Лиманське (селище)

селище Роздільнянського району Одеської області. Адміністративний центр Лиманської селищної громади.
(Перенаправлено з Лиманське (смт))

Лиманське (до 1 лютого 1945 — Зельц, Зельці) — селище України, адміністративний центр Лиманської селищної громади Роздільнянського району Одеської області. Колишній райцентр ліквідованого Зельцького району.

Селище Лиманське
Герб ЛиманськогоПрапор Лиманського
Будівля амбулаторії в центрі містечка
Будівля амбулаторії в центрі містечка
Будівля амбулаторії в центрі містечка
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьОдеська область
РайонРоздільнянський район Роздільнянський район
ГромадаЛиманська селищна громада
Код КАТОТТГ:UA51140090010063072
Основні дані
Засновано1798 (226 років)
Колишня назваЗельц, Зельци, Зальц, Успенське[1]
Статусіз 2024 року
Площа5,05 км²
Населення 7119 (01.01.2022)[2]
Густота1445,7 осіб/км²;
Поштовий індекс67452, 67453
Телефонний код+380 4853
Географічні координати46°39′50″ пн. ш. 29°58′15″ сх. д. / 46.66389° пн. ш. 29.97083° сх. д. / 46.66389; 29.97083 29°58′15″ сх. д. / 46.66389° пн. ш. 29.97083° сх. д. / 46.66389; 29.97083
ВодоймаКучурганське водосховище


Відстань
Найближча залізнична станція:Кучурган
До станції:10 км
До райцентру:
 - фізична:22 км
 - автошляхами:28 км
До обл. центру:
 - фізична:61 км
 - автошляхами:78 км
Селищна влада
Адреса67452, Одеська обл., Роздільнянський р-н, смт Лиманське, вул. Центральна, 79
Голова селищної радиБакланов Віктор Васильович
Вебсторінкаlimanskasr.gov.ua
Карта
Лиманське. Карта розташування: Україна
Лиманське
Лиманське
Лиманське. Карта розташування: Одеська область
Лиманське
Лиманське
Мапа

Лиманське у Вікісховищі

Географічне розташування

Розташоване на березі Кучурганського лиману. Через селище проходить Т 1625 Кучурган — Маяки.

Історичні відомості

Вигляд Собор Успіння Пресвятої Богородиці в Зальці (початок 20-го століття)
Старе зображення Канделя, видно Собор Пресвятої Трійці та будинок парафіяльного священника

Лиманське, як і багато околишніх населених пунктів, початково виникло як німецька землеробська колонія. Переселенці були запрошені на освоєння земель за указом російської імператриці Катерини II. Роком заснування колонії, що отримало назву Зельц, вважається 1798. Від колоністів, на жаль, залишилося зовсім небагато: зруйнований католицький костел і кілька старих будинків у центрі селища.

Станом на 1886 у німецькій колонії Зельц, центрі Зельцької волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 2536 осіб, налічувалось 197 дворових господарств, існували римо-католицька церква, школа, 6 лавок та постоялий двір, відбувались базари через 2 тижні щосереди[3].

У німецькій колонії Кандель Зельцької волості мешкало 2776 осіб, налічувалось 185 дворових господарств, існували римо-католицька церква, 2 школи, 3 лавки.

На 1910 рік Зельц був великим центром деревообробного виробництва[4].

У липні 1919 року мешканці колоній Кандель та Зельц приєдналися до антибільшовицького Акаржанського повстання, яке було викликане продрозкладкою та насильницькою мобілізацією до Червоної армії.[5]

Голодомори

У часи Голодомору 1921—1923 в німецькій колонії Кандель загинуло 450 людей, а під час геноциду 1932—1933 — 300 осіб[6].

Друга світова війна

Зондеркоманда 11b в Зельцях 25 серпня 1941 року розстріляла 7 євреїв[7].

Депортація німців-колоністів

Місцеві німці евакуюються під час наступу РСЧА (Зельц)

19 березня 1944 року, через наближення Червоної армії, за наказом командування вермахту німців-колоністів з Канделю було депортовано до Вартегау[8]. 25 березня 1944 року в тому ж напрямку депортовано німецьке населення Зельц[9].

Післявоєнний час

Статус смт отримано рішенням виконавчого комітету Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 2 січня 1957 р.

До складу селища 09.06.1958 увійшло колишнє село Рибальське[10] (до 01.02.1945 — Кандель[11][12]), а також колишнє військове містечко. Містечко було побудоване для обслуговування військового аеродрому. Після конверсії — міжнародний аеропорт «Лиманське».

Станом на 1 травня 1967 року у селищі міського типу розташовувався господарський центр радгоспів імені Карла Маркса та «Шлях Ілліча».[13]

Декомунізація

Під час першої хвилі ленінопаду (лютий 2014), кілька ночей «захисники» чергували біля пам'ятника Леніну у військовому містечку після невдалої спроби демонтувати його невідомими. Перед монументом була збудована барикада, яка ускладнювала можливість під'їхати до споруди, а також встановлена вебкамера навпроти Будинку культури № 3. 26 січня 2015 р. невідомими було демонтоване погруддя Леніну в мікрорайоні Зельц[14]. 7 квітня 2016 року у військовому містечку місцеві жителі, які були напідпитку, напали з кулаками на журналістів одеського «7 телеканалу», «Думська ТБ» та прес-секретаря Одеської облради, під час підготовки до демонтажу пам'ятника Леніну[15][16][17]. 22 квітня невідомі у військовій формі демонтували верхню частину пам'ятника Леніну[18][19]. Демонтована частина з головою до плечей сильно пошкоджена при падінні. 25 квітня 2016 року пам'ятник був повністю демонтований[20].

Сучасний стан

У селищі є професійний аграрний ліцей, дві загальноосвітні школи, школа-інтернат, три будинки культури та музей німців-колоністів[21].

Населення

Таблиця зміни чисельності населення Зельц (Успенської)
181218141859188618901905191519261943
4775241 5232 5362 5012 7452 9102 9873 000
Таблиця зміни чисельності населення Канделя (Благословенної)
1811181618591886189019051909191519261943
4805221 5832 7762 3192 8242 5222 4973 4043 000
Таблиця зміни чисельності населення Лиманського
19591970197919892001200920102011201220132014201520162017201820192020
5 2516 9588 0298 4957 3817 1427 2197 3017 3547 3947 4307 4587 5137 4727 3857 3227 249

Символіка

Герб

Докладніше: Герб Лиманського

Прапор

Умовний поділ селища

Пам'ятник МІГ-23 у військовому містечку

Серед місцевого населення існує умовний поділ населеного пункту на мікрорайони:

  • Зельц (колишня німецька колонія, пізніше називалось с. Лиманське);
  • Кандель (Рибальське) (колишня німецька колонія);
  • Містечко (колишнє військове містечко, у якому жили працівники аеропорту);
  • Фінське містечко.

Персоналії

Див. також

Посилання

Примітки

Галерея