Хайфон
Хайфон[5][6], Гайфонґ[7] (в'єт. Hải Phòng, тьи-ном. (海防), хай Фонг) — місто на півночі В'єтнаму.
| Хайфон в'єт. Hải Phòng | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||
 | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Основні дані | |||||||||||||
| 20°48′ пн. ш. 106°40′ сх. д. / 20.800° пн. ш. 106.667° сх. д. 106°40′ сх. д. / 20.800° пн. ш. 106.667° сх. д. | |||||||||||||
| Країна | В'єтнам | ||||||||||||
Межує з
| |||||||||||||
| Площа | 1 522 км² | ||||||||||||
| Населення | 1 837 173 (2009) | ||||||||||||
| · густота | 1207,16 осіб/км² | ||||||||||||
| Висота НРМ | 12 м | ||||||||||||
| Клімат | вологий субтропічний (Cfa) | ||||||||||||
| Офіційна мова | в'єтнамська (В'єтнам) | ||||||||||||
| Міста-побратими | Владивосток, Сіетл, Ліворно, Інчхон, Санкт-Петербург (2006)[1], Тяньцзінь, Кіта-Кюшю (18 квітня 2014)[2][3][4] | ||||||||||||
| Телефонний код | (+84) 225 | ||||||||||||
| Часовий пояс | Indochina Timed | ||||||||||||
| Номери автомобілів | VN | ||||||||||||
| GeoNames | 1581297 | ||||||||||||
| OSM | r1902682 ·R | ||||||||||||
| Міська влада | |||||||||||||
| Вебсайт | haiphong.gov.vn | ||||||||||||
| Мапа | |||||||||||||
 | |||||||||||||
  Хайфон Хайфон (В'єтнам) | |||||||||||||
 Хайфон у Вікісховищі | |||||||||||||
Розташоване у дельті річки Хонгха, на річці Кіньмон, що впадає у затоку Бакбо Південно-Китайського моря. Населення — 1 837 173 жителів (2009, перепис)[8], третє у країні за населенням після Ханоя та Хошиміна. Одне з п'яти міст В'єтнаму центрального підпорядкування.
99,81 % населення Хайфона (1 833 699 осіб) становлять етнічні в'єтнамці[9].
Хайфон знаходиться приблизно за 100 км на північний схід від Ханоя і з'єднане з ним залізничною лінією і платною автострадою. Морський порт, другий за оборотом у В'єтнамі. Діє Міжнародний аеропорт Катбі.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — червень з середньою температурою 28.3 °C (83 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою 16.7 °С (62.0 °F).[10]
| Клімат Хайфона | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 31 | 34 | 35 | 36 | 41 | 38 | 38 | 39 | 37 | 36 | 33 | 30 | 41 |
| Середній максимум, °C | 20 | 20 | 21 | 26 | 30 | 31 | 31 | 31 | 30 | 30 | 25 | 22 | 26 |
| Середня температура, °C | 16 | 17 | 18 | 23 | 26 | 28 | 28 | 28 | 26 | 25 | 21 | 18 | 23 |
| Середній мінімум, °C | 13 | 14 | 16 | 20 | 23 | 25 | 25 | 25 | 23 | 21 | 18 | 15 | 20 |
| Абсолютний мінімум, °C | 6 | 7 | 8 | 10 | 16 | 20 | 21 | 20 | 16 | 15 | 8 | 6 | 6 |
| Норма опадів, мм | 20 | 40 | 40 | 80 | 200 | 230 | 290 | 330 | 300 | 120 | 50 | 20 | 1770 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія
Точний час заснування невідомо, але хайфонзький порт існує як мінімум кілька століть. Після колонізації В'єтнаму Францією став однією з найважливіших французьких військово-морських баз, отримав прізвисько «Тонкінської Венеції». Під час Другої світової війни окупований Японією.
У жовтні 1954 року став відправною точкою операції «Рейс до свободи», під час якої 293 000 біженців були евакуйовані з комуністичного Північного В'єтнаму у Сайгон, столицю Південного В'єтнаму, кораблями ВМС США. У 1972 році сильно постраждав від бомбардувань американської авіації, оскільки був єдиним великим портом Північного В'єтнаму.
Після війни відбудований як великий торгово-промисловий центр. Центр рибальства. Є однією з відправних точок для туристів, що прямують у затоку Халонг.
Міста-побратими
Хайфон є містом-побратимом таких міст:
Дананг, В'єтнам
Інчхон, Республіка Корея (1997)
Владивосток, Росія- Санкт-Петербург, Росія
Тяньцзінь, Китай (1999)
Ліворно, Італія
Галерея
Пагода Ду Ганг
Архітектура пагоди Ду Ганг
Будівля міської опери
Міжнародний виставковий центр у місті Хайфон
Сусідні провінції
| Хайзионг | Куангнінь | |
 | Південнокитайське море | |
| Тхайбінь | Південнокитайське море |
Примітки
Література
Українською
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Посилання
- Гайфонґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хайфон |
- Official Website of Hai Phong City [Архівовано 27 липня 2012 у Wayback Machine.](в'єтн.)
- History of Haiphong: interactive Google Map with specific sites and historic views of the city from French colonial times.
- ВРЕ[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
 | Це незавершена стаття з географії В'єтнаму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
