Програмування

Критерії якості

Яким би не був підхід до створення програмного забезпечення, кінцева програма має задовольняти деяким вимогам. Найчастіше зустрічаються^{[джерело не вказане 4301 день]}:

• Ефективність/Продуктивність: кількість ресурсів системи, що споживає програма (час процесора, розмір пам'яті, зовнішня пам'ять, ширина каналу мережі, і навіть взаємодії з користувачем). Чим менше ресурсів споживається, тим краще;
• Надійність: ймовірність того, що результат роботи програми правильний. Це залежить від коректності алгоритмів та правильності кодування;
• Стійкість: як програма розв'язує проблеми в нестандартних ситуаціях, як-от неправильні дані, недоступність необхідних ресурсів, таких як пам'ять чи локальна мережа, та неправильні дії користувача;
• Зручність: ергономічність програми. Легкість, з якою особа може використовувати програму для своїх цілей;
• Платформонезалежність: діапазон апаратного забезпечення та операційних систем на яких можна компілювати чи інтерпретувати код програми, виконуючи її. Це залежить від відмінностей в програмних ресурсах наданих різними платформами, включаючи ресурси, наявність компіляторів та бібліотек для мови програмування;
• Масштабованість: Простота подальшого супроводження програми, тобто внесення в неї додаткових вдосконалень, що збільшують функціональність чи виправляють помилки. Цей критерій не стосується користувача безпосередньо, але впливає на час, протягом якого програма буде використовуватись.
• Естетичність: Вигляд програми на екрані з погляду підбору кольорів, форм, розмірів графічних елементів і контролів, гармонійності їх взаємного розташування, якість малюнків, вибір шрифтів тексту, а також доречність звукових сигналів і мелодій, рухів вібродвигуна.
• Етичність: Ступінь спрямованості на задоволення справжніх потреб людей, реалізацію кращих і законних бажань користувачів і розробників.

Рівні програмування

Успішне програмування передбачає виконання необхідних дій на таких рівнях^{[джерело?]}:

• Економічний (бізнес-логіка): Формування вимог до програмного продукту з урахуванням привабливості для користувачів, прибутковості для розробника і наявних можливостей розробника. Побудова загального уявлення про функціональність, спрямованість і призначення програмного продукту;
• Структурний (архітектура): Створення переліку і взаємозв'язків потрібних модулів, графічних і звукових елементів, алгоритмів, баз даних, файлів, вибір мови програмування. Результатом цього кроку є повне, детальне й однозначне уявлення про функціонування майбутнього програмного продукту, включно з усіма графічними елементами, подіями і їх обробниками, станами й режимами роботи програми, сценаріями використання ("use cases") і протоколами обміну, а також послідовність дій програміста, яка призводить до реалізації задуманого продукту;
• Детальний/Фізичний (кодування): Реалізація окремих функцій з використанням конструкцій, операторів і бібліотек мови програмування, формування образів екранів в графічних дизайнерах, друкування тексту програми на клавіатурі.

Для кожного програмного проєкту наведену послідовність дій можна виконувати декілька разів, що призводить до «ітеративного покращення» програмного продукту.

Суперкомпіляція

Суперкомпіляція — метод аналізу й перетворення програм на основі наступних дій:^[2][3]

• Робиться спроба «виконати» програму не для конкретних вхідних даних, а «символічно» у «загальному» вигляді, тобто для довільних вхідних даних. Для цього будується «дерево процесів».
• Якщо початкова програма містить цикли та/або рекурсію, то дерево процесів є нескінченним. У цьому випадку робиться спроба згорнути нескінченне дерево у скінченний «граф конфігурацій». Для цього конфігурації порівнюються між собою.
• Побудований скінченний граф конфігурацій перетворюється в «залишкову» програму.

Спеціалізація програм. Нехай ${\displaystyle \Pi }$  — програма, ${\displaystyle C}$  — обмеження на умови експлуатації ${\displaystyle \Pi }$ . Тоді на вхід спеціалізатора подається ${\displaystyle (\Pi ,C)}$ , а задача спеціалізатора — породити залишкову програму ${\displaystyle \Pi ',}$ яка повинна задовільняти наступним умовам

• ${\displaystyle \Pi '\sim \Pi }$ за умов ${\displaystyle C}$ ;
• ${\displaystyle \Pi '}$ отримується з ${\displaystyle \Pi }$ шляхом вилучення непотрібних фрагментів в результаті накладання умов ${\displaystyle C}$ .

Це система позначень яку використовує програміст для опису програми.

Пов'язана з вивченням програмування в загальному контексті інформатики як наукової дисципліни.

• Нейролінгвістичне програмування
• Мова програмування
• Логіка в інформатиці
• Композиційне програмування
• Мова моделювання
• Людино-машинна взаємодія
• Інтерфейс користувача

Спортивне (олімпіадне) програмування

• Google Code Jam
• TopCoder
• Facebook Hacker Cup
• Міжнародна олімпіада з інформатики

• Програмування українською
• Форум з програмування

• Зубенко В. В. Програмування: навчальний посібник (гриф МОН України) / В. В. Зубенко, Л. Л. Омельчук. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2011. — 623 c.
• Логічне і функціональне програмування: навч. посіб. / В. М. Заяць, М. М. Заяць ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів ; Кам'янець-Подільський: Гордукова І. Є., 2016. — 398 с. : рис.
• Нікітченко М. С. Теоретичні основи програмування: навчальний посібник / М.С Нікітченко — Ніжин: Видавництво НДУ імені Миколи Гоголя, 2010. — 121 с.
• Основи програмування: навч. посіб. / Л. І. Козак, І. В. Костюк, С. Л. Стасевич. — Львів: Новий Світ — 2000, 2019. — 326 с.
• Програмування веб-застосувань (фронт-енд та бек-енд): навч. посіб. / Р. А. Мельник ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2018. — 247 с. : рис., табл.

Це незавершена стаття про інформаційні технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.