Стара Любовня
Стара Любовня (словац. Stará Ľubovňa) — місто на Спиші над р. Попрад, розташоване на півночі східної Словаччини на українсько-словацько-польському етнічному пограниччі. Раніше (до 1920 року) це місто входило до складу комітату Спиш. Адміністративний центр Старолюбовнянського округу. Старолюбовнянський округ в 1961 р. мав 26 укр. сіл з 14 400 мешканців (на всіх 44 з 37 400 меш.).
 Місто Стара Любовнясловац. Stará Ľubovňa [?] | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна |  Словаччина | |||
| Край | Пряшівський | |||
| Окрес | Стара Любовня → SPARQL ← | |||
| Столиця для | Стара Любовня | |||
| Перша згадка | 1292 (Libenow)[6] | |||
| Засновано | 1292 | |||
| Водойма | Попрад (річка) | |||
| Висота над р.м. | 532[3] м | |||
| Площа | 30,79 км² (2023)[2] | |||
| Населення | 15 628 (2023)[1] | |||
| · густота | 508,91 осіб/км² (2023)[4] | |||
| Міста-побратими | Новий Санч, Балчик, Бєльці, Люблінець, Поланець, Свалява, Всетін | |||
| Телефонний код | +421-52[3] | |||
| Автомоб. ном. | SL | |||
| Поштовий індекс | 064 01 | |||
| Місцева влада | ||||
| Вебсторінка | staralubovna.sk | |||
| Староста[7] | Міхал Біґаніч | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| код LAU (NUTS) | SK041A526665[8] | |||
| OpenStreetMap | r2276226 ·R | |||
| GeoNames | 723505 | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До крайового центру | ||||
| — фізична | 54 км | |||
| До Братислави | ||||
| — фізична | 293 км | |||
| Карта | ||||
  | ||||
 Стара Любовня (Пряшівський край) | ||||
 | ||||
Джерела: | ||||
| ||||
 Стара Любовня у Вікісховищі | ||||
Історія
Вперше згадується 1292 року. У 1412–1772 Стара Любовня була головним містом 15 спиських міст, відданих 1412 угорським королем Жигмонтом Польщі. 8 листопада 1918 тут створилася Народна рада місцевих русинів-українців, яка висловилася за приєднання до Української держави.
Культура
Середньовічний замок, музей, скансен, гімназія. У місті є 3 римо-католицькі костели: костел св. Мікулаша з кінця 13 ст., костел св. Петра і Павла з 1999 р., костел св. Йозефа з 1943 р., греко-католицька церква, православна та протестантська громади міста свої церкви будують.
Населення
У місті проживає 16 338 осіб.
Національний склад населення:
- словаки — 89,15 %
- цигани (роми) — 5,97 %
- русини — 1,48 %
- українці — 1,00 %
- чехи — 0,64 %
- поляки — 0,14 %
- угорці — 0,13 %
Склад населення за приналежністю до релігії:
- римо-католики — 67,65 %,
- греко-католики — 22,20 %,
- православні — 1,61 %,
- протестанти (еванєлики) — 0,81 %,
- не вважають себе віруючими або не належать до жодної вищезгаданої церкви — 5,01 %
Галерея
Вид на скансен в Старій Любовні з замку
Романська церква
Старо-Любовнянський замок
Старо-Любовнянський замок, з висоти пташиного польоту
Дерев'яна греко-католицька церква св. Архангела Михаїла в скансені
Цікаві факти
Саме у Старій Любовні виник перший після розпаду Австро-угорської монархії народний орган закарпатських українців — Руська Народна Рада, яка виступила під гаслом злуки з незалежною Україною. В ухваленому 8 листопада 1918 року «Маніфесті до русинів Угорщини» було заявлено: «На другому боці Карпат живуть такі ж самі русини, як і ми. Їх мова, звичаї такі ж, як і у нас, а тому вони наші брати. З ними ми етнографічно ставимо один великий багатомільйонний народ…»[9]. У 1919 році Старо-Любовнянська Народна Рада, об'єднавшись з Пряшівською Народною Радою, увійшла до складу Центральної Руської Народної Ради[10], першим головою якої став Августин Волошин[11].
Відомі люди
У місті народилась:
- Ева Репкова (* 1975) — словацька шахістка.
Помер у місті:
Примітки
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання
- www.staralubovna.sk — офіційний сайт «Стара Любовня».
- Стара Любовня — недороге житло
- Lubowla // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 450. (пол.)
- Stará Ľubovňa - …. e-obce.sk ((словац.)) . :
населення • історія • природа • культура
 | Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
