Колодін Денис Олексійович

Народився в 1982 році в Камишині. Денис був першою дитиною в родині — у нього є молодший брат Андрій. Проживав у гуртожитку з матір'ю й вітчимом. Мати, родом з Білорусі, працювала продавщицею, рідного батька він ніколи не знав і в дитинстві вважав таким саме вітчима^[2]. Денис любив плавати й ловити рибу, а на хвилі успіхів місцевого «Текстильника», як і більшість своїх ровесників, захопився футболом. У секцію потрапив, коли навчався в першому класі школи — його та декількох однокласників запросив тренер СДЮШОР-2 Володимир Зорков^[2]. Дитяча команда, в якій виступав Колодін, за 3 роки виграла 5 турнірів.

У 1994 році Колодін і два його одноклубника були помічені представниками волгоградської «Олімпії», якій потрібно було посилення для гри в Дитячій футбольній лізі. Майбутній футболіст не хотів їхати в незнайоме місто й проживати в інтернаті, але тренер «Олімпії» Леонід Слуцький умовив Дениса переїхати^[3]. Спочатку Колодін грав на позиції нападника, причому на юніорському рівні нерідко ставав найкращим бомбардиром^[2]. Змінити позицію його змусили проблеми з правим коліном — переніс операцію й тривалий час не тренувався, через що Колодін і професійно, і фізично відстав у розвитку від своїх однолітків, після чого повернутися в напад не зумів^[2]. Слуцький перевів гравця в півзахист, а пізніше довірив йому місце в центрі оборони^[2][3].

У 1996 році «Олімпія» здобула перемогу в ДФЛ і майже в тому ж складі почала грати в аматорському чемпіонаті країни. На аматорському рівні «Олімпія» також довго не затрималася — вже на другий рік волгоградці отримали право виступати у другому дивізіоні ПФЛ.

«Олімпія»

У 2000 році розпочався професійний етап у кар'єрі Дениса. Два наступні сезони, які він провів в «Олімпії», волгоградці виступали в зоні «Поволжя» Другої ліги ПФЛ.

Колодін був міцним гравцем основи — 32 матчі в сезоні 2000^[4] і 34 в сезоні 2001 року^[4]. Денис грав на позиції стоппера^[2] і мав вражаючі для гравця цього амплуа показники результативності — за два роки він забив 14 м'ячів^[4]. Тогочасна «Олімпія» була перспективною молодою командою. Разом з Колодіним в ній розпочинали кар'єру Роман Адамов і Андрій Бочков. У другому дивізіоні «Олімпія» показувала непогану гру: в дебютному сезоні волгоградці стали 10-ми^[5], а в 2001 році вже потрапили в трійку найкращих. У тому ж році Денис міг опинитися у віденській «Аустрії» — за ним та його одноклубниками Ждановим і Рябих спостерігав скаут австрійського клубу, але в підсумку всі троє залишилися в Волгограді.

«Уралан»

У 2002 році з команди пішов Слуцький, який відправився тренувати дубль елістинського «Уралана»^[6]. Калмицький клуб грав у Прем'єр-лізі. Незабаром Слуцький запросив Колодіна на перегляд на збори клубу в Туреччині^[7]. Тренеру Сергію Павлову молодий гравець підійшов^[2], і 8 лютого було оголошено про перехід Колодіна в «Уралан». Як потім заявив Денис, можливо йому допоміг випадок — Павлов теж уродженець Камишина і, можливо, захотів допомогти своєму земляку^[2]. Дебютною грою Колодіна в складі «Уралана» став товариський матч команди з угорським «Ференцварошем», який завершився внічию 0:0. У цій грі Денис замінив у складі Ігоря Чугайнова, який поїхав на збори збірної Росії^[8].

Незважаючи на те, що на Колодіна розраховували як на гравця дубля^[9], він зумів закріпитися в клубі і проявив себе яскравіше, ніж інші новачки елістинців^[10]. Після 6 матчів за другу команду «Уралана» 13 квітня провів перший офіційний матч за новий клуб проти «Анжі». Сезон 2002 року «Уралан» завершив на 13-у місці й уникнув пониження у класі^[11], а Колодін провів 22 матчі, в яких забив один м'яч у ворота «Зеніта». Після завершення чемпіонату футболіст отримав декілька пропозицій від іменитих клубів, включаючи ЦСКА^[9]. Переходу завадило безвідповідальне, на думку Колодіна, ставлення керівників ЦСКА, хоча захисник вже прилетів до Москви для переговорів. Московський «Спартак» хотів обміняти на Колодіна півзахисника Василя Баранова, однак й ця угода зірвалася^[12].

