Скопа

Це великий хижий птах з характерним забарвленням: верх чорно-сірий, низ білий з темною поперечною смугою впоперек грудей, голова біла з чорною широкою смугою через око. Крила довгі і широкі. Знизу на згинах крил темні плями. Ширяючий птах тримає крила дещо зігнутими кінцями донизу і віддалено нагадує мартина. Хвіст вузький, короткий, знизу на ньому видно нерізкі смуги. На потилиці має чуб. Очі жовті.

Самки більші за самців, однак забарвлені вони однаково, хоча часто у самок темніша і ширша смуга на волі, довжина 56 — 62 см, розмах крил 147 — 168 см, вага 1,3 — 1,9 кг.

У молодих особин на спинній стороні вохристо-білуваті кінці пір'їн.

Голос — голосне «кай-кай-кай» у період токування. Крик хвилювання — уривчасте і швидке «кі-кі-кі».

Вид поширений по всій земній кулі, окрім Антарктики, Південної Америки і більшої частини Африки.

Сучасна чисельність в Україні становить не більше двох пар. Зменшення чисельності виду фіксується з початку XX ст. У 1980—1990 рр. було відомо два жилі гнізда в заплаві р. Десни (Чернігівська, Сумська обл.) та одне на Корнинському водосховищі (Житомирська обл.). Також перебування скопи передбачалось у заплаві р. Тетерев (Житомирська обл.) та Рівненському природному заповіднику. Зараз достовірно відомі два жилих гнізда у Волинській області, обидва — на територіях природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: Черемський природний заповідник (з 2006 р.) та Національний природний парк «Прип'ять-Стохід» (з 2008 р.)^[2].

В Україні під час сезонних міграцій трапляється на всій території, крім гір.

Причини зниження чисельності в Україні — знищення гнізд під час санітарних рубок лісу; браконьєрство; вирубування старих суховерхих дерев, що можуть слугувати для влаштування гнізд; забруднення водойм, погіршення кормової бази. Основною причиною зникнення птаха в Україні орнітологи вважають відстріл на кормових ділянках (переважно рибгоспах).

Гніздовий перелітний птах. Перші птахи можуть з'являтися на початку березня; основний проліт у третій декаді березня — другій декаді квітня. Селяться поблизу великих водойм, маловідвідуваних людиною. У лісовому масиві гніздо буває поблизу узлісся або великих галявин чи лісових боліт — гніздо розміщують на високих деревах на висоті 10—20 м на верхівці крони. У Північній Америці скопа часто влаштовує гнізда поблизу людини — на різноманітних стовпах, опорах та інших спорудах; часто на спеціальних штучних платформах, збудованих для цього птаха. Гніздо птахи щороку поновлюють і добудовують; старі гнізда у діаметрі досягають 2-х метрів. У кладці 2–3 яйця (початок травня). Насиджує переважно самка, 33–35 діб. Пташенята залишають гніздо через два місяці після вилуплення.

Осіння міграція з кінця серпня до початку листопада (у Криму — до початку грудня).

Скопа є стенофагом — живиться переважно рибою. Полюючи на неї, літає над водою, та вистежує рибу, яка піднялася до поверхні, потім дуже швидко спускається та вихоплює рибу, занурюючи лапи у воду. При відсутності основного корму може здобувати земноводних, птахів, дрібних ссавців.

Занесено до Червоної книги України (1994, 2009), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток II), Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток II) конвенцій.

Скопу часто можна побачити на логотипах різних брендів. Скопа зображено на логотипі рюкзаків «Osprey Packs», а також цей птах є офіційним символом команди американскього футболу Seattle Seahawks та вельської команди регбі «Ospreys» (англ. Welsh Rugby Union). Скопу зображено на гербі фінського селища Сааксмакі; на гербі та прапорі міста Скопін (Рязанська область, Росія).

• Зловивши рибу, птах повертає рибу в лапах так, щоб голова риби була направлена в сторону руху птаха. Це зменшує аеродинамічний опір і полегшує перенесення риби до гнізда.^[3].
• Під час міграції до Шотландії та з Шотландії скопи можуть подолати до 5000 км^[4] .

• Скопа // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Зубаровський В. М. Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. — К.: Наук. думка, 1977. — 322 с. [Архівовано 20 липня 2011 у Wayback Machine.]
• Міграції скопи через територію України. Український центр дослідженьхижих птахів. — 2011. [Архівовано 19 липня 2011 у Wayback Machine.]
• Скопа в Червоній книзі України [Архівовано 27 травня 2014 у Wayback Machine.]
• Osprey Species text in The Atlas of Southern African Birds [Архівовано 16 липня 2015 у Wayback Machine.]
• Osprey — Pandion haliaetus — USGS Patuxent Bird Identification InfoCenter