Ґріммів закон

Ґрі́ммів зако́н (також «зако́н Ра́ска — Ґрі́мма», «пе́рший пересу́в при́голосних», «Ра́скове пра́вило») — фонетичний закон у прагерманській мові, що полягав у зміні прагерманських змичних приголосних. Явище пересуву 1814^[1], можливо, 1818^[2] року відкрив Расмус Раск, а 1822 року Я. Ґрімм, виправивши Расмусові помилки, у книзі «Німецька граматика» (нім. Deutsche Grammatik)^[3] довів систему переходу до досконалості^[2], додавши нових змін^[4]. Перший пересув приголосних відбувся між V і ІІ століттям до н.е. і зачепив усі приголосні, окрім лише [s].

	Праіндоєвропейська мова				Ґріммів закон	Прагерманська
	Губні	Зубні	Велярні	Лабіовелярні	Ґріммів закон	Губні	Зубні	Велярні	Лабіовелярні
Глухі проривні	p	t	k	kʷ	→	f	þ	x (h)	xʷ (hʷ)	Глухі фрикативні
Дзвінкі проривні	b	d	g	gʷ		p	t	k	kʷ	Глухі проривні
Дзвінкі придихові	bʰ	dʰ	gʰ	gʷʰ		β [b]	ð [d]	ɣ [g]	ɣʷ [gʷ]	Дзвінкі фрикативні (проривні)

Суть

Суть пересуву змичних можна представити так^[5]^[6]:

індоєвропейським дзвінким змичним придиховим відповідають германські дзвінкі фрикативні:
- пра-і.є. *bʰ > прагерм. *β > *b;
- пра-і.є. *dʰ > прагерм. *ð > *d;
- пра-і.є. *gʰ > прагерм. *ɣ > *g;
- пра-і.є. *gʰʷ > прагерм. *ɣʷ > *gʷ.
індоєвропейським дзвінким змичним відповідають германські глухі змичні:
- пра-і.є. *b > прагерм. *p;
- пра-і.є. *d > прагерм. *t;
- пра-і.є. *g > прагерм. *k;
- пра-і.є. *gʷ > прагерм. *kʷ.
індоєвропейським глухим змичним відповідають германські глухі фрикативні:
- пра-і.є. *p > прагерм. *f;
- пра-і.є. *t > прагерм. *þ;
- пра-і.є. *k > прагерм. *h;
- пра-і.є. *kʷ > прагерм. *hʷ.

Приклади звукових змін

Нижче наведено приклади Ґріммового закону на початку слів^[7]^[8]:

