Чухрай Григорій Наумович
Григо́рій Нау́мович Чухра́й (23 травня 1921, Мелітополь, Україна — 28 жовтня 2001, Москва, Росія) — український радянський кінорежисер, сценарист, народний артист СРСР.
| Чухрай Григорій Наумович | |
|---|---|
 | |
| Дата народження | 23 травня 1921[1][2][…] |
| Місце народження | Мелітополь, Запорізька губернія, Українська СРР[1] |
| Дата смерті | 28 жовтня 2001[4] (80 років) |
| Місце смерті | Москва, Росія[5] |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Громадянство |  СРСР Росія |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Професія | кінорежисер |
| Заклад | Всеросійський державний інститут кінематографії і Вищі курси сценаристів і режисерівd |
| Членство | СК СРСР |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0161055 |
 Чухрай Григорій Наумович у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився в Мелітополі. Батько — єврей Наум Зіновійович Рубанов, мати — українка Клавдія Петрівна Чухрай. Коли Григорій мав три роки, батьки розійшлися, він залишився з мамою. Під час Голодомору мати, добре «оббивши пороги», змогла добитися дозволу на виїзд до П'ятигорська[6].
Учасник Другої світової війни. Брав участь у Дніпровській повітряно-десантній операції. Був лейтенантом, командиром взводу зв'язку.
Освіту здобув у Всесоюзному державному інституті кінематографії (ВДІКу). Режисерську роботу почав на Київській кіностудії художніх фільмів (1953—1955; кольоровий фільм «Назар-Стодоля» та ін.). З 1956 року працював на студії «Мосфільм». Відомий з фільму «Балада про солдата» (1959). Нагороди на міжнародних фестивалях за фільми «Чисте небо» (Москва), «Золота Брама» (Сан-Франциско), «Голова Паленке» (Мехіко); за гуманізм і мистецьку якість у Каннах.
Помер 29 жовтня 2001 року в Москві. Похований на Ваганьківському кладовищі.
Фільмографія
Працював на Київській кіностудії асистентом режисера у фільмі «Командир корабля» (1954) і другим режисером у стрічці «Назар Стодоля» (1953).
Не отримавши самостійної постановки, працював з 1955 р. на «Мосфільмі», де поставив кінокартини «Сорок перший» (1956, Спеціальний приз у Каннах, 1957), «Балада про солдата» (1959, Приз у Каннах і Головний приз Всесоюзного кінофестивалю, 1960), «Чисте небо» (1961, Головний приз Московського міжнародного кінофестивалю), «Жили-були старий зі старою» (1965), «Пам'ять» (1971), «Трясовина» (1978) та ін.
Примітки
Джерела
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Чухрай Григорій Наумович |
- Бондарчук П. М. Чухрай Григорій Наумович [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 587. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Кино: Энциклопедический словарь. — М., 1987. — С. 490. (рос.)
- Кумок В. Н., Воловник С. В. Евреи Мелитополя. — Мелитополь : Изд. дом МГТ, 2012. — Т. 1. — С. 291, 309, 310, 425, 653—655, 756. (рос.)
 | Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
