Населення Іспанії

Населення Іспанії. Чисельність населення країни 2021 року становила 46,767 млн осіб (30-те місце у світі)[1]. Чисельність іспанців повільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 9,64 ‰ (201-ше місце у світі), смертність — 9,04 ‰ (68-ме місце у світі), природний приріст — 0,89 % (127-ме місце у світі) .

Населення Іспанії M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 46,767 млн осіб
Густота 92,5 особи/км²
Коефіцієнт міграції 8,31 ‰
Природний рух
Природний приріст 0,89 %
Народжуваність 9,64 ‰
Фертильність 1,49 дітей на 1 жінку
Смертність 9,04 ‰
Смертність немовлят 3,3 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 15,45 %
 • 15–64 років 66,8 %
 • старіші за 65 років 17,75 %
Середня тривалість життя 81,57 року
 • чоловіків 78,57 року
 • жінок 84,77 року
Статева структура
загалом 0,98 чол./жін.
при народженні 1,07 чол./жін.
до 15 років 1,06 чол./жін.
15–64 років 1,04 чол./жін.
після 65 років 0,74 чол./жін.
Етнічні групи
Нація іспанці
Найбільший етнос іспанці
Нацменшини каталонці, галісійці, баски
Мови
Офіційна іспанська
Також у побуті каталонська, галісійська, баскська

Природний рух

Гострими проблемами є проблема низької народжуваності і проблема старіння населення.

Відтворення

Народжуваність у Іспанії, станом на 2015 рік, дорівнює 9,64 ‰ (201-ше місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,49 дитини на одну жінку (197-ме місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 65,7 % (станом на 2006 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 29,8 року (оцінка на 2010 рік)[1].

Смертність у Іспанії 2015 року становила 9,04 ‰ (68-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,89 % (127-ме місце у світі)[1].

Вікова структура

Середній вік населення Іспанії становить 42,3 року (28-ме місце у світі): для чоловіків — 41,2, для жінок — 43,6 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 81,57 року (21-ше місце у світі), для чоловіків — 78,57 року, для жінок — 84,77 року[1].

Вікова структура населення Іспанії, станом на 2015 рік, виглядає наступним чином:

  • діти віком до 14 років — 15,45 % (3 827 552 чоловіка, 3 610 910 жінок);
  • молодь віком 15-24 роки — 9,56 % (2 379 676 чоловіків, 2 223 159 жінок);
  • дорослі віком 25-54 роки — 45,57 % (11 180 532 чоловіка, 10 762 001 жінки);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 11,67 % (2 738 802 чоловіка, 2 877 648 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 17,75 % (3 642 559 чоловіків, 4 903 294 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 3,6; коефіцієнт розлучуваності — 2,2; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 61 (дані за 2010 рік)[2]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 34,5 року, жінки — 32,3 року, загалом — 33,4 року (дані за 2014 рік)[3].

Розселення

Густота розселення населення Іспанії (ісп.)

Густота населення країни 2015 року становила 92,5 особи/км² (112-те місце у світі)[1]. Населення країни здебільшого концентрується вздовж середземноморського і атлантичного узбережжя. Значними центрами тяжіння в центральній частині слугують міста Мадрид, Севілья, Сарагоса і Толедо. Численні невеличкі міста розпорошені сільськогосподарськими районами по усій Іспанії. Найбільша густота населення відмічається навколо Мадриду і Барселони.

Урбанізація

Найбільші міські агломерації Іспанії (ісп.)
Докладніше: Міста Іспанії

Іспанія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 79,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,52 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Мадрид (столиця) — 6,199 млн осіб, Барселона — 5,258 млн осіб, Валенсія — 810,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції

Країни походження мігрантів до Іспанії (англ.)

Річний рівень імміграції 2015 року становив 8,31 ‰ (13-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. 92 % приросту населення дає імміграція. На 1 січня 2005 року в країні проживало 3,5 мільйона іммігрантів, що склало 8 % населення. Іспанія є рекордсменом по прийому іммігрантів серед країн-членів Європейського союзу. З кінця XX століття приріст населення майже виключно забезпечується іммігрантами з країн Латинської Америки, Магрибу, меншою мірою — Східної Європи. Дуже значна (сотні тисяч чоловік) колонія вихідців з Великої Британії та інших західноєвропейських країн, багато з них пенсіонери.

Біженці й вимушені переселенці

Станом на 2016 рік, до країни прибуло 8,45 тис. біженців з Близького Сходу[1].

У країні мешкає 440 осіб без громадянства[1].

Іспанія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос:Відсоток:
іспанці
  
100%
Докладніше: Народи Іспанії

Головні етноси країни: іспанці — нащадки суміші північних і середземноморських народів. Корінне населення: кастільці, каталонці, баски, галісійці. Останнім часом у зв'язку з процесом автономізації та заохоченням вивчення місцевих мов (арагонська мова, астурлеонська мова) в кожному автономному співтоваристві в тій чи іншій мірі формуються власні етнічні ідентичності. У країні з часів середньовіччя існувала циганська громада. Згідно з генетичними дослідженнями Лідського університету, проведеними 2008 року, 20% сучасного населення Іспанії має єврейське коріння по чоловічій лінії і 11% мають арабські і берберські коріння[5].

