Раві Шанкар

Раві Шанкар народився 7 квітня 1920 в Бенаресі, Британська Індія (нині Варанасі, Індія) в сім'ї брахманів, молодшим із семи братів.

У 1930 році переїхав до Парижа. Починаючи з 12 років, виступав в Європі і США як танцюрист і музикант разом зі старшим братом Удаєм Шанкаром, хореографом і засновником танцювальної трупи Company of Hindy Dance and Music.

У 1939 році Раві Шанкар вперше виступив в Аллахабаді (Індія) з сольним концертом.

До 1945 року у Шанкара вже була репутація провідного виконавця традиційної індійської музики. Він звернувся до композиції, став писати музику до балетів і кінофільмів. На замовлення Комуністичної партії Індії Шанкар написав балет «Безсмертна Індія» (India Immortal), присвячений політичній і культурній історії Індії. Великий успіх на сценах Бомбея і Калькутти мав його балет «Відкриття Індії» (Discovery of India), написаний в 1948 році за мотивами книги Джавахарлала Неру і також пов'язаний з тисячолітньою історією країни. Пізніше Шанкар ще не раз звертався до балетної музики, яку добре відчував, багато в чому і завдяки власній кар'єрі танцівника.

З кінця 1948 року Раві Шанкар став директором музичних програм, спочатку іноземній служби Індійського радіо, а потім і всього Індійського радіо і одночасно керівником ансамблю національних інструментів.

1950—1955 роки — період найбільшої активності Шанкара як композитора, головним чином на одній із всесвітньо відомих кіностудій в Калькутті. На думку багатьох, завдяки Раві Шанкар в світі дізналися і полюбили індійську музику. Багато в чому цьому сприяло тісне співробітництво знаменитого музиканта з групами The Beatles (саме у Шанкара Джордж Гаррісон у 1960-ті роки брав уроки гри на гітарі та ситарі і з його музики черпав натхнення) і The Rolling Stones. Джордж Гаррісон називав Раві Шанкара «хрещеним батьком світової музики» .

Шанкар брав участь у двох найзнаменитіших фестивалях в історії року: фестивалі поп-музики в Монтерей (штат Каліфорнія, США) в 1967 році (разом з Джимі Гендріксом, Дженіс Джоплін, колективами The Who, Blood, Sweat & Tears і іншими) і легендарному фестивалі у Вудстоку (штат Нью-Йорк, США) в 1969 році.

У серпні 1971 року Шанкар взяв участь в організованому Джорджем Гаррісоном у нью-йоркському Madison Square Garden концерті в підтримку Бангладеш. Разом з ними в концерті брали участь такі зірки, як Боб Ділан, Рінго Старр і Ерік Клептон. Потрійний альбом The Concert for Bangladesh був виданий в тому ж році бітлівською фірмою Apple.

У 1980-ті роки Шанкар концертував разом з популярним американським скрипалем і диригентом Ієгуді Менухіним, працював у кіно.

У березня 1982 року Шанкар виконав свій знаменитий концерт для ситара в лондонському Royal Festival Hall у присутності прем'єр-міністрів Індії та Великої Британії, а також принца Чарльза.

У 1997 році Раві Шанкар заснував благодійний фонд Ravi Shankar Foundation, на кошти якого в Делі був побудований музичний освітній центр для вивчення традиційної музики, з солідними архівами і власною студією звукозапису.

11 грудня 2012 Раві Шанкар, якого називали «королем ситара», помер в США у віці 92 років.

Заслуги Раві Шанкара в області мистецтва відзначені безліччю премій, нагород і почесних звань, у числі яких три премії «Греммі», 14 почесних докторських титулів, Імператорська Премія Японії (1997).

Шанкар — лауреат найпрестижніших премій Індії — Padma Vibhushan (приз за музику до фільму «Кабулієць») і Bharat Ratna, або «скарб Індії»; володар премій ЮНЕСКО і ЮНІСЕФ. Раві Шанкар — почесний член Американської академії мистецтв, командор ордена Почесного легіону Франції.

У 2004 році він висувався на здобуття Нобелівської премії миру.

У Раві Шанкара дві дочки, також прославлені музиканти: співачка Нора Джонс (Norah Jones), в активі якої вісім премій «Греммі», і ситаристка і композитор Анушка Шанкар (Anoushka Shankar), часто виступала разом з батьком.

4 травня 2012 року Раві Шанкар вперше відвідав Україну. Під час розмови з Олегом Скрипкою він підтвердив ключову роль розвитку культури у ході позитивних змін сучасного світу та подякував українському рокерові за сприяння налагодженню мистецьких зв'язків між Україною та Індією.

