Юрій М'єнь
Юрій М'єнь[2][3] (інший варіант написання прізвища — Мень, в.-луж. Jurij Mjeń, нім. Georg Möhn, 14 травня 1727, Грубочиці, Лужиця, Саксонія — 22 серпня 1785, Н'єсвачідло, Лужиця, Саксонія) — серболужицький письменник і поет, лютеранський священик. Йому належать перші спроби світської поезії в лужицькій літературі.[2]
| Юрій М'єнь | ||||
|---|---|---|---|---|
| в.-луж. Jurij Mjeń | ||||
| Ім'я при народженні | в.-луж. Jurij Mjeń | |||
| Народився | 14 травня 1727[1] Grubditzd, Німеччина | |||
| Помер | 22 серпня 1785 (58 років) Нешвіц, Баутцен, Саксонія | |||
| Країна |  Саксонія | |||
| Діяльність | письменник, парох | |||
Біографія
Ю. М'єнь народився 14 травня 1727 року в селі Грубочиці, розташованому біля міста Будишина. У 1746 році закінчив теологічний факультет Лейпцизького університету.
З 1750 року був лютеранським священиком у селі Н'єсвачідло. Був відомим проповідником, свої проповіді видав друком лужицькою мовою у кількох збірках.
Творчість
Юрій М'єнь відзначався як палкий захисник рідної мови; поет захоплено оспівав її в своєму найкращому творі «Лужицької мови багатство й хвала в лицарській пісні»[3] («Serbskeje rěče zamożenje a chwałba we rěčerskim kěrlišu»). Цей твір є парафразою оди Г. Клопштока про рідну мову «Поетична пісня». Твір у стилі бароко возвеличує лужицьку мову.[4] Вірш було видано у 1806 році сином поета Р. М'єнєм.
Ю. М'єнь був перекладачем німецького поета Г. Клопштока.[4]
Література
- Трофимович К., Моторний В. Нариси з історії серболужицької літератури. — Львів, 1970.
