Чемпіонат Таїланду з футболу

Перед створенням чемпіонату Таїланду найвищим рівнем клубного футболу був Королівський кубок Кора (тай. ฟุตบอลชิงถ้วยพระราชทานประเภท ก), який проводився з 1916 по 1995 рік. Тайська футбольна ліга була створена в 1996 році Футбольною асоціацією Таїланду з 18 клубами, які раніше боролися за Королівський Кубок Кора, і гралася у два кола.^[1]. Втім вже з наступного розіграшу 1997 року клубів у турнірі залишилось лише 12 і надалі ця цифра коливалась від 10 до 12 клубів.

Більшість клубів Прем'єр-ліги Таїланду в той час були клубами органів державної влади, що базувався у Великому Бангкоку. Тим часом інші клуби змагалися у регіональній лізі під назвою Провінційна ліга^[en]. Прем'єр-ліга Таїланду зіткнулася з проблемою низької відвідуваності та відсутності місцевої лояльності, в той час, як Провінційна ліга зазнала фінансових проблем. У 2007 році Прем'єр-ліга Таїланду була повністю інтегрована з Провінційною лігою, створивши єдиний загальнодержавний чемпіонат. «Чонбурі» з провінційної ліги був першим чемпіоном нової Прем'єр-ліги Таїланду в сезоні 2007 року. З цього ж сезону чемпіонат був розширений до 16 клубів.

У сезоні 2009 року відбулися значні зміни, що призвели до нової ери Прем'єр-ліги Таїланду. Азійська футбольна конфедерація оголосила правило асоціаціям, які мають намір делегувати клуби для участі в Лізі чемпіонів АФК, починаючи з 2011 року^[2]. Футбольній асоціації Таїланду довелося змусити клуби вищого дивізіону виконати ліцензійні критерії АФК^[3], інакше тайські клуби не матимуть права грати в Лізі чемпіонів. Клуби змушені були відокремитись від материнських організацій та зареєструватися у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Це призвело до серйозних змін у лізі того сезону, так двократний чемпіон ліги «Крунг Тай Банк» не зміг виконати нові правила і змушений був припинити виступи, а його франшизу викупив нижчоліговий «Патум Юнайтед». Бангкокський університет змушений був закрити свою секцію футбольного клубу і він отримав нову назву «Бангкок Юнайтед» за підтримки адміністрації міста. Ряд інших клубів, що базуються на основі різних організацій, повинні були переїхати у різні регіони країни, щоб знайти місцевих прихильників.

У сезоні 2012 року «Муанг Тонг Юнайтед» під керівництвом Славиши Йокановича став першим клубом в історії ліги, який завершив сезон без поразок (25 перемог та 9 нічиїх). А вже з наступного сезону лідерство у чемпіонаті захопив «Бурірам Юнайтед», який за наступні 6 сезонів 5 разів ставав чемпіоном, при цьому у 2013 і 2015 році також без жодної поразки, а три чемпіонства поспіль з 2013 по 2015 рік стали рекордом за кількістю чемпіонств поспіль.

У 2017 році Футбольна асоціація Таїланду вирішила перетворити Прем'єр-лігу Таїланду в Тайську Лігу 1^[4][5].

За клубом

• Офіційний сайт турніру (англ.)
• Статистика на сайті RSSSF.com (англ.)