Гірчиця салатна

вид рослин
Гірчиця салатна

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Рослини (Plantae)
Відділ:Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас:Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:Евдикоти
Підклас:Розиди (Rosids)
Порядок:Капустоцвіті (Brassicales)
Родина:Капустяні (Brassicaceae)
Рід:Гірчиця (Sinapis)
Вид:Гірчиця салатна
Brassica juncea
(L.) Czern., 1859
Синоніми
* Гірчиця салатна
  • Гірчиця сарепська
  • Гірчиця листова (листкова)
  • Гірчиця китайська
  • Гірчиця індійська
  • Гірчиця російська

та ін.

Посилання
Вікісховище:Brassica juncea
EOL:583919
IPNI:60442520-2
ITIS:23059
NCBI:3707

Гірчиця салатна, або гірчиця сарепська (Brassica juncea, syn. Sinapis juncea L.) — однорічна салатна рослина родини капустяних.Гірчиця салатна скороспіла холодостійка рослина. В умовах довгого дня в спекотну погоду у рослин рано з'являються квіткові стебла, листя стає грубими. Росте на легких супіщаних і суглинних ґрунтах.

Тушкована зелень гірчиці салатної
Пучок свіжої зелені гірчиці салатної

Хімічний склад

Її листя містять до 4 мг% каротину, до 80мг% аскорбінової кислоти, до 2 — рутина, до 0,8 — вітаміну В1, 0,17 — вітаміну В2, 0,7 мг% вітаміну РР[1]. З мінеральних елементів найбільше накопичується заліза, кальцію і магнію.

Застосування

Листя використовують в свіжому вигляді для салатів як гарнір до різних м'ясних і рибних страв, як шпинат у вареному вигляді. Молоді соковиті стебла солять і консервують. З проростків гірчиці готують салат або гостру приправу для бутербродів.

Насіння служить промисловою сировиною для виробництва гірчичної олії та гірчичників.
Гірчичники — шматки паперу стандартного розміру (8 x 12,5 см) з нанесеним (за допомогою каучукового клею) шаром гірчичного порошку. Гірчичники є типовим відволікаючим засобом при запальних процесах і ревматизмі.

Вирощування

Вирощують гірчицю салатну як самостійну культуру або як ущільнювач у відкритому і захищеному ґрунті з міжряддям 45 і 25 см. На 1 м² потрібно 6 г насіння[1]. Через 85-30 днів після посіву рослини досягають збиральної стиглості[1]. Листя прибирають вибірково. Повторюючи посів через кожні 10 — 15 днів, можна мати зелень цілий рік.

Добре вдається в зимовий час в захищеному ґрунті або в ящиках на підвіконні. Висіяне насіння проростає на 3-й день, а через 18-20 днів уже можна прибирати ніжні листи[1].

Щоб отримати насіння, рослини не забирають на продовольчі цілі. Вони утворюють генеративні пагони, цвітуть і дають насіння. До збирання приступають у період воскової стиглості. Урожайність насіння становить 200 г з 1 м²[1].

Див. також

Примітки

Посилання