В результаті Колодін залишився в Елісті. Наступний сезон став для елістинського клубу був менш вдалим — з Прем'єр-ліги «Уралан» вилетів^[13]. Денис, який знову зіграв у 22-х матчах, був одним з небагатьох гравців команди, які справили позитивне враження^[2], хоча за словами самого гравця сезон він провів нестабільно^[14]. Це також підтвердив головний тренер елістинців Ігор Шалімов, який заявив, що в тому сезоні Колодіну заважала «хвороба віку»^[15]. До того ж в тому чемпіонаті Колодін вперше в кар'єрі отримав тривалу дискваліфікацію — на 5 матчів. У матчі з «Зенітом» футболістові здалося, що «суддя допомагає їм, а нас топить»^[14]. У тій грі Денис отримав дві жовті картки, обидві за суперечки з суддею, а пізніше контрольно-дисциплінарний комітет розцінив його дії як «спробу фізичного впливу на арбітра»^[14].

«Крила Рад»

Після вильоту «Уралана» шансів на те, що Денис залишиться в команді, було мало^[14]. Слуцький радив гравцеві ще рік не підписувати контракти з серйозними клубами^[14], але, незважаючи на це, грати в Першому дивізіоні Колодіну не довелося — сезон 2004 року він розпочав у складі «Крил Рад». Сума трансферу склала 1,35 млн євро^[16]. Президент «Крил» Герман Ткаченко заявив, що Колодін «один з найперспективніших російських футболістів, сильний, чіпкий захисник, який може також зіграти на позиції опорного хавбека», зазначивши при цьому, що боротьбу за гравця вели кілька видних російських і українських клубів^[17], серед яких — київське «Динамо», донецький «Шахтар»^[14] і «Зеніт». У купівлі Дениса був зацікавлений наставник пітерців Властиміл Петржела, який назвав його «розумним, сильним, молодим хлопцем», але «Зеніт» й «Уралан» не зійшлися в ціні^[18].

Дебютний матч Колодіна за «Крила» відбувся 21 березня, після чого він міцно зайняв місце в основному складі самарців. У першому сезоні на його рахунку було 25 зіграних матчів. Саме тут Денис остаточно перекваліфікувався в центрального захисника^[2]. «Крила» ж у тому сезоні створили сенсацію, завоювавши бронзу чемпіонату і отримавши право грати в Кубку УЄФА^[19], причому в ключовому матчі з підмосковним «Сатурном» саме Колодін зрівняв рахунок^[20], забивши свій єдиний м'яч у тому чемпіонаті. Також «Крила» вийшли у фінал Кубка Росії, але поступилися «Тереку». Гра Дениса не залишилася непоміченою — Георгій Ярцев викликав гравця до збірної Росії, і 18 серпня він дебютував за національну команду в матчі з Литвою (4:3)^[21].

По ходу сезону 2005 року стало зрозуміло, що повторити минулорічний успіх «Крилам» не вийде — в клубі вибухнула фінансова криза. З Кубка УЄФА команда вибула в першому раунді, поступившись нідерланському АЗ, але зумівши нав'язати боротьбу — голландці пройшли далі тільки за рахунок м'ячів, забитих на виїзді^[22] (Колодін в єврокубкових матчах не брав участі). Фінансова ситуація в клубі погіршувалася, і стало ясно, що «Крилам» доведеться розлучитися з деякими гравцями. У травні, після закінчення першого кола чемпіонату, Колодін перейшов у багатше «Динамо», сума трансферу склала 1,8 млн євро^[16]. Про час, проведений в Самарі, Денис згадує тепло^[23] — всупереч волі динамівських керівників, Денис наполіг на тому, щоб йому дозволили провести прощальний матч з «Амкаром»^[23], і в інтерв'ю заявив, що якби не фінансові проблеми, то клуб він би не покинув.

