Огірочник лікарський

Однорічна або дворічна рослина. Стебло запушене, гіллясте, досягає висоти 30-60 см. Нижні листки великі, яйцеподібні, черешкові, верхні — довгасті, сидячі. Поверхня листків запушена. Квітки великі, блакитнуваті, зібрані в щитоподібні суцвіття. Цвіте рослина в червні. Насіння має елайосоми, завдяки яким розповсюджуються за допомогою мурах.

Вирощують огірочник на городах, у садах, на присадибних ділянках, в окремих господарствах.

Хімічний склад

Основними активними компонентами рослини є слиз (до 30%), дубильні речовини (близько 3%), сапоніни, каротин, смолисті речовини, кремнієва та аскорбінова кислоти. Трава огірочника має запах свіжих огірків.

У харчуванні

Молоді листки багаті на слизисті речовини і вітаміни, а тому придатні для салатів. Смак приємний, нагадує свіжі огірки, але з дужчим ароматом. Найчастіше листя використовують як шпинат для юшок, салатів, окрошки. Листя та пагони іноді заварюють замість чаю, квасять про запас. Дрібно пошатковане зілля додається до овочевих та грибних салатів, рибних і овочевих юшок.^[1]

У фарбуванні

Відваром старого листя огірочника фарбують тканини в синій колір.

Використання в медицині

В офіційній медицині не використовується.

У народній медицині використовується у поєднанні з травою алтеї лікарської та насінням льону звичайного як обволікальний, протизапальний та пом'якшувальний засіб при захворюваннях дихальних шляхів, простудних захворювань, сечових органів, а також при шкірних хворобах, ревматизмі, гарячці.

У садівництві

Виведені культурні сорти з білими квітами.

• 
  Квіти
• 
  Листя
• 
  Загальний вигляд
• 
  Насіння з елайосомами
• 
  Сорт з білими квітами

• Список дикорослих корисних рослин України

• Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
• Фітотерапія — Є. С. Товстуха(укр.)

• Огірочник лікарський // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 304. — ISBN 5-88500-055-7.
• Огірочник лікарський // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 45-46.

Огірочник лікарський у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Біологія»
	Огірочник лікарський у Віківидах?
	Проєкт «Біологія»
	Огірочник лікарський у Вікісховищі?

Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.