Хондзьо Тасуку
японський учений-імунолог, нобелівський лауреат (2018)
Тасуку Хондзьо (яп. 本庶 佑, Honjo Tasuku; нар. 27 січня 1942, Кіото, Японія) — японський учений-імунолог. Праці з молекулярної ідентифікації цитокінів (Інтерлейкін 4, Інтерлейкін 5) і білка PDCD1. Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2018 року спільно з американським дослідником Джеймсом Еллісоном[5].
| Хондзьо Тасуку | |
|---|---|
| яп. 本庶佑 | |
 | |
| Народився | 27 січня 1942[1][2][3] (82 роки) Кіото, Японія |
| Країна |  Японія |
| Діяльність | лікар-імунолог, біохімік, викладач університету, лікар |
| Alma mater | Кіотський університет Yamaguchi Prefectural Ube High Schoold |
| Галузь | імунологія |
| Заклад | Токійський університет Кіотський університет[4] Осацький університетd Хіросацький університет |
| Вчене звання | професор[d] |
| Науковий ступінь | Doctor of Medical Scienced (1975) |
| Науковий керівник | Yasutomi Nishizukad і Osamu Hayaishid |
| Членство | Леопольдина Національна академія наук США Академія наук Японії |
| Родичі | Hidemasa Nagatad |
| Нагороди |   |
 Хондзьо Тасуку у Вікісховищі | |
Нагороди та визнання
- 1978:Премія молодому науковцю, (Японське біохімічне товариство)
- 1981:Премія Хидей Ногучі
- 1981:Премія Асахі[en]
- 1984:Осакська наукова премія[ja]
- 1988:Медична премія Такеда[ja]
- 1993:Премія Вехара[ja]
- 1996:Імператорська премія Японської академії наук[en]
- 1996:Премія Японської академії наук[en]
- 2001:член Національної Академії Наук США[6]
- 2003:Член Леопольдини[7]
- 2005:член Академія наук Японії[8]
- 2012:Премія Роберта Коха[en]
- 2013:Орден Культури[en]
- 2014:Премія Тан
- 2014:Премія Вільяма Колі[en]
- 2016:Премія Кіото[9]
- 2016:Премія Кейо[en]
- 2016:Thomson Reuters Citation Laureates[10]
- 2017:Премія фундації Воррена Альперта[en]
- 2018: Нобелівська премія з фізіології або медицини[5]
Нобелівська премія
У 2018 році Нобелівську премію з фізіології або медицини присудили імунологам Джеймсу Еллісону та Тасуку Хондзьо за новий підхід до терапії раку. В основі методу — дослідження з підсилення активності імунної системи людини для боротьби з онкологічними захворюваннями без використання радіо- або хіміотерапії. Новий підхід вони назвали «імунною чекпойнт блокадою». [11]
Примітки
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |autor= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |archiv-datum= (можливо, |archive-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |archiv-url= (можливо, |archive-url=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datum= (можливо, |date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |sprache= (можливо, |language=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |werk= (можливо, |work=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |zugriff= (можливо, |access-date=?) (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)Посилання
- Tasuku Honjo Lab, Kyoto University Graduate School of Medicine
- Profile: Tasuku Honjo, Kyoto University Institute for Advanced Study [Архівовано 3 травня 2021 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про японського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
