Вибори Президента України 2014

Порядок виборів Президента України визначається відповідними статтями чинної Конституції України,^[5] а також Законом України «Про вибори Президента України».^[6]

Стаття 103. Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.

Стаття 104. Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.

Відповідно до Конституції України, чергові вибори Президента України мали відбутися 29 березня 2015 року^[7].

21 лютого 2014 року, після трьох місяців акцій протесту, владою та опозицією за посередництвом іноземних політиків було підписано угоду про врегулювання політичної кризи. Одним з пунктів цієї угоди було проведення дострокових виборів одразу після прийняття нової Конституції України, але не пізніше грудня 2014 року^[8][9].

22 лютого, після втечі Віктора Януковича з Києва у невідомому напрямку, Верховна Рада постановила, що президент України у неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення конституційних повноважень та є таким, що не виконує своїх обов'язків, і призначила позачергові вибори президента на 25 травня 2014 року^[10]. Другий тур виборів, у разі необрання президента у першому турі, мав відбутися 15 червня^[11].

25 лютого 2014 року — офіційний початок виборчої кампанії^[12]. На проведення виборів Верховна Рада виділила 1 млрд 965 млн грн^[13].

Передвиборча кампанія

З початком виборчої кампанії за даними соціологічних опитувань фаворитами виборів вважалися Петро Порошенко, Віталій Кличко та Юлія Тимошенко^[14]. Проте 29 березня Віталій Кличко оголосив про своє рішення не брати участі у президентських виборах, мотивувавши доцільністю висунення єдиного кандидату від демократичних сил, і припустивши, що найвищу підтримку серед таких кандидатів має Петро Порошенко^[15].

Напередодні виборів Савік Шустер пропонував організувати дебати між двома найрейтинговішими кандидатами — Ю. Тимошенко та П. Порошенком у програмі «Шустер LIVE», проте Порошенко уникнув участі в дебатах^[16]. Пізніше Порошенко пояснив свій вчинок в інтерв'ю Катерині Осадчій у програмі «Світське життя»: «Я не беру участь в комерційних проплачених шоу, а в усіх дебатах я обов'язково брав і буду брати участь. Не треба їх проплачувати, і не треба їх так організовувати. Я не хочу зараз влаштовувати собачі бої в умовах, коли Україна на війні… Але коли країна воює, політикам не варто влаштовувати собачі бої. Політикам треба триматися разом».^[17]

Проблеми при підготовці виборів

Через анексію Криму та Севастополя Росією проведення виборів на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя виявилося неможливим. Однак, близько 6 тисяч кримчан мали можливість проголосувати в інших регіонах України^[18].

За словами так званого голови ЦВК терористичної організації^[19] Донецька народна республіка Романа Лягіна, вибори Президента України у Донецькій області не відбудуться^[20]. Також у Луганській області озброєними прихильниками самопроголошеної Луганської народної республіки були здійснені напади на окружні виборчі комісії (ОВК № 108 у м. Краснодон)^[21][22][23].

Станом на переддень виборів повідомлялося про 17 окружних комісій, що не змогли розпочати свою роботу^[24].

За повідомленням голови Центральної виборчої комісії Михайла Охендовського, переважна більшість виборчих дільниць в Україні на позачергових виборах 25 травня відкрилися вчасно. Лише на Донбасі не відкрилися більше половини дільниць, у Луганській області вибори проходили у 2 округах із 12, у Донецькій — в 7 з 22^[25]. У Луганській області в голосуванні взяли участь мешканці 4 районів Біловодсько ОВК № 114, 6 районів Сватівської ОВК № 115; через побоювання нападів сепаратистів жодної виборчої дільниці не було відкрито на території Слов'яносербського та Станично-Луганського районів^[26].

Виконувач обов'язків Президента України Олександр Турчинов заявив, що у Донецькій області може запрацювати восьма окружна виборча комісія^[27]. Заступник голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна повідомила, що станом на 14.30 ОВК було відкрито, однак вона не повідомила, на якому саме окрузі розпочалося голосування^[28].

