Search

Шолохов Михайло Олександрович

Радянський письменник українського походження

Михайло Шолохов (рос. Михаил Александрович Шолохов; 11 (24) травня 1905(19050524), хутір Кружилін, станиця Вешенська, Донецький округ, Область Війська Донського, Російська імперія — 2 лютого 1984, станиця Вешенська, Ростовська область, РРФСР) — російський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1965 року. Уродженець Донщини. Найвідомішими його творами є романи «Тихий Дін», «Піднята цілина» та «Вони воювали за Батьківщину» та оповідання «Доля людини». Член ЦК КПРС у 1961—1984 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1—10-го скликань.

Михайло Шолохов
Народився 11 (24) травня 1905[1]
Kruzhilind, Область Війська Донського, Російська імперія
Помер 21 лютого 1984(1984-02-21)[1][2][…] (78 років)
Вешенська, РРФСР, СРСР
·рак гортаніd
Поховання Вешенська
Громадянство Російська імперія→СРСР СРСР
Діяльність письменник, прозаїк-романіст, сценарист, поет, прозаїк, журналіст, політик
Сфера роботи проза
Мова творів російська
Жанр роман, оповідання, нарис
Magnum opus «Тихий Дон»
Членство СП СРСР, Сербська академія наук і мистецтв, Російська академія наук, Академія наук СРСР і ЦК КПРС
Партія ВКП(б)
У шлюбі з Марія Петрівна Громославськаd
Діти Mikhail Mikhailovich Sholokhovd і Svetlana Mikhailovna Sholokhovad
Автограф
Учасник німецько-радянська війна
Премії Нобелівська премія з літератури (1965)
CMNS: Шолохов Михайло Олександрович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Походження

Мати Михайла Шолохова — Анастасія Данилівна Черняк була етнічною українкою. Предки її були панщинними селянами на Чернігівщині. Володар селян — російський поміщик Попов, на початку ХІХ століття перевів своїх кріпаків з Сіверщини на Дон, у маєток Ясенівку. Тут українські селяни жили укупі, як і в Україні, зберігаючи на Донщині свій національний уклад. Анастасія Данилівна Черняк, рано залишившись сиротою, пішла в найми до панського маєтку покоївкою. Поміщиця Попова силоміць віддала її заміж за сина козачого отамана Кузнєцова. Але Анастасія кохала іншого — гуртівника (або «шибая» по-місцевому), уродженця Рязанської губернії Олександра Шолохова, який шукав на Дону кращого заробітку. Шолохов вкрав Анастасію, і вони жили разом на хуторі Кружилині, де в них і народився син Михайло. Бувши позашлюбною дитиною, Михайло до 7 років мав прізвище свого офіційного батька — Кузнєцов, і тільки по смерті останнього 1912 року, Олександр і Анастасія повінчалися, а їхній син став з Кузнєцова Шолоховим.

Зростаючи на хуторі Кружилині, неподалік від Ясенівки, Михайло Шолохов з малих літ знаходився в переважно українському середовищі. Ставши дорослим, він згадував, як у дитинстві постійно чув від матері казки й пісні українською мовою. У 1954 році, виступаючи на III-му з'їзді письменників України, Шолохов сказав: «Моя мати з дитинства прищепила мені любов до українського народу, до українського мистецтва, до української пісні — однієї з наймилозвучніших у світі»[4].

Життєпис

Народився 11(24) травня 1905 року на хуторі Кружилині Донецького округу Області війська Донського (зараз Шолоховський район Ростовської області Росії).

Навчався в церковно-приходській школі, згодом у гімназії, де через початок революції і громадянської війни обірвав навчання на четвертому класі. Шолохов служив у станичному ревкомі, добровольцем вступив до продовольчого загону.

В кінці 1922 року приїхав до Москви, де мав намір продовжити навчання. Тут познайомився з письменниками групи «Молода гвардія». Одночасно підпрацьовував. 1923 року в газеті «Юношеская правда» було надруковано перший фейлетон «Испытание», наступного року світ побачило його перше оповідання «Родимка» (рос. «Родинка»).

1925 року відбулася зустріч із О. Серафимовичем, що «сказав схвалення і визнання». Згодом М. Шолохов вважав О. Серафимовича одним із перших своїх учителів. В газетах і журналах того часу з'являються оповідання Шолохова, пізніше об'єднані в збірки «Донські повісті» та «Вогневий степ». В кінці 1926 почав нібито писати роман «Тихий Дон», першу книгу якого було опубліковано на початку 1928. Вона одразу здобула визнання і позитивні відгуки Максима Горького та Олександра Серафимовча. 1929 року вийшла друга книга «Тихого Дону».

