Пандемія

Є кілька епідемій, котрі згадуються насамперед з погляду розголосу, кількості загиблих, економічних збитків, деякі дотягують до рівня пандемії, а саме:

• Афінська моровиця 430 р. до н. е.. Невідома хвороба вбила чверть афінського війська і чверть населення міста протягом чотирьох років. Це захворювання послабило домінування Афін, але його вірулентність завадила широкому поширенню. Точна причина захворювання достеменно невідома протягом багатьох років. Можливо це був черевний тиф^[5], хоча стосовно цього до цих пір існують багато сумнівів.

• Чума Антоніна, 165—180. Можливо, це була натуральна віспа, перенесена до італійського півострова солдатами, що поверталися з країн Близького Сходу. Вона вбила чверть інфікованих — число жертв сягнуло близько п'яти мільйонів.^[6]

• Чума Кипріяна — пандемія невідомої хвороби, яка прокотилася Римською імперією у 249—262 роках. У розпал її, як стверджується, в Римі помирало 5 000 людей щодня.

• Чума Юстиніана, з 541 до 750, була першим зареєстрованим спалахом чуми. Вона можливо зародилася в Єгипті і досягла Константинополя навесні наступного року, вбиваючи (за записами візантійського літописця Прокопія Кесарійського) 10000 людей у день у самому розпалі, і, можливо, 40 % жителів міста. Чума знищила від чверті до половини людського населення відомого світу.^[7][8]. Це викликало скорочення населення Європи на 50 % між 550 і 700 роками^[9]

• Чорна смерть, криза XIV-го століття. Загальне число смертей у всьому світі оцінюється в 75 млн.^[10] Через вісімсот років після останнього спалаху чума повернулася в Європу. Почавшися в Азії, хвороба досягла Середземномор'я і Західної Європи в 1348 році (можливо, з італійськими купцями, що тікали від бойових дій в Криму), і вбила від 20 до 30 мільйонів європейців за шість років;^[11] третину від загальної чисельності населення,^[12] і до половини, в більш постраждалих містах^[13]

Це була перша із низки європейських епідемій чуми, які виникали час від часу аж до XVIII-го століття^[14] Протягом цього періоду, відбулося більше 100 епідемій чуми по всій Європі.^[15] В Англії, наприклад, епідемія тривала як дво-п'ятирічний цикл з 1361 по 1480 роки.^[16] До 1370 року, населення Англії скоротилося вдвічі.^[17] Велика Лондонська чума в 1665—1666 роках була останнім великим спалахом чуми в Англії. Від хвороби загинуло близько 100000 людей — тобто 20 % населення Лондона.^[18]

• Пандемія грипу 1510 року — одна з перших описаних грипозних пандемій.

• Пандемія грипу 1557 року, при якій грип вперше поширився Азією, Європою, Африкою та Америкою.

• Третя пандемія чуми в Китаї розпочалася в середині XIX-го століття, поширюючись усіма населеними континентами — загинуло 10 мільйонів людей в одній тільки Індії^[19] Під час цієї пандемії, у Сполучених Штатах виявлено перший випадок чуми в 1900 році у Сан-Франциско.^[20] Сьогодні окремі випадки чуми, як і раніше, інколи виявляють у західній частині США.^[21]

Великою проблемою людства починаючи з початку XIX століття стала холера, яка спричинила з того часу 7 пандемій, остання з яких не завершилась починаючи з 1961 року.

Зустрічі європейців з населенням різних територій світу часто призводять до розвитку тяжких епідемій. Хвороби вбили більшу частину корінного населення Канарських островів у XVI столітті (Гуанчі). Половина корінного населення Гаїті в 1518 році вмерла від натуральної віспи. Вона також розорила Мексику в 1520-і роки, убивши 150 000 у Теночтітлані, в тому числі імператора, і Перу в 1530 році, допомагаючи європейським завойовникам^[22]. Від кору загинуло ще два мільйони мексиканських індіанців у XVII столітті. У 1618—1619 роках, натуральна віспа знищила 90 % корінних американців Массачусетса.^[23] У 1770-х роках від натуральної віспи загинуло щонайменше 30 % тихоокеанських корінних американців.^[24] Епідемії натуральної віспи в 1780—1782 та 1837—1838 роках принесли руйнування і різку депопуляцію серед рівнинних індіанців.^[25] Деякі науковці вважають, що смерть до 95 % американських індіанців у Новому світі спричинили такі захворювання Старого Світу, як натуральна віспа, кір, грип тощо.^[26] Упродовж століть, у європейців виробився імунітет високого ступеню захисту від цих захворювань, у той час як корінні народи не мали такого імунітету.^[27]

Упродовж XII—XIX століть у світі виникали численні пандемії грипу. У 1918 році під час першої світової війни виникла найбільша за кількістю смертей пандемія іспанського грипу, яка упродовж 18 місяців забрала життя, за різними даними, від 50 до 100 млн людей у світі.

Пандемії в історії людства

Коментарі

• Пандемії чуми
• Чума Юстиніана
• Чорна смерть
• Чума
• Холера
• Грип
• Фактори ризику для цивілізації, людей і планети Земля
• Глобальна катастрофа
• Епідемія
• Біотероризм
• Біологічна зброя
• Твіндемія