Лемур котячий
| Лемур котячий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Lemur catta (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||
 Поширення котячого лемура | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Лемур котячий (Lemur catta) — вид приматів, єдиний представник роду Лемур родини Лемурових підряду мокроносих мавп. Інша назва «кільцехвостий лемур».
Опис
Котячих лемурів так назвали через їх велику схожість з кішками. У котячого лемура вушка, черевце, мордочка білого кольору і тільки навколо очей чорні трикутники. Хвіст у котячого лемура розфарбований чорно-білими смугами, яких налічується 13 штук. Довжина хвоста котячого лемура становить від 54 до 62 см, досить довгий, якщо врахувати, що довжина тіла майже в половину менше. Середня вага: 2–2,4 кг. Хвіст служить їм для сигналів між родичами й утримання рівноваги під час стрибків з дерева на дерево.
Спосіб життя
Полюбляє саванні, чагарники, невеликі ліси, скелясті місцини. Значний час проводить на землі. Зустрічаються котячі лемури на півдні й південному заході острова Мадагаскар і лише невелика популяція спостерігається в горах Андрінгітра, на південно-східному плато.
Активний удень. Добре лазить по деревах. Живе стадами до 20 особин. Спілкується своєрідним муркотінням. Здатний стрибати до 10 м у довжину. Під час хвилювання спрямовує уперед розширені очі, а хвіст просовує поміж передніх лап. Живиться фруктами, листям, квітами.
Парування відбувається у березні — квітні. Самиця котячого лемура може привести потомство один раз на рік і тільки одне дитинча (хоча в окремих випадках може бути і двійня). Вагітність у них триває близько семи місяців, потомство з’являється на світ з серпня по жовтень. Вага новонародженого котячого лемура становить від 80 до 120 грамів. Наступні два місяці після свого народження малюк пересувається на спині або на животі своєї мами. А у віці п'яти місяців дитинча котячого лемура починає самостійно добувати собі їжу. Попри таку ретельну турботу, смертність серед молодняку досягає 30-50% в перший рік життя. Середня тривалість життя котячих лемурів становить 35 років.
Легенди
Лемур — в перекладі з давньогрецької означає душу померлого або ж привид.
На Мадагаскарі й сусідніх островах люди вважають лемурів священними тваринами. Існує легенда, що колись дуже давно лемури були людьми, а потім, живучи в лісі, обросли шерстю і перетворилися на тварин. Коли який-небудь необережний лемур потрапляє в пастку, малагасієць обов'язково звільнить його і випустить, а якщо лемур поранений, то вилікує. Побачивши лемура в лісі, селянин чи мисливець церемонно з ним розкланятися і привітає, немов близького родича.
Галерея
- клацання й дзявкання
Джерела
- R. Mittermeier, J. Ganzhorn, W. Konstant, K. Glander, I. Tattersall, C. Groves, A. Rylands, A. Hapke, J. Ratsimbazafy, M. Mayor, E. Louis jr., Y. Rumpler, C. Schwitzer, R. Rasoloarison: Lemur Diversity in Madagascar. In: International Journal of Primatology. 29, 2008, S. 1607–1656. (англ.)
- http://twarini.com/kotyachi-lemuri/ [Архівовано 20 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Lemur catta | ARKive (англ.)
- Anderson, R. 1999. "Lemur catta" (On-line), Animal Diversity Web [Архівовано 27 січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