Шолохов мав тісні відносини з головою СРСР Йосипом Сталіним. У 1933 Шолохов неодноразово надсилав Сталіну листи, де скаржився на зловживання донського крайового керівництва, яке встановило такий план зерноздачі, який, по суті, означав голодну смерть для тамтешніх російських селян[5].

Під час Другої світової війни М. Шолохов був військовим кореспондентом газет «Правда» та «Красная звезда», нібито часто виїжджав на фронт. В післявоєнні роки віддавав багато часту громадській діяльності, зокрема брав участь у роботі Всесвітнього конгресу діячів науки та культури на захист миру. 1965 року Шолохову було присуджено Нобелівську премію з літератури за роман «Тихий Дін».

1984 року помер у рідній станиці Вєшенській.

Переклади українською

Наступні твори Шолохова перекладено українською:[6][7][8][9][10][11]

  • Смертельний ворог. X., 1930;
  • Червоточина. — Чужа кров. X. —К., 1931;
  • Михайло Шолохов. Слово про Батьківщину. Переклад з російської: ? Київ: Держлітвидав України, 1950 . 38 с
  • Михайло Шолохов. Двозаміжня. Переклад з російської: ?. Київ: ?, 1958; ? с.
  • Михайло Шолохов. Доля людини. Переклад з російської: І. П. Майстренко. Київ: Держлітвидав. 1958. 37 стор.
  • Михайло Шолохов. Доля людини. Переклад з російської: ?. Київ: Дніпро, 1968. 96 с.
  • Михайло Шолохов. Оповідання. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Дніпро, 1980. 223 с.
Піднята цілина
  • Михайло Шолохов (?). Піднята цілина: кн. 1. Переклад з російської: Сергій Пилипенко. ? стор. ?[10]
  • Михайло Шолохов (1934). Піднята цілина: кн. 1. Переклад з російської: Євген Касяненко. Київ: ЛіМ. 378 стор. (1-е вид.)
    • (перевидання) Михайло Шолохов (1935). Піднята цілина: кн. 1. Переклад з російської: Євген Касяненко. Харків-Київ: Держлітвидав. 456 стор. (2-е вид., випр)
  • Михайло Шолохов (1935). Піднята цілина: кн. 1. Переклад з російської: Степан Ковганюк . Харків; Одеса: Дитвидав. 240 стор. (1-е вид.)
    • (передрук) Михайло Шолохов (1954). Піднята цілина: кн. 1. Переклад з російської: ?; малюнки: Ататолій Базилевич. Київ: Держлітвидав. 316 с.
    • (передрук) Михайло Шолохов (1961). Піднята цілина: Кн.1-2. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав. 568 с.
    • (передрук) Михайло Шолохов (1973). Піднята цілина: Кн.1-2. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Дніпро. 612 стор.
    • (передрук) Михайло Шолохов (1985). Піднята цілина: Кн.1-2. Переклад з російської: Степан Ковганюк; передмова: Павло Загребельний. Київ: Дніпро. 598 стор.
Тихий Дон
  • Михайло Шолохов. Тихий Дін, кн. 1—4. Київ-Харків: ЛіМ; Київ: Держлітвидав, 1931—1941;
    • Тихий Дін. Кн.1 : роман. Переклад з російської: Семен Кац. Харків-Київ: ЛіМ. 1931. 308с.
      • (перевидання) Тихий Дін. Кн.1 : роман. Переклад з російської: Семен Кац. Харків-Київ: ЛіМ. 1932. 268с.
      • (перевидання) Тихий Дон. Кн.1 : роман. Переклад з російської: Семен Кац. Київ: Держлітвидав. 1935. 454. с.
    • Тихий Дін. Кн.2 : роман. Переклад з російської: Семен Кац. Харків-Київ: ЛіМ. 1931. 314с.
      • (перевидання) Тихий Дін. Кн.2 : роман. Переклад з російської: Семен Кац. Харків-Київ: ЛіМ. 1932. 268с.
      • (перевидання) Тихий Дон. Кн.2 : роман. Переклад з російської: Семен Кац. Київ: Держлітвидав. 1935. 414. с.
    • Тихий Дін. Кн.3 : роман. Переклад з російської: Євген Плужник. Харків: ЛіМ. 1934. 442 с.
      • (перевидання) Тихий Дон. Кн.3 : роман. Переклад з російської: Євген Плужник. Київ: Держлітвидав. 1935. 454 с.
    • Тихий Дон. Кн.4 : роман. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав. 1941. 371 с.
  • Михайло Шолохов. Тихий Дон: кн. 1—4; Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав, 1955 (виправлене видання)
    • Тихий Дон: Кн. 1 і 2. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав. 1955. ? с.
    • Тихий Дон: Кн. 3 і 4. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав. 1955. ? с.
  • Михайло Шолохов. Тихий Дон: кн. 1—4; Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав, 1961
    • Тихий Дон: Кн. 1 і 2. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав. 1961. 625 с.
    • Тихий Дон: Кн. 3 і 4. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав. 1961. 707 с.
  • Михайло Шолохов. Тихий Дон: кн. 1—4; Переклад з російської: Володимир Середин. Київ: Дружба Литератур, 2013. 690 стор. ISBN 978-5-9904050-2-8 (Бібліотека Віктора Чєрнамирдіна)
Вони билися за вітчизну
  • (уривки з роману) Михайло Шолохов. Вони бились за вітчизну. Переклад з російської: ? Київ: Укрдержвидав, 1945. 151 с.
  • (розділи з романа) Михайло Шолохов. Вони воювали за Батьківщину. Переклад з російської: ? Київ: Молодь, 1960 . 179 с.
  • (розділи з романа) Вони воювали за батьківщину. Переклад з російської: Степан Ковганюк . Київ: Дніпро, 1975 . — 203 с. — (Б-ка «Мужність») .

