Глухий губно-зубний фрикативний

Глухий губно-зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — f, а відповідний символ X-SAMPAf.

Глухий губно-зубний фрикативний
f
Номер МФА 128
Кодування
HTML (десяткове) f
Юнікод (hex) U+0066
X-SAMPA f
Кіршенбаум f
Брайль[en] ⠋ (braille pattern dots-124)

Назва

  • Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикатив
  • Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикативний
  • Глухий лабіо-дентальний фрикатив (англ. voiceless labiodental fricative)
  • Глухий лабіо-дентальний фрикативний

Властивості

Властивості «глухого губно-зубного фрикативного»:

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творенняфрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Українська мова

В українській мові цей звук передається на письмі літерою ф. Уживається переважно в словах іншомовного походження. Іншим слов'янським мовам також первісно невластивий, у деяких розвинувся пізніше зі звуків і звукосполучень «хв», «хп», «в». У праіндоєвропейській мові був відсутній, у давньогрецькій виник з праіндоєвроп. *bʰ (який у слов'янських мовах дав /b/), у латинській — також з *bʰ, у деяких випадках — з *dʰ. У германських мовах походить від праіндоєвроп. *p (що залишився незмінним у слов'янських).

Приклади

МоваСловоМФАЗначенняПримітки
Абхазька мовафы[fə]'блискавка'Див. Абхазька фонетика
Адигейськатфы[tfə] 'п'ять'Відповідає [xʷ] у кабардинській і прачеркеській
Албанськаfaqe[facɛ]'щока'
АнглійськаВсі діалектиfill[fɪl]'наповнення'Див. Англійська фонетика
Кокні[1]think[fɪŋk]'думаю'Особливість говірки соціальної групи,[2] окремий випадок вільного варіювання, коли мовці вимовляють його замість нормативного θ.[3] Див. Діалектна вимова θ в англійській мові[en]
Багато які британські міські діалекти[4]
У мовленні багатьох молодих новозеландців[5][6]
Характерна південноафриканська англійська[7]Зазвичай наприкінці слів.
АрабськаСтандартна[8]ظرف[ðˤɑrf]'оболонка'Див. Арабська фонетика
Баскськаfin[fin]'тонкий'
Валійськаffon[fɔn]'палиця'Див. Валійська фонетика
В'єтнамська[9]pháo[faːw˧ˀ˥]'феєрверк-вертушка'Див. В'єтнамська фонетика
ВірменскаСхідновірменська[10]ֆուտբոլ[fut̪bol] 'футбол'
Галісійськаfaísca[faˈiska]'іскра'
Гіндіसाफ़[sɑːf]'чистий'Див. Фонетика гіндустані
Гоемай[fat]'дути'
Грецькаφύση fysī[ˈfisi]'єство'Див. Новогрецька фонетика
Гуджаратіળ/faļ[fəɭ]'плід'Див. Фонетика гуджараті
Еве[11]eflen[éflé̃]'виплювує'
Західнофризькаfol[foɫ]'повний'
Івритסופר[so̞fe̞ʁ]'письменник'Див. Фонетика івриту
Іспанська[12]fantasma[fã̈n̪ˈt̪äzmä]'привид'Див. Іспанська фонетика
Італійськаfantasma[fän̪ˈt̪äzmä]'привид'Див. Італійська фонетика
Кабардинськафыз[fəz]'жінка'Відповідає [ʂʷ] в адигейській і прачеркеській
Кабільськаafus[afus]'рука'
Каталонська[13]fase[ˈfazə]'фаза'Див. Каталонська фонетика
КитайськаКантонська/fat6[fɐt˨]'Будда'Див. Кантонська фонетика
Мандаринська fēi[feɪ̯˥]'літати'Див. Мандаринська фонетика
Коптськаϥⲧⲟⲟⲩ[ftow]'чотири'
Македонська мовафонетика[fɔnetika]'фонетика'Див. Македонська фонетика
Малайськаferi[feri]'пором'
Мальтійськаfenek[fenek]'кріль'
Нідерландська[14]fiets[fits]'велосипед'Див. Нідерландська фонетика
Німецькаfade[ˈfaːdə]'прісний'Див. Німецька фонетика
Норвезькаfilter[filtɛɾ]'фільтр'Див. Норвезька фонетика
Носу/fu[fu˧]'печеня'
Пенджабіਫ਼ੌਜੀ[fɔːd͡ʒi]'солдат'
Польська[15]futro[ˈfut̪rɔ] 'хутро'Див. Польська фонетика
Португальська[16]fogo[ˈfoɡʊ]'вогонь'Див. Португальська фонетика
Російська[17]орфография[ɐrfɐˈɡrafʲɪjə]'орфографія'Протиставляється пом'якшеному варіанту («фь»). Див. Російська фонетика
Румунська[18]foc[fo̞k]'вогонь'Див. Румунська фонетика
СапотекськаТількіапанська[19]cafe[kafɘ]'кава'Вживається здебільшого в запозиченнях з іспанської
Словацькаfúkať[ˈfuːkac]'хукати'
Сомаліfeex[fɛħ]'бородавка'Див. Сомалійська фонетика
Турецькаsaf[säf]'чистий'Див. Турецька фонетика
Угорськаfigyel[fiɟɛl]'звертає увагу'Див. Угорська фонетика
УкраїнськаФастів[ˈfɑ.sʲciu̯]'Фастів'Див. Українська фонетика
Урдуصاف[sɑːf]'чистий'Див. Фонетика гіндустані
Французька[20]fabuleuse[fäbyˈløːz̪]'казковий'Див. Французька фонетика
Чеськаfoukat[ˈfoʊ̯kat]'хукати'Див. Чеська фонетика
Чеченськафакс / faks[faks]'факс'
Шведськаfisk[ˈfɪsk]'риба'Див. Шведська фонетика

Примітки

Джерела