Справжні коники
| Коники справжні Час існування: Карбон - сьогодення | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Підродини | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Коники справжні (Tettigoniidae) — родина прямокрилих комах. Її класифікують як єдину сучасну родину надродини Tettigonioidea. До неї відносять понад 6400 видів комах. Поширені на всіх континентах, крім Антарктиди. Є як рослиноїдні, так і хижі форми. Завдовжки до 10 см. Забарвлення переважно зеленувате.
Більшість коників харчуються рослинною їжею, деякі мають змішане харчування, зустрічаються і хижаки. Деякі види шкодять сільськогосподарським культурам та деревним породам.
Вагомий внесок у вивчення комах цієї групи зробив Г. Я. Бей-Бієнко.
Місця проживання
Природними місцями проживання більшості видів справжніх коників служать нерозорані ділянки — луки, степи, чагарники, узлісся, галявини, рідколісся.
На схилах Кримських і Карпатських гір України коники справжні нерідко розмножуються до господарсько відчутної чисельності. Влітку коники мігрують на посіви сільськогосподарських культур, яким можуть завдавати чималої шкоди.[1].
Опис
Голова спереду звичайно з добре відособленою, стислою з боків вершиною тімені. Вусики щетиноподібні, довші за тіло. Передньоспинка з пласким або опуклим верхом — диском і пласкими, опущеними донизу бічними лопатями; диск нерідко із серединним кілем.
Орган слуху розташований на гомілках передніх ніг.
Надкрила самця з органом стрекотіння, який розташований у їх основи і складається з дзеркальця — прозорої резонуючої мембрани, більш розвиненої на правому надкрилі, і стридуляційної частини — видозміненої передньої анальної жилки, яка на лівому надкрилі знизу зазубрена. Ліве надкрило завжди лежить зверху правого.
Яйцеклад самки стиснутий з боків, шаблеподібний або мечоподібний.
Формула лапок 4-4-4.
Шкода сільському господарству
Коники справжні можуть пошкоджувати сільськогосподарські культури. Особливо сильно через них потерпають невеликі виноградники, сосна, тютюнові плантації, плодові, пшениця, ячмінь, овес тощо.
Окремі види відкладають яйця в молоді пагони дерев, що призводить до усихання пагонів, а також є переносниками плодової гнилі на яблуках та айві.
 | Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
