Архангельська область

Арха́нгельська о́бласть — область на півночі Росії. До її складу входить Ненецький автономний округ.

Архангельська область
рос. Архангельская область
  
Країна Росія Росія
Фед. округ Північно-Західний
Адмін. центр Архангельськ
Глава Орлов Ігор Анатолійовичd
Дата утворення 23 вересня 1937
Оф. вебсайт dvinaland.ru(рос.)
Географія
Координати 63°30′ пн. ш. 43°00′ сх. д. / 63.500° пн. ш. 43.000° сх. д. / 63.500; 43.000
Площа 589 900 км² (13-а)
  • внутр. вод 0,2 %
Населення
Чисельність 1225310 (01.01.2011) [1] (40-а) (2011)
Густота 2.1/км²
Оф. мови російська
Економіка
Економ. район Північний
Коди
ISO 3166-2 RU-ARK
ЗКАТО 11
Суб'єкта РФ 29
Телефонний (+7)
Карти

Архангельська область на карті суб'єктів Російської Федерації

Мапа
CMNS: Архангельська область у Вікісховищі

Географічне положення й клімат

Область розташована на півночі Східно-Європейської рівнини. Обмивається Білим, Баренцевим, Печорським і Карським морями. Через близьку відстань до арктичних морів і через малий вплив теплої течії Гольфстрим, клімат тут помірно континентальний, на північному сході — субарктичний, тобто прохолодне літо й тривала холодна зима. Характерна часта зміна повітряних мас, що надходять із Арктики й середніх широт.

На території Архангельської області розташовані мис Флігелі (крайня північна точка Росії, Європи і Євразії) і мис Фліссингський (крайня східна точка Європи).

Тваринний і рослинний світ

Архангельська область здебільшого входить у зону тайги й тундри, виняток становлять архіпелаги Нова Земля й Земля Франца-Йосипа, острів Вікторія — вони відносяться до арктичних пустель. Найпоширеніша порода лісів — ялинник, на другому місці — соснові ліси. Ялиця й модрина зустрічаються тільки на сході області.

Із птахів в Архангельській області водяться: тетерев, глухар, орябок, дятел, синиця, снігур, підкоришник, а також занесені в Червону Книгу орлан-білохвост, скопи, беркут, бородата неясить, сірий журавель.

З арктичних ссавців звичайні ведмідь білий, морж, нерпа кільчаста, тюлень лисун гренландський, лахтак («морський заєць»).Зі звірів тайги характерні лось, олень благородний, ведмідь бурий, рись, росомаха, вовк, лисиця, вивірка лісова, куниця лісова, норка європейська, бобер європейський, ондатра, бурундук, заєць білий.

Історія

Архангельська область утворена 23 вересня 1937 року. До Жовтневої революції більша частина території нинішньої області входила до складу Архангельської губернії. Остання була ліквідована 14 січня 1929 — Архангельська, Вологодська й Північно-Двінська губернії утворювали Північний край. 15 липня 1929 у Північному краї було утворено Ненецький національний округ (зараз Ненецький автономний округ). Північний край після виділення Комі АРСР (5 грудня 1936) було перетворено на Північну область, 23 вересня 1937) розділену на Архангельську й Вологодську області. До складу Архангельської області, крім території колишньої Архангельської губернії, увійшли також два колишні повіти (Вельський і Каргопольський) Вологодської губернії й 9 районів колишньої Північно-Двінської губернії. У 1940 році (за іншими відомостями, у березні 1941) з Архангельської області до складу Кіровської області було передано 3 райони: Опаринський, Лальський (пізніше Лузький) і Подосиновський. Наприкінці 1959 року з Ненецького національного округу до складу Комі АРСР відійшла невелика територія з робочим селищем Хальмер-Ю.