У Донецьку, Луганську та Слов'янську голосування не відбувалося, оскільки на виборчі дільниці цих міст виборчі бюлетені не було доставлено^[29]. В індустріальному технікумі Донецька по вул. Челюскінців, 159 виборча дільниця була відкрита 10 хвилин, однак була вимушена зачинитися під тиском 17 озброєних чоловік^[30]. У Докучаєвську сепаратисти захопили усі виборчі дільниці^[26].

Повідомлялося, що станом на 8:45 у Донецькій області було відкрито 308 виборчих дільниць з 2430, о 9:30 — 426 виборчих дільниць^[31]; станом на 11:30 кількість виборчих дільниць на Донеччині збільшилась до 514^[32]. Станом на 15:00 голосування у Донецькій області відбувалося на 528 виборчих дільницях^[33].

Близько 16 години сепаратисти захопили 4 виборчі дільниці у Новоайдарі^[34], в результаті чого між силовиками та сепаратистами спалахнув бій^[35]. В результаті було ліквідовано 2 бойовика та 14 затримано^[36].

Керівництво терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР» завчасно оголосили про недопущення виборів президента України на підконтрольних їм територіях. В результаті у Луганській області вибори проходили лише у 2 округах із 12, у Донецькій — в 7 з 22^[25].

Явка виборців

Станом на 11 годину явка виборців по Україні становила 17,6 %, найвища — у Київській (23,3 %) та Кіровоградській (22,1 %) областях, найнижча — у Донецькій (5,2 %) та Луганській (8,9 %).

Станом на 15 годину явка становила 40,4 %, найвища — у Волинській та Рівненській областях (понад 50 %), найнижча — у Донецькій (10,8 %) та Луганській (17,1 %) областях.

Станом на 20 годину явка становила 59,5 %, найвища — у Львівській (78,2 %) та Тернопільській областях (76,6 %) областях, найнижча — у Донецькій (15,1 %) та Луганській (38,9 %) областях^[37].

Зареєстровані

Подання кандидатами документів на реєстрацію почалося 25 лютого і тривало до 30 березня 2014 року. Реєстрація кандидатів тривала до 4 квітня 2014 року^[40].

Протягом травня Зорян Шкіряк (10 травня)^[41], Петро Симоненко (16 травня)^[42], Олександр Клименко (17 травня)^[43] і Василь Цушко (22 травня)^[44] заявили, що знімають свої кандидатури. Однак ці заяви не мали жодних юридичних наслідків, оскільки, за законом про вибори Президента України, подати заявку на зняття своєї кандидатури можна було до 2 травня включно. Таким чином їхні прізвища присутні в уже надрукованих бюлетенях. Також ЦВК продовжила реєструвати довірених осіб цих кандидатів навіть після заяв про їхнє зняття.

