Про управління імперією
«Про управління імперією» (лат. De Administrando Imperio, оригінальна назва — грец. Πρὸς τὸν ἴδιον υἱὸν Ρωμανόν — «Моєму сину Роману») — історико-географічний трактат Костянтина Багрянородного (Порфірогенета) з описом народностей і сусідів Візантійської імперії, написаний між 948 і 952 роками в настанову спадкоємцю Костянтина — Роману II. Цінне джерело з історії українців, росіян, вірмен, грузинів, печенігів, угорців (названі в тексті «турками»), хозарів і ряду інших народів.
| Про управління імперією | ||||
|---|---|---|---|---|
| грец. Πρὸς τὸν ἴδιον υἱὸν Ρωμανόν лат. De Administrando Imperio[1] дав.-гр. περὶ ἐϑνῶν[2][3][[d:Q463903#P1476[LANGUAGE!:UK]|[…]]] | ||||
| Жанр | есей | |||
| Автор | Костянтин VII Багрянородний | |||
| Мова | грецька мова | |||
| Написано | 948—952 | |||
| Опубліковано | 950[5] | |||
Трактат
Трактат написаний у довірчій манері, він не призначався для публікації і залишився невідомий сучасникам. Текст зберігся в трьох рукописах, дві з яких знаходяться в Парижі, а третя — у Ватиканській апостольській бібліотеці.
Відомості про київські землі, які приводить Костянтин, очевидно, почерпнуті з розповіді купця-варяга, що подорожував Дніпром. Багато з цих відомостей унікальні: наводиться інша назва Києва — Самбат, повідомляється про князювання юного Святослава Ігоревича в Новгороді, дається опис полюддя. В трактаті «Про управління імперією» Костянтин Багрянородний вперше згадує Витичів, як могутній порт на Дніпрі поблизу Києва.
У 9-у розділі трактату сказано, що частина купецької флотилії[6] до Константинополя приходила «з Немогарда» (Nεμογαρδάς), в якому сидів Сфендослав, син Інгора, архонта Русі[7]".[8]
Трактат — єдине західне джерело, де окремо описуються народ русь та їхні пактиоти (данники) — східні племена слов'ян.
Зміст
Трактат складається з 53 розділів. Перші 8 розділів (а також розділ 37) присвячені опису союзників Візантії пачинакитів (печенігів) і сусідніх з ними народів : турків (угрів), русі (розд. 2, 4, 9 — причому він уперше використовує слова Русь і хозари (розд. 10, 12). Частина книги описує історію арабів (розд. 14-22). Також Костянтин пише про країни європейського Середземномор'я: про Іспанію (розд. 23-24), Італію (розд. 26-27) про Далмацію та переселення хорватів та сербів під проводом невідомого князя (розд. 29-36). Окрему увагу візантійський автор приділяє історії Кавказу (розд. 42-46).
Примітки
Джерела
- «Про управління імперією» Костянтина VII Порфирогенета (Багрянородного) 948 — 952 років // Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-ХІІІ ст. — Житомир: Полісся, 2015. — С. 17-24.
- Войтович Л. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 3 (522) за травень-червень. — С. 37-55. ISSN 0130-5247
- De administrando imperio (грецький текст) // Сайт Руслана Хазарзара
- Constantine Porphyrogenitus. De Administrando Imperio. — Dumbarton Oaks, 1967 // Сайт Віденського університету (pdf)
- Constantine Porphyrogenitus. De Administrando Imperio. — Dumbarton Oaks, 1967 // Scribd.
- De Administrando Imperio, by Constantine VII // Answers (про Русь)
- «Об управлении империей» в російському перекладі Г. Г. Литавріна
- Костянтин VII Багрянородний. Об управлении империей. — М.: Наука, 1991. (рос.)
