Евенки
Евенки | |
---|---|
Кількість | 76 тисяч |
Ареал | Китай: 38 701 (2000) Росія: 35 527 (2002) Монголія: 1 000-3 000 (1995)[1] |
Близькі до: | Евени, Негідальці, Маньчжури |
Мова | Евенкійська мова, Хамниганська мова |
Релігія | Шаманізм, Православ'я, Ламаїзм |
Евенки (самоназва евенкіл), стара назва — тунгуси, сибірський малочисельний корінний народ, мова якого належать до тунгусо-маньчжурських мов. Населяють велику, але рідкозаселену територію в Росії, Китаї і Монголії від Єнісею на Заході до Охотського моря на Сході, від Північного Льодовитого океану на Півночі до Маньчжурії на Півдні.
Розселенняред. код
В Росії чисельність за даними Всеросійського перепису населення 2002 року — 35 527 чоловік. Існує тенденція до її зростання, у 1989 році їх було 29,901 тисяч.
Чисельність евенків у Росії:
- Етнічна мапа (бл. 1900 р.) Сибіру з територією розселення евенків (на мапі — тунгусів) у XVI ст. до російської експансії.
- Евенки на карті розселення корінних малочисельних народів Росії
- Частка евенків у населенні району (2002)
- Частка евенкійського населення району у загальній чисельності евенків у РФ (2010)
Евенки в Україніред. код
Відповідно до перепису населення 2001 року в Україні проживало 48 евенків. Своєю рідною мовою тридцять п'ять людей зазначили російську, чотири людини — евенкійську, троє людей — українську[2].
Історіяред. код
Евенки в Російській та Китайській імперіяхред. код
- У 1630-х князь Бомбогор очолює приамурських (південних) евенків та даурів у війні проти маньчжурів, які захопили Китай. Зрештою південні евенки були розбиті у 1640 році та підпорядковані Китаю.
- У 1667 році приамурський евенкійський князь Гантімур з власної ініціативи переходить з китайського підданства у московське разом із своїм племенем та засновує російський рід Гантімурови.
- У 1761 році Росією був заснований Тунгуський козацький полк у Забайкаллі.
- 1740—1793 Хайланьча — евенк очолює китайську армію династії Цін.
Радянський періодред. код
- Тунгуси, які жили на узбережжі Охотського моря та у Якутії брали участь у якутських повстання 1920-х років. У 1925 році в результаті Тунгуського повстання була проголошена незалежна Тунгуська народна республіка на березі Охотського моря.
- У перші роки радянської влади кілька сотень евенків, що жили на Учурі в Якутії, вирішили перейти до Китаю, але були розстріляні військами МДБ[3].
- У перші 13 років радянської влади була створена низка евенкійських національних округів та районів, зокрема Евенкійський автономний округ (зараз — Красноярський край, Центральний Сибір), Вітімо-Олекмінський національний округ (Забайкалля), а також Охотсько-Евенський національний округ на узбережжя Охотського моря, південна частина якого була населена евенками. За винятком першого округу, автономії були скасовані у 1930-х.
- Під час колективізації евенки взяли участь у Таймирському повстанні 1932 року.
- Під час Другої світової війни прославилися евенкійські снайпери.
- Після перемоги комуністів в Китаї був утворений Евенкійський автономний хошун та Ороченський автономний хошун.
У складі РФред. код
- У 1991 році Евенкійський автономний округ став суб'єктом Російської Федерації, водночас підпорядковуючись Красноярському краю. У 1992 році, під час періоду підвищення статусу автономій РФ, у документах Верховної Ради РФ округ згадується як «Евенкійська автономна область»[4].
- У 2005 році в рамках кампанії з ліквідації національних округів Евенкійський автономний округ був перетворений на Евенкійський район Красноярського краю, втративши статус суб'єкту федерації. Після пониження статусу округу в Росії залишилися евенкійські національні автономії тільки районного рівня. Окрім Евенкійського району Красноярського краю, евенкійські райони є в Якутії (Анабарський улус, Жиганський улус, Оленьоцький улус) та Бурятії (Баунтовський евенкійський район).
- У 2009 році «Союз евенкійців» звернувся з проханням про відновлення автономії[5]. Громадські організації та активісти засвідчують погіршення соціального становища в районі після пониження його статусу[6][7][8]. Евенки стикаються з екологічними та земельними проблемами через розробку корисних копалин[9][10].
- Тунгуська республіка на карті розпаду Російської імперії
- Повстання, у яких брали участь евенки: тунгуське, конфедералістів, булунське, таймирське
- Округ Хулунбуїр, до складу якого входять Евенкійський автономний хошун та Ороченський автономний хошун, Внутрішня Монголія, Китай
- Евенкійські національні райони у сучасній Росії
Етнічні групиред. код
- Власне евенки — живуть в основному в Росії, невелика група — в Китаї.
- Хамнігани — нащадки евенків, що перейняли монгольську або бурятську мову та буддійську релігію. Вважаються етнічною групою бурят.
- Орочони — живуть тільки в Китаї.
- Солони — живуть тільки в Китаї.
За мовою найближчими до евенків народами є евени та негідальці.
Моваред. код
Говорять евенкійською мовою тунгусо-маньчжурської мовної групи, алтайської родини мов. Незважаючи на розселення на гігантській території, наріччя евенкійської мови взаємно зрозумілі. Поширена російсько-евенкійська двомовність, останнім часом — російська одномовність, у Якутії — тримовність та якутсько-евенкійська двомовність.
Евенкська писемність вперше була створена в 1929 році на латинській графічній основі, з 1937 — на основі російської абетки. До 1958 року в абетку вносились зміни.
Відомі евенкиред. код
- Бомбогор (? — 1640) — князь союзу тунгусів-солонів та даурів, етнічне походження є дискусійним.
- Ольга Кудріна (1890—1944) — жінка-шаман.
- Семен Данилович Номоконов (1900—1973) — снайпер часів Другої світової війни.
- Микита Васильович Сахаров (1915—1945) — письменник та перекладач.
- Алітет Миколайович Немтушкін (1939—2006) — поет.
- Марія Фьодорова-Нулгинет (нар. 1946) — поетеса, дитяча письменниця.
- Галина Іванівна Кептуке (також Варламова, Варламова-Кептуке) (нар. 1951) — письменниця, фольклористка.
- Урелту (нар. 1952) — письменник.
- Дулар Осор Чаоке (над. 1958) — лінгвіст, спеціаліст по тунгусо-маньчжурських мовах.
Евенки на фоторед. код
Див. такожред. код
Посиланняред. код
- Евенки // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Evenki |
- Эвенкитека — эвенкийская библиотека [Архівовано 9 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Эвенгус — Материалы для изучения эвенкийского языка [Архівовано 25 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- История эвенков(тунгусов) // Арктический многоязычный портал [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Эвенки // Арктический многоязычный портал [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Будущее эвенков // Арктический многоязычный портал [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Рождение феномена эвенкийской литературы // Арктический многоязычный портал [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Эвенки // Ассоциация коренных малочисленных народов Севера, Сибири и Дальнего Востока Российской Федерации [Архівовано 1 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- Ева Меркачева. Чем живут российские эвенки: олень вместо бога и две программы телевидения [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Тунгусія — спільнота у ЖЖ [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Евенкійська група Вконтакті [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- (відео) Евенкійський танець «Бакалдин»
- (відео) Евенкський ансамбль «НУЛГУР» (Камчатка) [Архівовано 18 листопада 2015 у Wayback Machine.]
Приміткиред. код
|
|
|