«Динамо»

Другу частину сезону Колодін догравав у «Динамо». 2 червня дебютував за новий клуб в матчі проти ЦСКА (0:2), а в листопаді відкрив рахунок голам за «Динамо», забивши у ворота все того ж ЦСКА. Перший сезон видався для захисника не надто простим, хоча він проводив на полі досить часу, тренер «Динамо» Іво Вортманн іноді не ставив гравця до складу^[24]. Іншим негативним моментом стала сутичка Колодіна з Маніше та Жорже Рібейру, що ледь не переросла в бійку, за яку Вортманн застосував до захисника дисциплінарні санкції^[25]. У серпні ходили чутки про можливий перехід Колодіна в «Москву», але розвитку переговори не отримали^[26]. Колодін був одним з небагатьох росіян, що мали ігрову практику в «Динамо» епохи Федоричева^[25]. Всього в тому сезоні зіграв 27 матчів (14 за «Крила», 13 за «Динамо»). Чемпіонат динамівці закінчили на 8-му місці^[27].

2006 рік «Динамо» закінчило чемпіонат на 14-му місці, за крок від вильоту з Прем'єр-ліги^[28]. На рахунку Колодіна в тому сезоні 27 матчів і один гол. Загальна невдача команди не завадила визнанню гри особисто Дениса — Виконком РФС включив гравця в список 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії. Колодін, разом з Ігнашевичем, став найкращим центральним захисником^[29].

У сезоні 2007 «Динамо» зуміло налагодити гру. Сезон видався вдалим і для Колодіна, який відкрив себе з нової сторони — як бомбардир. Він забив 9 м'ячів, що стало його особистим рекордом за результативністю в одному сезоні. Після першого кола Колодін, захисник, лідирував у суперечці бомбардирів, а після закінчення чемпіонату залишився найкращим серед гравців «Динамо». Примітно, що жодного з голів Денис не забив з гри: 7 м'ячів — реалізація пенальті, ще 2 були забиті зі штрафних. У підсумку «Динамо» зайняло 6-е місце^[30], Колодін, який зіграв у 27 матчах, знову був включений у список 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії, але вже під номером 2, найкращим на позиції Дениса на думку РФС став Сергій Ігнашевич^[31].

У 2008 році «Динамо» продовжило прогресувати — підсумком стало 3-тє місце і можливість взяти участь у Лізі чемпіонів^[32]. Це була друга бронзова медаль чемпіонату Росії для Колодіна. Також у цьому сезоні пройшов чемпіонат Європи, який виявився вдалим для збірної Росії, яка вийшла в півфінал. Колодін зіграв важливу роль в успіху команди — він був основним центральним захисником збірної^[33] і провів 4 матчі^[2]. Після завершення Євро трансферна ціна на Дениса, на думку авторитетного німецького ресурсу Transfermarkt, зросла майже на 1 млн євро, причому інші центральні захисники збірної Росії в ціні впали. В цілому вдалий для Колодіна сезон був зіпсований першою в професійній кар'єрі серйозною травмою — 27 вересня, в матчі 23-го туру чемпіонату Росії з «Крилами Рад», захисник самарців О Бом Сок завдав Денису серйозну травму гомілкостопа^[34]. Росіянину потрібна була операція^[35] й тривале відновлення^[36]. Травма була настільки серйозною, що Денис думав і про завершення кар'єри^[37]. Однак невдачі в кінцівці сезону не вплинули на загальну оцінку гри Колодіна — він втретє поспіль був включений у список 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії і повернув собі перше місце на своїй позиції^[38]. Підсумкові показники сезону — 22 матчі й один забитий м'яч у ворота ЦСКА.

Денис встиг відновитися до початку сезону 2009 й зміг вперше в своїй кар'єрі зіграти в єврокубку — 29 липня в 3-му відбірковому раунді Ліги чемпіонів проти шотландського «Селтіка». Ця гра стала дебютною для Дениса ще в одному плані — він за відсутності Хохлова вивів команду на матч у ролі капітана. Однак, в єврокубках «Динамо» виглядало слабко: в Лізі чемпіонів за сумою 2-х матчів москвичі програли «Селтіку» (1:2), а в Лізі Європи — софійському ЦСКА (1:2). У чемпіонаті «Динамо» також виглядало гірше, ніж в минулому сезоні — лише 8-е місце^[39]. Цей сезон, як і минулий, був затьмарений для Дениса травмою. Пошкодження задніх м'язів стегна, яке Колодін отримав у грі 20-го туру з «Крилами»^[40], змусило захисника пропустити 6 матчів чемпіонату й значну частину кваліфікації до чемпіонату світу 2010 року, включаючи програні вирішальні ігри зі збірною Словенії. Всього в прем'єр-лізі Колодін зіграв 23 матчі, в яких забив 2 м'ячі. Сезон 2009 року для свого клубу Денис охарактеризував як «невдалий»^[41].