Українська діаспора

Докладніше: Українці Іспанії

Мови

Мови Іспанії (2015 рік)[1]
Мова:Відсоток:
іспанська
  
74%
каталонська
  
17%
галісійська
  
7%
баскська
  
2%
Докладніше: Мови Іспанії

Офіційна мова[6]: іспанська (кастильська) — розмовляє 74 % населення країни. Інші поширені мови: каталонська (Каталонія, Балеарські острови, Валенсія) — 17 %, аранська говірка каталонської (Баль-д'Аран) — 5 тис. носіїв, галісійська (Галісія) — 7 %, баскська (Країна Басків, Наварра) — 2 %[1].

Іспанія, як член Ради Європи, 5 листопада 1992 року підписала і ратифікувала 9 квітня 2001 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 серпня 2001 року). Регіональними мовами визнані: арагонськаАрагоні), астурійськаАстурії, Кастилії і Леоні), баскська (у Країні Басків і Наваррі), каталонська (у Каталонії та на Балеарських островах), валенсійськаВаленсії), галісійська (у Галісії)[7].

Релігії

Релігії в Іспанії (2015 рік)[1]
Віросповідання:Відсоток:
католики
  
94%
інші
  
6%
Докладніше: Релігія в Іспанії

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 94 %, інші — 6 % (станом на 2015 рік)[1].За конституцією Королівства Іспанія церква відділена від держави. 1979 року було укладено угоду з Ватиканом, яка до цього часу регулює відносини між церквою і державою.

Освіта

Докладніше: Освіта в Іспанії

Рівень письменності 2015 року становив 98,1 % дорослого населення (віком від 15 років): 98,7 % — серед чоловіків, 97,5 % — серед жінок[1].Державні витрати на освіту складають 4,3 % від ВВП країни, станом на 2013 рік (80-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 18 років, для хлопців — до 17 років, для дівчат — до 18 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна

Вища

Охорона здоров'я

Докладніше: Охорона здоров'я в Іспанії

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 4,95 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,1 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року склали 9 % від ВВП країни (26-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 3,3 ‰ (211-те місце у світі); хлопчиків — 3,63 ‰, дівчаток — 2,96 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 5 випадків на 100 тис. народжень (170-те місце у світі)[1].

Іспанія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

2012 року було зареєстровано 150,4 тис. хворих на СНІД (32-ге місце у світі), це 0,42 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (73-тє місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 800 осіб (70-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 26,5 % (45-те місце у світі)[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 99,8 %, в сільській місцевості — 100 %, загалом по країні — 99,9 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2008 рік, дорівнює 32,46 км³ на рік, або 698,7 тонни на одного мешканця на рік: з яких 18 % припадає на побутові, 22 % — на промислові, 61 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення

Співвідношення осіб що в економічному плані залежать від інших до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 50,8 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 22,4 %; частка осіб похилого віку — 28,3 %, або 3,5 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 21,1 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні виглядає наступним чином: нижній дециль — 2,5 %, верхній дециль — 24 % (станом на 2011 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 37,886 млн унікальних інтернет-користувачів (20-те місце у світі), що становило 78,7 % від загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 22,98 млн осіб (29-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 2,9 %; промисловість і будівництво — 15 %; сфера послуг — 58,4 % (станом на 2014 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 22,5 % працездатного населення, 2014 року — 24,5 % (174-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 53,2 %, серед юнаків — 53,4 %, серед дівчат — 52,9 % (5-те місце у світі)[1].

Кримінал

Докладніше: Злочинність у Іспанії

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Держава докладає значних зусиль в боротьбі з незаконним обігом наркотичних речовин. Проте географічне положення, протяжне морське узбережжя роблять з країни ворота для наркотрафіку гашишу з Північної Африки й кокаїну з Латинської Америки до Європи і на внутрішній ринок. Перевалочний пункт для південно-східноазійського героїну. Відмивання грошей колумбійськими наркокортелями, національною організованою злочинністю[1].

Торгівля людьми

Докладніше: Торгівля людьми в Іспанії

Згідно щорічної доповіді про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Іспанії докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[8][9].

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15-24 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25-54 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55-64 років — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 0,74 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Населення Іспанії
РікНаселенняЗміна
190018 520 000
190519 110 000+3.2%
191019 770 000+3.5%
191520 430 000+3.3%
192021 130 000+3.4%
192522 160 000+4.9%
193023 340 000+5.3%
193524 578 000+5.3%
194025 757 000+4.8%
194526 770 000+3.9%
195028 009 000+4.6%
195529 199 000+4.2%
196030 455 000+4.3%
196532 056 000+5.3%
197033 779 000+5.4%
197535 688 000+5.7%
198037 527 000+5.2%
198538 419 000+2.4%
199038 851 000+1.1%
199539 387 000+1.4%
200040 264 000+2.2%
200543 296 000+7.5%
201046 486 000+7.4%
Джерело: Дані Інституту статистики[10].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Переписи

Див. також

Примітки

Література

Українською

Російською

Посилання