Фото	ПІБ	Суб'єкт висування[45]	Місце роботи, посада, партійність, місце проживання	Дата реєстрації
	Богомолець Ольга Вадимівна Відомості про кандидата	самовисування	ПП «Інститут дерматокосметології доктора Богомолець», головний лікар, лікар-дерматовенеролог, безпартійна, проживає в місті Києві	01.04.2014[цвк 1]
	Бойко Юрій Анатолійович Відомості про кандидата	самовисування	тимчасово не працює, безпартійний, проживає в місті Рубіжному Луганської області	27.03.2014[цвк 2][цвк 3]
	Гриненко Андрій Валерійович Відомості про кандидата	самовисування	фізична особа-підприємець, безпартійний, проживає в місті Харкові	31.03.2014[цвк 4]
	Гриценко Анатолій Степанович Відомості про кандидата	ПП «Громадянська позиція»	народний депутат України, член політичної партії «Громадянська позиція», проживає в місті Києві	01.04.2014[цвк 5]
	Добкін Михайло Маркович Відомості про кандидата	самовисування[46]	тимчасово не працює, член Партії регіонів, проживає в місті Харкові	28.03.2014[цвк 6]
	Клименко Олександр Іванович Відомості про кандидата	Українська народна партія	голова Української народної партії, член Української народної партії, проживає в місті Донецьку	01.04.2014[цвк 7]
	Коновалюк Валерій Ілліч Відомості про кандидата	самовисування	генеральний директор ТОВ «Центр антикризових програм», безпартійний, проживає в місті Києві	30.03.2014[цвк 8]
	Кузьмін Ренат Равелійович Відомості про кандидата	самовисування	адвокат, безпартійний, проживає в місті Києві	17.03.2014[цвк 9]
	Куйбіда Василь Степанович Відомості про кандидата	Народний рух України	професор кафедри державного управління та місцевого самоврядування Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, член політичної партії «Народний рух України», проживає в місті Києві	02.04.2014[цвк 10]
	Ляшко Олег Валерійович Відомості про кандидата	Радикальна партія Олега Ляшка	народний депутат України, член Радикальної Партії Олега Ляшка, проживає в місті Києві	31.03.2014[цвк 11]
	Маломуж Микола Григорович Відомості про кандидата	самовисування	радник голови Служби зовнішньої розвідки України, безпартійний, проживає в місті Києві	31.03.2014[цвк 12]
	Порошенко Петро Олексійович Відомості про кандидата	самовисування	народний депутат України, безпартійний, проживає в місті Києві	31.03.2014[цвк 13]
	Рабінович Вадим Зіновійович Відомості про кандидата	самовисування	Голова Наглядової ради ТОВ «Ньюс Нетворк», безпартійний, проживає в місті Києві	28.03.2014[цвк 14]
	Саранов Володимир Георгійович Відомості про кандидата	самовисування	генеральний директор ТОВ «Інтерагроекспорт», безпартійний, проживає в місті Києві	30.03.2014[цвк 15]
	Симоненко Петро Миколайович Відомості про кандидата	КПУ	народний депутат України, член Комуністичної партії України, проживає в місті Києві	31.03.2014[цвк 16]
	Тимошенко Юлія Володимирівна Відомості про кандидата	ВО «Батьківщина»	Голова політичної партії «Всеукраїнське об'єднання „Батьківщина“», член політичної партії «Всеукраїнське об'єднання „Батьківщина“», проживає в місті Дніпропетровську	31.03.2014[цвк 17]
	Тігіпко Сергій Леонідович Відомості про кандидата	самовисування	народний депутат України, безпартійний, проживає в місті Києві	28.03.2014[цвк 18][цвк 3]
	Тягнибок Олег Ярославович Відомості про кандидата	ВО «Свобода»	народний депутат України, член політичної партії «Всеукраїнське об'єднання „Свобода“», проживає в місті Києві	01.04.2014[цвк 19]
	Цушко Василь Петрович Відомості про кандидата	самовисування	тимчасово не працює, безпартійний, проживає в місті Києві	01.04.2014[цвк 20]
	Шкіряк Зорян Несторович Відомості про кандидата	самовисування	тимчасово не працює, безпартійний, проживає в місті Києві	02.04.2014[цвк 21]
	Ярош Дмитро Анатолійович Відомості про кандидата	самовисування	тимчасово не працює, член політичної партії «Правий сектор», проживає в місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області	01.04.2014[цвк 22]

Зняті кандидатури

До 2 травня включно кандидати могли зняти свої кандидатури. Цим правом скористалося лише двоє кандидатів.

Фото	ПІБ	Суб'єкт висування[45]	Місце роботи, посада, партійність, місце проживання	Дата реєстрації	Дата зняття кандидатури
	Королевська Наталія Юріївна Відомості про кандидата	самовисування	тимчасово не працює, член Партії Наталії Королевської «Україна — Вперед!», проживає в місті Києві	01.04.2014[цвк 23]	02.05.2014
	Царьов Олег Анатолійович Відомості про кандидата	самовисування	народний депутат України, безпартійний, проживає в селі Старих Кодаках Дніпропетровського району Дніпропетровської області	31.03.2014[цвк 24][цвк 25]	02.05.2014

Відмовлено у реєстрації

ЦВК відмовила в реєстрації низці маловідомих кандидатів, які порушили порядок висунення або їхні документи не відповідали нормам законодавства.

