Актюбінська область

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

Населення — 906220 осіб (2021; 757768 у 2009^[3], 682558 у 1999, 735380 у 1989).

Населення Актюбінської області — поліетнічне.

Національний склад населення станом на 2016 рік^[5]:

• казахи — 681871 особа (81,68 %)
• росіяни — 100934 особи (12,09 %)
• українці — 22906 осіб
• татари — 9394 особи
• німці — 5703 особи
• корейці — 1466 осіб
• молдовани — 1427 осіб
• чеченці — 1304 особи
• узбеки — 1301 особа
• білоруси — 1218 осіб
• азербайджанці — 1188 осіб
• башкири — 787 осіб
• болгари — 704 особи
• вірмени — 520 осіб
• чуваші — 253 особи
• марійці — 251 особа
• мордва — 195 осіб
• інші — 3386 осіб

Актюбінська область розташована між Прикаспійською низовиною на заході, плато Устюрт — на півдні, Туранською низовиною — на південному сході і південними відрогами Уралу — на півночі. Велика частина області — рівнина (висота 100—200 м), розчленована долинами річок; у середній частині тягнуться гори Мугоджари (вища точка гора Великий Бактибай, 657 м). Західна частина Актюбінської області зайнята Підуральським плато, перехідним на південному заході в Прикаспійську низовину; на південному сході — масиви горбистих пісків — Приаральські Каракуми і Борсуки Великі та Малі. На північному сході в Актюбінській області заходить Тургайське плато, порізане ярами.

Клімат — різко континентальний, посушливий з спекотним і сухим літом і холодною зимою. Влітку часті суховії і запорошені бурі, взимку — завірюхи. Середня температура липня на північному заході 22,5 °C, на південному сході 25 °C, січня відповідно −16 °C і −15,5 °C. Кількість опадів на північному заході близько 300, в центрі і на півдні — 125—200 мм на рік. Вегетаційний період від 175 днів на північному заході до 190 днів на південному сході.

Усі річки Актюбінської області належать до басейнів Каспійського моря і невеликих озер. Найбільші річки — Емба, притоки Уралу — Ор, Ілек, а також Іргиз, Уїл, Тургай та Сагиз. Багато річок маловодні, влітку пересихають або розпадаються на плеса. Багато озер (більше 150), головним чином дрібних солоних; деякі з них, пересихаючи, утворюють солончаки (наприклад, Шалкартеніз, що заповнюється водою тільки навесні). Маловодні річки і солоні озера майже не придатні для господарських цілей. У зв'язку з цим широко використовуються прісні підземні води.

Північно-західна частина області зайнята ковилово-різнотравним і полиново-злаковим степом на чорноземних і червоно-коричневих ґрунтах з плямами солонців; по долинах річок — лугова рослинність, гаї з тополі, осики, берези, чагарники. Середня і північно-східна частини зайняті злаковий-полиновим сухим степом на світло-каштанових і сіроземних ґрунтах. На півдні розташовані полинно-солянкові напівпустелі і пустелі (Барсуки) на бурих солонцюватих ґрунтах з масивами пісків і солончаків.

Багато гризунів (строкатка степова, ховрахи, тушканчики), хижих (вовк, корсак); збереглися антилопи сайга і джейран.

Великі запаси корисних копалин, представлені крупними родовищами хромітів, мідь, нікель-кобальтових руд, титану, золота, а також фосфоритів, нафти і природного газу. На їх базі виникли багато галузей промисловості: гірничодобувна, хімічна, виробництво феросплавів тощо. Велика частина гірничодобувних підприємств зосереджена в районі Мугалжар (хромітові і нікелеві копальні поблизу міста Хромтау і селища Батамшинський) і в центральній і південній частинах області (видобування нафти і газу). Більшість підприємств оброблювальної промисловості знаходяться в м. Актобе (заводи: феросплавів, хромових з'єднань, рентгеноапаратури, машинобудування, механічний, авторемонтний і підприємства легкої і харчової промисловості) і поблизу нього (хімічний комбінат в місті Алга).

• Офіційний сайт акимату Актюбінської області [Архівовано 24 серпня 2013 у Wayback Machine.] (казах.), (англ.), (рос.)
• Погода у Актюбінській області. Казахстан
• Казахстан. Актюбінська область [Архівовано 4 грудня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

	Західноказахстанська область	Оренбурзька область,  Росія	Костанайська область
	Атирауська область	Пн	Улитауська область
		Зх    Актюбінська область    Сх
		Пд
	Мангистауська область	Каракалпакстан,  Узбекистан	Кизилординська область

Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.