Населення й національний склад

За даними переписи населення 2002 року населення Архангельської області склало 1 294 993 осіб, з них:

Адміністративній поділ

Міські округи

Міський округНаселення (2006)
Архангельськ355 813
Коряжма42 831
Котлас72 694
Мирний28 935
Новодвінськ42 537
Сєверодвінськ197 135

Муніципальні райони

Муніципальне утворенняНаселення (2006)Адміністративний центрНаселення райцентру (2002)
Вельський муніципальний район59,8 тис. (2007)м. Вельськ26 210 (2006)
Верхнетоємський муніципальний район20,7 тис. (2007)село Верхня Тойма3 940
Вілегодський муніципальний район12 137село Ільїнсько-Подомське2 973
Виноградовський муніципальний район20 153смт Березнік6 450 (2006)
Каргопольський муніципальний район20 864м. Каргополь11 007 (2006)
Коноський муніципальний район29 233смт Коноша12 306 (2006)
Котласький муніципальний район22 835в місті Котлас 
Красноборський муніципальний район16 236село Красноборськ5 030
Ленський муніципальний район15 077село Яренськ4 085
Лешуконський муніципальний район9 620село Лешуконське5 003
Мезенський муніципальний район12 760м. Мезень3 813 (2006)
МУ Нова Земля2 724смт Бєлуш'я Губа2 630 (2006)
Няндомський муніципальний район32 449м. Няндома22 136 (2006)
Онезький муніципальний район15 870м. Онега22 797
Пінезький муніципальний район32 198село Карпогори4 617
Плєсецький муніципальний район54 196смт Плєсецк10 460 (2006)
Приморський муніципальний район26 831м. Архангельськ 
Соловецький муніципальний район873селище Соловецький955
Уст'янський муніципальний район34 853смт Октябрський9 758 (2006)
Холмогорський муніципальний район28 800село Холмогори4 592
Шенкурський муніципальний район17 764м. Шенкурськ5 922 (2006)

Острови

Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч
2007
Архангельськ 348,6 Каргополь 10,9
Сєверодвінськ 193,2 Плєсецьк 10,3
Котлас 59,3 Октябрський 9,7
Коряжма 42,8 Савінський 7,7
Новодвінск 42,3 Іскателей 7,2
Мирний 28,5 Березнік 6,4
Вельськ 26,1 Кулой 6,4
Онега 22,5 Шенкурськ 5,9
Няндома 21,9 Сєвероонезьк 5,3
Нар'ян-Мар 19,2 Красноборськ 5,0 (2003)
Вичегодський 13,1 Лешуконське 5,0 (2003)
Коноша 12,2

Економіка

Промисловість

Архангельська область має розвинену рибну, лісову, деревообробну й целюлозно-паперову промисловість, є машинобудування, головним чином обслуговуючи ту ж рибну й деревообробну промисловості, а також виконуючи оборонні замовлення. Основні промислові центри: Архангельськ, Котлас, Сєверодвінськ, Новодвінськ, Коряжма, Вельськ.

Космодром

На території області, біля міста Мирний розташовано космодром «Плесецьк».

Корисні копалини

В області є родовища нафти, газу, алмазів, торфу. Найзначніші родовища гіпсів в Росії — Звозьке родовище, вапняків і ангідридів. На півдні області (Сольвичегодськ, Коряжма) залягають потужні шари кам'яної солі.

Див. також

Джерела

Література

  • (рос.) Деревянные часовни Русского Севера (Республика Карелия, Республика Коми, Архангельская область, Вологодская область). Иллюстрированный перечень. — М. : Институт Наследия, 2005. — 224 с.
  • (рос.) Критский Ю. М. Кенозерье: история и культура (очерки, материалы, исследования) / подготовка текстов В. Н. Матонина. — Архангельск : Правда Севера, 2005. — 208 с.
  • (рос.) Памятники архитектуры Русского Севера: Сб. статей / Отв. ред. Л. Д. Попова. — Архангельск, 1998. — 304 с.
  • (рос.) Чалая И. П., Шульгин П. М. Историко-культурные и природные территории Архангельской области и Ненецкого автономного округа. — М. : Институт Наследия, 2003. — 118 с.

Посилання

Біле мореПівнічний Льодовитий океан
Баренцеве море
Карське море
 Ненецький автономний округ
 Республіка Карелія  Республіка Комі
 Вологодська область  Вологодська область  Кіровська область