Політична підтримка кандидатів

Політичні партії, які підтримали зареєстрованих кандидатів на посаду Президента України на виборах 2014 року:

Перший тур

Соціологічні опитування з лютого 2014

Опитування	Дата проведення опитування	Порошенко б/п[68]	Кличко УДАР	Тимошенко Батьківщина	Тігіпко б/п	Симоненко КПУ	Гриценко ГП	Ляшко РП	Добкін ПР	Богомолець б/п	Тягнибок Свобода	Ярош ПС	Не визначились	Проти всіх	Не братимуть участі у виборах
Дем. ініціативи, Центр Разумкова [Архівовано 3 лютого 2019 у Wayback Machine.][69]	14.05 — 18.05	44,6	‒	8,4	7,0	3,1	7,5	5,4	2,6	1,7	0,7	0,5	15,3		[69]
Соціополіс [неавторитетне джерело]	10.05 — 14.05	28,1	‒	17,9	9,5	2,5	4,9	5,4	2,9	2,5	1,4		11,2		8,7
СОЦІС	08.05 — 13.05	33,9	‒	6,5	5,6	2,3	3,6	3,8	3,2	2,1	1,6	0,7	24,4		11,0
КМІС		34,0	‒	5,7	5,5	2,1	4,2	3,0	3,6	1,3	1,1	0,2	27,1		10,9
Рейтинг		34,1	‒	7,2	6,4	2,3	4,2	5,5	3,7	2,3	1,1	0,9	18,7		13,0
КМІС [Архівовано 19 травня 2014 у Wayback Machine.]	29.04 — 11.05	33,7	‒	5,9	4,1	2,4	4,0	3,3	2,6	2,1	1,1	0,6	25,4		13,0
GFK Ukraine [Архівовано 15 травня 2014 у Wayback Machine.][70]	06.05 — 08.05	40,5	‒	8,8	9,0	2,7	5,6	6,4	3,9	4,3	1,3		10,7		4,7
Рейтинг [Архівовано 11 травня 2014 у Wayback Machine.]	25.04 — 30.04	34,3	‒	11,1	5,7	3,1	3,6	3,4	4,1	1,9	2,2	0,8	13,4		15,0
Центр Разумкова [Архівовано 6 травня 2014 у Wayback Machine.]	25.04 — 29.04	33,3	‒	10,0	4,9	4,1	4,0	3,7	3,4	3,0	1,2	0,7	17,1		11,0
СОЦІС, КМІС, Рейтинг, Ц.Разумкова	09.04 — 16.04	32,9	‒	9,5	5,1	4,0	3,4	3,2	4,2	2,5	1,4	0,7	14,6	9,0	7,7
IFES [неавторитетне джерело]	08.04 — 15.04	35	‒	10	5	2	3	4	3	3			26
Рейтинг [Архівовано 11 квітня 2014 у Wayback Machine.] / Ц.Разумкова	28.03 — 02.04	28,2	‒	13,0	6,1	3,2	3,0	3,7	3,6	3,7	3,0	1,2	14,5	8,4	6,3
Research&Branding Group [Архівовано 12 квітня 2014 у Wayback Machine.]	22.03 — 01.04	24,2	7,8	10,1	6,3	2,9	3,0	3,0	3,3		1,3
IRI / Рейтинг [Архівовано 25 червня 2014 у Wayback Machine.]	14.03 — 26.03	21	10	11	6	3	3		3		3		13	8	14
СОЦІС, КМІС, Рейтинг, Ц.Разумкова	14.03 — 19.03	24,9	8,9	8,2	7,3	3,6	3,2	3,5	4,2		1,7	0,9	14,1	9,7	5,8
GfK Ukraine [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.][69]	04.03 — 18.03	23	11	7	5	4		3	3		1		33	9	5,8
Центр Разумкова [Архівовано 20 березня 2014 у Wayback Machine.]	05.03 — 10.03	26,2	14,8	13,1	9,0	5,5		4,2	2,2		3,1	1,4
УІСД [Архівовано 20 березня 2014 у Wayback Machine.]	01.03 — 06.03	13,7	14,2	15,5	11,4	6,4		3,0			3,7		16,7		15,4
СОЦІС	25.02 — 04.03	21,2	14,6	9,7	7,1	5,0		1,0			2,5	1,6	18,2		11,4
КМІС [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.]	28.02 — 03.03	19,8	12,1	8,4	8,0	5,0		0,7			1,7	-	17,7	17,6	3,2
Президентські вибори, 2010	17.01.2010			25,1	13,1	3,6	1,2				1,4			2,2
Президентські вибори, 2004	31.10.2004					5,0								2,0

Другий тур

Динаміка підтримки основних кандидатів у другому турі (серед тих, хто має намір взяти участь у виборах та вже остаточно визначився).

