Пол Ромер
Пол Майкл Ромер (англ. Paul Michael Romer; нар. 7 листопада 1955, Денвер, Колорадо) — американський економіст. Лауреат премії Ректенвальда 2002 року та Нобелівської премії з економіки 2018 року спільно з Вільямом Нордгаузом[4]. З 2016 року — Шеф-економіст Світового банку.
| Пол Ромер | |
|---|---|
| англ. Paul Michael Romer | |
.jpg) | |
| Народився | 6 листопада 1955[1] (68 років) Денвер, США |
| Країна |  США |
| Діяльність | економіст, математик |
| Alma mater | Чиказький університет (1983) Академія Філіпса в Ексетері |
| Галузь | економіка |
| Заклад | Нью-Йоркський університет Університет Каліфорнії (Берклі) Стенфордський університет Чиказький університет Рочестерський університет |
| Посада | Шеф-економіст Світового банку |
| Науковий керівник | Роберт Емерсон Лукас і Хосе Шейнкманd |
| Аспіранти, докторанти | Sergio Rebelod Luis Rivera-Batizd Laura Veldkampd[2] Danyang Xied[2] Renato da Fonsecad[2] Monica Hargravesd[2] |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук Економетричне товариство[3] |
| Батько | Рой Ромерd |
| У шлюбі з | Caroline Weberd |
| Нагороди | |
| Особ. сторінка | paulromer.net |
 Пол Ромер у Вікісховищі | |
Син колишнього губернатора штату Колорадо Роя Ромера. Бакалавр математики (1977) та доктор філософії (1983) у галузі економіки Чиказького університету.
Професор Стенфордського університету, потім Нью-Йоркського університету.
Основні твори
- «Нові товари, старі теорії і витрати добробуту торговельних обмежень» (New Goods, Old Theory, and the Welfare Costs of Trade Restrictions, 1994);
- «Наука, економічне зростання та громадська політика» (Science, Economic Growth and Public Policy, 1996).
Нова теорія економічного зростання
Пол Ромер поряд з Робертом Лукасом є основоположником нової теорії економічного зростання, відомої як модель «Лукаса-Ромера». Відповідно до цієї моделі основним фактором економічного зростання є зростання капіталовкладень у НДДКР та інвестиції у людський капітал. Один з висновків моделей Ромера та Лукаса полягає у тому, що економіка, що володіє ресурсами людського капіталу та розвиненою наукою, має у довгостроковій перспективі кращі шанси зростання, ніж економіка, позбавлена цих переваг.
Примітки
Посилання
| | Це незавершена стаття про особу США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
