Ніконій

Назва міста походить, можливо, від імені його ойкіста. Розташоване воно було на лівому березі Дністровського лиману, поблизу сучасного села Роксолани.

Засноване переселенцями з Іонії в останній третині 6 століття до н. е.

Ніконій являв собою невеликий поліс, що складався з власне міста і близько десятка лівобережних сільських поселень із землянковою забудовою, які згодом змінювалися будинками звичайного грецького типу. Основу економіки становило землеробство. Довгий час Ніконій перебував в економічній та політичній залежності від Істрії. Підтримував торговельні зв'язки з містами Іонії, Аттики, острівною Грецією, з Істрією, Ольвією.

На 2-у половину 5-4 століть до н. е. припадає розквіт міста, коли, зокрема, зводяться оборонні споруди. Близько 3-ї чверті 4 століття до н. е. Ніконій занепав. В 3-2 століттях до н. е. занепад посилився, а з нашестями галатів та інших варварських племен місто остаточно загинуло. Деякі дослідники пов'язують зруйнування міста з македонським полководцем Зопіріоном, соратником Александра Великого.

В 1-4 ст.ст. н. е. життя в місті відновилося. Розміри міста зросли в порівнянні з попереднім періодом, але цей період майже не досліджений.

Остаточно життя в місті припинилося в добу Великого переселення народів, наприкінці 3 — на початку 4 ст. н. е.

На відміну від Тіри власного монетного карбування не мав. В 6-1 ст.ст. до н. е. основним платіжним засобом на внутрішньому ринку Ніконія були істрійські мідні литі монети, проте можливо, що в 5 столітті до н. е. Ніконій вже випускав власну литу монету із зображенням сови. Збіг датування монет з часом правління скіфського царя Скіла, служать підтвердженням того, що саме ім'я Скіла вказано на монетах Ніконія.

• Н. О. Сон. Ніконій [Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 402. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.

• 
  Поблизу Ніконія
• 
  Руйнування берегової лінії
• 
  На протилежному березі - Тіра
• 
  Діяльність "чорних археологів"
• 
  Діяльність "чорних археологів"
• 
  Діяльність "чорних археологів"

Література

• Ніконій // Ольговський С. Я. Давньогрецькі міста-колонії Північного Причорномор'я: навчальний посібник. — К.: КНУКіМ, 2007 [Архівовано 14 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Никоний и античный мир Северного Причерноморья. — Одесса, 1997.
• Агбунов М.В. Давньогрецький Ніконін [Архівовано 19 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Археологія, 1979, вип. 32
• Бруяко І. В. Северо-Западное Причерноморье в VII–V вв. до н. э. Начало колонизации Нижнего Поднестровья // АМА. Вып. 9. Саратов, 1993. С. 60-79
• Бруяко И. В. Легенды Никония // Газ. «Слово», № 9, 1997.
• П. О. Карышковский. К вопросу о древнем названии Роксоланского городища // Материалы по археологии Северного Причерноморья. — Одесса, 1966. — Вып. 5.
• П. О. Карышковский. Истрия и её соседи на рубеже III–II вв. до н. э. // ВДИ, № 2. — С. 36—55.
• А. Г. Загинайло, П. О. Карышковский. Монеты скифского царя Скила // Нумизматические исследования по истории Юго-Восточной Европы: Сборник научных трудов. — Кишинёв: Штиинца, 1990. — С. 3—15
• Загинайло А. Г. Литые монеты царя Скила // Древнее Причерноморье. — Одесса, 1990. — С. 64-71.
• Секерская Н. М. Античный Никоний и его округа в VI–IV вв. до н. э. — Киев: Наукова думка, 1989.
• Секерская Е. П. К вопросу о производстве костяных орудий в античном Никонии // Древности Причерноморских степей. — К., 1993. — С. 91-94
• Секерская Е. П. Новые археозоологические материалы из Никония // Никоний и античный мир Северного Причерноморья. — Одесса, 1997. — С. 60-64

• Одеський археологічний музей [Архівовано 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (Україна, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 4)
• Одеський музей нумімізматики. Ніконій [Архівовано 2 травня 2010 у Wayback Machine.]
• Городище Ніконій. [Архівовано 14 квітня 2014 у Wayback Machine.]