Нахсько-дагестанські мови

Нахсько-дагестанські мови
Поширені:	Дагестан; Чечня; Інгушетія
Класифікація:	Північнокавказькі мови; Нахсько-дагестанські мови
Групи:	Аваро-андо-цезькі мови Аваро-андійські мови Аварська мова; Андійські мови; ; Цезькі мови; Даргинські мови Лезгинські мови[en] Нахські мови Лакська мова
ISO 639-2 and 639-5:	cau
	Ареал поширення Нахсько-дагестанських мов

На́хсько-дагеста́нські мови — сім'я мов, зосереджена переважно на сході Північного Кавказу (нині Росія), а також в Азербайджані, Грузії, Туреччині, Йорданії та в деяких інших країнах Близького Сходу. Загальна кількість мовців сягає близько 2,4 млн.

У лінгвістиці також уживаний термін «дагестанські мови», що охоплює майже всі гілки нахсько-дагестанської сім'ї, за винятком нахської групи.

Характерні риси:

синтаксис — ергативна конструкція речення;
морфологія — складна система відмінків, іменні класи;
фонетика — наявність латеральних, увулярних, абруптивних та інших приголосних.

Класифікація

Нахська група

Вайнахська підгрупа
- Чеченська мова
- Інгуська мова
Бацбійська підгрупа
- Бацбійська мова

Андо-аваро-цезька група

Даргинська група

Північно-західна підгрупа
- Акушинська мова
- Гапшимінсько-Бутринська мова
- Даргинська мова
- Кадарська мова
- Мугінська мова
- Муірінська мова
- Мюрего-Губденська мова
- Урахінська мова
- Цудахарська мова
Мегебська підгрупа
- Мегебська мова
Південно-західна підгрупа
- Амухсько-Худуцька мова
- Кункінська мова
- Санжі Іцаринська мова
- Сірхінська мова
Чиразька підгрупа
- Чиразька мова
Хайдацька підгрупа
- Верхньохайдацька мова
- Нижньохайдацька мова
Кубачі-Аштинська підгрупа
- Кубачинська мова
- Аштинська мова
Лакська мова

Лезгинська група

Східна підгрупа
Західна підгрупа
- Рутульська мова
- Цахурська мова
Південна підгрупа
- Будуська мова
- Кризька мова
Арчинська підгрупа
- Арчинська мова
Удінська підгрупа
- Агванська мова †
- Удінська мова

Хіналузька мова

Гіпотези про спорідненість з іншими сім'ями

А. К. Глейє висловив здогадки про те, що племена, споріднені абхазо-черкеським, в давнину жили й південніше, аж до самої Месопотамії. Щоб довести це, він звертається до досемітської мітаннійської мови та порівнює її лексику та граматику з лексикою та граматикою абхазо-черкеських мов, роблячи висновок, що мітаннійська мова посідає середнє місце між абхазо-черкеськими та нахсько-дагестанськими мовами.

1995 року С. А. Старостін висунув гіпотезу про віддалену спорідненість хуритської мови з сучасними північнокавказькими мовами. Виявлення нових текстів на хуритській мові, а також розвиток північнокавказького порівняльно-історичного мовознавства нині зробили цю гіпотезу менш популярною. В 100-словному списку базової лексики майже не знаходяться збіги між засвідченою хуритською та північнокавказькою прамовами. Лінгвістичний аналіз показує, що хуритська мова бутувала паралельно пранахській мові увесь час своєї фіксації.

Search