Національний екзит-пол

У день виборів Консорціум «Національний екзит-пол 2014», до якого входять Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, провели Національний екзит-пол 2014.

Генеральна сукупність екзит-полу — виборці, які проголосували на виборчих дільницях на території України (крім спеціальних дільниць — лікарні, тюрми, військові частини, закордонні дільниці). Вибірка була репрезентативною для України в цілому й для її 4 регіонів (Захід, Центр, Схід, Південь). Результати опитування представлені в загальнонаціональному масштабі та в розрізі чотирьох макрорегіонів:

• кількість виборчих дільниць, де відбулося опитування в рамках Національного екзит-полу — 400;
• обсяг вибірки — близько 17 000 респондентів (залежно від явки);
• середня кількість опитаних на кожній дільниці — приблизно 45.

Оприлюднення результатів Національного екзит-полу-2014:

• 14.00 — прес-конференція, присвячена поточному звітуванню про перебіг процесу опитування респондентів.
• 19.45 — початок прес-конференції.
• 20.01 — оприлюднення на прес-конференції попередніх результатів відразу по закритті виборчих дільниць, на основі даних, що були зібрані за дві години до закінчення голосування і продиктовані телефоном.
• 23.00 — прес-конференція за три години після закриття дільниць з оприлюдненням оновлених даних, зібраних на дільницях, де робота тривала до закриття дільниць (теж продиктованих телефоном)^[71].

Попередні результати національного екзит-полу^[72]:

Остаточні результати національного екзит-полу:^[73][74]

Телевізійний екзит-пол

Всеукраїнський телевізійний екзитпол провела компанія «TNS в Україні» на замовлення чотирьох телеканалів — ICTV, «1+1», ТРК «Україна» та «Інтеру». Загалом планувалося опитати 20 тис. респондентів на 610 виборчих дільницях. До вибірки не потрапив Крим, а також деякі міста на сході України, зокрема, Краматорськ, Слов'янськ та Нікополь. Результати цього опитування були оголошені на зазначених телеканалах о 20.00 25 травня^{[75][76][77][78]}.

Попередні результати телевізійного екзит-полу:^[79]

Екзит-пол «Савік Шустер Студії»

Згідно з даними екзит-полу, проведеного соціологічною службою «Савік Шустер Студії», дострокові вибори президента України відбулися в один тур. За їх результатами кандидати отримали такі результати^[80]:

Результати голосування по Україні після опрацювання 100 % виборчих протоколів. Кількість виборців, які взяли участь у голосуванні по Україні, становить 18 019 504:^[81]

Після половини опрацьованих бюлетенів, найвищий результат Петра Порошенка зафіксований у Львівській (70,2 %), Вінницькій (66,1 %) та Івано-Франківській (64,9 %) областях.

Найвищий результат Юлії Тимошенко — у Чернігівській (22,2 %), Чернівецькій (19,6 %) та Хмельницькій (17,4 %) областях.

Найвищий результат Олега Ляшка — у Чернігівській (18,5 %), Волинській (14,2 %) та Рівненській (13,3 %) областях.

Анатолій Гриценко отримав найбільше у Черкаській (9,7 %), Тернопільській (7,8 %) областях та місті Києві (6,9 %).

Найвища підтримка Сергія Тігіпка була зафіксована у Донецькій (20,4 %), Одеській (18,4 %) та Луганській (17,3 %) областях^[1].

Вибори відбулися у 189 округах, з них у 185 перемагає Порошенко, в одному Добкін, ще по трьох округах дані електронних протоколів відсутні.

