Флора кишки

Флора кишки (англ. human gut flora, також мікробіота кишки, англ. gut microbiota) — екосистема мікроорганізмів, які живуть у травній системі та виконують ряд корисних функцій для своїх хазяїв, частина нормальної флори. Кількість і різноманітність мікроорганізмів у різних відділах травного тракту залежить від багатьох факторів, зокрема pH, активності перистальтики, а також дієти та взаємодії з іншими мікроорганізмами. Так у шлунку, у зв'язку з високою кислотністю і швидкою перистальтикою, флори майже немає, тоді як повільні рухи та нейтральне pH товстої кишки і нижніх відділів тонкої сприяють інтенсивному розмноженню різноманітних мікроорганізмів[1].

Escherichia coli, один з видів бактерій, присутніх в людській кишці

Кількість мікроорганізмів у кишках людини сягає близько 1014, тобто приблизно у десять разів перевищує кількість власних клітин організму[2][3][4][5][6]. Більшу частину кишкової флори становлять бактерії[6], з них також на 60 % (сухої маси) складаються фекалії[7]. Ці бактерії за найпоширенішими оцінками належать до 500 різних видів[8][5], але пропонуються інші цифри — від 300[7] до 1000[4]. Проте, ймовірно, що 99 % всієї мікрофлори припадає на 30—40 видів[9]. До флори кишок також входять дріжджі. За оцінками на 2016 рік кількість бактерій в організмі людини фактично того ж порядку, що і кількість людських клітин, а маса всієї мікрофлори кишок людини складає приблизно 200 грамів[10].

На склад і видову різноманітність кишкової флори крім інших факторів впливає дієта. Наприклад, йогурти та інші кисломолочні продукти містять бактерії роду Lactobacillus, які вважаються пробіотиками, оскільки вони позитивно впливають на здоров'я травної системи й організму в цілому. Інші компоненти їжі, такі як харчові волокна і складні білки, відносять до пребіотиків, тому що вони сприяють росту і розмноженню бактерій. Ці сполуки не перетравлюються організмом людини та слугують їжею для мікрофлори нижніх відділів травного тракту[1].

Значення для організму

Дослідження свідчать, що стосунки між кишкою і флорою не є просто коменсалізмом, (тобто нешкідливим співіснуванням), але скоріше формою мутуалізму — взаємовигідними відносинами[4]. Хоча люди можуть вижити й без флори кишки[5], мікроорганізми виконують для хазяїна низку корисних функцій, наприклад анаеробне травлення невикористаного матеріалу, що супроводжується синтезом таких молекул, як ферменти, білки, коротколанцюгові жирні кислоти (бутират)[11], вітаміни (H, B9, B5, B2, B1, B6, B12, K), пептиди та амінокислоти, біосурфактанти, органічні кислоти, а також розчинення шляхом ферментації складних нерозчинних вуглеводів[12][13] — харчових волокон (клітковина).[14][15]

Крім того, мікрофлора забезпечує тренування імунної системи, запобігає зростанню шкідливих видів, полегшує симптоми діареї і закрепів, запальних захворювань кишок (ентерит, коліт), виразок, алергій, непереносності лактози, дитячих колік[3][1]. Проте, флора кишок не завжди винятково корисна, вважається, що деякі мікроорганізми в певних випадках можуть спричиняти хвороби.

У нормі надмірному росту бактерій у тонкій кишці перешкоджають:

  • нормальна секреція соляної кислоти (запобігає розмноженню бактерій у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту);
  • плеоцекальний клапан (запобігає надходженню бактерій з товстої кишки в тонку);
  • нормальна пропульсивна моторика тонкої кишки (попереджує застій кишкового вмісту).

Біфідо- та лактобактерії мають виражену антагоністичну активність у відношенні патогенних бактерій, регулюють кількісний та якісний склад кишкової мікрофлори у нормі, затримують зростання та розмноження у ньому патогенних та умовно-патогенних мікробів.

Кишкові сапрофіти у порівнянні з патогенними бактеріями, містять велику кількість ферментів, розмножуються більш активно, тому легше утилізують поживні речовини та кисень. Вони виробляють різноманітні бактерицидні та бактеріостатичні речовини, у тому числі антибіотикоподібні.

Вплив на розвиток чи профілактику хвороб

Наукова стаття 2022 року, опублікована в European Journal of Clinical Nutrition, узагальнила значну роль мікробіоти кишок у розвитку хронічних захворювань, включаючи запальні аутоімунні розлади, запальні розлади травної системи, серцево-судинні та метаболічні захворювання, а також запропонувала різні методики модуляції кишкової мікробіоти для лікування і профілактики цих хронічних захворювань.[16] Стає все більш очевидним, що бактеріальні метаболіти, принаймні частково, є ключовими агентами, залученими до ролі кишкової мікробіоти на здоров'я людини, і серед таких метаболітів коротколанцюгові жирні кислоти є найважливішим. Бактерії, які продукують бутират та інші коротколанцюгові жирні кислоти, пов'язані з меншим ризиком запальних аутоімунних і кардіометаболічних захворювань, а також синдрому подразненого кишечника. Можлива низка терапевтичних стратегій для впливу на кишкову мікробіоту, але зміни в харчуванні є найбільш очевидним, неінвазивним і негайним способом зміни складу та функції кишкової мікробіоти.[16]

Харчові волокна та ненасичені жири, окремо або у складі здорової дієти, такої як середземноморська дієта, призводять до більшої відносної кількості бактерій, що продукують бутират, а ці бактерії та бутират та інші коротколанцюгові жирні кислоти, що утворюються, у свою чергу, призводять до покращення результатів для здоров'я. Споживання різноманітних типів харчових волокон призводить до процвітання різних видів бактерій, які, в свою чергу, продукують широкий спектр корисних коротколанцюгових жирних кислот. Можливість розробки дієтичних втручань, спрямованих конкретно на збільшення певних бактеріальних метаболітів для покращення кардіометаболічних і запальних процесів в контексті здоров'я, здається, цілком досяжна протягом наступних 15 років.[16][17]

Мікроорганізми

Види бактерій у кишках:

У шлунку в нормі внаслідок кислого середовища кількість мікроорганізмів незначна (лактобацили, стрептококи, сарцини). Дванадцятипала кишка та проксимальний відділ тонкої кишки в здорових людей стерильні внаслідок наявності в них агресивних травних ферментів. У дистальній частині тонкої кишки у 1 мл вмісту нараховується 107−108 мікроорганізмів, у рівній кількості аеробів та анаеробів. У 1 мл вмісту дистального відділу товстої кишки знаходиться 109−1012 мікроорганізмів близько 400 видів. Найбільша щільність заселення мікрофлорою спостерігається у прямій кишці. Мікрофлора калу є фактично флорою дистального відділу товстої кишки.

У нормі понад 95 % мікрофлори калу складають анаероби: біфідобактерії та бактероїди. Аеробна флора представлена (за частотою виділення та кількості) кишковою паличкою, лактобацилами, ентерококом. Рідше у незначній кількості виявляють стафілококи, стрептококи, клебсієли, протеї, клостридії, дріжджоподібні гриби.

Усі мікроорганізми, які у нормі заселюють товсту кишку, ділять на три групи:

  1. основну (біфідобактерії та бактероїди),
  2. супутню (молочнокислі бактерії та штами кишкової палички, ентерококи)
  3. остаточну (стафілококи, гриби, протеї).

Див. також

Література

Книги

Журнали

Статті

Відео

Примітки

Посилання