Див. також

Примітки

  • ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118748823 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  • ↑ SNAC — 2010.
  • ↑ «Третя здибанка письменників України» // ««Радянська Україна», 1954, 31 жовтня, № 257.
  • ↑ Ігор Сюндюков. Імперія на кістках і крові. Михайло Шолохов і його листи до Сталіна: рік 1933-й [Архівовано 26 травня 2018 у Wayback Machine.] — День, 16 травня 2009
  • ↑ Шолохов Михайло Олександрович [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • ↑ Український художній переклад та перекладачі 1920–30-х років: матеріали до курсу «Історія перекладу»: навч. посіб. / Л. В. Коломієць. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2013. — 559 с.
  • ↑ М.О. Шолохов і Україна: бібліографічний покажчик. Упорядник: Л. І. Ільницька; відп. ред.: О. П. Кущ. Львів: АН УРСР, Львівська наукова б-ка ім. В. Стефаника, 1978 . 111 с.
  • ↑ М. Шолохов і українська література: до 70-річчя з дня народження: список літератури за 1955—1975 рр. // АН УРСР, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника; [уклад. Л. І. Ільницька; ред. Є. М. Лазеба]. — Львів, 1975. — 11 с.
  • ↑ а б Касяненко Є. як Пилипенко перекручував Шолохова // Літературна газета. — 1934. — 20 серп. — С. 2.
  • ↑ Б. М. Цимерінов. Видання та розповсюдження творів М. О. Шолохова в УРСР у довоєнні роки. // Поліграфія і видавнича справа. № 13, 1977. C. 119-124. ISSN 0554-4866
  • ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3. (англ.)

    • Посилання

    • Шолохов Михайло Олександрович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 986.
    • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
    • Ігор Роздобудько. Українська Донщина в творах Михайла Шолохова. // Донщина та далі на Схід. [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
    • Шолохов Михайло Олександрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
    Отримано з https:https://www.search.com.vn/wiki/index.php?lang=uk&q=Шолохов_Михайло_Олександрович&oldid=40415405
    🔥 Top keywords: Файл:Pornhub-logo.svgГоловна сторінкаPorno for PyrosБрати КапрановиСпеціальна:ПошукUkr.netНові знанняЛіга чемпіонів УЄФАХ-69Файл:XVideos logo.svgСлобоженко Олександр ОлександровичPornhubЧернігівYouTubeУкраїнаЛунін Андрій ОлексійовичІскандер (ракетний комплекс)Шевченко Тарас ГригоровичATACMSДень працівників пожежної охорониВірастюк Василь ЯрославовичВікторія СпартцАлеппоFacebookГолос УкраїниКиївПетриченко Павло ВікторовичДуров Павло ВалерійовичСексФолаутТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиTelegramНаселення УкраїниГай Юлій ЦезарЛеся УкраїнкаОхлобистін Іван ІвановичOLXДруга світова війнаЗагоризонтний радіолокатор