3 березня 2010 року в товариському матчі збірних Росії й Угорщини Колодін знову отримав травму стегна^[42], через яку пропустив початок чемпіонату і відновився лише до 5-го туру. У травні з'явилися чутки про можливий перехід Дениса в «Зеніт» під час літньої трансферної кампанії^[43]. Потенційна сума трансферу — 15 млн євро^[43]. Колодін повинен був зайняти місце Івиці Крижанаца, в разі його переходу в інший клуб^[43]. Тренер пітерців Лучано Спаллетті спокійно відреагував на чутки про перехід, однак розкритикував журналістів, які заявили, що «Зеніт» має намір позбутися Крижанаца: «Розумію, що газети шукають інформацію, і це нормально. Але неправильно, коли пишуть, що при певному трансфері гравець, який провів в основному складі майже всі матчі чемпіонату, повинен піти. Та людина, яка написала цю статтю, зробила цей маневр з метою нашкодити нашому клубу»^[44]. Колодін також прокоментував ситуацію з можливим переходом, заявивши, що звик до свого нинішнього клубу: «Я так глибоко пустив коріння в „Динамо“, що мене, навіть якщо захочуть, не зможуть звідси вирвати», а також зазначив, що названа сума трансферу в 15 млн євро, на його думку, занадто велика^[45]. За підсумками річної дозаявочної кампанії Денис не покинув клуб і продовжив виступи за «Динамо». У вересні він отримав чергову серйозну травму, пошкодивши зв'язки гомілкостопа в матчі проти «Сатурна» і вибув приблизно на 3 тижні^[46]. Відразу після відновлення захисник знову пошкодив гомілкостоп^[47], травма, яка спочатку здалася несерйозною^[47], надовго вивела Колодіна з ладу — лише наприкінці січня 2011 року він повернувся до тренувань в загальній групі^[48]. Провівши декілька матчів Денис знову отримав травму, а після «засів» у глибокому запасі, програвши конкуренцію Володимиру Гранату.

У серпні 2011 року з'явилася інформація про те, що «Динамо» готове розлучитися з Колодіним^[49]. Головний тренер команди Сергій Сілкін на питання про захисника відповів: «Все в його руках. Ми з Денисом багато розмовляли — він гравець збірної, він гравець основного складу. І мені навіть ніяково тримати його в запасі, випускаючи тільки на заміну. Тому, якщо він хоче грати, то повинен докласти всі зусилля, щоб повернути свою колишню форму»^[50]. Денис не покинув клуб в літнє трансферне вікно (виконавчий директор пізніше зазначив, що жоден з клубів не виявив до гравця інтересу^[51]) і провів залишок року практично без ігрової практики, зрідка виходячи на заміну і граючи в молодіжній команді. Сілкін ясно дав зрозуміти, що Колодін почне новий сезон в іншому клубі^[52].

«Ростов» і «Волга»

У січні 2012 року було оголошено про оренду Колодіна в «Ростов». У дончан було першочергове право продовження оренди захисника^[53]. Головний тренер команди Сергій Балахнін заявив, що Денис прийшов у «Ростов» в посередній формі, але відзначив хороші перспективи гравця^[54]. Колодін зіграв 8 матчів у другому етапі сезону 2011/12 років й обидва перехідних матчі з «Шинником». У ростовському клубі, за визнанням самого футболіста, він отримав необхідну ігрову практику для повноцінного повернення в професійний футбол^[55].

Після завершення чемпіонату Колодін повернувся в «Динамо». Головний тренер команди Дан Петреску пообіцяв допомогти захиснику у відновленні: «Він пропустив цілий рік через травму, а в таких випадках тобі потрібен ще один рік, щоб повернутися на колишній рівень. Постараюся зробити все можливе, щоб ми побачили колишнього Колодіна»^[56]. Незважаючи на це, Денис провів сезон на лавці московського клубу. У 2012 році він лише один раз вийшов на поле, але це не завадило керівництву «Динамо» запропонувати гравцеві новий короткостроковий контракт^[57]. У другій половині сезону він зіграв ще лише в одній зустрічі, після чого стало зрозуміло — контракт з Колодіним продовжений не буде й він покине клуб^[58].