пра-і.є. *bʰ > прагерм. *β > *b:
- пра-і.є. *bʰrāter «брат» > лат. frāter, але англ. brother;
- пра-і.є. bʰibʰru- «бобер» > лат. fiber, але англ. beaver;
- пра-і.є. *bʰlē «дути» > лат. flāre, але англ. blow;
- пра-і.є. *bʰreg- «ламати» > лат. fra(n)go, але англ. break;
- пра-і.є. *bʰudʰ- «низ» > лат. fundus, але англ. bоttom;
- пра-і.є. *bʰāgo- «бук» > лат. fāgus, але англ. beеch;
- пра-і.є. *bʰag- «смажити, пекти» > грец. phōgein, але англ. bake.
пра-і.є. *dʰ > прагерм. *ð > *d:
- пра-і.є. dʰeigʰ «тісто, ліпити» > лат. fi(n)gere, але англ. dough;
- пра-і.є. dʰwer- «двері» > лат. foris, але англ. door;
- пра-і.є. dʰē- «робити, виконувати» > грец. thē-, але англ. do;
- пра-і.є. dʰugʰətēr «дочка» > грец. thugatēr, але англ. daughter.
пра-і.є. *gʰ > прагерм. *ɣ > *g:
- пра-і.є. gʰordʰo- «двір» > лат. hortus, але давн-англ. geard;
- пра-і.є. gʰosti- «гість» > лат. hostis, але англ. guest;
- пра-і.є. gʰomon- > лат. homo, але англ. gome (заст.);
- пра-і.є. gʰol- «жовч» > грец. chole, але англ. gall;
- пра-і.є. gʰed- «брати» > лат. (pre)he(n)dere, але англ. get;
- пра-і.є. gʰaido- «коза» > лат. haedus, але англ. gоat.
пра-і.є. *b > прагерм. *p:
- пра-і.є. abel- «яблуко» > укр. яблуко, але англ. аpple.
пра-і.є. *d > прагерм. *t:
- пра-і.є. dwō «два» > лат. duo, ісп. dos, укр. два, але англ. two;
- пра-і.є. dent- «зуб» > лат. dentis, але англ. tooth.
пра-і.є. *g > прагерм. *k:
- пра-і.є. genu «коліно» > лат. genu, але англ. knee;
- пра-і.є. аgro- «поле» > лат. ager, але англ. аcre.
пра-і.є. *p > прагерм. *f:
- пра-і.є. *pisk «риба» > лат. pisces, ісп. pesco, італ. pesce, але (давн-англ. fisc >) англ. fish;
- пра-і.є. *peter «батько» > лат. pater, ісп. padre, фр. père, скр. pitar^IAST, але англ. father;
- пра-і.є. *pel «шкіра» > лат. pellis, але англ. felt;
- пра-і.є. *pur- «вогонь» > грец. pyr-, але англ. fire;
- пра-і.є. *portu- «прохід» > лат. portus, але англ. ford;
- пра-і.є. *pulo- «птаха» > лат. pullus, але англ. fowl;
- пра-і.є. *ped- «нога, ступня» > лат. pes / ped(em), ісп. pie, фр. pied, грец. pod-, pos-, але англ. foot.
пра-і.є. *t > прагерм. *þ:
- пра-і.є. *treyes «три» > ісп. tres, фр. trois, грец. trios, укр. три, скр. trayas^IAST, але англ. three;
- пра-і.є. *ters- «спрага, сухий» > лат. torrere, але англ. thirst;
- пра-і.є. *tonuh- «шумний» > лат. tonare, але англ. thunder;
- пра-і.є. *tu «ти» > лат. tu, ісп. tu, фр. tu, укр. ти, але давн-англ. thou;
- пра-і.є. *tum- «товстий, жирний» > лат. tumere, але англ. thumb;
пра-і.є. *k > прагерм. *h:
- пра-і.є. *korn- «ріг» > лат. cornu, але англ. horn;
- пра-і.є. *kap- «мати, хватати» > лат. capere, але англ. have, heave;
- пра-і.є. *kerd- «серце» > лат. cor, cordis, ісп. corazón, фр. cœur,, укр. серце, але англ. heart;
- пра-і.є. *ker- «звір, олень» > лат. cervus, але англ. hart;
- пра-і.є. *kel- «покривати» > лат. celare, але англ. hall, hell;
- пра-і.є. *kemtom «тисяча» > лат. centum, ісп. ciento, фр. cien, скр. satem^IAST, але англ. hundred.
пра-і.є. *kʷ > прагерм. *hʷ:
- пра-і.є. *kʷod «що» > лат. quod, але (давн-англ. hwaet >) англ. what.

Винятки

Винятки з Ґріммового закону становлять такі випадки:

індоєвропейські глухі проривні не перетворюються на щілинні, якщо їм передує щілинний [s]:
- пра-і.є. *st > прагерм. *st, наприклад: лат. est, гот. ist;
- пра-і.є. *sp > прагерм. *sp, наприклад: лат. spuere, гот. speiwan;
- пра-і.є. *sk > прагерм. *sk, наприклад: лат. scindere, гот. skaidan.
у сполуці двох проривних перший стає щілинним, а другий – ні:
- пра-і.є. *pt > прагерм. *ft, наприклад: лат. captus, гот. hafts;
- пра-і.є. *kt > прагерм. *ht, наприклад: лат. octo, гот. autau.

Хронологія

Перший пересув приголосних відбувся між V і ІІ століттям до н.е. і зачепив усі приголосні, окрім лише [s].

Дія закону мала місце до германської акцентуаційної зміни, тобто до того, як наголос було зафіксовано на початку всіх слів^[9].

Причини пересуву

Психологічна теорія

Я. Ґрімм пов'язував пересув приголосних зі схильністю германців до зміни місця проживання, тобто з їхньою етнопсихологією. Він убачав у переході дзвінких («слабких») звуків у глухі («сильні») прояв сміливості та гордості давніх германців. Звичайно, що таку гіпотезу прийнято вважати «наївною», «антинауковою», подекуди навіть «шовіністичною».

Джерела

Lyle Campbell. Historical linguistics. An Introduction. — Cambridge, Massachusetts : The MIT Press, 1998. — С. 46-47. — ISBN 0-262-53159-3.
Левицький В.В. Основи германістики. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — С. 209. — ISBN 966-8609-66-2.

Примітки

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

Search