Рок Марк Крістіан Каборе

Рок Марк Крістіан Каборе́ (фр. Roch Marc Christian Kaboré; нар. 25 квітня 1957, Уагадугу, Кадіого, Центральна область, Верхня Вольта) — державний діяч Буркіна-Фасо, прем'єр-міністр Буркіна-Фасо з 20 березня 1994 року — 6 лютого 1996 року, президент Національної асамблеї Буркіна-Фасо з 5 червня 2002 року — 28 грудня 2012 року, президент Буркіна-Фасо з 29 грудня 2015 року. Скинутий унаслідок державного перевороту в Буркіна-Фасо 24 січня 2022 року[1][2].

Рок Марк Крістіан Каборе
фр. Roch Marc Christian Kaboré
Рок Марк Крістіан Каборе
Рок Марк Крістіан Каборе
Прапор
Прапор
3-й Президент Буркіна-Фасо
29 грудня 2015 — 24 січня 2022
Попередник:Ісаак Зіда
Наступник:Поль-Анрі Сандаоґо Даміба (Як Голова ПРЗВ[en])
Прапор
Прапор
9-й Прем'єр-міністр Буркіна-Фасо
22 березня 1994 — 6 лютого 1996
Попередник:Юссуф Уедраого
Наступник:Кадре Десіре Уедраого
 
Народження: 25 квітня 1957(1957-04-25) (66 років)
Уагадугу
Країна: Буркіна-Фасо
Релігія: іслам
Освіта: Університет Бургундіїd
Ступінь: магістр
Партія: Конгрес за демократію і прогрес
Шлюб: Sika Bella Kaboréd
Нагороди:
Великий хрест ордена Плеяд Національний орден

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Ранні роки

Каборе народився в Уагадугу, столиці Буркіна-Фасо. 1975 року здобув середню освіту, що дозволило йому вступити до університету.[3]

Закінчив університет в Діжоні, Франція. 1979 року отримав ступінь бакалавра. Після закінчення навчання повернувся на батьківщину[3].

Кар'єра

Каборе працював у Міжнародному банку Буркіна-Фасо. 1984, у віці 27 років, став генеральним директором банку, цей пост займав упродовж п'яти наступних років[3][4].

В уряді Буркіна-Фасо займав пости прем'єр-міністра, спеціального представника президента, а також був депутатом Національної асамблеї країни[3][4][5].

Коли 1996 року було створено партію Конгрес за демократію і прогрес, Каборе пішов з посту прем'єр-міністра та зайняв пост віцепрезидента в урядовій партії[6].

6 червня 2002 року його було обрано на пост голови Національної асамблеї Буркіна-Фасо[7].

ПосадаТермін
Міністр транспорту і зв'язку21 вересня 1989
Державний міністр16 лютого 1992
Член парламенту24 травня 1992
Міністр фінансів та планування19 червня 1992 — 3 вересня 1993
Державний міністр3 вересня 1993 — 20 березня 1994
Прем'єр-міністр20 березня 1994
Спеціальний представник президенталютий 1996 — червень 1997
Депутат Національної асамблеї11 травня 1997
Голова Національної асамблеї6 червня 2002[7]
Голова партії КДПсерпень 2003

Примітки