париж | 2° 20' 14.025" в. д. | Паризький меридіан | |
Брюссель | 4° 22' 4.71" в. д. | Бельгійський нульовий меридіан[6] | |
Антверпен | 4° 24' сх. д. | Антверпенський меридіан | Використовувався Меркатором |
Амстердам | 4° 53' сх. д. | Проходить через Вестеркерк; використовувався для визначення часу в Нідерландах з 1909 по 1937 роки[8] | |
Берн | 7° 26' 22.5" в. д. | ||
Піза | 10° 24' сх. д. | [3] | |
Осло | 10° 43' 22.5" в. д. | [3][4] | |
Флоренція | 11°15' сх. д. | Флорентійський меридіан | Антипод меридіана, що проходить через Берингову протоку |
Рим | 12° 27' 08.4" в. д. | Меридіан Монте-Маріо | Використовувався в датумі Roma 40[9] |
Копенгаген | 12° 34' 32.25" в. д. | Проходить через Круглу вежу[10] | |
Неаполь | 14° 15' сх. д. | Згадувався на Міжнародній меридіанній конференції[2] | |
Стокгольм | 18° 03' 29.8" в. д. | Проходить через Стокгольмську обсерваторію[6] | |
Варшава | 21° 00' 42" в. д. | Варшавський меридіан | Польський нульовий меридіан[6] |
Орадя | 21° 55' 16" в. д. | [11] | |
Олександрія | 29° 53' сх. д. | Використовувався Птолемеєм в «Альмагесті». | |
Санкт-Петербург | 30° 19' 42.09" в. д. | Пулковський меридіан | Проходить через Пулковську обсерваторію |
Піраміда Хеопса | 31° 08' 03.69" сх. д. | Пропонувався на Міжнародній меридіанній конференції[2][12] | |
Єрусалим | 35° 13' 47.1" сх. д. | Проходить через малий купол Храму Гробу Господнього[4] | |
Мекка | 39° 49' 34" сх. д.[13] | Точка відліку довготи, що використовувалася в арабському світі | |
Удджайн | 75° 47' сх. д. | IV століття використовувався в Індії[14] | |
Кіото | 136° 14' сх. д. | Використовувався на японських мапах з 1779 до 1871 року | |
— | ~ 180 | Антипод Гринвіцького меридіана. Пропонувався на Міжнародній меридіанній конференції Сендфордом Флемінгом[2] |
Міжнародна меридіанна конференція
У жовтні 1884 року в Вашингтоні, США, відбулася Міжнародна меридіанна конференція, участь в якій взяли 41 делегат від 25 країн світу. Вони вибрали як нульовий Гринвіцький меридіан[15].
Гринвіцький меридіан вперше був обраний як нульовий 1851 року. Він проходить через вісь меридіанного кола Гринвіцької обсерваторії[16][17][18].
Див. також
Примітки
Література
- Burgess, Ebenezer (c. 2013) [1860], Translation of the Surya-Siddhanta, Journal of the American Oriental Society (e book), т. 6, Google, с. 185
{{citation}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|інше=
(довідка)
- Dolan, Graham (2013a). The Greenwich Meridian before the Airy Transit Circle. The Greenwich Meridian.
- Dolan, Graham (2013b). WGS84 and the Greenwich Meridian. The Greenwich Meridian.
- Hooker, Brian (2006), A multitude of prime meridians, процитовано 13 січня 2013
- Norgate, Jean and Martin (2006), Prime meridian, процитовано 13 січня 2013
- Sobel, Dava; Andrewes, William J. H. (1998), The Illustrated Longitude, Fourth Estate, London