Студійні та живі альбоми

• The Original Uday Shankar Company of Hindu Musicians, Recorded During the Historic 1937 Visit to the United States (1937) — also available as part of Flowers of India (2007)
• Three Ragas (1956)
• Anuradha (1960)
• Improvisations (1962)
• India's Most Distinguished Musician in Concert (1962)
• Ravi Shankar (Odeon, India catalogue) (1963)
• India's Master Musician (1963)
• In London (1964)
• Ragas & Talas (1964)
• The Master Musicians of India (with Ali Akbar Khan) (1964)
• Portrait of Genius (1964)
• Sound of the Sitar (1965)
• West Meets East (Album 1) with Yehudi Menuhin (also titled Menuhin Meets Shankar) (1966)
• At the Monterey Pop Festival (1967)
• In San Francisco (1967)
• West Meets East (Album 2) with Yehudi Menuhin (1967)
• Live at Monterey (1967)
• The Exotic Sitar and Sarod (1967)
• Two Raga Moods (1967)
• A Morning Raga / An Evening Raga (1968)
• The Sounds of India (1968)
• In New York (1968)
• At the Woodstock Festival (1969)
• Music Festival From India (1969)
• Six Ragas (1970)
• Four Raga Moods (1971)
• Raga [Original Soundtrack Album] (1971)
• The Concert for Bangladesh (credited to George Harrison & Friends) (1971)
• Concerto for Sitar & Orchestra with London Symphony Orchestra and André Previn (1971)
• The Genius of Ravi Shankar (1972)
• In Concert 1972 with Ali Akbar Khan (1973)
• Transmigration Macabre (1973) (soundtrack for the film «Viola»)
• Ragas with Ali Akbar Khan — contains The Master Musicians of India (1964) and the Ali Akbar Khan album The Soul of Indian Music (1965) (released as a double album in 1973)
• Shankar Family & Friends (1974) − available as part of Ravi Shankar—George Harrison Collaborations box set (2010)
• Ravi Shankar's Music Festival from India (1976) − available as part of Ravi Shankar—George Harrison Collaborations box set (2010)
• Shankar in Japan (1979)
• Homage to Mahatma Gandhi (1981)
• Raga-Mala (Sitar Concerto No. 2) (1982)
• Pandit Ravi Shankar (1986)
• Tana Mana (1987)
• Ravi Shankar: the Doyen of Hindustani Music (1988)
• Inside the Kremlin (1988)
• Passages with Philip Glass (1990) (Atlantic Records)
• Concert for Peace: Royal Albert Hall (1995)
• Genesis (1995)
• Towards the Rising Sun (1996)
• In Celebration (Album) (1996)
• Chants of India (1997) − available as part of Ravi Shankar—George Harrison Collaborations box set (2010)
• Raga Tala (1997)
• Shankar: Sitar Concertos and Other Works (1998)
• Vision of Peace: The Art of Ravi Shankar (2000)
• Full Circle: Carnegie Hall 2000 (2001)
• Between Two Worlds (documentary directed by Mark Kidel) (2001)
• Flowers of India (2007)
• Ravi Shankar, George Harrison — Collaborations (2010)
• Symphony with London Philharmonic Orchestra and David Murphy (2012)
• Living Room Sessions — Part 1 (2012)

Музика в кіно

• Місто в долині (नीचा नगर, 1946, реж. Четан Ананд)
• Music Direction Apu Trilogy (1955—1959, реж. Сатьяджит Рай)
• Performed music for the animated short, A Chairy Tale (1957, реж. Норман Макларен)
• Anuradha, (1960 — soundtrack composer, Hindi)
• Alice in Wonderland (1966, реж. Джонатан Міллер) — composer of original score
• Chappaqua (1966, реж. Конрад Рукс)
• Charly (1968, реж. Ральф Нельсон)
• Prominently figures in D. A. Pennebaker's classic documentary Monterey Pop (1968)
• Woodstock: The Movie (1970)
• Raga (1971, реж. Говард Ворт)
• The Concert for Bangladesh (1971)
• Viola (1973, produced by R. Davis), British art film, soundtrack album: Transmigration Macabre, Spark Records SRLM 2002
• Music for Gandhi (1982) (реж. Річард Аттенборо), (Academy Award nomination for Shankar and George Fenton)
• Genesis (1986)
• Concert for George (2003)
• Forbidden Image (реж. Jeremy Marre)

• Офіційний сайт [Архівовано 26 лютого 2011 у Wayback Machine.]
• Биография Рави Шанкара [Архівовано 13 грудня 2012 у Wayback Machine.]
• Помер Раві Шанкар [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Країна Мрій — Вісті: Олег Скрипка і Шрі Шрі Раві Шанкар заклали духовний фундамент Мосту Дружби «Україна — Індія», Олег Скрипка — офіційний сайт [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]