Южне

місто в Одеській області. Адміністративний центр Южненської міської громади

Южне — місто в Одеському районі Одеської області. Адміністративний центр Южненської міської громади. Населення — 33 тис. (2019). Площа території — 10 км².[2] Відстань до облцентру становить близько 47 км і проходить автошляхом М28.

Южне
Герб ЮжногоПрапор Южного
Проспект Миру - центральна вулиця міста
Основні дані
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьОдеська область
РайонОдеський район
ГромадаЮжненська міська громада
Код КАТОТТГ:UA51100410010044384
Засноване1974
Статус містаз 1993 року
Населення 32 677 (на 01.01.2022)
АгломераціяОдеська
Площа10,42[1] км²
Густота населення3140,5 осіб/км²
Поштові індекси65481—65489
Телефонний код+380-4842
Координати46°37′25″ пн. ш. 31°06′04″ сх. д. / 46.62361° пн. ш. 31.10111° сх. д. / 46.62361; 31.10111 31°06′04″ сх. д. / 46.62361° пн. ш. 31.10111° сх. д. / 46.62361; 31.10111
Висота над рівнем моря34 м
ВодоймаЧорне море, Малий Аджалицький лиман
Назва мешканцівю́жненець
ю́жненка
ю́жненці
Міста-побратими Могильов, Білорусь
Кемер, Туреччина
Юецин, Китай
Кобулеті, Грузія
Димитровград, Болгарія
Кьорменд, Угорщина
День містаостання неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станціяБерегова
До станції5 км
До обл./респ. центру
 - автошляхами47,4 км
До Києва
 - автошляхами491 км
Міська влада
Адреса65481, Одеська область, м. Южне, пр-т. Григорівського десанту, 26а
Вебсторінкаофіційний сайт міста
Міський головаНовацький Володимир Миколайович

Южне у Вікісховищі

Карта
Южне. Карта розташування: Україна
Южне
Южне
Южне. Карта розташування: Одеська область
Южне
Южне
Мапа

Входить до Асоціації міст України.

Історія

Южне — одне з наймолодших міст Одеської області.

1973 — почалося будівництво Одеського припортового заводу та морського порту «Південний» в акваторії Малого Аджалицького лиману з перспективою створення промислово-транспортного вузла.

У травні 1975 року було ухвалене рішення про будівництво населеного пункту для проживання працівників порту та заводу. Серед кількох варіантів було обране місце для нього на березі моря, неподалік від села Сичавка.Оскільки безпосередньо будівництво почалося в 1976 році на березі Сичавського ставка, спочатку (неофіційно) він називався Нова Сичавка.

11 травня 1978 року — Указом Президії Верховної Ради УССР новопобудованому населеному пункту надали назву — селище Южне[3], з 16 травня 1978 р. смт[3] (тоді Комінтернівського району Одеської області). 25 лютого 1981 року смт Южне було підпорядковане Суворовській районній раді Одеси[4].

Міська рада

3 лютого 1993 р. — Верховна Рада України постановила віднести селище міського типу Южне до категорії міст обласного підпорядкування[5]. А у липні 2000 року — Постановою Верховної Ради України № 1914-III затвердила межі міста[6].

Житло, насосні станції, котельні до 1985 року були структурними підрозділами ОПЗ, тобто фактично все місто перебувало на балансі заводу. Але поступово, (до 1995 р.), комунальну сферу передали органам самоврядування. Хоча й донині головне підприємство Южного вкладає в нього кошти. Зокрема, коштом ОПЗ були зведені спорткомплекс «Олімп» і готель «Еллада».

Один із структурних підрозділів ОПЗ — теплиці, у яких вирощують квіти, овочі та фрукти. Придбати їх можна в магазинах на території заводу через власну систему розповсюдження за цінами на 20-25 % нижчими від ринкових.

Завдяки тому, що обидва містоутворювальних підприємства за всіх часів були високорентабельними, кризові явища 1990-х рр. практично не торкнулися м. Южне — тут ніколи не вимикали ні світла, ні тепла. У період товарного дефіциту завод і порт закуповували вагонами харчі та одяг.

Палац культури «Дружба» ОПЗ, відкритий у 1988

ОПЗ має великий соціальний пакет: палац культури (всі гуртки безплатні), баскетбольну команду, дитячі спортивні школи.

У місті 4 церкви, лікарня, фізкультурно-спортивний комплекс, бібліотека та декілька готелів. Наразі нема власного цвинтаря — небіжчиків ховають в одному з прилеглих сіл. Також немає громадського транспорту (є лише таксі).

Тривалий час у Южному не було «приватного сектора», в місті зводили виключно багатоповерхівки. Нині місто вже має окремий мікрорайон із приватними будинками. Будуються тут переважно пенсіонери[2].