6 липня 2013 року Денис на правах вільного агента підписав контракт з нижньогородською «Волгою». Футболіст визнав, що його перехід не заслуговує тієї уваги, якої він міг би заслуговувати ще 5 років тому: «Зараз це просто новина про гравця, який прийшов нізвідки, практично закінчуючи кар'єру»^[59]. Колодін, щоправда зазначив, що поки не планує йти з великого футболу. 14 липня дебютував за «Волгу» в матчі першого туру нового чемпіонату проти свого колишнього клубу «Динамо» і на 2-й хвилині відзначився гольовою передачею на Олександра Шуленіна. Матч закінчився з рахунком 2:2. Захисник і далі грав в основі «Волги», провівши 21 матч, ще в чотирьох йому не вдалося взяти участь через дискваліфікацію^[60]. Команда, яка зазнавала фінансових труднощів, зайняла лише 15-е місце й не зуміла врятуватися від вильоту в ФНЛ, після чого в листопаді 2014 року Колодін покинув нижньогородський клуб^[61]. Гравець вирішив не завершувати ігрову кар'єру^[62] і взимку 2015 року вирушив на збір з саратовським «Соколом»^[63].

«Сокіл»

4 лютого 2015 року офіційний сайт «Сокола» оголосив про підписання контракту з Колодіним до кінця сезону^[64][65].

«Алтай»

У січні 2016 року перейшов новостворений казахстанський клуб «Алтай» (Семей) першої ліги^[66]. Колодін відіграв 23 матчі, забив один м'яч у ворота власної команди^[67], але команда відразу зуміла вийти в прем'єр-лігу. З організаційних і фінансових причин клуб не отримав ліцензію і був відправлений назад в першу лігу, а потім у другу. Колодін залишився без роботи і в жовтні 2017 офіційно завершив кар'єру^[68].

Зумівши заграти в «Уралані», Колодін звернув на себе увагу тренерів збірної Росії. 21 серпня 2002 року дебютував у складі молодіжної команди в матчі зі Швецією (3:1)^[2]. Гра молодого захисника влаштувала тренера «молодіжки» Андрія Чернишова, й Колодін взяв участь у відбірковій кампанії до молодіжного чемпіонату Європи 2004. Російська команда, вдало почавши відбіркову кампанію, осінню частину кваліфікації провалила і на турнір потрапити не змогла^[69]. Всього ж у складі олімпійської та молодіжної збірних Колодін зіграв 12 разів. Незважаючи на це, фахівці звернули увагу на гравця й називали Дениса можливою заміною Віктору Онопко^[70].

Після несподівано успішної гри «Крил» у чемпіонаті Колодін був викликаний в основну збірну на матч з Литвою^[21]. Дебютний для Дениса матч, який відбувся 18 серпня 2004 року, став для нього переможним (завершився з рахунком 4:3)^[21], причому на думку експертів він був одним з найкращих у складі росіян^[72]. Декілька років Колодін не міг конкурувати з Ігнашевичем й братами Березуцькими за місце в основі. Після приходу Гуса Гіддінка роль Колодіна в збірній зросла, однак захисники ЦСКА все ж вважалися основними. Проявити себе у збірній Колодіну вдалося після травми Ігнашевича — він вдало провів матч відбіркового турніру до Євро-2008 з Македонією^[73] і після цього став з'являтися в складі частіше. У завершальному матчі кваліфікаційного раунду з Андоррою, який мав дуже велике значення, Колодін став одним з антигероїв матчу, не реалізувавши пенальті, що, однак, не завадило росіянам здобути важку перемогу (1:0) і потрапити на Євро^[74].

