Татарів

Татарів розташований у долині річки Прут на висоті 750 м. Татарів лежить у межах Карпатського національного природного парку. Одна з особливостей Татарова — його довжина 25 км вздовж річки Прут.

Літо помірно тепле (середня температура липня + 15°С), зима — м'яка (середня температура січня — 7°С), кількість атмосферних опадів 830 мм на рік.

Курортом Татарів був ще за часів Австрії: в путівнику по курортах польською мовою за 1912 рік він описаний як такий, що

має дуже мальовниче положення в лісистій гірській місцевості, багато віл і будинків, а також санаторій доктора Жураковського.

У селі розташована дача екс-президента України Віктора Ющенка.

Село розміщене на відстані:

• 14 км від підйомників гірськолижного курорту Буковель села Поляниця;
• 6 км від бугельного витягу в смт Ворохта;
• 80 км від аеропорту та залізничного вокзалу Івано-Франківська;
• 20 км від курортного містечка Яремче.

Звідси здійснюють походи на гори: Хом'як, Ліснів, Маґуру і на Женецький водоспад.

У Татарові зупиняють приміські та пасажирські поїзди. Будівля залізничного вокзалу «Татарів», збудована у 1894 році^[1] в австрійському стилі. Приміським поїздами можна доїхати до таких станцій як Яремче, Ворохта, Лазещина, Вороненко, Рахів, Коломия, Івано-Франківськ тощо.

Здавна тут зупиняється пасажирський поїзд 605/606 Львів-Рахів.

З 24 квітня 2016 р. призначено зупинку в Татарові фірмовому потягу 357/358 «Гуцульщина» Київ-Рахів. Відтак, ним можна потрапити без пересадок у Заліщики, Тернопіль, Хмельницький, Вінницю, Київ.

У селі починається автошлях Р24 — автомобільний шлях регіонального значення, який закінчується у Кам'янець-Подільському.

Перші згадки про село датуються 1671 роком.

1 квітня 1931 р. присілок Татарів вилучено з сільської гміни Микуличин Надвірнянського повіту і з нього утворено самоврядну сільську гміну (громаду).^[2]

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Татарів Яблунівського району перейменовано на село Кремінці (від імені лейтенанта, який загинув тут у 1944 році під час бойових дій у Другій Світовій війні і Татарівську сільську раду — на Кремінцівська.^[3] За часів незалежності України селу повернуто історичну назву.^[4]

З 1991 року в складі незалежної України.

19 грудня 2019 року шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Ворохтянської селищної громади.

Учасники визвольної боротьби ОУН та УПА

Захоплені та засуджені за участь у визвольній боротьбі

• ГЕРАСИМ’ЮК Євдокія Петрівна, 1917 р. н., с. Татарів Надвірнянського району, українка, малописьменна. Проживала в с. Татарів, селянка. Заарештована 04.08.1947. Звинувачення: зв’язкова станичної ОУН. Особливою нарадою при МДБ СРСР 25.12.1948 засуджена на 10 років позбавлення волі. Реабілітована 11.02.1992;
• ГУНДЯК-ЛОСЄВА Євдокія Григорівна, 1916 р. н., с. Татарів Надвірнянського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Татарів, селянка. Заарештована 24.07.1947. Звинувачення: мала зв’язок із боївкою Шутая. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 26.11.1947 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 03.10.1991;
• МОТРУК Микола Михайлович, 1916 р. н., с. Татарів Надвірнянського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Татарів, сторож санаторію. Заарештований 10.07.1947. Звинувачення: його будинок був явочною квартирою підпільників. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 26.11.1947 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 03.10.1991;
• МОТРУК Ганна Миколаївна, 1926 р. н., с. Татарів Надвірнянського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Татарів, працівниця Яремчанської районної ради. Заарештована 01.07.1947. Звинувачення: розвідниця УПА, розповсюджувала листівки антирадянського змісту. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 26.11.1947 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 03.10.1991;
• ПЕКАРУК Ганна Петрівна, 1921 р. н., с. Татарів Надвірнянського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Татарів, селянка. Заарештована 04.08.1947. Звинувачення: інформатор і зв’язкова ОУН. Особливою нарадою при МДБ СРСР 25.12.1948 засуджена на 10 років позбавлення волі. Реабілітована 03.12.1992. ^[5]

В селі розташована пам'ятка архітектури, дерев'яна церква Святого Дмитрія Солунського. Церква датована 1856-1870 роками, побудована в гуцульському стилі. Храм п'ятизрубний з великим квадратним зрубом нави та невеликими раменами, покрита гонтом. Дах храму шатровий, лежить на восьмисторонній основі, яка не вище від дахів бокових грубів. В церкві зберігся темперний живопис ХІХ ст.^[6][7][8]

• Санаторії для лікування хворих на туберкульоз легень;
• Курорт-готель Коруна витриманий в традиціях Карпатського регіону — поєднання дерева і каменю, витканих верет і гуцульських ліжників, камінів і старовинних меблів гуцульських хат^[9]. Поряд розміщено готель Корунка з номерами класу стандарт;
• Готельний комплекс Білі Горвати^[10] розташований на березі гірської річки Прут. Це кліматичний низькогірний курорт зі своєрідним цілющим мікрокліматом, знаходиться на висоті 750 м над рівнем моря, що розкинувся між горами, навколо хвойні та букові ліси. Комплекс пропонує не тільки комфортабельні номери та смачну кухню, але і такі види розваг, як гірськолижні спуски, прогулянки на конях, квадроциклах, політ на аерошуті, більярд, дартс та багато іншого.

• Лікарська амбулаторія^[11]

В поселенні народились:

• Коренюк Андрій Петрович (1936—2010) — український художник;
• Добряк-Готв'янська Жанна — актриса, народна артистка України.

• 
  Арт-об'єкт "Я люблю Татарів"
• 
  Пам'ятник Тарасові Шевченку
• 
  Пам'ятник Степану Бандері
• 
  Каплиця Матері Божої Ченстоховської
• 
  Каплиця Миколая Чудотворця
• 
  Церква Святого Дмитрія Солунського
• 
  Меморіальний комплекс загиблим у Першій світовій війні
• 
  Урочище Піги
• 
  Околиці села
• 
  Краєвиди навколо Татарова

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Татарів. Старі фото.

• Заклади відпочинку в Татарові [Архівовано 27 березня 2015 у Wayback Machine.]
• Готелі Татарова
• Готелі [Архівовано 12 січня 2018 у Wayback Machine.]