Храм Святих верховних апостолів Петра і Павла

8 липня 2018 року, Предстоятель УГКЦ Святослав (Шевчук) в Южному освятив храм, зведений на честь Святих верховних апостолів Петра і Павла[7].

1 жовтня 2020 року, ВМС України отримали власний пункт базування у найбільшому порту України — «Південному» в м. Южне[8].

Перейменування

Місто має бути перейменоване на виконання закону про деколонізацію як не відповідне стандартам мови[9]. У 2023 році було зібрано пропозиції мешканців та проведено громадське голосування[10], проте місцеві депутати так і не визначилися з назвою[11]. 20 березня 2024 року комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування ухвалено рішення підтримати пропозицію перейменувати місто Южне на Порт-Аненталь[12][13]. Остаточно місто змінить назву лише після голосування у Верховній Раді.

Аненталь — історична (німецька колоніальна) назва Нових Білярів[12].

Населення

Етнічний склад населення міста на 2001 рік був представлений таким чином:


Таблиця зміни чисельності населення
1979198920012019
14015 58723 97733 579


Мовний склад населення (2001)
українська моваросійськаболгарська
44,76 %53 %0,2 %

Економіка

СТРУКТУРА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У МІСТІ ЮЖНОМУ

Промислова зона віддалена від міста на 7 км.

Поруч із містом збудували морський нафтовий термінал «Південний», з якого починається нафтогін Одеса-Броди.

У місті є практично приватний порт «Трансінвестсервіс» — велика компанія з багатьма відгалуженнями, кожне з яких займається перевезенням різних вантажів, зокрема хімічних. За законом, портом не може володіти приватна особа, але фактично він належить громадянинові Монако. За орендовані приватниками в держави причали точиться боротьба.

Є також приватне підприємство із сінгапурськими інвестиціями, яке спеціалізується на переробці тропічних олій на харчові добавки та косметику (зарплати на підприємстві перевищили середні по місту).

26 листопада 2012, у Лиманському районі Одеської області неподалік міста Южне стартувало будівництво термінала для отримання та регазифікації зрідженого газу[15].

Рівень безробіття у Южному — один із найнижчих в Одеській області (приблизно 0,3 %). Середня зарплата по місту — 3800 грн[2].

Навчальні заклади

Площа біля Палацу культури

Дошкільні навчальні заклади

  • «Золота рибка» (має фізкультурно-оздоровче спрямування). 2003 року заклад став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Школа сприяння здоров'ю»
  • «Райдуга»
  • «Казка»
  • «Теремок» (заклад комбінованого напрямку)

Школи

  • Комунальний заклад «Южненська загальноосвітня школа № 1»
  • Навчально-виховний комплекс (ЗОШ № 2 — Центр Ліцей), спеціалізується на профілізації окремих предметів та поглибленому вивченні трудового навчання. Випускники 9-х класів можуть продовжувати навчання в групах Ліцею, отримуючи як загальну середню освіту, так і спеціальності «слюсар з ремонту автомобілів» та «секретар керівника — оператор комп'ютерного набору»
  • Авторська експериментальна школа-комплекс № 3 (засновник — член-кореспондент Академії педагогічних наук, народний вчитель України Микола Петрович Гузик). Навчально-виховний заклад здобув визнання на європейському рівні (за висновками міжнародної організації ЮНЕСКО)
  • Ліцей №4 імені В'ячеслава Чорновола (ЗОШ № 4 — позашкільний заклад)

Позашкільні заклади

  • Палац творчості дітей та юнацтва;
  • Клуб юних техніків «Чорноморець»;
  • Спортивно-оздоровчий центр.

Релігія

Свято-Введенський храм (УПЦ МП)

Парафія Різдва Пресвятої Діви Марії (РКЦ)

Церква святих апостолiв Петра і Павла (УГКЦ)

Церква "Вефіль" (баптизм)

Спорт

Спортивний комплекс «Олімп»

У місті базуються баскетбольний клуб «Хімік» і волейбольний клуб «Хімік».

Матчі чемпіонату України з баскетболу час від часу проводять у місцевому спорткомплексі «Олімп». У ньому також відбуваються турніри з фехтування.

Парки

Парк металевих скульптур

Приморський парк

Білоруський сад

Грузинський сквер

Китайський сад

Турецький сквер «Кемер»

Міста-побратими

Кемер, Туреччина (2008)

Юецин, Китайська Народна Республіка (2008)

Кобулеті, Грузія (2008)

Димитровград, Болгарія (2010)

Кьорменд, Угорщина (2014)

Міста-партнери

Біляївка, Україна (2021)

Постаті

Примітки

Література

Електронні джерела