На чемпіонаті Європи 2008, який приніс російській команді «бронзу», саме Колодін й Ігнашевич були основними центральними захисниками збірної^[33]. Перший матч з іспанцями Денис провалив, дві його помилки призвели до пропущених м'ячів^[75], однак Гіддінк не прибирав його зі складу, й Колодін вийшов в основі і у двох матчах, які залишилися на груповому етапі — з Грецією (1:0) й Швецією (2:0). Грав Колодін і в чвертьфінальному матчі з голландцями, в якому був дуже помітний і декілька разів бив по воротах ван дер Сара з дальньої дистанції^[76]. На другій доданій до другого тайму хвилині росіянин, який уже мав на той момент жовту картку, отримав друге попередження від судді Любоша Міхела й був видалений з поля, але футболістам збірної Росії вдалося довести, що порушення Колодіна було вже після виходу м'яча за межі поля і в підсумку суддя 2-у картку скасував. Півфінальний матч з іспанцями Денис пропускав через перебір жовтих карток^[77].

Гіддінк розраховував на Колодіна й у відбіркових матчах до чемпіонату світу в ПАР^[78], але через декілька серйозних травм, отриманих ним у 2008 і 2009 роках^[40][79] пропустив значну частину кваліфікації й зіграв лише у двох матчах з 12-и — з Уельсом і Фінляндією, в обох матчах росіяни святкували успіх. Також після відновлення Колодін зіграв у товариських матчах з Аргентиною (2:3), Угорщиною (1:1)^[2] й Болгарією (1:0), причому в грі з угорцями знову отримав травму^[42].

Колодін викликався на перші два матчі відбіркового турніру до Євро-2012 з Андоррою й Словаччиною^[80], але в жодному з них не зіграв через травми. З тієї ж причини не був викликаний і на два наступні матчі збірної проти Ірландії та Македонії.

Колодін — центральний захисник, який також може грати на позиції опорника^[81]. Примітним є той факт, що юніор-Колодін був нападником, але з роками обіймав все більш оборонну позицію: на аматорському рівні грав півзахисника^[3], в «Олімпії» й «Уралані» — стоппера^[2] й лише в «Крилах» остаточно став захисником^[2].

Денис досить габаритний гравець, який вміє вигравати єдиноборства^[81]. Досвідчений «персональник» — в «Уралані» часто опікував нападників суперника^[2], а на Євро-2008, наприклад, зумів виключити з гри Златана Ібрагімовича^[82]. Вагнер Лав в одному з інтерв'ю зазначив, що від опіки Колодіна звільнитися дуже складно й для цього необхідно багато рухатися^[83]. Колишній тренер «Динамо» Андрій Кобелєв віддав належне його вмінню починати атаки^[84], а колишній президент «Крил» Герман Ткаченко заявив, що Колодін гравець чіпкий і сильний^[17]. Візитна картка росіянина — потужні і точні удари практично з будь-якої дистанції. Особливо яскраво це вміння Денис продемонстрував у матчі Євро-2008 з голландцями, де він декілька разів був близький до того, щоб забити в ворота ван дер Сара^[76]. У «Динамо» Колодін часто виконував штрафні й пенальті.

Тривалий час Денису вдавалося обходитися без серйозних травм, і сам гравець вважав себе «незламним» футболістом^[2], проте з 2008 року його переслідували серйозні пошкодження^[40][79].

Станом на 2008 рік був не одружений. Мати Дениса й молодший брат Андрій живуть в Камишині. Сам футболіст за роки життя в Москві столицю не вподобав і вважав за краще б жити під Волгоградом. Найкращі друзі Колодіна в футбольних колах — Роман Адамов й Андрій Бочков, які разом з ним грали в «Олімпії». Також Денис й досі спілкується з колишнім тренером «Олімпії» Леонідом Слуцьким. Колишній партнер Колодіна по «Крилам» Андрій Каряка в інтерв'ю назвав його «душею компанії»^[85].

У 2009 році знявся у проморолику, який анонсував домашні матчі «Динамо», в ролі Термінатора, фільми про якого в юності дуже любив^[2]. Серед фільмів віддає перевагу популярним блокбастерам^[86]. Любить важку рок-музику, такі групи, як «Ария» або «Король и Шут»^[14]. Грає в футбольні симулятори на ПК^[86]. На лівій руці у футболіста татуювання, зроблене ним під час відпочинку в Таїланді. З 2009 року спортивна школа № 2 проводить в Камишині Всеросійський турнір з футболу «Великі зірки світять малим» на приз Дениса Колодіна^[87].

Разом з Микитою Симоняном і Рінатом Дасаєвим був послом оргкомітету російської заявки на чемпіонат світу 2018 і 2022 року^[88].

