Чіабата
Чіабата[1] (також чабатта[2]; італ. ciabatta, італійська вимова: [tʃaˈbatta] [чабатта][3]) — італійський білий хліб, виготовлений з пшеничного борошна та дріжджів. У перекладі з італійської буквально означає «ка́пець». Особливістю цього хліба є хрустка скоринка і м'якушка з великою, нерівномірно розподіленою пористістю. З кінця 1990-х років цей сорт хліба став дуже популярний у Європі та США, почав широко використовуватися для приготування бутербродів.
 Нарізана чіабата | |
| Тип | хліб |
|---|---|
| Походження |  Італія |
| Регіон чи країна | Венето |
| Автор | Арнальдо Кавалларі |
| Час появи | 1982 |
| Необхідні компоненти | борошно пшеничне і пекарські дріжджі[d] |
Історія створення
Чіабату вперше приготував у 1982 році[4][5] Арнальдо Кавалларі, який назвав хліб ciabatta polesana на честь регіону Полезіне, де він жив. Пізніше до 1999 року компанія Кавалларі ліцензувала рецепт для пекарів у 11 країнах. Кавалларі та інші пекарі в Італії були стурбовані популярністю сендвічів, виготовлених із багетів, які імпортувалися із Франції[4][5]. Це загрожувало їхньому бізнесу, тому вони спробували створити італійську альтернативу для приготування сендвічів. Рецепт чіабати з'явився після кількох тижнів випробування варіацій традиційних рецептів хліба. Він складається з м'якого вологого тіста, виготовленого з борошна з високим вмістом клейковини[6].
Поширення та особливості
Чіабату спочатку випікали тільки в Лігурії, але згодом цей сорт хліба став поширеним в усій Італії і навіть поза нею, наприклад в іспанській Каталонії, де він популярний під назвою чапата (кат. xapata). У багатьох регіонах є свої варіації оригінального рецепту. У чіабати, випеченої в районі Озера Комо, хрустка скоринка, м'яка, пориста текстура, хліб легкий. Чіабата, випечена в областях Тоскана, Умбрія та Марке, може бути зовсім різною — від хліба з твердою шкіркою і щільною м'якушкою до хліба більш м'якого і легкого.
Чіабату було представлено у Великій Британії в 1985 році компанією Marks & Spencer, а пізніше у США у 1987 році Orlando Bakery, фірмою з Клівленда[6][7]. Orlando Bakery за допомогою трьох пекарів з Італії розробили продукт для масового виробництва. Вони успішно представили свіжий хліб, а згодом і заморожену версію. Його швидко скопіювали по всій території США. Різновид, звичний для Сполучених Штатів, готується з дуже вологого тіста, яке часто потребує машинного замішування та закваски.
У Сполучених Штатах Америки зазвичай випікають чіабату з більш мокрого тіста, що вимагає машинного замісу і додавання спеціальних ферментів і закваски.
Нові різновиди чіабати продовжують створюватися. Хліб, що випікається з цільного пшеничного борошна, називається ciabatta integrale — «цільна чіабата». У Римі чіабату часто печуть з додаванням оливкової олії, солі та майорану[8]. Якщо в тісто додати молоко, вийде ciabatta al latte — «чіабата на молоці»[8].
Чіабата використовується для приготування сендвічів в багатьох мережах швидкого харчування.
Примітки
Джерела
- Итальянская кухня / Главный редактор А. Барагамян. — М. : Директ-Медиа, 2010. — Т. 2. — 68 с. — (Кухни народов мира) — ISBN 978-5-7475-0085-3.
