Вівсяна кормова одиниця

У 1810 р. для оцінки поживності кормів з метою нормування годівлі тварин було запропоновано сінні еквіваленти, а на початку XX ст. — крохмальні еквіваленти.^[1]

У Данії,^[1] Швеції^[1] та Норвегії^[1] користуються скандинавською кормовою одиницею встановленою для тварин різних видів для отримання від них різноманітної продукції, що за поживністю дорівнює 1 кг зерна ячменю та в основу якої покладено продуктивну енергію.^[3]

Радянська кормова одиниця (вівсяна кормова одиниця) розроблена в 1922—1923 Комісією зоотехнічної вченої ради Наркомзему РРФСР під керівництвом Є. А. Богданова.^[4] Як одиниця поживності кормів в СРСР, за пропозицією 1922 року Е.А.Богданова,^[5] була прийнята кормова одиниця, що відповідає поживності 1кг сухого вівсяного зерна середньої якості і названа «радянською кормовою одиницею».^[1][6]

Радянська кормова одиниця є похідним крохмального еквівалента.^[1] В її основі лежить крохмальна одиниця, запропонована німецьким вченим О. Кельнером, який зрівняв всі корми з поживною цінністю чистого крохмалю.^[7] 1 кг вівсяного зерна дорівнює за поживною цінностю 0,6 кг крохмалю.^[7][1]

Енергетична поживність кормів виражалась у вівсяних кормових одиницях до 1985 року.^[8]

Під загальною поживністю корму (раціону) розуміють сумарно корисну дію поживних речовин, що міститься в кормі, на продуктивність тварин. Загальна поживність — це енергетична поживність корму. Її виражають в одиницях обмінної енергії (енергія, яка фізіологічно використана організмом тварин). За одиницю оцінки загальної поживності кормів прийнята вівсяна кормова одиниця, в основі якої лежить метод обліку матеріальних змін у тілі тварини, про які роблять висновок за балансом речовин та енергії в організмі. Суть вівсяної кормової одиниці — це зміни в тілі тварин під впливом годівлі їх, роблячи висновок за відкладанням або розпадом білків і жиру, які визначають за балансом азоту і вуглецю.

Частина енергії одержаної з корму не засвоюється організмом, а виділяється з неперетравленими залишками корму. Втрати у жуйних цієї енергії приблизно дорівнюють 40%.

На практиці користуються готовими таблицями, де вказано, скільки кг того чи іншого корму дорівнюють за поживністю 1 кг вівса, або 1 вівсяній кормовій одиниці.^[7]

При відгодівлі тварин поживну якість кормів оцінюють за кількістю кормових одиниць у кілограмі, центнері, тонні корму.^[1]

Класична система вівсяних кормових одиниць вважається застарілою в секторі тваринництва, оскільки вона недооцінює енергетичну цінність корму по шляху перетворення її в молоці. Для цього, в наш час відмовилися на користь інших, ефективніших, таких як чистий метод енергії (нетто-енергія), прийнятий в основному в Північній Америці, або французької кормової одиниці, прийнятої в Європі.В Україні, країнах СНД, Польщі, Румунії, болгарії та ін. прийнята система оцінки кормів за показниками вівсяних кормових одиниць.^[3]

Перерахунок фізичної маси кормів у кормові одиниці в сільськогосподарських підприємствах здійснюється за коефіцієнтами, що визначаються лабораторними дослідженнями кормів, які проводяться на місцях агрохімічною службою, і тільки при їх відсутності — за «Довідником поживності кормів», що застосовується для кожної природно-кліматичної зони України за видами кормів. Перерахунок фізичної ваги кормів у кормові одиниці в домогосподарствах здійснюється за нормативними оцінками їх кормової якості.

• Енергетична кормова одиниця
• Крохмальний еквівалент