Клубна

Міжнародна

Матчі Колодіна за збірну Росії  

№	Дата	Суперник	Рахунок	Голи Колодіна	Змагання
1	18 серпня 2004	Литва	4:3	-	Товариський матч
2	4 вересня 2004	Словаччина	1:1	-	Кваліфікаційні матчі ЧС-2006
3	9 лютого 2005	Італія	0:2	-	Товариський матч
4	30 березня 2005	Естонія	1:1	-	Кваліфікаційні матчі ЧС-2006
5	6 вересня 2006	Хорватія	0:0	-	Кваліфікаційні матчі ЧЄ-2008
6	15 листопада 2006	Північна Македонія	2:0	-	Кваліфікаційні матчі ЧЄ-2008
7	7 лютого 2007	Нідерланди	1:4	-	Товариський матч
8	22 серпня 2007	Польща	2:2	-	Товариський матч
9	17 жовтня 2007	Англія	2:1	-	Кваліфікаційні матчі ЧЄ-2008
10	21 листопада 2007	Андорра	1:0	-	Кваліфікаційні матчі ЧЄ-2008
11	23 травня 2008	Казахстан	6:0	-	Товариський матч
12	28 травня 2008	Сербія	2:1	-	Товариський матч
13	4 червня 2008	Литва	4:1	-	Товариський матч
14	10 червня 2008	Іспанія	1:4	-	Фінальні матчі ЧЄ-2008
15	14 червня 2008	Греція	1:0	-	Фінальні матчі ЧЄ-2008
16	18 червня 2008	Швеція	2:0	-	Фінальні матчі ЧЄ-2008
17	21 червня 2008	Нідерланди	3:1	-	Фінальні матчі ЧЄ-2008
18	20 серпня 2008	Нідерланди	1:1	-	Товариський матч
19	10 вересня 2008	Уельс	2:1	-	Кваліфікаційні матчі ЧС-2010
20	10 червня 2009	Фінляндія	3:0	-	Кваліфікаційні матчі ЧС-2010
21	12 серпня 2009	Аргентина	2:3	-	Товариський матч
22	3 березня 2010	Угорщина	1:1	-	Товариський матч
23	11 августа 2010	Болгарія	1:0	-	Товариський матч

Загалом: 23 матчі / 0 голів; 13 перемог, 6 нічиїх, 4 поразки.

Клубні

«Крила Рад»

• Прем'єр-ліга
  • Бронзовий призер (1): 2004

• Кубок Росії
  • Фіналіст (1): 2004

«Динамо» (Москва)

• Прем'єр-ліга
  • Бронзовий призер (1): 2008

Збірна

• Чемпіонат Європи
  • Бронзовий призер (1): 2008

Особисті

• У списках 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії (4): № 1 — 2006, 2008; № 2 — 2007; № 3 — 2009.
• Заслужений майстер спорту.

• Колодін Денис Олексійович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Колодін Денис Олексійович на сайті ФІФА (англ.)

• Профіль гравця на сайті uefa.com
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Колодін Денис Олексійович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Колодін Денис Олексійович на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль гравця [Архівовано 7 квітня 2017 у Wayback Machine.] на сайті soccerpunter.com
• Профіль гравця [Архівовано 1 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті footballdatabase.eu
• Профіль гравця [Архівовано 11 липня 2018 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
• Профіль гравця [Архівовано 4 листопада 2017 у Wayback Machine.] на сайті vesti.kz
• Профіль гравця [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.] на сайті eu-football.ru
• Профіль гравця на офіційному сайті ФК «Ростов» (архівна версія)
• Профіль гравця [Архівовано 3 листопада 2017 у Wayback Machine.] на офіційному сайті ФК «Крила Рад» (Самара)
• Профіль гравця [Архівовано 16 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті sports.ru
• Профіль гравця [Архівовано 22 листопада 2017 у Wayback Machine.] на сайті rfpl.org
• Профіль гравця [Архівовано 19 серпня 2011 у WebCite] на сайті rusteam.permian.ru
• Профіль гравця [Архівовано 19 червня 2017 у Wayback Machine.] на сайті sportbox.ru
• Профіль гравця на сайті lfl.ru
• Профіль гравця [Архівовано 24 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті bombarder.narod.ru
• Профіль гравця [Архівовано 4 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті sport-express.ru