Актюбінська область

Актю́бінська область — область у складі Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року.

Актюбінська область

(каз. Ақтөбе облысы)

Герб
Адм. центрАктобе
КраїнаКазахстан Казахстан
РегіонЗахідний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Західноказахстанська область, Атирауська область, Мангістауська область, Костанайська область, Кизилординська область, Оренбурзька область, Каракалпакстан?
Офіційна моваказахська
Населення
 - повне906220 осіб (2021[1])
 - густота5,36 осіб/км²
Етніконказахи — 81,0 %,
росіяни — 12,5 %,
українці — 2,9 %,
татари — 1,2,
німці — 0,7 %[2]
Площа
 - повна300 629 км²
Часовий поясUTC+5
Дата заснування10 березня 1932 року
АкимСапарбаєв Бердибек Машбекович
Вебсайтофіційний сайт
Код ISO 3166-2KZ-11

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Актюбінська область

Адміністративний поділ

Район, міська адміністраціяПлоща,
км²
Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
Населення,
осіб (2021)
ЦентрК-ть
АО
К-ть
НП
1Айтекебійський район36388,6839549346282572320884Темірбека Жургенова1527
2Алгинський район7506,7239596370043857842773Алга1330
3Байганінський район63660,3427331246522207322622Карауилкелди924
4Іргізький район39604,4316640156101441613914Іргіз718
5Каргалинський район4998,4624152191721678115285Бадамша815
6Мартуцький район6605,3235006310842984329335Мартук1332
7Мугалжарський район25466,5571214638126211564991Кандиагаш1537
8Темірський район11665,0237758359463442535547Шубаркудук1024
9Уїльський район10352,7421635208651861916058Уїл722
10Хобдинський район14029,8036947276361959116006Кобда1631
11Хромтауський район12948,1950844438143974845828Хромтау1528
12Шалкарський район59407,0254788466974418742484Шалкар1331
13Актобинська м.а.2337,58279920281638391669540493Актобе-1

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

Населений пунктНаселення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
Населення,
осіб (2021)
1Актобе253 532253 088345 687540 493
2Кандиагаш26 69125 55329 16934 898
3Хромтау24 43821 74024 08929 579
4Шалкар28 89926 32926 57427 833
5Алга17 91015 37219 70522 446
6Шубаркудук12 21710 72211 19914 125
7Емба16 03512 34511 21212 783
8Карауилкелди7 5128 2127 86210 887
9Мартук8 8248 1179 79510 679

Населення

Населення — 906220 осіб (2021; 757768 у 2009[3], 682558 у 1999, 735380 у 1989).

Населення Актюбінської області — поліетнічне.

Зміна чисельності населення[4]
Роки200320042005200620072008
Населення668 378671 812678 607686 698695 454703 660
Роки200920102011201220132014
Населення756 782763 589777 471786 349796 130808 878

Національний склад населення станом на 2016 рік[5]:

Географія

Актюбінська область розташована між Прикаспійською низовиною на заході, плато Устюрт — на півдні, Туранською низовиною — на південному сході і південними відрогами Уралу — на півночі. Велика частина області — рівнина (висота 100—200 м), розчленована долинами річок; у середній частині тягнуться гори Мугоджари (вища точка гора Великий Бактибай, 657 м). Західна частина Актюбінської області зайнята Підуральським плато, перехідним на південному заході в Прикаспійську низовину; на південному сході — масиви горбистих пісків — Приаральські Каракуми і Борсуки Великі та Малі. На північному сході в Актюбінській області заходить Тургайське плато, порізане ярами.

Клімат — різко континентальний, посушливий з спекотним і сухим літом і холодною зимою. Влітку часті суховії і запорошені бурі, взимку — завірюхи. Середня температура липня на північному заході 22,5 °C, на південному сході 25 °C, січня відповідно −16 °C і −15,5 °C. Кількість опадів на північному заході близько 300, в центрі і на півдні — 125—200 мм на рік. Вегетаційний період від 175 днів на північному заході до 190 днів на південному сході.

Усі річки Актюбінської області належать до басейнів Каспійського моря і невеликих озер. Найбільші річки — Емба, притоки Уралу — Ор, Ілек, а також Іргиз, Уїл, Тургай та Сагиз. Багато річок маловодні, влітку пересихають або розпадаються на плеса. Багато озер (більше 150), головним чином дрібних солоних; деякі з них, пересихаючи, утворюють солончаки (наприклад, Шалкартеніз, що заповнюється водою тільки навесні). Маловодні річки і солоні озера майже не придатні для господарських цілей. У зв'язку з цим широко використовуються прісні підземні води.

Північно-західна частина області зайнята ковилово-різнотравним і полиново-злаковим степом на чорноземних і червоно-коричневих ґрунтах з плямами солонців; по долинах річок — лугова рослинність, гаї з тополі, осики, берези, чагарники. Середня і північно-східна частини зайняті злаковий-полиновим сухим степом на світло-каштанових і сіроземних ґрунтах. На півдні розташовані полинно-солянкові напівпустелі і пустелі (Барсуки) на бурих солонцюватих ґрунтах з масивами пісків і солончаків.

Багато гризунів (строкатка степова, ховрахи, тушканчики), хижих (вовк, корсак); збереглися антилопи сайга і джейран.

Економіка

Великі запаси корисних копалин, представлені крупними родовищами хромітів, мідь, нікель-кобальтових руд, титану, золота, а також фосфоритів, нафти і природного газу. На їх базі виникли багато галузей промисловості: гірничодобувна, хімічна, виробництво феросплавів тощо. Велика частина гірничодобувних підприємств зосереджена в районі Мугалжар (хромітові і нікелеві копальні поблизу міста Хромтау і селища Батамшинський) і в центральній і південній частинах області (видобування нафти і газу). Більшість підприємств оброблювальної промисловості знаходяться в м. Актобе (заводи: феросплавів, хромових з'єднань, рентгеноапаратури, машинобудування, механічний, авторемонтний і підприємства легкої і харчової промисловості) і поблизу нього (хімічний комбінат в місті Алга).

Примітки

Посилання