Салвадор (Бразилія)

Салвадор розміщений на півострові між Затокою Всіх Святих і Атлантичним океаном. Клімат міста екваторіальний, спекотний та вологий протягом усього року. Вітер з Атлантики пом'якшує парно́ту порівняно з внутрішніми областями штату.

За даними перепису 2010 року в Салвадорі проживало 2 676 606 осіб^[5], тобто в Бразилії воно є третім після Сан-Паулу та Ріо-де-Жанейро.

Расовий склад населення

• білі — 18,9 %
• афробразильці^[d] — 27,8 %
• парду — 51,7 %
• азіати — 1,3 %

Трохи більше половини салвадорців є католиками, близько 1/5 — протестантами, решта, переважно, атеїсти.

Салвадор часто називають культурною столицею Бразилії. Багатовікова історія, змішування культур, традицій та звичаїв зробили його символом унікальності та своєрідності бразильської нації. Місто є історичним центром розвитку капоейри — традиційної бразильської боротьби-танцю. Бразильська кухня, яка народилася при змішуванні португальської та африканської, гостра та заснована на морепродуктах, квасолі та рисі, вона славиться у всьому світі.

За рівнем злочинності Салвадор стабільно входить до першої трійки великих бразильських міст.^{[джерело?]}

З червня 2014 року в місті працює метрополітен.

• Луіс Алберто де Віанна Моніз Бандейра (1935—2017) — бразильський письменник, професор, політичний діяч, історик і поет.

• Шакка, Італія (2001).
• Лісабон, Португалія (1985).
• Ангра-ду-Ероїшму, Португалія (1985).
• Кашкайш, Португалія (1985).
• Маямі, США (2006).
• Лос-Анджелес, США (1962).
• Котону, Бенін (1987).
• Понтеведра, Іспанія (1992).
• Гавана, Куба (1993).
• Харбін, КНР (2003).
• Чунцін, КНР (2011).

Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №309 (англ.)

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
  Музей сучасного мистецтва Баїя - Solar do Unhão
• 
  Пляж Музею сучасного мистецтва Баїя в Парку скульптур
• 
  Баяна.
• 
  Сусідство з Гамбоа-де-Байшу

• Елеватор Ласерда