↑ Порошенко (54.70 %)		↑ Тимошенко (12.81 %)		↑ Ляшко (8.32 %)
↑ Гриценко (5.48 %)		↑ Тігіпко (5.23 %)		↑ Добкін (3.03 %)
↑ Рабінович (2.25 %)		↑ Богомолець (1.91 %)		↑ Симоненко (1.51 %)
↑ Тягнибок (1.16 %)		↑ Ярош (0.70 %)		↑ Гриненко (0.40 %)
↑ Коновалюк (0.38 %)		↑ Бойко (0.19 %)		↑ Маломуж (0.13 %)
↑ Кузьмін (0.10 %)		↑ Куйбіда (0.06 %)		↑ Клименко (0.05 %)
↑ Цушко (0.05 %)		↑ Саранов (0.03 %)		↑ Шкіряк (0.02 %)

Територіальні виборчі округи

Відповідно до постанови Центральної виборчої комісії від 19 жовтня 2009 року № 159^{[цвк 51]}, на території України утворено 225 виборчих округів для забезпечення проведення виборів Президента України. Окрім цих 225 існує також Закордонний виборчий округ. На основі цього рішення ЦВК сформульований Перелік територіальних виборчих округів (ТВО), що використовуються для проведення позачергових виборів Президента України 25 травня 2014 року^[84].

Громадські організації

Станом на 25 травня про своє бажання проводити спостереження на виборах заявили 10 громадських організацій:^[85]

Міжнародні

Офіційні спостерігачі від іноземних держав, зареєстровані станом на 20 травня:^[86]

Офіційні спостерігачі від міжнародних організацій, зареєстровані станом на 20 травня:^[86]

Зовнішні відеофайли
	1 канал рос.ТВ сделал Яроша лидером выборов Президента Украины (рос.) (відеосюжет 1 каналу Росії). 5 канал, опубліковано 25.05.2014

Перший канал Росії одразу ж після завершення голосування показав відеосюжет, в якому в Україні перемогу у президентських виборах «здобув» кандидат від «Правого сектору» Дмитро Ярош. Про це оголосила ведуча у прямому ефірі, посилаючись на «дані, які з'явилися на сайті ЦВК декілька хвилин тому». На скриншоті з нібито сайту ЦВК України, де не позначено ні кількості оброблених протоколів, ні кількості громадян, котрі проголосували, вказувалось, що Ярош перемагає з 37 % голосів^[87]. Укрінформ з посиланням на джерело в СБУ повідомив, що це зовсім не помилка, а провокація і елемент невдалої спецоперації російських спецслужб в інформаційній війні проти України. СБУ та Держспецзв'язок разом з українськими IT-фахівцями виявили та знешкодили комп'ютерний вірус, котрий мав спрацювати у період підрахунку голосів на сайті ЦВК і показати переможцем виборів Дмитра Яроша з 37 % і еквівалентом 19 млн виборців. Вірус було знешкоджено за 40 хвилин до 20.00 — моменту закінчення голосування та прес-конференцій з ЦВК і оголошень екзит-полів та виходу сюжету ОРТ в ефір, і про це не встигли дізнатися у Москві^[88]. Тримісячна кампанія російських ЗМІ з демонізації особи Яроша як очевидний привід для прямого введення російських військ в Україну були знешкоджені.

Постанови ЦВК

Вибори Президента України 2014 у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Україна»
	Цитати у Вікіцитатах?
	Вибори Президента України 2014 у Вікісховищі?

• Карти результатів виборів по дільницях [Архівовано 27 травня 2014 у Wayback Machine.]
• Закон України «Про вибори Президента України» [Архівовано 1 листопада 2018 у Wayback Machine.]
• Позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року. Методичне забезпечення [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.]
• Календарний план основних організаційних заходів з підготовки проведення позачергових виборів Президента України 25 травня 2014 року [Архівовано 25 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Вебвідображення Інформаційно-аналітичної системи «Вибори Президента України 2014»
• «Переможець отримає велику відповідальність» — Результати аналізу правозахисниками програм кандидатів у Президенти