Османська мова

мова Османської імперії

Осма́нська або осма́нська туре́цька мо́ва (тур. Osmanlıca або тур. Osmanlı Türkçesi, осман. لسان عثمانیlisân-ı Osmânî) — варіант турецької мови, який використовували як офіційну та літературну мову Османської імперії. Вона мала багато запозичень з арабської та перської мов, для письма використовували видозмінену арабську абетку. Фактично, ця мова була незрозумілою для менш освічених турків, що використовували грубу турецьку мову (kaba Türkçe), де було значно менше іншомовних запозичень і яка лежить в основі сучасної турецької мови.[1]

Османська мова
осман. لسانعثمانی‎, трансліт. lisân-ı Osmânî
Поширена в Османська імперія
Носії мертва мова
Писемність арабське письмо
Класифікація

Тюркська

Огузька
Офіційний статус
Державна Османська імперія
Коди мови
ISO 639-1 немає
ISO 639-2 ota
ISO 639-3 ota

Існувала, фактично, лише за часів існування Османської імперії, приблизно із XIII століття до 1930-х років, коли була кодифікована сучасна турецька мова латинкою (1928).

Письмо

ІзольованаКінцеваСерединнаПочатковаНазваТранслітераціяСучасна
elifa, âa, e
hemzeʼ', a, e, i, u, ü
beb, pb
pepp
tett
sess
cimc, çc
çimçç
hah
h
daldd
zelzz
rerr
zezz
jejj
sinss
şınşş
sads
ﺿdadż, d, z
t
z
ayınʿ', h
gayınġg, ğ
feff
kafk
kefk, g, ñk, g, ğ, n
gef¹gg, ğ
nef, sağır (deaf) kefñn
lamll
mimmm
nunnn
vavv, o, ô, ö, u, û, üv, o, ö, u, ü
heh, e, ah, e, a
lamelifla
yey, ı, i, îy, ı, i

1Правильний османський варіант ґефа (gef) має міні-каф над і подвійну риску над گ. Така літера є рідкісною в сучасних шрифтах.

Періодизація

  • I. Староанатолійсько-тюркський (XIII — кінець XV століття)
  • II. Власне османський.
  • III. Власне турецький (з 1930-х).

Із 1930-х османська мова занепала, оскільки у 1928 турецька мова латинкою витіснила османську мову із вжитку.

Примітки

Посилання

Wikimedia Incubator